ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження № 22-ц/821/1573/23Головуючий по 1 інстанції
Справа № 695/848/22 Категорія: 305010900 Середа Л.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2023 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :
Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Фетісова Т.Л.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Черкаської обласної дирекції НАСК «Оранта»;
третя особа - ОСОБА_2 ;
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 липня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Черкаської обласної дирекції НАСК «Оранта», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої наслідками дорожньо-транспортної пригоди (страхове відшкодування),
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Черкаської обласної дирекції НАСК «Оранта», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої наслідками дорожньо-транспортної пригоди (страхове відшкодування).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначав, що 23.11.2020 по вул. Шевченка, с. Кедина Гора Золотоніського району Черкаської області відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить позивачу та автомобіля «Geely MK Cross», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
На місці пригоди учасниками складено спільне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду Європротокол, в якому зазначено, що ОСОБА_2 визнав свою вину. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Geely MK Cross», д.н.з. НОМЕР_2 була забезпечена договором обов'язкового страхування серії АО №6971733 у НАСК «Оранта».
З метою визначення вартості матеріального збитку позивач провів оцінку автомобіля BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідно до звіту № 67, що складений оцінювачем ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку завданого позивачу в наслідок ДТП складає 14940,70 грн, з урахуванням ПДВ вартість матеріального збитку складає 17047,36 грн. За виготовлення вказаного звіту позивач поніс витрати в сумі 1100 грн.
Разом із тим, Черкаська обласна дирекція НАСК «Оранта», не узгодивши із позивачем суму страхового відшкодування, та не взявши до уваги висновки звіту № 67, відшкодувала позивачу заподіяну шкоду у розмірі 8239,16 грн.
Позивач звертався до відповідача та до Моторного (транспортного) страхового бюро України з проханням здійснити відшкодування оціненої шкоди згідно зі звітом № 67, однак його вимоги залишились проігнорованими.
Таким чином, позивач вважає, що сума, яка була відшкодована відповідачем є безпідставною та підлягає доплаті в розмірі 6701,54 грн.
Окрім вказаного, позивач протягом тривалого часу не міг користуватися своїм автомобілем, були порушені його нормальні життєві зв'язки, дії відповідача призводили до стресу та роздратування, напередодні новорічних свят був обмежений у можливості пересування власним транспортним засобом, втратив передсвятковий настрій, а тому просив стягнути із відповідача моральну шкоду, яку оцінив у розмірі 5000 грн..
За таких підстав позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути із відповідача на його користь майнову шкоду, завдану наслідками дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 6701,54 грн, моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн, понесені витрати за проведення оцінки транспортного засобу у розмірі 1100,00 грн, витрати по оплаті судового збору у розмірі 992,40 грн та витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 6000 грн.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 липня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Черкаської обласної дирекції НАСК «Оранта», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди, завданої наслідками дорожньо-транспортної пригоди (страхове відшкодування), відмовлено повністю.
Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції вказав, що враховуючи отримання позивачем страхового відшкодування в сумі вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу, а також взявши до уваги те, що позивачем не було доведено належними доказами факту відновлюваного ремонту належного йому транспортного засобу, та що витрати позивача фактично перевищують вартість відновленого ремонту з урахуванням зносу, що визначені у страховому акті та отриманні позивачем, тому позовні вимоги про стягнення майнової шкоди задоволенню не підлягають.
Суд також зазначив, що відповідачем виконано свій обов'язок, передбачений п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Тобто аварійний комісар відповідача здійснив огляду транспортного засобу на протязі 10 робочих днів (25.11.2020) з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від позивача. Таким чином позивачем не доведено, чому та на якій підставі останній звернувся до іншого оцінювача, замовивши вказаний звіт № 67. Відтак, суд не вбачав підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на проведення оцінки транспортного засобу в розмірі 1100 грн.
Враховуючи вказані обставини, суд також прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення із відповідача на користь позивача заявленої моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено належними та достатніми доказами винні дії відповідача, крім того, з огляду на характер отриманих автомобілем позивача пошкоджень, суд вважав необґрунтованими доводи останнього про неможливість користуватися власним автомобілем, що вплинуло на встановлений ритм його життя.
Не погоджуючись з рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 липня 2023 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що страховик сплачений розмір страхового відшкодування здійснив на підставі Дослідження № НОМЕР_1 -2, що складений працівником ТОВ «Гарант - Асістанс», згідно з яким вартість ремонту автомобіля BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 , складає 8381,49 грн. Однак, з вказаним розміром страхового відшкодування відповідач категорично не згодний, оскільки він є суттєво заниженим та сплачений на підставі неналежного доказу.
Скаржник, посилаючись на Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зазначає, що для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.
Керуючись зазначеним, ОСОБА_1 звернувся до оцінювача ОСОБА_3 , у результаті чого останнім було складено звіт № 67 від 19.12.2020, згідно з яким, вартість ремонту автомобіля BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 , без врахування ПДВ, складає 14940,70 грн.
Скаржник вказує, що страховик зобов'язаний здійснювати виплати страхового відшкодування на підставі звіту про оцінку КТЗ, та лише в разі узгодження розміру страхового відшкодування з потерпілим таке проведення не вимагається.
Наданий з боку страховика документ під назвою Дослідження № СА6950 НХ-2 не є належним та допустимим доказом, оскільки не є звітом про оцінку та складений не фахівцем в галузі оцінки колісних транспортних засобів, у свою чергу, наданий позивачем звіт відповідає вимогам законодавства.
Скаржник зазначає, що судом неправильно вставлено ту обставину, за якої з боку ОСОБА_1 не було запрошено страховика до участі в огляді належного позивачу пошкодженого транспортного засобу. Позивачем було надано до відділення ПАТ «НАСК «ОРАНТА» в м. Черкаси відповідного листа-запрошення на огляд, проте, через відсутність підтверджень даного факту, позивач був позбавлений можливості надати його в якості доказу. У свою чергу, відповідач замовчує даний факт.
Крім того, жодних заперечень з боку страховика щодо огляду автомобіля оцінювачем ОСОБА_3 до суду надано не було.
13 вересня 2023 року на адресу Черкаського апеляційного суду від ПАТ НАСК «ОРАНТА» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що при огляді пошкодженого транспортного засобу представником ПАТ НАСК «ОРАНТА» був присутній і позивач, а при проведенні огляду експертом Ковальчуком О.А. представника страхової не було. Причиною відсутності представника страхової було неповідомлення ПАТ НАСК «ОРАНТА» про проведення такого огляду, а твердження позивача про надання запрошення до одного з відділень компанії нічим не підтверджені та не відповідають дійсності.
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У даному випадку предметом спору є вимоги про стягнення 12801,54 грн. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 23.11.2020, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Geely MK Cross», д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, здійснив зіткнення (удар у ліву задню дверку) припаркованого автомобіля BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить позивачу ОСОБА_1 .
Згідно з даними Полісу №АО 6971733, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Geely MK Cross», д.н.з. НОМЕР_2 застрахована в ПАТ НАСК «Оранта».
Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2020 ОСОБА_1 повідомив ПАТ НАСК «Оранта» про подію, яка відбулася 23.11.2020, що має ознаки страхового випадку.
Зі змісту дослідження № НОМЕР_1 -2, складеного 10.12.2020 спеціалістом ТОВ «Гарант-Асістанс», встановлено, що 25.11.2020 огляд пошкодженого автомобіля BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 був проведений аварійним комісаром ОСОБА_4 в присутності ОСОБА_1 в м. Черкаси.
Дослідження № НОМЕР_1 -2 містить розрахунок матеріального збитку, який визначений на підставі протоколу огляду автомобіля BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідно до зазначеного дослідження, вартість ремонту ТЗ BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 складає 8381,49 грн.
20.01.2021 відповідачем складено розрахунок страхового відшкодування, в якому визначена сума страхового відшкодування у розмірі 8280,56 грн, та 21.01.2021 складено страховий акт № ОЦВ-20-23-39980/1.
Згідно з даними платіжного доручення від 22.01.2021 на рахунок ОСОБА_1 була перерахована сума страхового відшкодування у розмірі 8280,56 грн.
Разом із тим, позивач, на підставі договору від 15.12.2020, замовив звіт про оцінку транспортного засобу, який був складений оцінювачем ОСОБА_3 .
Відповідно до вказаного звіту № 67 від 19.12.2020, 15.12.2020 був оглянутий пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль позивача BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 . Як вбачається з висновку зазначеного звіту, вартість матеріального збитку без урахування ПДВ на складові, що підлягають заміні в результаті його пошкодження при ДТП, складає 14940,70 грн, а з урахуванням ПДВ - 17047,36 грн.
Згідно з протоколом огляду транспортного засобу від 15.12.2020, огляд автомобіля проводився оцінювачем ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_1 . Інші особи не з'явилися.
Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відтак, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Статтями 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі також Закон № 1961-ІV) передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 у справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.
Із матеріалів справи вбачається, що сторонами у справі не оспорюється факт дорожньо-транспортної пригоди, вина відповідача та отримання позивачем від страховика суми страхового відшкодування у розмірі 8280,56 грн. Предметом спору є відшкодування моральної шкоди та недостатність, на думку позивача, суми страхового відшкодування для відновлення пошкодженого майна.
Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Аналогічний по суті висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 755/7666/19.
Згідно з частиною третьою статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Згідно зі статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.
Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV визначено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до пп. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону № 1961-ІV, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Згідно з п. 33.2 ст. 33 Закону № 1961-ІV, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Відповідно до п. 33.3 статті 33 Закону № 1961-ІV водії та власники транспортних засобів, причетних до ДТП, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).
Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про ДТП його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.
Згідно з пунктами 34.1, 34.2 статті 34 Закону № 1961-ІV страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Відповідно до пунктів 34.3, 34.4 ст. 34 Закону № 1961-ІV, якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
Пунктом 35.1 ст. 35 Закону № 1961-ІV, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до п. 36. 2 ст. 36 Закону № 1961-ІV, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, зокрема, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
За змістом пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-ІV страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Як встановлено з матеріалів справи дорожньо-транспортна пригода відбулася 23.11.2020. Учасниками ДТП складено Європротокол. Сторонами в справі не заперечувався факт дорожньо-транспортної пригоди та вини в її настанні ОСОБА_2 .
Цього ж дня - 23.11.2020 ОСОБА_1 , на виконання вимог ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до НАСК «ОРАНТА» надано повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулася 23.11.2020, оскільки цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП застрахована у вказаній страховій компанії.
Виконання автотоварознавчого дослідження відповідачем доручено спеціалістам ТОВ «Гарант-АСІСТАНС», на підставі Агентської угоди № 08-03-26/15-01-10 від 01.03.2010.
25.11.2020, тобто в межах строку, визначеного п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», аварійним комісаром ТОВ «Гарант-АСІСТАНС» ОСОБА_4 проведено огляд пошкодженого КТЗ BMW X5, д.н.з. НОМЕР_3 , у присутності ОСОБА_5 .
Таким чином, строки та порядок проведення огляду транспортного засобу відповідачем, на думку суду апеляційної інстанції, порушено не було.
Результати проведеного огляду ТОВ «Гарант-АСІСТАНС» оформлено у вигляді Дослідження № СА 6950 НХ-2 та складено 10.12.2020. До вказаного дослідження відповідачем було додано зведену таблицю даних попереднього розрахунку розміру матеріального збитку від 10.12.2020, відповідно до якої розмір завданого позивачу збитку складає 8381,49 грн.
Заперечень щодо попереднього розрахунку розміру матеріального збитку ОСОБА_1 , будучи присутнім при проведенні огляду транспортного засобу, відповідачу не подавав.
Позовна заява також не містить заперечень позивача з конкретними пунктами здійсненого розрахунку матеріального збитку, натомість, наявна лише незгода позивача з загальним розміром завданої матеріальної шкоди.
Незважаючи на те, що представник страхової компанії, в особі аварійного комісара, у межах 10-денного строку з дня отримання повідомлення про ДТП з'явився для огляду транспортного засобу, 15.12.2020 з ініціативи та на замовлення ОСОБА_1 експертом (оцінювачем) ОСОБА_3 проведено огляд транспортного засобу BMW X5, д.н.з. НОМЕР_3 , та складено протокол № 67 огляду транспортного засобу.
За результатами проведеного огляду експертом Ковальчуком О.А. складено звіт № 67 від 19.12.2020, відповідно до висновку якого вартість матеріального збитку, завданого власнику легкового автомобіля BMW X5, реєстраційний номер НОМЕР_3 , без врахування ПДВ на складові, що підлягають заміні в результаті його пошкодження при ДТП, становить 14940,70 грн.
Однак, колегія суддів зазначає, що доказів належного повідомлення винуватця ДТП - ОСОБА_2 , як і доказів повідомлення страхової компанії, як зацікавлених осіб, позивач суду не надав, про що правильно вказав суд першої інстанції.
При цьому, відповідно до п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів від 24.11.2003 № 1074/8395, у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, у даному випадку, є заінтересованою особою, враховуючи, що на нього покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, крім того, страховою компанією, відповідно до норм чинного законодавства, вже проводився огляд транспортного засобу та визначався розмір завданої шкоди, із сумою якої позивач, очевидно, не погодився.
Відтак, колегія суддів вказує, що під час замовлення позивачем звіту про оцінку транспортного засобу, хоча така оцінка була безпідставною з огляду на її повторність без поважних підстав, була наявна потреба у виклику страхової компанії для проведення огляду транспортного засобу з метою забезпечення його об'єктивності та, відповідно, обґрунтованості оцінки надалі, однак належних доказів повідомлення відповідача про дату та час такого огляду, позивач не надав.
За вказаних вище обставин в сукупності та з урахуванням зазначених норм, апеляційний суд зазначає, що Звіт № 67 «Про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля BMW X5 реєстраційний номер НОМЕР_3 » від 19.12.2020, складений на замовлення ОСОБА_1 , не є належним доказом на підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди позивачу, яка підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 06.07.2018 у справі № 924/675/17, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру, виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Колегія суддів повторно зазначає, що предметом даного спору, зокрема, є недостатність, на думку позивача, суми страхового відшкодування для відновлення пошкодженого майна, при цьому, доказів зі станції технічного обслуговування на підтвердження проведення ремонту автомобіля BMW X5, д.н.з. НОМЕР_3 та вартості такого ремонту позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції надано не було.
Клопотання про призначення у справі автотоварознавчої експертизи ОСОБА_1 в суді першої інстанції також не заявлялося.
Відповідно до частин першої та третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача майнової шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, в розмірі 6701,54 грн задоволенню не підлягає.
Витрати за проведення оцінки транспортного засобу в сумі 1100,00 грн не підлягають стягненню з відповідача з огляду на відсутність підстав для задоволення основної вимоги про відшкодуванням відповідачем майнової шкоди. Крім того, вказані витрати не є витратами, пов'язаними з розглядом справи, у розумінні ч. 3 ст. 133 ЦПК України, оскільки оцінка транспортного засобу на замовлення позивача була здійснена до звернення ОСОБА_1 з позовом до суду.
Щодо відшкодування моральної шкоди потерпілому, колегія суддів зазначає таке.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем винних дій відповідача та необґрунтованості доводів останнього щодо неможливість користуватися власним автомобілем, що вплинуло на встановлений ритм його життя.
Згідно з п. 23.1 ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:
шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Тобто, відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує моральну шкоду, лише у разі завдання потерпілому шкоди життю та здоров'ю.
Відтак, враховуючи, що шкода здоров'ю та життю позивачу внаслідок ДТП завдана не була і при звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 не було визначено відповідачем винуватця ДТП - ОСОБА_2 , правові підстави для відшкодування моральної шкоди ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Черкаської обласної дирекції НАСК «Оранта», відсутні.
Таким чином, беручи до уваги викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 268, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20 липня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Черкаської обласної дирекції НАСК «Оранта», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої наслідками дорожньо-транспортної пригоди (страхове відшкодування), змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає касаційному оскарженню в порядку і строках, визначених ЦПК України.
Судді Ю.В. Сіренко
Н.І. Гончар
Т.Л. Фетісова