ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2023м. ДніпроСправа № 904/4322/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Управління капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради (Дніпропетровська обл., м. Марганець)
до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" (Дніпропетровська обл., м. Марганець)
про стягнення заборгованості
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Управління капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради звернулось з позовною заявою до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 793512,33грн, з якої: 700000,00грн - основна заборгованість, 5293,15грн - 3% річних, 88219,18грн - пеня. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання поворотної фінансової допомоги №65/21 від 14.09.2021 в частині повного та своєчасного повернення позикових коштів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2023 позовну заяву Управління капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради залишено без руху на підставі п.п. 3, 8 ч. 3 ст. 162, п. 1 ч. 1 ст. 164, ст. 172 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.
23.08.2023 до канцелярії суду засобами поштового зв'язку від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви №396 від 18.08.2023, відповідно до змісту якої позивачем надано обґрунтований розрахунок сум штрафних санкцій, що стягуються 3% річних та пені; уточнену позовну заяву із зазначенням інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, які долучені до позовної заяви; документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, а саме поштового чеку та опису вкладення у цінний лист (оригіналів або належним чином засвідчених копій), які підтверджують факт відправлення відповідачу (на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) копії позовної заяви та додатків, та усунуто недоліки.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.10.2023.
12.09.2023 до канцелярії суду засобами поштового зв'язку від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 797925,28грн, з яких: 700000,00грн - основний борг, 87758,90грн - пеня, 5293,15грн - 3% річних, 4873,23грн - інфляційні втрати. Разом із заявою надав обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення заборгованості.
13.09.2023 до канцелярії суду засобами поштового зв'язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням уточненої позовної заяви, в якому зазначив, що відповідач не має можливості сплатити борг у повному обсязі та у визначені договором строки, оскільки основним і єдиним джерелом доходів є надходження від споживачів комунальних послуг, крім того були запроваджені виключні обставини, а саме карантинні обмеження, внаслідок чого відповідач опинився в скрутному фінансовому становищі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2023 прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 26.10.2023.
10.10.2023 до канцелярії суду засобами поштового зв'язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог, в якому підтвердив, що грошові кошти дійсно були перераховані позивачем на його розрахунковий рахунок у повному обсязі та зазначив, що підприємство не має фінансової можливості сплатити борг у повному обсязі у визначені договором строки. Також, просить вирішити спір на розгляд суду з урахуванням обставин, зазначених у даному відзиві.
У судове засідання 26.10.2023 відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2023 відкладено розгляд справи по суті на 09.11.2023.
08.11.2023 до канцелярії суду від представника позивача, за допомогою системи «Електронний суд», надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача. В заяві підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання 09.11.2023 відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.
У судовому засіданні 09.11.2023 проголошені вступна та резолютивна частина рішення суду.
Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
УСТАНОВИВ:
14.09.2021 між Управлінням капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради (далі - позивач, позикодавець) та Комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" (далі - відповідач, позичальник) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №65/21 (далі - договір).
Пунктом 1.1 договору визначено, що відповідно до рішення Марганецької міської ради Дніпропетровської області від 09.09.2021 №437-28/VIII позикодавець надає грошові кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги (позики), а позичальник зобов'язується повернути надані кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором.
Поворотна фінансова допомога надається у сумі 700000,00грн та використовується для потреб позичальника відповідно до напрямів господарської діяльності підприємства, а саме на погашення заборгованості за електроенергію - 700000,00грн (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 1.3 договору, поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення (п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в сумі 700000,00грн у безготівковому порядку в межах коштів, передбачених у міському бюджеті на відповідні цілі (п. 2.1 договору).
Поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується (п. 2.2 договору).
Перерахування грошових коштів здійснюється позикодавцем на рахунок позичальника (п. 2.3 договору).
Поворотна фінансова допомога вважається наданою позикодавцем позичальнику з моменту перерахування коштів на рахунок позичальника (п. 2.5 договору).
Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню відповідно до графіка повернення грошових коштів фінансової допомоги, що є невід'ємним додатком до договору, але не пізніше 31.12.2026 (п. 3.1 договору).
У випадку, якщо дата повернення допомоги припадає на день, який не є банківським днем, його слід перенести на наступний банківський день (п. 3.3 договору).
Відповідно до п. 4.2 договору позичальник зобов'язаний повернути поворотну фінансову допомогу до закінчення терміну, визначеного п. 3.1 договору.
Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за даним договором відповідно до чинного законодавства України (п. 5.1 договору).
Поворотна фінансова допомога, повернута несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до міського бюджету відповідно до чинного законодавства України. За порушення строків повернення фінансової допомоги стягується пеня у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення (п. 5.2 договору).
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2026, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 9.1 договору).
Цей договір може бути пролонгований (продовжений) сторонами за взаємною згодою на визначений строк (п. 9.2 договору).
Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов (п. 9.3 договору).
Всі зміни та доповнення до даного договору укладаються в письмовій формі та підписуються сторонами (п. 9.4 договору).
Сторони також узгодили графік повернення грошових коштів фінансової допомоги, отриманої у 2021 році згідно договору від 14.09.2021 №65/21 (а.с. 16 том 1).
На виконання умов договору позивач здійснив безготівковий переказ грошових коштів на рахунок відповідача у сумі 700000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №11 від 14.09.2021 на суму 700000,00грн (а.с. 19 том 1).
На підставі рішення міської ради від 16.03.2023 №1061-47/VIII між сторонами укладено додаткову угоду №1 від 16.03.2023, якою сторони внесли зміни до договору, а саме, виклали пункти 3.1 і 9.1 в новій редакції наступного змісту:
« 3.1. Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню відповідно до графіка повернення грошових коштів фінансової допомоги, що є невід'ємним додатком до договору, але не пізніше « 30» квітня 2023 року.
9.1. Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до « 31» грудня 2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.».
Також, сторони внесли зміни до графіка повернення грошових коштів фінансової допомоги, в якому зазначається, що всього у 2023 році підлягає поверненню 700000,00грн у квітні місяці (а.с. 17, 18 том 1).
Позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору поворотну фінансову допомогу, у визначений договором та додатковою угодою №1, не повернув, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 700000,00грн, що і стало причиною звернення до суду.
Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат за неповернення позики.
Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору про надання поворотної фінансової допомоги №65/21 від 14.09.2021, строк користування позикою, строк повернення позики, наявність прострочень та підстав для стягнення заборгованості, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).
Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Господарський суд зазначає, що норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України не містять визначення поняття поворотної фінансової допомоги.
Зміст вказаного поняття наведено в п.п. 14.1.257 Податкового кодексу України, за яким поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Разом з цим, за своїм правовим характером вказані правовідносини відносяться до договору позики.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
З урахуванням наведеного, також враховуючи умови п. 3.1 договору, в редакції додаткової угоди №1 (кінцевий термін повернення позики 30.04.2023), строк повернення позики є таким, що настав.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Доказів повернення поворотної фінансової допомоги в сумі 700000,00грн відповідач до суду не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростував.
У відзивах на позовну заяву та заяву про збільшення розміру позовних вимог зазначав, що не має фізичної можливості сплатити борг у повному обсязі та у визначені договором строки.
За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача стягнення основного боргу у розмірі 700000,00грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню згідно з п. 5.2 договору в розмірі 87758,90грн, 3% річних - 5293,15грн, інфляційні втрати - 4873,23грн, які розраховані на підставі ст. 625 ЦК України, відповідно до розрахунку (а.с. 48 том 1).
Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 5.2 договору поворотна фінансова допомога, повернута несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до міського бюджету відповідно до чинного законодавства України. За порушення строків повернення фінансової допомоги стягується пеня у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення.
Заявлена позивачем пеня розрахована у сумі 87758,90грн за загальний період з 01.05.2023 по 31.07.2023.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені судом встановлено, що позивачем не враховано наступні положення законодавства та умови договору.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).
У випадку, якщо дата повернення допомоги припадає на день, який не є банківським днем, його слід перенести на наступний банківський день (п. 3.3 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 16.03.2023), поворотна фінансова допомога підлягає поверненню відповідно до графіка повернення грошових коштів фінансової допомоги, що є невід'ємним додатком до договору, але не пізніше 30.04.2023.
Таким чином, відповідно до п. 3.1 договору, а також враховуючи п. 3.3 договору, положення ст.ст. 253, 254 Цивільного кодексу України відповідач повинен був повернути грошові кошти фінансової допомоги у строк до 01.05.2023 включно (оскільки останній день сплати 30.04.2023 припадає на вихідний день). Отже, прострочення виконання зобов'язання з повернення грошових коштів фінансової допомоги починатиметься з наступного дня, тобто з 02.05.2023.
Тому початковою датою періоду нарахування пені має бути 02.05.2023.
З огляду на викладене, з урахуванням дати виникнення у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем та меж позовних вимог, правомірними є позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 86800,00грн за загальний період з 02.05.2023 по 31.07.2023.
Однак, у питанні покладення на відповідача відповідальності у вигляді пені судом береться до уваги також таке.
Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України).
При цьому чинне законодавство України не містить переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням усіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Зі змісту зазначених правових норм убачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Тлумачення вказаних норм свідчить, що закон не передбачає вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.
Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі № 467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі № 367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі №752/15421/17. Обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру пені з розміром збитків кредитора, як на обов'язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення (п. 28 постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 убачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватися на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18.
Отже, за своєю правовою природою штрафні санкції є засобами стимулювання боржника до належного виконання свого обов'язку.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
За приписом частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач є комунальним підприємством. У відзиві на позов відповідач зазначив, що від моменту укладення договору №65/21 від 14.09.2021 з подальшим запровадженням карантинних обмежень опинився в скрутному фінансовому становищі, а саме: має значні фінансові збитки, виключні заходи, що вживаються комунальним підприємством щодо погашення поточних боргів перед контрагентами та бюджетом є обмеженими, оскільки основним і єдиним джерелом доходів є надходження від населення (споживачів комунальних послуг), крім того були запроваджені виключні обставини (запровадження суворих карантинних обмежень, зниження обсягів виробництва та надходжень від наданих послуг, зниження платоспроможності населення та інших юридичних осіб).
Також, суд враховує введення в Україні воєнного стану та перебування відповідача у безпосередній близькості від зони бойових дій.
Враховуючи викладене, заявлена позивачем пеня у сумі 86800,00грн становить надмірний тягар для відповідача, а також враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків внаслідок прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, розумності та справедливості, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені до 8680,00грн (на 90% від заявленої).
Отже, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 8680,00грн.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством.
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати розраховані у сумі 4873,23грн за загальний період з травні 2023 року по липень 2023 року.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом порушень не встановлено.
Позивачем також заявлено до стягнення 3% річних, які розраховані у сумі 5293,15грн за загальний період з 01.05.2023 по 31.07.2023.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних судом встановлено, що позивачем не враховано умови договору та положення ст.ст. 253, 254 Цивільного кодексу України (невірно визначений початок строку виконання зобов'язань, як і при розрахунку пені).
За результатами здійсненого судом перерахунку, з урахуванням меж позовних вимог, загальна сума 3% річних за загальний період з 02.05.2023 по 31.07.2023 становить 5235,62грн.
На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення 700000,00грн - основного боргу, 8680,00грн - пені, 5235,62грн - 3% річних, 4873,23грн - інфляційних втрат. В решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову всі судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин судовий збір покладається на відповідача у сумі 11953,63грн (796908,85 х 11968,88/797925,28 = 11953,63). При цьому зменшення за ініціативою суду пені на розмір судового збору, що покладається на відповідача, не впливає.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Управління капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" про стягнення заборгованості в загальному розмірі (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 797925,28грн, з якої: 700000,00грн - основна заборгованість, 5293,15грн - 3% річних, 87758,90грн - пеня, 4873,23грн - інфляційні втрати - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Дніпровська, 2а, ідентифікаційний код 03340989) на користь Управління капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради (53407, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, 29а, ідентифікаційний код 40211027) 700000,00грн - основного боргу, 8680,00грн - пені, 5235,62грн - 3% річних, 4873,23грн - інфляційних втрат, 11953,63грн - витрат по сплаті судового збору.
Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Марганецької міської ради" на користь Управління капітального будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства та комунального майна Марганецької міської ради 79078,90грн - пені, 57,53грн - 3% річних.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 20.11.2023.
Суддя В.О. Татарчук