Справа № 303/4059/22
Закарпатський апеляційний суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.11.2023 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,
та учасників судового розгляду: прокурорки ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за № 11-кп/4806/415/22, за апеляційною скаргою, яку подав прокурор ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 липня 2022 року,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого,
звільнено на підставі ст. 45 КК України від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження щодо нього закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави вартість проведених судових експертиз: СЕ -19/107-22/3991-НЗПРАП від 27.05.2022; СЕ -19/107-22/3996-НЗПРАП від 02.06.2022 на загальну суму 2059,44 гривень.
Речові докази: канабіс масою 44, 1226 грам та 160, 5248 (загальною масою 204,6474 грам), упакований у номерний пакет, що зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Мукачівського РУП ГУНП України в Закарпатській області - постановлено знищити; два магнітні носії диски DVD - R, на яких містяться відеозаписи проведення обшуку, залишити при матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до обвинувального акту та ухвали суду, у вересні 2021 року, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, прогулюючись берегом річки Латориця у смт Чинадійово, Мукачівського район Закарпатської області, ОСОБА_7 виявив рослину коноплі, та, заздалегідь знаючи, що вказана рослина є нарковмісною, діючи умисно, незаконно, з порушенням вимог «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2009 р. № 589, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, зібрав з неї листя, та відніс додому, де на горищі будинку АДРЕСА_1 , висушив, і у подальшому розмістив у два полімерні пакети, які сховав у ніші кухонної мебелі в приміщенні літньої кухні цього домоволодіння, з метою особистого вживання, без мети збуту, де і зберігав до моменту виявлення та вилучення в ході проведеного санкціонованого обшуку 11.05.2022, у період часу з 09 год 27 хв по 11 год 20 хв. Маса вилученого канабісу в означених полімерних пакетах, у перерахунку на суху речовину, становлять відповідно 44, 1226 грам та 160, 5248 грам. Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України - незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
В ухвалі суду вказується на те, що вчинене ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до кримінальних проступків та відповідно до примітки до ст. 45 КК України до корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних із корупцією, не належить. Суд зазначив, що щире каяття обвинуваченого проявилося у критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. Приймаючи судове рішення суд взяв до уваги те, що в обвинувальному акті визнано обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_7 щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Тому, взявши до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності притягається вперше, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, вчинив кримінальний проступок, що не є корупційним, та в результаті вчинення якого не заподіяно шкоду, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, на підставі статті 45 КК. При цьому, суд також зазначив, що будь-які обставини, які би перешкоджали звільненню ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, відсутні, а позицію прокурора, який заперечив щодо задоволення клопотання, з огляду на відсутність належного обґрунтування, суд вважає безпідставною.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 вказує на те, що ухвала суду є незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Вважає, що місцевий суд при звільненні обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у зв'язку із дійовим каяттям, на підставі ст. 45 КК України, помилково дійшов висновків про те, що ОСОБА_7 активно сприяв розкриттю кримінального проступку, що є обов'язковою умовою звільнення на підстав статті 45 КК України від кримінальної відповідальності. Апелянт також зазначає, що щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення у цьому конкретному випадку можуть бути визнані судом лише обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого у контексті ст. 66 КК України та не свідчать про наявність дійового каяття як підстави для звільнення від кримінальної відповідальності у контексті ст. 45 КК України. Вважає, що визнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини та видача ним пакетів із наркотичним засобом під час проведення санкціонованого обшуку за місцем його проживання ще не може свідчити про наявність активного сприяння розкриттю злочину цією особою. Просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою матеріали кримінального провадження направити до суду першої інстанції для продовження судового розгляду.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги, думку прокурорки ОСОБА_5 , яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисниці - адвокатки ОСОБА_8 , неявка яких, з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. Приймаючи рішення про розгляд апеляційної скарги за відсутності обвинуваченого та захисниці береться до уваги те, що: обвинувачений та захисниця належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги; обвинувачений жодного разу не зявлявся на розгляд справи ; клопотань чи заяв про відкладення розгляду кримінального провадження на інший термін від обвинуваченого не надходило; апеляційний суд не визнавав обов'язковість явки обвинуваченого у судове засідання; відповідно до ст. 28 КПК України кримінальне провадження повинно бути розглянуте і процесуальні рішення повинні бути прийняті у розумні строки.
При оцінці доводів заяви адвокатки ОСОБА_8 про відкладення апеляційного розгляду у зв'язку з тим, що вона буде брати участь у розгляді справи Верховним Судом, апеляційний суд бере до уваги те, що ці доводи не можуть бути визнані поважними причинами неявки захисниці до апеляційного суду та відкладення апеляційного розгляду, оскільки нею не надано жодних доказів у їх підтвердження. Також апеляційний суд бере до уваги те, що розгляд справи щодо ОСОБА_7 вже неодноразового відкладався, у тому числі на підставі заяви адвокатки ОСОБА_8 .
Доводи апеляційної скарги прокурора про незаконність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції колегія суддів визнає обґрунтованими з таких підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. ст. 370, 372 КПК України судове рішення (ухвала) повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. У мотивувальній частині ухвали зазначаються:суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлені судом обставини з посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до статті 45 КК України, особа яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до приписів цієї норми матеріального права для застосування ст. 45 КК України необхідно встановити, як правило, сукупність всіх перелічених елементів.
Відповідно до приписів ст. 349 КПК України, після виконання дій, передбачених статтею 348 цього Кодексу, головуючий надає стороні обвинувачення та стороні захисту право проголосити вступні промови.
У вступній промові зазначається, якими доказами сторона підтверджуватиме наведені нею обставини, порядок дослідження доказів, а також може бути зазначена позиція сторони.
Сторона обвинувачення, сторона захисту має право відмовитися від проголошення вступної промови.
Право проголосити вступну промову першою надається стороні обвинувачення, після чого вступну промову проголошує сторона захисту.
Вступні промови проголошуються з дотриманням розумних строків залежно від обсягу обвинувачення. Якщо проголошення вступної промови має ознаки зловживання правом з метою затягування судового розгляду, суд після усного попередження зупиняє проголошення промови.
Інші учасники судового провадження можуть висловити свою думку про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження після вступної промови сторони захисту.
Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, зі сторони захисту - у другу.
Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.
Під час здійснення спеціального судового провадження досліджуються всі надані докази.
Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допит обвинуваченого здійснюється обов'язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадків, передбачених частиною третьою статті 323 та статтею 381 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що вказані вище вимоги кримінального процесуального, а також кримінального законів судом першої інстанції не були дотримані.
Так, як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції не вмотивував свій висновок про те, що ОСОБА_7 активно сприяв розкриттю кримінального проступку, не послався на докази, що підтверджують цей висновок, що є обов'язковою умовою звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статті 45 КК України.
При цьому, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про те, що визнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини та видача ним пакетів з наркотичним засобом під час проведення санкціонованого обшуку за місцем його проживання ще не може свідчити про наявність активного сприяння розкриттю злочину цією особою.
Також заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги прокурора про те, що щире каяття у цьому конкретному випадку можуть бути визнані судом лише обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого у контексті ст. 66 КК України та не свідчать про наявність дійового каяття як підстави для звільнення від кримінальної відповідальності у контексті ст. 45 КК України.
Тому, колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Отже, судом першої інстанції було допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосовано закон, який не підлягав застосуванню, що призвело до передчасного звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям та закриття кримінального провадження, що відповідно до ч. 1 ст. 409, ч. 1 ст. 412 КПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд позбавлений можливості ухвалити остаточне рішення за результатами розгляду даного кримінального провадження, оскільки судом першої інстанції не було здійснено розгляд обвинувального акту по суті, і при цьому в апеляційній скарзі ставиться питання про направлення кримінального провадження до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Враховуючи те, що діючим КПК України не врегульовано питання призначення нового розгляду кримінального провадження після скасування судом апеляційної інстанції ухвали про його закриття з підстав істотного порушення судом вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність, апеляційний суд вважає за необхідне застосувати дію ст. ст. 7, 9 КПК України.
Так, ч. 6 ст. 9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Відповідно до положень ст. 7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, публічність, диспозитивність, гласність і відкритість судового провадження та його розумність строків.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції, яка прийнята з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність, підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції в іншому складі.
Під час нового судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 суду першої інстанції необхідно дотриматись вимог кримінального та кримінального процесуального законів, взяти до уваги наведене вище, повно й всебічно розглянути кримінальне провадження, дослідити приєднані до обвинувального акту докази, дати їм належну оцінку, і прийняти законне та обґрунтоване рішення, з урахуванням положень ст. ст. 370-374 КПК України.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу, яку подав прокурор ОСОБА_6 , задовольнити.
Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 липня 2022 року, якою обвинуваченого ОСОБА_7 звільнено на підставі ст. 45 КК України від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження щодо нього закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, - скасувати, призначивши новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді :