ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/821/550/23 Справа № 703/2257/23 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Биченко І. Я. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2023 року м.Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника Черниченка Є.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - Черниченка Є.М. на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 серпня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 близько 10 год. 15 хв. 16 травня 2023 року в м.Сміла по вул.Т.Шевченка, керував автомобілем «Сеат» д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушено пункт 2.5 Правил дорожнього руху України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись із оскаржуваною постановою, захисник ОСОБА_1 - Черниченко Є.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 серпня 2023 року, а провадження у справі закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно відхилено доводи сторони захисту щодо незаконної зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 та про здійснення працівниками поліції підбурювання ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вважає, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис не може вважатися допустимим та належним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, оскільки він отриманий з грубим порушенням законодавства та який не відображає важливих обставин, а саме: факту роз'яснення прав ОСОБА_1 , факту його зупинки, а також дотримання поліцейськими вимог законодавства в частині наявності підстав для огляду водія на стан сп'яніння та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.
Вказує, що місцевий суд безпідставно відмовив у допиті наявних у справі свідків, письмові пояснення яких, на думку сторони захисту, не відповідають вимогам допустимості доказів.
Зазначає, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом та те, що в матеріалах справи відсутній акт огляду на стан його сп'яніння, а ознаки сп'яніння, зазначені в протоколі, є надуманими. Крім того, працівниками поліції порушено права ОСОБА_1 на захист.
Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думки ОСОБА_1 та його захисника Черниченко Є.М. про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з зазначених в ній підстав, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст.254-256 КУпАП.
Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Незважаючи на позицію захисника Черниченка Є.М. про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 186809 від 16.05.2023 згідно якого, ОСОБА_1 16 травня 2023 року близько 10 год. 15 хв. в м.Сміла по вул.Т.Шевченка, керував автомобілем «Сеат» д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, різкий запах алкоголю з ротової порожнини та який від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.05.2023 згідно якого, ОСОБА_1 направлено на огляд до ЧОНД м.Черкаси, оскільки у нього виявлено ознаки сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота та який від огляду в закладі охорони здоров'я відмовився;
- пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 16.05.2023 згідно яких, 16.05.2023 близько 10:50 год. у м.Сміла по вул.Т.Шевченка в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер, а також відмовився пройти огляд у медичному закладі ЧОНД;
- відеозапису, переглянутого в суді апеляційної інстанції.
Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - Черниченко Є.М. посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно відхилено доводи сторони захисту щодо незаконної зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 та про здійснення працівниками поліції підбурювання ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вважаю зазначені доводи неприйнятними, оскільки в Україні як на час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , так і на даний час, діє режим воєнного стану, через що працівникам патрульної поліції надано право зупинки будь-яких транспортних засобів (на блокпостах чи під час патрулювання), що хоча і може призвести до звуження певних прав особи, проте, на переконання апеляційного суду, таке звуження прав особи є виправданим під час дії режиму воєнного стану.
Тоді як факт підбурювання працівниками поліції ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан сп'яніння не підтверджений доказами, навпаки, із наявного у матеріалах справи відеозапису із відеореєстратора поліцейського, дослідженого судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги, вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я без будь-якого тиску на нього. Зокрема, про свою відмову від огляду на стан сп'яніння він також зазначив і в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 186809 від 16.05.2023, складеному відносного.
Неспроможними є доводи захисника про те, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис не може вважатися допустимим та належним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, оскільки він отриманий з грубим порушенням законодавства та який не відображає важливих обставин, а саме: факту роз'яснення прав ОСОБА_1 , факту його зупинки, а також дотримання поліцейськими вимог законодавства в частині наявності підстав для огляду водія на стан сп'яніння та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, позаяк зазначені доводи не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, які також не впливають на наявність чи відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд безпідставно відмовив у допиті наявних у справі свідків, письмові пояснення яких, на думку сторони захисту, не відповідають вимогам допустимості доказів, тому що відповідно до вимог ст.272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установлення по даній справі.
З чого сліду, що виклик свідків є правом суду, а не його обов'язком, тоді як наявні у матеріалах пояснення свідків містять всю необхідну інформацію, яка підлягала встановленню по даній справі.
Крім того, ч.2 ст.266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Із матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення також долучено матеріали відеозаписи.
Не слугують підставою для скасування законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення місцевого суду доводи захисника Черниченка Є.М. про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом та те, що в матеріалах справи відсутній акт огляду на стан його сп'яніння, а ознаки сп'яніння, зазначені в протоколі, є надуманими та те, що працівниками поліції порушено права ОСОБА_1 на захист.
Також зазначені доводи не впливають на винуватість чи невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази і оцінивши їх з точки зору належності, допустимості та достовірності в їх сукупності, вважаю винуватість ОСОБА_1 доведена.
Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст.33 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 серпня 2023 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя , -
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Черниченка Є.М., - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба