ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/821/619/23 Справа № 707/2674/23 Категорія: ст. 173 КУпАПГоловуючий у І інстанції Баронін Д. Б. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2023 року Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., за участю потерпілої ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 та його захисника Конопатського П.О., захисника Свистун Ю.Л., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Черкаського районного суду Черкаської області від 14.09.2023 року, якою -
закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП стосовно ОСОБА_3 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №837804 від 14.08.2023 року, 04.08.2023 року близько 18 години, ОСОБА_3 перебуваючи в АДРЕСА_1 , виражалася нецензурною лайкою в бік ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок.
В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_3 не визнала свою вину у вчиненні правопорушення та пояснила, що вона не висловлювалася нецензурною лайкою в бік потерпілих.
Захисник в судовому засіданні суду першої інстанції підтримала своє клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 події та складу правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні суду першої інстанції вказала, що домоволодіння, в якому вона проживає, та домоволодіння ОСОБА_3 є сусідніми, мають спільну межу. ОСОБА_3 називала її «проститутка», «сука», постійно висуває до неї претензії. Зазвичай лайка з боку ОСОБА_3 відбувається тоді, коли ОСОБА_3 знаходиться на території свого домоволодіння.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні суду першої інстанції вказав, що 04.08.2023 ОСОБА_1 розповіла йому про нецензурну лайку з боку ОСОБА_3 . Він особисто не був свідком нецензурної лайки 04.08.2023. Йому відомо, що під час нецензурної лайки ОСОБА_3 знаходиться на території свого домоволодіння (на городі).
Постановою судді Черкаського районного суду Черкаської області від 14.09.2023 року, закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП стосовно ОСОБА_3 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, апелянт ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить:
1. Поновити потерпілому ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Черкаського районного суду Черкаської області від 14.09.2023 року.
2. Постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 14.09.2023 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 173 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, скасувати.
3. Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Вважає, що постанова є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Вказує, що дії ОСОБА_3 можна кваліфікувати як інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, оскільки нецензурну лайку чули потерпіла ОСОБА_1 , допитана у судовому засіданні, а також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , письмові пояснення яких знаходяться у матеріалах справи.
Через те, що провадження відносно ОСОБА_3 було закрито, а її дії залишилися не покараними, вона продовжує нецензурно лаятися на сусідів, оскільки вважає, що лайка із свого двору не є адміністративним правопорушенням, передбаченим ст. 173 КУпАП.
Тобто у даному випадку не були досягнуті завдання, поставлені перед Кодексом України про адміністративні правопорушення, а саме: охорона прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Строк подання апеляційної скарги пропущений ним з поважних причин та підлягає поновленню, оскільки він неодноразово звертався до суду першої інстанції з проханням видати йому повний текст оскаржуваної постанови, однак вона була видана лише 22.09.2023. Апеляційна скарга була подана у межах десяти днів після її отримання.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення апелянта ОСОБА_2 та його захисника Конопатського П.О., потерпілої ОСОБА_1 , які підтримали подану апеляційну скаргу, думку захисника Свистун Ю.Л., яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_2 слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови Черкаського районного суду Черкаської області від 14.09.2023 року, оскільки копію рішення він отримав після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП , апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як встановлено перевіркою матеріалів справи, ці вимоги закону при розгляді справи по суті суддею суду першої інстанції виконані в повному обсязі.
Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, а саме, що з наданих до суду доказів та пояснень потерпілих вбачається, що 04.08.2023 ОСОБА_3 , перебуваючи на території домоволодіння за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , висловлювалась нецензурною лайкою у бік сусідки ОСОБА_1 , яка знаходилася на території свого домоволодіння.
При цьому, адміністративна відповідальність за статтею 173 КУпАП передбачена за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Отже, нецензурна лайка є адміністративним правопорушенням згідно з вищевказаною нормою лише тоді, коли така лайка була промовлена у громадському місці і це призвело до порушення громадського порядку та спокою громадян.
Громадське місце, характеризується своєю суспільною значущістю, для задоволення культурних, ідеологічних, політичних, естетичних, економічних та інших інтересів багатьох людей, що передбачає вільний доступ до такого місця і можливість його спільного використання необмеженою кількістю людей.
Територія домоволодіння, в тому числі територія городу, не мають значущості для суспільства в цілому в якості місця, в якому могли б задовольнятися інтереси необмеженої кількості людей. Отже, територія домоволодіння не є громадським місцем, а тому нецензурна лайка на території домоволодіння не створює складу правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням потерпілого ОСОБА_2 про те, що іноді нецензурна лайка на території домоволодіння може створити склад правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП. Разом з тим, в такому випадку нецензурна лайка має бути настільки гучною, що вона досягає громадських місць (вулиць, скверів, місць загального користування) і порушує спокій громадян в цих громадських місцях. В даному випадку до суду не було надано доказів того, що нецензурна лайка ОСОБА_3 досягла громадських місць та порушила спокій громадян у громадських місцях.
Досліджені вищевказані докази в своїй сукупності не підтверджують вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не узгоджуються між собою, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим і скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
постановив:
Поновити апелянту ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Черкаського районного суду Черкаської області від 14.09.2023 року.
Постанову судді Черкаського районного суду Черкаської області від 14.09.2023 року, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП стосовно ОСОБА_3 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок