ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
16.11.2023м. ДніпроСправа № 904/7867/16
За заявою: Міністерства оборони України, м. Київ
про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку пред'явлення до виконання
У справі:
за позовом Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України, м. Дніпро в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ в особі Квартирно - експлуатаційного відділу міста Дніпро, м. Дніпро
до Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про повернення майнового комплексу належному власнику
Головуючий колегії, суддя Євстигнеєва Н.М.
Суддя Манько Г.В.
Суддя Мельниченко І.Ф.
Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.
Представники:
Від прокуратури: Дрозач К.О., прокурор, посвідчення №077554 від 19.04.23
Від позивача (Міністерство Оборони України): Матвєєнко Г.М., Вологжаніна О.Д, Зінченко С.О., витяг з ЄДР
Від позивача: (Дніпровське квартирно-експлуатаційне управління): Криштопа Я.В., довіреність №17 від 05.06.2023
Від відповідача: Мернова О.О., Дерило В.Г., витяг з ЄДР
СУТЬСПОРУ:
20 жовтня 2023 року від Міністерства оборони України до господарського суду надійшла заява, якою просить:
- видати дублікат виконавчого документа - ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/7867/16 від 01.06.2017;
- поновити строк для пред'явлення до виконання виконавчого документа - ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/7867/16 від 01.06.2017.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що ухвала господарського суду від 01.06.2017 по справі №904/7867/16 була направлена КЕВ м. Дніпра до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровський області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції разом з заявою по примусове виконання від 27 травня 2020 року. Виконавчий документ (ухвала суду) не був прийнятий до виконання державною виконавчою службою та направлений на адресу Міністерства оборони України.
В Міністерстві оборони України відсутня інформація про отримання ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2017 та від 01.06.2020, тому стягувач, а саме Міністерство оборони України не мав можливості направити виконавчий документ на адресу виконавчої служби вчасно.
Після отримання відповіді від виконавчої служби, Міністерству оборони України стало відомо про втрату виконавчого документа, тому строк звернення до суду для отримання дублікату ухвали сплинув, але з незалежних від стягувача причин, а тому просить поновити строк на видачу дублікату виконавчого документа.
Враховуючи, що предметом Мирової угоди є придбання 80 (вісімдесят) квартир, що відповідають санітарним і технічним умовам (20 однокімнатних, житловою площею не менше 18 кв. м. кожна, 45 двокімнатних, житловою площею не менше 27 кв. м. кожна та 15 трикімнатних, житловою площею не менше 36 кв. м. кожна), розташованих у будинках в м. Дніпрі, як компенсацію Міністерству оборони України за переданий майновий комплекс військового містечка №34 вартістю 66 219 353,00грн, що будуть розподілені між військовослужбовцями Збройних Сил України, не менше половин з яких є учасниками АТО. На даний час, стає більш актуальним забезпечення військовослужбовців житловими приміщеннями та невиконання Мирової угоди може спричинити соціальну напругу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2023 прийнято заяву до розгляду та призначено її розгляд у судове засідання на 16.11.2023.
Дніпровська міська рада проти задоволення заяви заперечує, однак письмового відзиву на заяву не надала.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2016 року військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі квартирно-експлуатаційного відділу звернувся до господарського суду із позовом, яким просив відновити становище, яке існувало до порушення прав Міністерства оборони України та зобов'язати Дніпропетровську міську раду передати Міністерству оборони України, у стані не гіршому ніж на момент отримання згідно акту прийому - передачі від 18.06.2008, нерухоме майно колишнього майнового комплексу військового містечка №34, загальною вартістю 66 219 353,00 грн., розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Короленка, 24а, а саме об'єкти нерухомості: Б-1, Б-2, Б1-1, б - будівля з прибудовою складу, сходи; В-2 - пункт технічного обслуговування; Д-2, д, д1, д2,д4, д5 - будівля кухні-їдальні, ґанки, рампа з навісом; Е-4,Е1-2,Е2-3, е,е1, е2,е3,е4,е5,е6,е7,е8,е9,е10 під Е-4, Е1-2 - навчальний корпус, прибудови, ґанки з навісами, вхід у підвал, вхід на 1-й поверх, приямок, підвал; З-2, під З-2, з,з1, з2, з3,з4,з5, з6, з7, з8, з9 - казарма, підвал, ґанки, приямки, вхід у підвал; И, И1, и - вартове приміщення, прибудова, ґанок; Л-1, л, л1 - контрольно-пропускний пункт, ґанок, сходи; Н-1, під Н-1, н - пункт заправки, підвал, вхід у підвал; О - будівля поста мийки, П-2, під п-2,п, п1 - контрольно-технічний пункт, підвал, вхід у підвал, сходи з навісом; Р - гаражі; № 1-8 - огорожа, споруди; вимощення; мережі водопостачання довжиною 0,8 км, каналізації довжиною 3,04 км, мережі теплопостачання довжиною 0,5 км та мережі теплопостачання довжиною 3,4 км.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2017 затверджено мирову угоду, укладену між Міністерством оборони України, Квартирно - експлуатаційним відділом міста Дніпро та Дніпровською міською радою, в редакції, яка узгоджена сторонами та припинено провадження у справі;
стягнуто з Міністерства оборони України у дохід Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Соборному районі м. Дніпро Дніпропетровської області судовий збір у сумі 103 350,00грн;
стягнуто з Дніпровської міської ради у дохід Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Соборному районі м. Дніпро Дніпропетровської області судовий збір у сумі 103 350,00грн.
01.06.2017 на виконання ухвали суду видано накази.
Ухвалою суду від 01.06.2020 задоволено заяву Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро про виправлення описки, викладено сьомий пункт резолютивної частини ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2017 у наступній редакції: "7. Ухвала як виконавчий документ може бути пред'явлена до виконання до 02 червня 2020 року".
За твердженнями заявника, ухвала господарського суду від 01.06.2017 по справі №904/7867/16 була направлена Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпра до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровський області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції разом з заявою по примусове виконання від 27 травня 2020 року №525/1746 (а.с.69-70 том 2).
02.07.2020 КЕВ м. Дніпро звернувся до відділу ПВР із запитом за вих. №525/2213 про стан розгляду заяви про примусове виконання ухвали (а.с. 80-81 том 2). Відповіді на запит стягувачем не отримано.
18.08.2020 КЕВ м. Дніпро звернувся до відділу ПВР із запитом за вих. №525/2764 про те, що виконавчий документ не перебуває в провадженні/ на виконанні відділу та відсутні відкриті виконавчі провадження щодо його примусового виконання (а.с.83-84). Відповіді на запит стягувачем не отримано.
Виконавчий документ (ухвала суду) не був прийнятий до виконання державною виконавчою службою та направлений на адресу Міністерства оборони України.
20.10.2023 на адресу Південно-Східного територіального юридичного відділу надійшла відповідь №37444 від 20.10.2023 (на запит №1010 від 19.10.2023), в якій зазначено, що 05.06.2020 державним виконавцем винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві. Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання разом із виконавчим документом направлені на адресу Міністерства оборони України (а.с.75).
Підставою для повернення виконавчого документа стало те, що виконавчий документ не підписаний уповноваженою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і не скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган, який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
При цьому, державний виконавець посилався на положення частини 3 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Окрім того, Південно-Східний територіальний юридичний відділ звертався до Дніпровської міської ради із запитами про хід виконання Мирової угоди, яка затверджена ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2017 у справі №904/7867/16.
У відповіді на запит від 08.09.2022 №12/7-187 Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради повідомив, що на підставі листа Дніпропетровської обласної державної адміністрації, розпорядження голови обласної державної адміністрації від 24.01.2022 № Р-30/0/3-22 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,3716 га в постійне користування КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпровської міської ради та передачу її у комунальну власність" департаментом по роботі з активами було підготовлено проект рішення міської ради "Про надання згоди на передачу з державної у комунальну власність Дніпровської міської територіальної громади земельної ділянки по вул. Короленка, 24 А". Зазначений проект рішення міської ради було розглянуто та прийнято на сесії міської ради від 23.02.2022 № 190/16. На виконання п.2 зазначеного рішення департаментом по роботі з активами підготовлено лист-повідомлення Дніпропетровській обласній державній адміністрації про прийняття рішення. Після підписання акта приймання-передачі земельної ділянки, площею 4,3716га (кадастровий номер 1210100000:06:013:0045), між Дніпропетровською обласною державною адміністрацією та Дніпровською міською радою, будуть здійснені відповідні заходи щодо реєстрації права комунальної власності на зазначену земельну ділянку.
Після реєстрації права комунальної власності на зазначену земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Дніпровська міська рада здійснює закупівлю або іншим чином набуває у власність квартири та оформлює право власності на квартири за Дніпровською міською радою. За актом приймання-передачі Дніпровська міська рада передає такі квартири Квартирно-експлуатаційному відділу міста Дніпра, а також оригінали правовстановлюючих документів для подальшого оформлення права власності на квартири за державою, в особі Міністерства оборони України.
Інформацію щодо проведення реєстрації за територіальною громадою міста Дніпра права власності на земельну ділянку, площею 4,3716 га (кадастровий номер 1210100000:06:013:0045), для обслуговування будівель закладів комунального обслуговування на землях житлової та громадської забудови, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, буде надано додатково.
У відповіді на запит від 07.11.2022 №12/7-220 Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради повідомив, що на виконання доручення голови облдержадміністрації та з урахуванням рішення Дніпровської міської ради від 23.02.2022 №190/16 "Про надання згоди на передачу з державної у комунальну власність Дніпровської міської територіальної громади земельної ділянки по вул. Короленка, 24 А" департаментом розпочато процедуру підготовки матеріалів щодо передачі земельної ділянки державної власності у комунальну власність. По результатам підготовки акту приймання-передачі між Дніпровською міською радою та Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, відповідний акт буде направлено до Дніпровської міської ради для підписання. Зазначений акт приймання-передачі станом на 04.11.2022 до Дніпровської міської ради не надходив, інформація про стан справ буде надана додатково (а.с. 76-77 том 2).
Попри наведене, в Міністерстві оборони України відсутня інформація про отримання ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2017 та від 01.06.2020, тому стягувач, а саме Міністерство оборони України не мав можливості направити виконавчий документ на адресу виконавчої служби вчасно. Повідомлення про повернення виконавчого документа з додатками не отримувало.
З наведеного слідує, що повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу від 05.06.2020 з додатками втрачено при пересилці.
Враховуючи викладені обставини, Міністерство оборони України просить видати дублікат ухвали від 01.06.2017 та поновити пропущений строк для пред'явлення її до виконання.
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За приписами статті 193 Господарського процесуального кодексу виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Ухвала господарського суду була чинною для пред'явлення до виконання протягом трьох років до 02 червня 2020 року.
Як, вбачається із матеріалів справи ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2017 №904/7867/16 пред'явлено до виконання в межах визначеного статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" строку.
Заявник посилається на те, що ухвала господарського суду по справі №904/7867/16 не перебуває на виконані у відділі ПВР, а також не повернута на адресу стягувача.
Відповідно до статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
При цьому, відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 17.02.2017 №1404-VІІІ, чинній на момент видачі ухвали від 01.06.2017).
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (стаття 3 Закону України №1404-VІІІ в редакції від 17.02.2017).
Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (частина 1 статті 12 Закону України №1404-VІІІ в редакції від 17.02.2017).
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання (частина 6 статті 12 Закону України №1404-VІІІ в редакції від 17.02.2017).
З наданої заявником інформації вбачається, що 05.06.2020 в порядку ч. 3. ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем прийнято рішення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання про що винесено відповідне повідомлення.
Відповідно до п.6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 23.05.2020 №1404-VІІІ, чинній на момент винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу від 05.06.2020) виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Відповідно до частин 3, 5 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом від 2 квітня 2012 року №512/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/208023 (далі - Інструкція), заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа; у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
З наведеної норми вбачається, що без відкриття виконавчого провадження виконавчий документ повертається органом державної виконавчої служби тоді коли його подано без дотримання вимог Закону №1404-VІІІ та Інструкції та не передбачає таких наслідків, як переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Пред'явленням до виконання виконавчого документа є лише такі дії, які відповідають вимогам Закону №1404-VІІІ та Інструкції.
Перебіг строку пред'явлення виконавчого документа до виконання може перериватися не в разі будь-якого звернення із заявою про примусове виконання виконавчого документа до виконання, а такого, яке здійснене з додержанням вимог законодавства щодо форми, змісту виконавчого документа, суб'єкта його виконання тощо.
Строк пред'явлення до виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2017 у справі №904/7867/16 закінчився 02.06.2020. Звернення КЕВ м. Дніпра із заявою 27.05.2023 до відділу примусового виконання рішень та повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу від 05.06.2020, не переривало строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Поряд із цим, господарський суд зауважує, що предметом Мирової угоди у справі є придбання 80 квартир, що відповідають санітарним і технічним умовам (20 однокімнатних, житловою площею не менше 18 кв. м. кожна, 45 двокімнатних, житловою площею не менше 27 кв. м. кожна та 15 трикімнатних, житловою площею не менше 36 кв. м. кожна), розташованих у будинках в м. Дніпро, як компенсацію Міністерству оборони України за переданий майновий комплекс військового містечка №34 вартістю 66219353,00грн, що будуть розподілені між військовослужбовцями Збройних Сил України (частина з яких є учасниками АТО).
Вирішуючи питання щодо поновлення стягувачу строку пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу, суд враховує, що положення статей 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, у вирішенні питання про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання суди повинні враховувати правові принципи, визначені Конвенцією, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду.
Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць.
Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").
Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Тобто, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.
Враховуючи вищевикладене та те, що у матеріалах справи містяться належні та допустимі докази, якими у сукупності підтверджується наявність поважних причин для відновлення пропущеного строку пред'явлення ухвали до виконання, суд приходить до висновку про наявність передбачених статтею 329 ГПК Укрїни правових підстав для задоволення заяви про поновлення строку для її пред'явлення.
Відповідно до п. 19.4 ч. 1 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Господарський суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів отримання стягувачем оригіналу ухвали про затвердження мирової угоди.
Відтак, стягувач не позбавлений права звернутися до господарського суду із відповідною заявою про отримання оригіналу ухвали, яка відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження".
Враховуючи викладене, заява Міністерства оборони України підлягає задоволенню частково.
Керуючись статтями 234, 329, п. 19.4 ч. 1 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву Міністерства оборони України про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку пред'явлення до виконання - задовольнити частково.
Поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2017 у справі №904/7867/16.
В задоволенні заяви Міністерства оборони України про видачу дубліката виконавчого документа - відмовити.
Ухвала набирає законної сили - 16.11.2023 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено - 20.11.2023.
Головуючий колегії, суддя Н.М. Євстигнеєва
Суддя Г.В. Манько
Суддя І.Ф. Мельниченко