Справа №752/12961/23
Провадження № 2/752/5689/23
РІШЕННЯ
Іменем України
22.09.2023 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
з участю секретаря - Ящук Д.О.,
розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
ВСТАНОВИВ:
позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, утримуваних з нього за рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14.02.2022.
Свої вимоги мотивує тим, що перебував з відповідачем у шлюбі від якого у сторін є спільна дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14.02.2022 з нього стягують аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 2 500,00 грн. щомісячно, починаючи з 07.12.2021 і до закінчення вищого навчального закладу або досягнення 23 річного віку, з урахуванням того, яка обставина настане першою. Однак ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народився син ОСОБА_4 . Також вказав, що працює у ТОВ «Інтеза - груп» та отримує щомісячний дохід у розмірі 8 200,00 грн. Посилаючись на зміну як матеріального так і сімейного стану, що позбавило його можливості сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання у визначеному судом розмірі 2 500,00 грн щомісячно позивач просить суд зменшити розмір утримуваних з нього за рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14.02.2022 на користь відповідача на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30.06.2023 відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження за правилами ст.ст.274-279 ЦПК України без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони повідомлялись належним чином про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, із заявами про розгляд справи за участю сторін або розгляд справи в порядку загального позовного провадження не звертались.
На момент розгляду справи заперечень щодо заявлених позивачем вимог від відповідача до суду не надійшло. Клопотання по суті спору та з процесуальних питань відповідачем не подавалися.
У наданих суду письмових поясненнях відповідач заперечила проти заявлених позивачем вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та не доведеність. Також відповідач вказала, що заявляючи вимогу про зменшення розміру аліментів, які стягуються із позивача на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання, позивач не вказує допустимий для розмір аліментів, які він спроможний сплачувати у зв'язку із зміною його матеріального та сімейного стану.
Враховуючи вищенаведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами.
Відповідно до статей 2, 4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).
Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14.02.2022 присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 500,00 грн. щомісячно, починаючи з 07.12.2021 і до закінчення вищого навчального закладу або досягнення 23 річного віку, з урахуванням того, яка обставина настане першою.
Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач як на підставу для зменшення розміру аліментів, присуджених судом про стягнення з нього на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, посилається на те, що на його утриманні є дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього народився син - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 07.09.2022 Вишгородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис 201.
Також вказує, що працевлаштований за основним місцем роботи у ТОВ «Інтеза - Груп» та його дохід складає 8 200,00 грн, на підтвердження зазначеного надав довідки про доходи від 16.08.2022 та від 13.10.2020.
Так, згідно довідки про доходи, виданої ТОВ «Інтеза - Груп» 13.10.2020 загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 30.09.2020 становить 77 833,33 грн.
Згідно довідки про доходи, виданої ТОВ «Інтеза - Груп» 16.08.22 загальна сума доходу ОСОБА_1 за період 01.01.2022 по 16.08.2022 становить 16 400,00 грн. У довідці відсутні відомості про отримання позивачем доходу за період з березня по серпень, лише вказано дохід за січень та лютий 2022 року.
Довідки про доходи станом на день подання позову (червень 2023 року) позивачем суду не надано.
Згідно з ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Пленум Верховного суду України в своїй постанові № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначає, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Право на утримання виникає за умови продовження навчання. Закон не передбачає жодних особливостей залежно від форми навчання (денна, вечірня, заочна тощо). Тому можна зробити висновок, що право на утримання виникає за умови продовження навчання у будь-якій формі.
Відповідно до ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов'язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.
Крім того, пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України N 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів, у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей, зокрема ст. 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", ст. 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", ст. 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі".
З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 3, 4 ст.12 ЦПК України).
Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно статей 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, на час ухвалення судом 14.02.2022 рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні у ОСОБА_1 перебувала дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Сам факт народження іншої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, визначених на підставі рішення суду від 14.02.2022.
Позивачем не надано доказів зміни його матеріального стану на момент звернення до суду з даним позовом, що унеможливлює сплату аліментів у визначеному судом раніше розмірі, оскільки у розпорядження суду надано довідки про дохід позивача за період з з 01.01.2020 по 30.09.2020, та за період з 01.01.2022 по 18.08.2022.
При цьому позивачем не надано доказів щодо наявності /відсутності у його власності об'єктів нерухомого та рухомого майна, доказів про розмір отриманого доходу у період з 18.08.2022 по час звернення із вказаним позовом до суду.
Заявлена сума заробітної плати разом із перерахованими вище підставами зменшення аліментів, не доводить неспроможність виплати Позивачем аліментів на дитину у зв'язку із навчанням.
Отже, матеріали справи не містять належних доказів про доходи позивача та відсутність у нього доходів для сплати аліментів у визначеному судовим рішенням розмірі, з огляду на витрати, які він несе на інших дітей, розмір яких також не підтверджений.
При цьому кожна дитина має рівні права на отримання фінансової допомоги від батьків.
Крім того суд звертає увагу, що вказуючи на необхідність зменшення розміру аліментів позивачем у позовній заяві не зазначено розмір (суму відповідної виплати), яку позивач спроможний сплачувати на утримання його повнолітнього сина, який продовжує навчання. Лише зазначено про неможливість сплачувати визначену рішенням Святошинського районного суду від 1402.2022 аліментів у розмірі 2 500,00 грн. щомісячно.
При визначенні розміру аліментів, суд прагне не до зрівняльного становища платника та одержувача аліментів, а й до того, щоб одержувач у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову і зменшення розміру аліментів, оскільки позивачем не доведено наявність підстав, визначених законом для такого зменшення, ураховуючи при цьому відсутність у позовній заяві відомостей щодо розміру аліментів, які позивач вважає спроможним до сплати на утримання сина, який продовжує навчання.
При цьому суд не наділений повноваженнями сам визначати такий розмір аліментів, який позивач просить зменшити.
Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, оскільки суд відмовляє позивачу у задоволенні позову сплачений ним судовий збір не підлягає відшкодуванню відповідачем.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76,77, 78, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя