Справа № 127/22896/22
Провадження № 22-ц/801/2060/2023
Категорія: 45
Головуючий у суді 1-ї інстанції Борисюк І. Е.
Доповідач:Голота Л. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 рокуСправа № 127/22896/22м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді - Голоти Л.О. (суддя-доповідач),
суддів Медвецький С.К., Рибчинського В. П.,
за участю секретаря судового засідання Різник Д. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) в залі суду № 2 справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Дрогобицький хлібокомбінат», Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданою смертю малолітньої особи,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08.08.2023 року, ухвалене у складі судді Борисюк І. Е. в приміщенні суду в м. Вінниця, повний текст рішення складено 16.08.203 року, -
ВСТАНОВИВ:
11.10.2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Дрогобицький хлібокомбінат» (далі - ПАТ « Дрогобицький хлібокомбінат»), Акціонерного товариства «Страхова компанія «Інго» (далі - АТ СК «Інго»), у якому просили стягнути з відповідачів матеріальну та моральну шкоду, заподіяну їм смертю дитини внаслідок ДТП, що мала місце 18.06.2022 року в с. Нагуєвичі Дрогобицького району Львівської області, винуватцем якої згідно вироку Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06.09.2022 року визнано водія вантажного фургону марки «MERCEDES-BENZ 308D», власником якого є ПрАТ «Дрогобицький хлібокомбінат», ОСОБА_3 .
Даний транспортний засіб застрахований ПрАТ Страхова компанія «Інго», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/5906843 від 14.04.2022, строк дії якого з 28.05.2022 по 27.05.2023.
Розмір матеріальної шкоди позивачі визначили у сумі 177336 грн, яка складається з витрат, які були понесені позивачами на придбання та оплату:
-Домовини та доставку тіла з м. Дрогобич до м. Вінниці (18000 грн);
-Намогильної споруди, її установку, опалубку, художні роботи, фото скло, установка фото, ваза, хрест латунний, оздоблення гранітом (88250 грн);
-Кондиціонера та його встановлення (12398 грн);
-Музичного супроводу, катафалк «Спрінтер», винос урочистий, винос тіла з дому в морг,розпорядник, копання могили, автобус «Богдан», доставка товарів, транспорт, персонал, поминальний обід, санітарно-гігієнічні послуги, труна,тюль ритуальна, простинь, рушник на хрест, хрест,табличка пластмасова, ритуальний набір, подушка, вінок, стрічка з надписом, лампадка, табличка металева (46000 грн);
-Скульптуру «Ангел-дівчинка» з білого бетону (3400 грн);
-Проїзних документів (1364,13 грн);
-Поминальний обід 24.07.2022 р. (6475грн);
-Додаткового придбання до поминального обіду кондитерських виробів, цукерок, води, (1449,10 грн).
З урахуванням вимог ст. 1194 ЦК України, п. 27.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_1 просила стягнути на її користь з АТ СК «Інго» майнову шкоду в розмірі 130000 грн.
З ПАТ « Дрогобицький хлібокомбінат» на підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України ОСОБА_1 просила стягнути на свою користь матеріальну шкоду в сумі 47336 грн, що є різницею від понесених нею затрат та суми страхового відшкодування.
ОСОБА_1 на підставі ст. ст. 23, 1167, 1168, 1172 ЦК України просила також стягнути на її користь заподіяну їй моральну шкоду: з АТ Страхової компанії «Інго» - 78000 грн, а також стягнути солідарно з ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 2422000 грн.
Рішенням Вінницького міського суду від 08.08.2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто з АТ « Страхова компанія «Інго» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника 78000 грн. і моральну шкоду в сумі 78000 грн.
Стягнуто з ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 200000 грн і на користь ОСОБА_2 в сумі 20000 грн.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
З рішенням Вінницького міського суду від 08.08.2023 року в частині відмови у стягненні з ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 47336 грн та з розміром стягнутої моральної шкоди позивачі не погодилися, подали апеляційну скаргу, у якій просять скасувати рішення в цій частині та постановити нове рішення, яким стягнути з ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 47336 грн та стягнути на користь позивачів моральну шкоду у заявленому ними розмірі; здійснити розподіл судових витрат.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» адвокат Вересюк М. В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Джох Р. В. просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Представник ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» адвокат Вересюк М. В. просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Представник АТ СК «Інго» Кравченко Р.Ю. просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Стаття 376 ЦПК України передбачає вичерпний перелік підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення .
Мотивами скасування рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08.08.2023 року на думку колегії суддів є:
- неповне з'ясування районним судом обставин справи,
- невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи,
- неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 18.06.2022 року у с. Нагуєвичі Дрогобицького району Львівської області, малолітньому пішоходу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вантажним фургоном марки MERCEDES-BENZ 308D, власником якого є ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» під керуванням їхнього працівника водія ОСОБА_3 , було спричинено тяжкі тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_4 загинула на місці події.
Вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06.09.2022 року у справі №422/4471/22, який набрав законної сили 06.10.2022 року, ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Неправомірними діями водія ОСОБА_3 , матері та вітчиму малолітньої дитини, була заподіяна матеріальна та моральна шкода пов'язана зі смертю ОСОБА_4 , внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Визначаючи розмір матеріальної шкоди, завданий ОСОБА_1 , суд першої інстанції взяв до уваги накладну № 18 від 18.06.2022 року на суму 18000 грн про придбання домовини та витрат на доставку тіла; товарний чек № 22/06/2022 від 22.06.2022 року на суму 46 000 грн ритуальні послуги; платіжний документ на придбання скульптури Ангел дівчинка з білого бетону 75 см на суму 3400 грн від 15.07.2022 року та товарний чек № 56 від 12.07.2022 року на суму 88250 грн витрати на встановлення пам'ятника та прийшов висновку, що позивачем обґрунтовано та доведено розмір заподіяної їй матеріальної шкоди на загальну суму 155650 грн.
Суд першої інстанції відмовив у стягненні витрат, понесених позивачем ОСОБА_1 на придбання проїзних документів на загальну суму 1364,13 грн, придбання та встановлення кондиціонеру на суму 12398 грн, поминального обіду, здійсненого після поховання на загальну суму 7924,10 грн (всього 21686 грн 23 коп), з підстав не встановленням судом обставин віднесення таких витрат до витрат на поховання у розумінні ст. 1201 ЦК України.
Враховуючи положення п. 27.4 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть і загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку, суд першої інстанції стягнув з АТ Страхова компанія «Інго» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 78000 грн ( 12 *6500 грн (розмір мінімальної заробітної плати станом на 18.06.2022 року).
Відмовляючи у стягненні іншої частини матеріальної шкоди - 77650 грн (155650 грн (встановлений судом розмір матеріальної шкоди, що підлягає відшкодуванню) - 78 000 грн ( розмір матеріальної шкоди стягнутий з СК «Інго»)) суд першої інстанції виходив з того, що позивачем заявлено лише вимогу про стягнення з ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» матеріальної шкоди у розмірі 47336 грн, а тому з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд позбавлений можливості стягнути кошти у більшому розмірі ніж заявлено позивачами.
Однак, і у стягненні 47336 грн судом першої інстанції було позивачці відмовлено, оскільки судом взято до уваги ту обставину, що з вироку Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06.09.2022 року вбачається, що ОСОБА_3 в рахунок компенсації завданої ОСОБА_1 шкоди було передано суму 90000 грн., які, як встановлено судом, не підлягають врахуванню при встановленні розміру витрат на поховання, що підлягають відшкодуванню страховиком, оскільки не встановлено їх конкретне цільове використання, однак які слід взяти до уваги при визначені розміру матеріальної шкоди, що підлягає стягненню саме з ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат», оскільки останній має право регресної вимоги до ОСОБА_3 , як до завдавача шкоди.
Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у стягненні матеріальної шкоди в сумі 47336 грн з ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат», апелянт зазначає, що даний висновок суду не узгоджується із обставинами справи та не підтверджується наявними у справі доказами і базується лише на припущеннях суду, оскільки, як встановив суд у цьому ж рішенні конкретне цільове використання коштів добровільно переданих ОСОБА_3 ОСОБА_1 не встановлено.
Колегія суддів перевіряючи рішення в цій частині бере до уваги наступне.
Не зараховуючи кошти, які сплатив ОСОБА_3 (90 000 грн) до розміру страхового відшкодування, однак враховуючи їх частково до розміру матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат», суд першої інстанції дійшов протилежних та взаємовиключних висновків, тим самим помилившись у визначенні правової природи даних коштів.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок.
У судовому засіданні позивачами та представником ОСОБА_3 визнано той факт, що у день ДТП, яка сталася 18.06.2022 року, ОСОБА_3 в рахунок подальших матеріальних затрат батьків загиблої дитини передав її матері ОСОБА_1 90000 грн.
Отже, факт передачі ОСОБА_3 у день ДТП матері загиблої дитини коштів у сумі 90 000 грн, у рахунок майбутніх, саме матеріальних витрат, встановлено на підставі ч.ч. 1, 6 ст. 82 ЦПК України.
Зі слів ОСОБА_1 частина даних коштів була витрачена на придбання сукні для покійної, рушників, хусток для проведення ритуального обряду та заспокійливих ліків для родини.
Визначити конкретну суму понесених витрат позивачі не змогли та належними доказами не довели.
Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до статті 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до вказаної норми права, необхідною підставою для відшкодування даного виду витрат є їх фактичне понесення, тобто дані витрати на час їх відшкодування вже мають бути зроблені.
ОСОБА_3 передав кошти у сумі 90000 грн. ОСОБА_1 у день загибелі дитини, тобто до фактичного понесення матеріальних затрат на поховання та спорудження надгробного пам'ятника, однак сторони визнали, що дані кошти передавалися саме на відшкодування матеріальної шкоди, а тому до розміру моральної шкоди враховані бути не можуть.
Отже, дані кошти мають бути враховані при визначені загального розміру матеріальної шкоди (враховуючи особливий порядок відшкодування, визначений статтею 1201 ЦК України) лише після фактичного їх понесення та доведення даного виду витрат позивачами.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить висновку, що 90000 грн, які ОСОБА_3 сплатив у день ДТП ОСОБА_1 , без доведення позивачами інших понесених ними матеріальних затрат, мають бути враховані при визначенні загальної суми матеріальної шкоди, завданої позивачам, оскільки правовою природою даних коштів є часткове відшкодування матеріальної шкоди.
Таким чином, розмір понесених позивачами матеріальних витрат, які встановив суд на підставі наданих позивачами належних та допустимих доказів (155650 грн) мав бути зменшений на суму, яку добровільно сплатив позивачам ОСОБА_3 - 90000 грн., а тому з урахуванням суми, яку суд стягнув з АТ Страхова компанія «Інго» в рахунок відшкодування витрат на поховання - 78 000 грн, заявлена позовна вимога про стягнення з ПАТ « Дрогобицький хлібокомбінат» матеріальної шкоди у сумі 47336 грн задоволенню не підлягає, враховуючи її повне відшкодування (155650 грн (загальна доведена сума шкоди) - 90000грн (досудове часткове відшкодування шкоди ОСОБА_3 ) - 78000грн (страхове відшкодування) = (-12350 грн))
У свою чергу, колегія суддів зауважує, що стягнута судом першої інстанції матеріальна шкода з Страхової компанії є більшою ніж підлягає відшкодуванню, однак враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, погодження з рішенням та висновками суду першої інстанції та не подання апеляційної скарги Страховою компанією «Інго», а також керуючись принципом заборони повороту до гіршого, що означає недопустимість погіршення становища сторони, яка оскаржує судове рішення (тобто, особа, яка оскаржує судове рішення, не може потрапити в гірше становище, порівняно із тим, що така особа досягнула в попередній інстанції в результаті розгляду своєї ж заяви) не вбачає підстав для виходу за межі апеляційної скарги позивачів та перегляду рішення суду в частині вимог до АТ Страхова компанія «Інго».
При вирішенні вище зазначених вимог апеляційної скарги, колегією суддів були враховані висновки Верховного Суду, викладені у постановах КЦС ВС від 24.05.2023 року справа № 179/363/21 та КЦС ВС від 16.10.2019 року справа № 148/2109/17.
Колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині визначеного судом розміру стягнутої моральної шкоди з ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат».
Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Згідно частини третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Колегія суддів при вирішенні спору в даній частині враховує, що чинним законодавством не визначено будь-якої методики оцінки моральної шкоди. Разом з тим, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди щодо фізичних осіб, треба виходити з розміру сумарного психотравмуючого впливу і викликаному ним відхиленні у психофізіологічному стані потерпілого, беручи до уваги:
-Інтенсивність і тривалість психічних страждань;
-Порушення психічних процесів;
-Погіршення здоров'я;
-Ступінь зворотності-незворотності негативних відхилень, строків відновлення і прогноз.
При визначені суми матеріального еквіваленту компенсації немайнової шкоди матері та відчиму, загиблої малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд першої інстанції помилився при встановленні ступеня глибини та характеру моральних страждань позивачів, тривалості негативних наслідків, та визначив розмір моральної шкоди позивачів, з урахуванням того, що вони не зазначили у позові більше мотивів та обґрунтування отриманої шкоди .
У свою чергу, колегія суддів при визначенні розміру моральної шкоди, враховує, що у даній справі, за своєю функцією, відшкодування моральної шкоди є компенсаційним, яке визначається при більш значному ступені заподіяної шкоди та характеризується такими чинниками як: нестерпна глибина психологічного дискомфорту, значне порушенням душевної рівноваги, значним терміном страждань, тяжкістю завданої психологічної травми та довічною тривалістю негативних наслідків.
Колегія суддів звертає увагу, що позовна заява позивачів відповідала вимогам статті 175 ЦПК України та у її змісті було зазначено спосіб захисту їх прав та виклад обставин, якими вони обґрунтували свої вимоги про стягнення моральної шкоди.
Та обставина, що позивачі, будучи у стані душевного розпачу та переживань не мали можливості у судових засіданнях більш детально обґрунтувати критерії, які мали бути взяті до уваги судом при оцінки заподіяної їм моральної шкоди, на думку колегії не можуть бути підставою для зменшення її розміру.
Колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі аргументи позивачів про відшкодування моральної шкоди в більшому розмірі ніж визначив суд першої інстанції заслуговують на увагу, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог до ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» про відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню відповідно до пункту 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення в цій частині про часткове їх задоволення.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції врахує перенесені нею фізичні та психологічні страждання через загибель її малолітньої доньки ОСОБА_4 , що призвело до порушення нормального та звичного способу життя, втрату кровної дитини і, що таку втрату неможливо відновити незалежно від часу та зусиль, глибину психологічного болю, втрату звичного способу життя, наявності відчуття страху за подальше життя без рідної людини та інших негативних наслідків, їх тривалості, тому колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 в наслідок смерті малолітньої дитини ОСОБА_4 заподіяно моральну шкоду, компенсацію якої суд визначає у розмірі 478000 грн, 78000 грн з яких, судом першої інстанції стягнуто з АТ СК «Інго».
Таким чином, з ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 400000 грн (чотириста тисяч гривень).
При визначені розміру моральної шкоди відчима ОСОБА_2 , колегія суддів враховує приписи статті 1168 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Як пояснили у судовому засіданні позивачі, ОСОБА_2 з'явився у житті дитини ОСОБА_4 коли тій було лише 1 рік 6 міс. Шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстрували, коли дівчинці було 4 роки. Дитина сприймала ОСОБА_2 за батька, а той піклувався і займався вихованням та розвитком дитини, як рідної. Дитина загинула на його руках.
Визначаючи розмір компенсації моральної шкоди ОСОБА_2 , колегія суддів з урахуванням вищезазначених критерій, однак зважаючи на відсутність кровного споріднення з дитиною, стійкішу психічну витривалість позивача, як військового, про що було зазначено позивачами у судовому засіданні, визначає моральну шкоду у сумі 200000 грн.
Колегія суддів враховує, що і при задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди у заявленому позивачами розмірі (2422 000 грн) не відбудиться повної справедливої сатисфакції вимог батьків, яким спричинена шкода загибеллю малолітньої дитини, однак дане стягнення призведе до порушення принципу об'єктивної істини, відповідно до якого істинним називається судження, у якому правильно віддзеркалюється об'єктивна реальність.
Таким чином, з урахуванням того, що обов'язок відшкодувати шкоду покладається на особу, яка її не завдала (стаття 1172 ЦК України); на підприємстві (у зв'язку з веденням на території України через військову агресію Російської Федерації воєнного стану військовим станом) ускладнено звичний режим роботи та зменшено прибутки, а саме, як зазначено у відзиві на апеляційну скаргу, частина автомобілів підприємства конфіскована на потреби ЗСУ, а автомобіль, який був у ДТП 18.06.2022 року не використовувався за призначенням тривалий час, так як перебував під арештом, колегія суддів приходить висновку про відмову у стягненні решти суми моральної шкоди, заявленої позивачами.
Оскільки рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні з ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 47336 гривень, стягнення з ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 моральної шкоди, відтак підлягає скасуванню також рішення в частині стягнення з ПАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» судових витрат відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України.
Згідно з частиною тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове рішення, цей суд відповідно і змінює розподіл судових витрат.
Вимоги статті 270 ЦПК України надають суду право вирішити питання про судові витрати шляхом постановлення додаткового рішення.
Питання про судові витрати буде вирішено колегією суддів додатковим рішенням.
Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08.08.2023 року в частині відмови у стягненні з Приватного акціонерного товариства «Дрогобицький хлібокомбінат» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 47336 гривень, стягнення з Приватного акціонерного товариства «Дрогобицький хлібокомбінат» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 моральної шкоди та стягнення з Приватного акціонерного товариства «Дрогобицький хлібокомбінат» судових витрат скасувати й ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Дрогобицький хлібокомбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю малолітньої особи - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дрогобицький хлібокомбінат» (код ЄДРПОУ 00376389) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 400000 (чотириста тисяч) гривень моральної шкоди.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дрогобицький хлібокомбінат» (код ЄДРПОУ 00376389) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) НОМЕР_3 (двісті тисяч) гривень моральної шкоди.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Дрогобицький хлібокомбінат» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої смертю малолітньої особи - відмовити.
В іншій частині рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08.08.2023 року у даній справі залишити без змін.
Поновити (в залишеній без змін частині) дію рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08.08.2023 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Л. О. Голота
Судді: В. П. Рибчинський
С. К. Медвецький
Повний текст постанови складено 20.11.2023 року.