Дата документу 20.11.2023 Справа № 334/2792/23
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Є.У.№ 334/2792/23 Головуючий у 1 інстанції: Фетісова М.В.
№ 22-ц/807/1512/23 Суддя-доповідач: Крилова О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2023 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Крилової О.В.
суддів: Кухаря С.В.
Полякова О.З.
розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі адвоката Левицької Юлії Василівни на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Чубарев Олександр Олександрович, приватний виконавець Запорізького виконавчого округу Якименко Андрій Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ
В квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Чубарев О.О., приватний виконавець Запорізького виконавчого округу Якименко А.О., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що їй стало відомо, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Чубарева О.О. знаходиться виконавче провадження №66312880 з примусового виконання виконавчого напису № 16351/8 від 12.08.2021, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. У зв'язку із зупиненням діяльності приватного виконавця Чубарева О.О., його заміщує приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко А.О. Також зупинена діяльність приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. Позивачка є пенсіонером та отримує пенсію в ПФУ. З позивачки стягуються грошові кошти на погашення заборгованості за виконавчим провадженням. Вважає, що виконавчий напис вчинений з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами. На адресу позивачки не надходило жодних повідомлення, вимоги, дзвінку з вимогою погасити борг, а також не отримано письмове повідомлення про факт вчинення виконавчого напису нотаріусом.
Посилаючись на вищезазначене просила суд, визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 16351/8 від 12.08.2021, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 в особі адвоката Левицької Ю.В. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
В ході апеляційного розгляду представник апелянта уточнила апеляційну скаргу, вказавши, що виконанню не підлягає саме виконавчий напис № 82942, виданий 31.10.2020 року, вчинений приватним нотаріусом житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на достатність доказів існування виконавчого напису нотаріуса з огляду на факт утримання Пенсійним фондом України грошових коштів з пенсії позивача та на факт відсутності у матеріалах виконавчого провадження виконавчого напису № 82942 виданого 31.10.2020 року.
Учасники справи, своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що в силу ч. 3 цієї статті не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Ухвалою апеляційного суду від 02 серпня 2023 року з метою повного та всебічного розгляду справи:
-витребувано від приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименка А.О. копію виконавчого напису № 82942 виданого 31.10.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості у розмірі 24 699,97 грн;
-витребувано від приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименка А.О. копію виконавчого напису № 16351 виданого 12.08.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості у розмірі 24 699,97 грн;
-витребувано від приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. завірену копію виконавчого напису № 82942 виданого 31.10.2020 року, та матеріалів (документів) на підставі яких вчинявся вищезазначений виконавчий напис;
-витребувано від приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. завірену копію виконавчого напису № 16351 виданого 12.08.2021 року, та матеріалів (документів) на підставі яких вчинявся вищезазначений виконавчий напис.
На виконання ухвали приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименком А.О. надано відповідь, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження № 66312880 з примусового виконання виконавчого напису № 82942 від 31.10.2020, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 12881,79 грн. на сьогоднішній день у приватного виконавця відсутня можливість надати належним чином завірену копію кредитного договору та виконавчого напису № 82942, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що ціна позову у справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру боржників позивачка є боржником у виконавчому провадженні № 66312880 за виконавчим документом, виданим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, примусове виконання якого здійснює приватний виконавець Чубарев О.О.
Згідно з довідкою ГУ ПФУ в Запорізькій області (Правобережне) за постановою від 04.08.2021 ВП № 66312880, виданої за виконавчим документом № 16351/8 від 12.08.2021, з ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , за період з вересня 2021 року по жовтень 2022 року утримано 3 560 гривень. Сума боргу на 01.05.2022 складає 11 109,97 гривень.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вірно виходив із відсутності достатніх доказів, які у своїй сукупності давали б змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, а саме вчинення спірного виконавчого напису з порушенням порядку його вчинення.
Відповідно до частини 2 статті 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 05.07.2017 у справі № 754/9711/14-ц, з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Відповідно до пункту 2.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок № 296/5), для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
За змістом пункту 2.3 Порядку вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
У пункті 3.2 Порядку № 296/5 зазначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік № 1172).
Відповідно до підпункту 3.5 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок), при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Однак, пункт 2 Переліку № 1172 втратив чинність 22.02.2017 на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, яка набрала законної сили.
Вказаним судовим рішенням визнана незаконною та нечинною постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Редакція Переліку № 1172 до внесення змін, визнаних нечинними, не містила розділу про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, а тому приватний нотаріус не мала правових підстав для вчинення спірного виконавчого напису.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.
Звертаючись із позовом до суду, ОСОБА_1 просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 16351/8 від 12.08.2021, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем.
Проте, в уточненнях апеляційної скарги апелянт зазначила, що виконанню не підлягає саме виконавчий напис № 82942, виданий 31.10.2020 року, вчинений приватним нотаріусом житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст.76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Положеннями ч. 6 ст. 367 ЦПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Із наявної у матеріалах довідки ГУ ПФУ в Запорізькій області слідує, що відносно ОСОБА_1 здійснюється утримання на підставі виконавчого документа № 16351/8 від 12.08.2021.
В уточненій апеляційній скарзі апелянт фактично ставить питання про визнання таким, що не підлягає виконанню інший виконавчий напис № 82942, виданий 31.10.2020 року, вчинений приватним нотаріусом житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, в той час як така позовна вимога не була предметом позову у справі.
Судом першої інстанції не розглядалися вимоги щодо законності зазначеного виконавчого напису №82942 та такі вимога не заявлялися.
Жодних тверджень щодо помилкового зазначення невірних реквізитів виконавчого напису нотаріуса матеріали справи також не містять.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що досліджені судом докази, за відсутності копії спірного виконавчого напису, не підтверджують обставини, на які позивач посилалася в обґрунтування позову.
Єдиним доказом, який мав підтвердити зазначені у позові обставини, є спірний виконавчий напис нотаріусу або його копія. Але, вказаний доказ суду не поданий.
Апеляційний суд сприяв апелянту у розгляді її апеляційної скарги шляхом витребування виконавчих написів № 82942 виданого 31.10.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та № 16351 виданого 12.08.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., а також матеріалів, на підставі яких вчинявся вищезазначений виконавчий напис.
Проте, витребувані судом документи не були надані суду.
Зазначаючи про неможливість отримання виконавчих документів, на підставі яких здійснюється стягнення, позивач разом з тим не надала переконливих доказів, що вона не в змозі звернутися до установи, яка здійснює виконання, за отриманням належної копії виконавчого напису, або принаймні ознайомитися з цим виконавчим написом.
Враховуючи вищевказане, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позов є недоведеним та таким, що не підлягає задоволенню.
Рішення суду першої інстанції є мотивованим, узгоджується з іншими встановленими обставинами справи.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з наявних у матеріалах справи доказів, наданих позивачем у відповідності із процесуальним законом, і керувався принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.
Наведені вище обставини свідчать про те, що суд першої інстанції, мотивуючи своє рішення, вірно проаналізував норми закону та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі адвоката Левицької Юлії Василівни залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2023 року по цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повний текст постанови складено 20 листопада 2023 р.
Головуючий О.В. Крилова
Судді: С.В. Кухар
О.З. Поляков