ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 948/91/23 Номер провадження 22-ц/814/4103/23Головуючий у 1-й інстанції Кравець С.В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,
секретар Стеценко В.С.,
з участю представника відповідача - адвоката Мараховської О.С., позивачки та її представника - адвоката Бульбах Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником - адвокатом Мараховською Оленою Сергіївною,
на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2023 року, постановлене суддею Кравець С.В.,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
12 січня 2023 року ОСОБА_2 звернулася в суд із указаним позовом, у якому просить визнати автомобіль марки GEELY EMGRAND 7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, спільним майном подружжя, в порядку поділу якого виділити такий транспортний засіб у власність ОСОБА_1 , стягнувши на її користь грошову компенсацію вартості його частини.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що спірний транспортний засіб придбаний під час їх перебування у шлюбі та є спільною сумісною власністю подружжя, хоч і був зареєстрований за відповідачем ОСОБА_1 . Згідно довідки суб'єкта оціночної діяльності, складеної 16 грудня 2022 року ФО-П ОСОБА_3 ринкова вартість автомобіля на дату оцінку становила 292 738,00 грн. Оскільки транспортний засіб залишається у користуванні відповідача та в позасудовому порядку питання його поділу між колишнім подружжям вирішено не було, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь частини його вартості, що становить 146 369,00 грн.
Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя- задоволено.
Визнано автомобіль марки GEELY EMGRAND 7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, спільним майном подружжя.
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділено автомобіль марки GEELY EMGRAND 7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску у власність ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості частини автомобіля марки GEELY EMGRAND 7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, в розмірі 146 369, 00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 4 391,07 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500,00 грн.
Рішення районного суду вмотивовано тим, що спірний автомобіль придбаний сторонами за час перебування у шлюбі, є спільним майном подружжя. Також судом враховано, що позивачка, як співвласниця цього майна, має право на рівну його частину, проте дана річ є неподільною, а автомобіль знаходиться у користуванні відповідача, тому дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідач, в інтересах якого діє представник - адвокат Мараховська О.С., з рішенням районного суду не погодився та оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині розміру грошової компенсації частки у спільному майні, яка фактично склала 5 000,00 грн. Заявляє до стягнення з позивачки на його користь судові витрати, що складаються із судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 195,54 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Зазначає, що спірний транспортний засіб належав батькам відповідача та був переоформлений на нього для виїзду за кордон. Із цією метою 06.11.2021 у Територіальному сервісному центрі МВС №5341 він придбав його у батька ОСОБА_4 за ціною 10 000,00 грн., що підтверджується договором купівлі-продажу.
Звертає увагу, що вартість автомобіля марки GEELY EMGRAND 7 на момент його придбання батьками відповідача у 2018 році становила 265 601,00 грн., тобто була нижчою ніж ринкова вартість уже вживаного автомобіля згідно складеної 16.12.2022 ФО-П ОСОБА_3 довідки, де її ринкова вартість визначена - 292 738,00 грн.
Зазначає, що фінансове становище подружжя не дозволяло заощаджувати, він, відповідач, працював на сезонних роботах у ТОВ «Чиста Криниця», тоді як позивачка офіційно не працювала і в суді не надала доказів на підтвердження наявності у неї джерела доходів для придбання автомобіля.
Наголошує, що позивачка, будучи обізнаною, що відповідач фактично проживає у Польщі, умисно ввела суд в оману щодо місця його знаходження, вказавши у позовній заяві лише адресу його реєстрації та неактуальний номер телефону. Наведене вважає порушенням норм процесуального закону та підставою скасування оскаржуваного рішення, оскільки він не був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, не зміг реалізувати право на подачу відзиву, надати докази на його підтвердження, а також заявити клопотання про виклик свідків.
Представником відповідача - адвокатом Мараховською О.С. заявлено клопотання про допит свідка, підстав для задоволення якого колегія суддів не вбачає, оскільки показами свідків не може доводитись факт виконання зобов'язання за договором, у тому числі погодження його суттєвих умов.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У суді апеляційної інстанції представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, наполягаючи на її задоволенні. Позивачка та її представник проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 09 червня 2012 року зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , який рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 27 жовтня 2022 року (справа №948/591/22) був розірваний./а.с.8-9/.
06 листопада 2021 року автомобіль GEELY EMGRAND 7, рік випуску 2018, VIN: НОМЕР_3 було зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №5341/2021/2899128, укладеному в територіальному сервісному центрі №5341, що підтверджується листом Територіального сервісного центру МВС №5341 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Полтавській області №31/16-14-32 аз від 12 листопада 2022 року./а.с.15,18-19/
За довідкою по визначенню вартості транспортного засобу, складеною 16 грудня 2022 року СОД ОСОБА_3 убачається, що середня ціна автомобіля GEELY EMGRAND 7, 2018 року випуску на дату оцінки складає 292 738,00 грн.
Наявні обмеження щодо достовірності дослідження: у зв'язку із тим, що автомобіль не мають можливості представити для огляду та ідентифікації його, оцінювач надає інформацію довідкою про середню вартість подібного КТЗ (за повідомленням замовника автомобіль знаходиться в доброму стані та не був учасником ДТП); інформацію надану замовником та використану з інших джерел на достовірність не перевірялась та вважається за правильну./а.с.16,17/.
За даними перевірки авто за номером та VIN спірний автомобіль днз НОМЕР_1 станом на 13 жовтня 2022 року рахується як не викрадений./а.с.20,21/.
Задовольняючи вимоги позову, районний суд виходив із того, що спірний транспортний засіб набутий сторонами у період шлюбу, а тому відповідно до ст.ст.60,61 СК України є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Враховуючи те, що позивачка, як співвласниця цього майна, має право на рівну його частину, проте дана річ є неподільною, а автомобіль знаходиться у користуванні відповідача, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити, визнати автомобіль спільним майном подружжя та здійснити його поділ, шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки частки його вартості.
Апеляційний суд із такими висновками районного суду в повній мірі погодитися не може з таких підстав.
Стосовно порушення норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно пункту четвертого частини першої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України).
Частинами першою, третьою, шостою, сьомою статті 128 ЦПК України визначено, що суд викликаєучасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається, зокрема, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ./а.с.28/
Проте судова кореспонденція спрямована за місцем реєстрація відповідача повернута без вручення адресату з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою»/а.с.34,39,45,67/
День проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду є днем вручення судової повістки (п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України).
До відповідача наведена норма процесуального закону застосуванню не підлягає, оскільки місце його реєстрація було повідомлено позивачем, та, за відсутності фіксації отримання адресатом судової кореспонденції, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при постановленні рішення допустив порушення норм процесуального права, що є безумовною підставою для скасування рішення відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України.
По суті вимог позову, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.
Отже, у сімейному законодавстві діє принцип спільності майна подружжя та частки чоловіка і дружини є рівними.
За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов'язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя.
Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує (постанови Верховного Суду у справі №6-843цс17від 24.05.2017 та №372/504/17 від 21.11.2018).
Згідно вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України, обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Наведений процесуальний обов'язок відповідачем не виконано та не спростовано презумпцію спільності майна подружжя, яке підлягає поділу.
Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 70-72 СК України та статтею 372 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 70 СК України, частини другої статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється (частина третя статті 372 ЦК України).
Згідно статті 71СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Здійснюючи поділ між сторонами спірного майна, яке відповідно до частини другої статті 183 ЦК України, належить до неподільних речей, в межах заявлених позовних вимог присудженню з відповідача на користь позивача підлягає грошова компенсація вартості частини спірного транспортного засобу.
Відповідачем презумпція спільності майна подружжя та рівність часток у такому майні не спростована, та, заперечуючи розмір грошової компенсації такої частки, він виходить із ціни, за якою такий транспортний засіб був ним набутий згідно договору купівлі-продажу, а саме 10 000,00 грн., відповідно, визнає розмір грошової компенсації вартості його частини- 5 000,00 грн.
Проте вартість майна, що підлягає поділу визначається, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на спільне майно, що узгоджується із позицією Верховного Суду, сформованої у справі№202/492/20 від 31.10.2023.
Виходячи з наведеного, слід діти висновку, що ринкова вартість подібного за своїми характеристиками майна може бути врахована судом лише у разі неможливості встановлення дійсної вартості спірного майна на час розгляду справи.
У цій справі ринкова вартість спірного транспортного засобу визначена оцінювачем виходячи з середньої ціни подібного КТЗ. Джерело інформації: https://auto.ria.com/uk/price/fverage/Транспортний засіб ним не оглядався, зареєстрований та перебуває у фактичному використанні відповідача, який повідомив суд у доводах апеляційної скарги, що придбав його для виїзду за кордон та із листопада 2021 року проживає у Польщі.
За встановлених обставин, з огляду на відсутність реальної можливості проведення судової експертизи для визначення ринкової вартості з оглядом КТЗ, колегія суддів бере до уваги загальнодоступні відомості щодо ринкової вартості подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна, що з урахуванням наведених вище положень та поведінки відповідача, який не спростував таких доказів, та постановляє до стягнення грошову компенсацію частини його вартості у розмірі 146 369,00 грн.
При цьому, апеляційний суд вирішує питання щодо припинення права власності позивача на це майно відповідно до закону, недотримання якого унеможливлює реалізацію сторонами їх прав.
Доводи апеляційної скарги, що вартість автомобіля марки GEELY EMGRAND 7 на момент його придбання була меншою ніж вартість уже вживаного автомобіля згідно складеної 16.12.2022 ФО-П ОСОБА_3 довідки, колегія суддів відхиляє, оскільки його ринкова вартість визначена виходячи з середньої ціни подібного КТЗ та жодним чином не залежить від ціни за якої такий автомобіль був придбаний відповідачем за договором, укладеним із його батьком.
Твердження відповідача, що фінансове становище подружжя не дозволяло заощаджувати зводяться до припущень, а надані ним відомості про сезонну роботу на ТОВ «Чиста Криниця» не містять відомостей про доходи та не доводять, що спірне майно набуто за його особисті кошти.
В інші частині доводи апеляційної скарги зводяться до довільного тлумачення норм права на власну користь, а тому апеляційним судом до уваги не приймаються. Натомість колегія застосовує сталу позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі «Рисовський проти України», за змістом якої позбавлення особи майна без компенсації його реальної вартості є порушенням балансу між загальним інтересом та вимогам щодо захисту індивідуальних основоположних свобод та покладає на особу, у спірних правовідносинах позивачку, надмірний тягар.
Доводів на спростування підстав стягнення правничих витрат або їх зменшення в суді першої інстанції апеляційна скарга не містить. Підстав компенсації відповідачу понесених ним правничих витрат, колегія суддів не вбачає, оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником - адвокатом Мараховською Оленою Сергіївною, - задовольнити частково.
Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2023 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - задовольнити.
Визнати автомобіль марки GEELY EMGRAND 7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, спільним майном подружжя.
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити автомобіль марки GEELY EMGRAND 7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску у власність ОСОБА_1 .
Припинити право ОСОБА_2 на частину автомобіля марки GEELY EMGRAND 7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості частини автомобіля марки GEELY EMGRAND 7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, в розмірі 146 369, 00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 4 391,07 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 20.11.2023.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак