Справа № 991/9612/23
Провадження № 11-сс/991/891/23
Слідчий суддя ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2023 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.11.2023 про відмову в задоволені скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення,
УСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного рішення та встановлені судом обставини
Адвокат ОСОБА_6 , діючи в інтересах ОСОБА_7 , 24.10.2023 подав до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) заяву про вчинення суддею Іллічівського міського суду Одеської області ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Оскільки відомості за вказаною заявою не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), адвокат ОСОБА_6 , діючи в інтересах ОСОБА_7 , звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою, у якій просив визнати дії уповноважених осіб НАБУ бездіяльністю та зобов'язати їх внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
За результатами розгляду, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду своєю ухвалою від 08.11.2023 відмовив у задоволенні скарги.
Вимоги апеляційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 , діючи в інтересах ОСОБА_7 , 14.11.2023 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу. За змістом вимог просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову про задоволення скарги.
На обґрунтування вимоги про поновлення строку на апеляційне оскарження, адвокат ОСОБА_6 зазначає, що повний текст оскаржуваної ухвали отримав 14.11.2023 та до цього моменту він не був обізнаний з мотивами прийнятого судового рішення. Указане об'єктивно унеможливило подати апеляційну скаргу на ухвалу слідчого суддів протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Обґрунтовуючи інші вимоги апеляційної скарги, посилаючись на судову практику, адвокат зазначає, що стаття 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) передбачає обов'язок органу досудового розслідування невідкладно, але не пізніше 24 годин після отримання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення внести відповідні відомості до ЄРДР та не вимагає оцінки цими суб'єктами заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину. Наведена норма закону є обов'язковою для виконання, а тому слідчий суддя повинен був захистити порушені права заявника, розглянути скаргу та за результатами розгляду дійти висновку про зобов'язання уповноважених осіб НАБУ внести відповідні відомості про кримінальні правопорушення до ЄРДР. Разом із тим, адвокат ОСОБА_6 зазначає, що навіть якщо оцінювати зміст поданої до НАБУ заяви, то вона містить усі вагомі обставини, підтверджені документами долученими до скарги, які можуть свідчити про вчинення суддею Іллічівського міського суду Одеської області ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України.
Позиції учасників судового провадження
Учасники судового провадження в судове засідання не прибули. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Адвокат ОСОБА_6 до суду подав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, а після нього подав заяву про розгляд його апеляційної скарги за його відсутності. Зазначив, що апеляційну скаргу підтримує та просить задовольнити.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників, які повідомлені належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає проведенню розгляду.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, колегія суддів доходить таких висновків.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення, якщо інше не передбачене КПК України (п. 3 ч. 2 ст. 395 цього Кодексу). У свою чергу, згідно вимог ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
У випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказані обставини за їх клопотанням можуть бути визнані поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України (постанова об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2019 року по справі № 461/1434/18).
Матеріалами судового провадження встановлено, що 08.11.2023 слідчий суддя постановив оскаржувану ухвалу та 13.11.2023 проголосив її повний текст, за відсутності учасників судового провадження (журнал судового засідання від 13.11.2023). Наступного дня (14.11.2023) адвокат ОСОБА_6 отримав копію повного тексту та подав апеляційну скаргу.
Ураховуючи вищенаведене, а також те, що адвокату ОСОБА_6 не були відомі мотиви прийнятого судового рішення до отримання ним копії повного тексту, колегія суддів вважає за можливе поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 08.11.2023.
Щодо доводів апеляційної скарги
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні.
Частиною 1 статті 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
На досудовому провадженні, згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Із матеріалів судового провадження встановлено, що адвокат ОСОБА_6 , діючи в інтересах ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ. В обґрунтування скарги посилався на порушення вимог ст. 214 КПК України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 24.10.2023 про вчинення суддею Іллічівського міського суду Одеської області ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Відмовляючи в задоволенні поданої скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що викладені заявником обставини не свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Натомість зміст заяви варто розцінювати як незгоду з діями судді під час здійснення правосуддя.
При перегляді оскаржуваної ухвали, колегія суддів погоджується з викладеними в ній мотивами та висновками слідчого судді. При цьому, оцінюючи обґрунтованість доводів апеляційної скарги виходить із такого.
Чинним КПК України закріплено процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР (ч. 2 ст. 214 КПК України).
Проте зазначена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається в тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
До ЄРДР серед іншого вносяться відомості про: 1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 4 і 5 ч. 5 ст. 214 КПК України).
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи причетні до його скоєння тощо). Ці обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що викладені в ньому обставини не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та не потребують для отримання зазначеного вище висновку перевірки засобами кримінального процесу, або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ані попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про ЄРДР, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298). Згідно з п. 1 глави 2 розділу I цього Положення до реєстру вносяться, зокрема, відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4 і 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
За правовою позицією, висловленою в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.05.2019 (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18), якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Колегія суддів також ураховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Отже, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог положень ст. 214 КПК України, колегія суддів уважає, що слідчим суддею правомірно зазначено про відсутність підстав для внесення до ЄРДР відомостей за заявою адвоката ОСОБА_6 . Колегія суддів зазначає, що для внесення до ЄРДР відомостей щодо імовірного вчинення кримінального правопорушення суддею, заявником повинні бути наведені конкретні факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, за відсутності таких, необґрунтоване внесення відомостей до ЄРДР та початок досудового розслідування буде механізмом тиску на суддю, що порушуватиме принцип його незалежності.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. При цьому, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.
Аналогічної позиції дотримується і Консультативна ради європейських суддів, яка в п.57 Висновку №11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Верховний Суд України в постанові від 15.04.2008 у справі № 21-319во07 зазначив, що законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися, за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду.
Таким чином, самих лише припущень заявника та незгоди з процесуальним рішенням судді недостатньо для висновку про наявність кримінальних правопорушень, тим більше, такі припущення не можуть бути підставою для початку досудового розслідування відносно судді за фактами прийнятих ним процесуальних рішень і дій в ході здійснення правосуддя.
Незгода із прийнятим суддею процесуальним рішенням в конкретній справі шляхом подання заяви про кримінальне правопорушення може вказувати на наявність ознак протиправного втручання у здійснення правосуддя й посягання на процесуальну незалежність суддів, визначених ст. 126 та 129 Конституції України щодо незалежності судді та заборони впливу на нього у будь-який спосіб. Ініціювання кримінального переслідування судді внаслідок незгоди з його процесуальними діями чи рішеннями є способом незаконного впливу на суд і такі дії слід розцінювати як спроби втручання у правосуддя, тиску на суд і суддів не процесуальним шляхом, поза межами процедури оскарження судових рішень, що є прямим порушенням вимог закону щодо незалежності судів та суддів.
Отже, з урахування вищезазначеного, колегія суддів доходить висновку, що відомості за заявою адвоката ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення не підлягають внесенню до ЄРДР уповноваженими особами НАБУ, оскільки зазначені у матеріалах скарги обставини не свідчать про вчинення будь-якого кримінального правопорушення, описані в скарзі факти не потребують перевірки засобами кримінального процесу, тому прийняте слідчим суддею рішення є правильним по суті.
В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи, які не потребують детального аналізу колегією суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.
Висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК України.
Колегія суддів уважає, що під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону. Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, у тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено. У зв'язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст. 117, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.11.2023 задовольнити, строк поновити.
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.11.2023 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4