ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" листопада 2023 р. Справа№ 910/3918/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Гаврилюка О.М.
Суліма В.В.
без виклику сторін,
за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна"
на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2023
у справі № 910/3918/23 (суддя - Ковтун С.А.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна"
про стягнення 19 733,55 грн,
Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи
До суду звернулося з позовом Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення 19 733,55 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем.
2.Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" 19 733,55 грн боргу, 2 684,00 грн судового збору.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду
Не погодившись з ухваленим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Євроінс Україна" 24.08.2023 (засобами поштового зв'язку) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2023 повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2023 у справі № 910/3918/23 залишено без руху та запропоновано скаржнику сплатити судовий збір.
08.09.2023 (засобами поштового зв'язку) до Північного апеляційного господарського суду скаржник направив заяву про усунення недоліків (отримана 11.09.2023), до якого сторона долучила докази сплати судового збору, на підтвердження чого надано платіжну інструкцію № 20954 від 23.08.2023. Заяву подано в строк, встановлений судом.
Ухвалою від 14.09.2023 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2023 у справі № 910/3918/23, розгляд якої призначено у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників.
Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин, враховуючи участь усієї колегії підготовки суддів для підтримання рівня кваліфікації за програмою для суддів апеляційних господарських судів з 13.11.2023 по 17.11.2023, з метою забезпечення рівності сторін, враховуючи дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" та інші чинники.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
Так, в обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що вважає рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, містить невідповідність висновку суду обставинам справи, у зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню з наступних підстав.
Так, апелянт зазначив, що 02.09.2022 уповноваженим представником ПрАт «СК «Євроінс Україна» - працівником ОСОБА_3. у безпосередній присутності власника ОСОБА_1 було оглянуто пошкоджений транспортний засіб «BMW X4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджувалося протоколом огляду транспортного засобу від 02.09.2022 року. Своїм підписом у протоколі огляду транспортного засобу від 02.09.2022 року власник ОСОБА_1 підтвердив ознайомлення зі змістом протоколу, а також правильність записаних у ньому пошкоджень. Під час судового розгляду, за доводами скаржника, позивач не спростував, що перелік механічних пошкоджень, зафіксованих у протоколі огляду транспортного засобу від 02.09.2022 року, були неповними, неточними тощо.
Окрім цього, скаржник зазначив, що позивач визначив належне страхувальнику ОСОБА_1 страхове відшкодування за пошкоджений застрахований транспортний засіб «BMW X4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі рахунку № НОМЕР_3 від 05.09.2022, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту зазначеного транспортного засобу склала 45 680,36 грн. Водночас, страховик відповідно до вимог спеціального Закону здійснює страхове відшкодування, за доводами скаржника, саме оціненої шкоди, а тому позивач помилково визначив вартість відновлювального ремонту на підставі ремонтних калькуляції, рахунків СТО тощо.
Також апелянт зазначив, що суд першої інстанції не звернув уваги, що звітом про оцінку було встановлено, що ринкова вартість транспортного засобу «BMW X4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 2 011 597,72 грн., вартість відновлювального ремонту (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування) складає 36 553,15 грн., значення коефіцієнту фізичного зносу складає 0, вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ складає 36 553,15 грн., а без ПДВ - 30 460,96 грн.
Так, апелянт вважає, що сума страхового відшкодування має бути зменшена на розмір податку (ПДВ), посилаючись на постанову Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 753/21177/16-ц.
А тому апелянт просив рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові повністю.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, про що зазначено у відзиві на апеляційну скаргу, який було прийнято судом апеляційної інстанції у порядку ст. 263 ГПК України.
Так, позивач зазначає, що апелянт помилково віднімає податок на додану вартість від суми страхового відшкодування, оскільки звіт про оцінку транспортного засобу - лише попередній оціночний документ, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення Т3, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з?ясовувати наявність двох обставин: фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт з ремонту автомобіля платником ПДВ.
А оскільки в даному випадку кошти були перераховані на рахунок станції технічного обслуговування (СТО), а не на рахунок потерплої особи, тому сума була сплачена з урахуванням податку на додану вартість. Тому невключення суми ПДВ до страхового відшкодування є неправомірним. Через вищевикладене, відповідач просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.
6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин
Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 18 червня 2022 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) уклали договір добровільного страхування наземного транспорту на умовах програми «Прем'єр-Форте» (далі - договір-1), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу, а саме: автомобіля «BMW X 4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Кошторис збитків складається на момент настання страхового випадку на підставі калькуляції вартості відновлювального ремонту на фірмовій (гарантійній, профільній, авторизованій) станції технічного обслуговування (СТО) (п. 6 договору).
01 вересня 2022 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля та автомобіля «Suzuki vitara», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , (водій - ОСОБА_2 ).
Згідно з постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 31.10.2022 особою, винною в скоєнні адміністративного правопорушення, є саме водій - ОСОБА_2 .
Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Suzuki vitara» (державний реєстраційний номер НОМЕР_4 ) застрахована приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Євроінс Україна» за полісом № ЕР/210036748 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - договір-2) (ліміт відповідальності становить 160000,00 грн, франшиза - 0 грн).
Відповідно до рахунку від 06.09.2022, виставленого товариством з обмеженою відповідальністю «АВТ Баварія Київ», вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля склала 54816,43 грн. Згідно з актом виконаних робіт від 16.11.2022 виконані роботи на суму 50194,51 грн з ПДВ.
Згідно із звітом від 03.11.2022 про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу автомобіля «BMW X 4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , коефіцієнт фізичного зносу станом на 01.09.2022 дорівнює 0%.
Суд першої інстанції правомірно зазначив, що вказана вище подія була визнана страховим випадком, про що складено страхові акти на суму 50194,51 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю «АВТ Баварія Київ» 50 194,51 грн (платіжні доручення від 30.09.2022 та від 07.12.2022).
ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ
7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому ст. 526 ЦК передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків (п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Такими законами, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що до страховика за договором майнового страхування (позивача у справі) після виплати страхового відшкодування потерпілій особі у межах фактичних витрат, які не можуть перевищувати розміру реальних збитків, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до ст. 1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
У Законі України "Про страхування" встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п. 9 ч. 1 ст. 7). Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Як зазначалось раніше, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Suzuki vitara», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Євроінс Україна» за полісом № ЕР/210036748 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно із звітом від 03.11.2022 про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу автомобіля «BMW X 4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , коефіцієнт фізичного зносу станом на 01.09.2022 дорівнює 0%.
Щодо доводів апелянта про те, що сума страхового відшкодування має складати 30 460,96 грн без ПДВ з посиланням на постанову Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 757/37909/17, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Порядок обчислення та сплати ПДВ регламентується розділом V Податкового кодексу України. За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості, включається до ціни товару та сплачується покупцем (замовником послуг).
В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що у разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком.
Так, згідно з рахунком № DBL00005787 від 06.09.2022, виставленим товариством з обмеженою відповідальністю «АВТ Баварія Київ», вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля склала 54 816,43 грн. Згідно з актом виконаних робіт від 16.11.2022 виконані роботи на суму 50 194,51 грн з ПДВ. А тому доводи апелянта про неправомірне включення до суми страхового відшкодування податку на додатну вартість відхиляються судом апеляційної інстанції як необґрунтовані.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог. Тоді як інші доводи апеляційної скарги фактично направлені на переоцінку обставин, які були досліджені судом першої інстанції.
А тому апеляційну скаргу у даній справі слід залишити без задоволення як необґрунтовану, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки останнє було прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства. Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги (в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України) суд апеляційної інстанції не встановив.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
Таким чином, на підставі ст. 2, 74-80, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
9. Судовий збір
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2023 у справі № 910/3918/23 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2023 у справі № 910/3918/23 - залишити без змін.
3. Судовий збір, понесений у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржників.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом не підлягає оскарженню, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді О.М. Гаврилюк
В.В. Сулім