ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" листопада 2023 р. Справа№ 910/419/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Ходаківської І.П.
Ткаченка Б.О.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО"
на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023
у справі №910/419/23 (суддя Чинчин О.В.)
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 119 543,31 грн,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі по тексту - відповідач) про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 119 543, 31 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час перевезення відповідачем вантажів останнім незабезпечено схоронність вантажу під час його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу, у зв'язку з чим заявлено вимоги про відшкодування вартості втраченого вантажу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/419/23 позов Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» - задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» вартість нестачі вантажу у розмірі 79 777,99 грн та судовий збір в розмірі 1 655,71 грн. В іншій частині позову - відмовлено.
При ухваленні рішення у справі №910/419/23 судом першої інстанції встановлено що при перевезенні вантажу у вагонах залізницею не було дотримано вимог щодо збереження вантажу у вказаних вагонах, прийнятого до перевезення, а відповідачем в свою чергу не спростовано факту наявності в діях перевізника вини за незбереження прийнятого до перевезення вантажу.
Водночас судом першої інстанції встановлено, що, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах, що відноситься, зокрема, до перевезення вантажів у вологому стані.
Суд першої інстанції, перевіривши наданий позивачем розрахунок вартості втраченого вантажу з урахуванням наведених відповідачем у відзиві заперечень, встановив, що розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 79 777, 99 грн.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (далі по тексту - апелянт 1) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/419/23 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2023 апеляційну скаргу «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» у справі №910/419/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий (суддя - доповідач) ОСОБА_1, судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/419/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/419/23 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/419/23.
Також, не погоджуючись із ухваленим рішенням Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі по тексту - апелянт 2) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/419/23 та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що вагони в яких було перевезено відповідачем вантаж у технічному та комерційному відношенні справні, про що складені відповідні акти. Торцеві двері та розвантажувальні люка з обох сторін закриті. Апелянт 2 наголошує на відсутність причинного зв'язку між дією перевізника і втратою або ушкодженням вантажу та його вини.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» у справі №910/419/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1, судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.
05.04.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/419/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/419/23. Розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/419/23 ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення та попереджено учасників справи про те, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
На адресу Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, за яким позивач просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/419/23 залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
Скаржник у встановлений строк усунув недоліки апеляційної скарги, шляхом подання відповідного клопотання.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/419/23. Об'єднано апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/419/2 та апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/419/23. Розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/419/23 ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
На адресу Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, за яким відповідач просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2023, у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку (рішення Вищої ради правосуддя від 18.07.2023) призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/419/23 між суддями.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/419/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 прийнято справу №910/419/23 до провадження за апеляційними скаргами Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Ткаченко Б.О.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у зв'язку з перебуванням судді Євсікова О.О. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2023 справу №910/419/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ткаченко Б.О., Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 прийнято до свого провадження апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/419/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ткаченко Б.О., Ходаківська І.П.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржниками доводи та вимоги апеляційних скарг, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.
В силу приписів ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції, у липні - жовтні 2022 року Приватне акціонерне товариство «ЦЗФ «УКРАЇНА», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЗФ «Селидівська», Акціонерне товариство «Жовтнева ЦЗФ» відправили на адресу відокремленого підрозділу «ДТЕК Бурштинська ТЕС» Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» залізницею на станцію призначення Бурштин Львівської залізниці групу вагонів, зокрема, вагони з вугіллям кам'яним, що підтверджується відповідними залізничними накладними №№53762480, 53816682, 53819140, 53909750, 53912093, 53918686, 53933941, 53985289, 53984712, 48004642, 48005797, 53912523, 53912507, 48011126.
Під час перевезення вагонів на станціях Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці, Знам'янка Одеської залізниці та при надходженні вагонів на станцію Бурштин Львівської залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу шляхом переважування на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу у вагонах не відповідає масі, вказаній у накладній. Про даний факт складено Комерційні акти.
У розділі Д Комерційного акту №388103/278 від 11.07.2022 зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №67182931 на справних вагонних 150т тензометричних вагах (держ.повірка 29.12.2021), вага визначена вантажовідправником брутто - не вказана, тара - 22000 кг, нетто 67000 кг, а виявилось брутто - 86600 кг, тара- 22200 кг, нетто - 64400 кг, що менше ваги вказаної в документі на 2600 кг.
У розділі Д Комерційного акту №410006/10/290 від 26.07.2022 зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №63262240 на справних вагонних 150т тензометричних вагах (держ.повірка 01.09.2021), вага визначена вантажовідправником брутто - не вказана, тара - 22100 кг, нетто 70000 кг, а виявилось брутто - 92250 кг, тара- 22100 кг, нетто - 69150 кг, що менше ваги вказаної в документі на 850 кг.
У розділі Д Комерційного акту №410006/10/289 від 26.07.2022 зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №63784359 на справних вагонних 150т тензометричних вагах (держ.повірка 01.09.2021), вага визначена вантажовідправником брутто - не вказана, тара - 23600 кг, нетто 69000 кг, а виявилось брутто - 88900 кг, тара- 23600 кг, нетто - 65300 кг, що менше ваги вказаної в документі на 3700 кг.
У розділі Д Комерційного акту №388103/314 від 08.09.2022 зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №60034972 на справних вагонних 150т тензометричних вагах (держ.повірка 29.12.2021), вага визначена вантажовідправником брутто - не вказана, тара - 22100 кг, нетто 67250 кг, а виявилось брутто - 88300 кг, тара- 22100 кг, нетто - 66200 кг, що менше ваги вказаної в документі на 1050 кг.
У розділі Д Комерційного акту №388103/316 від 08.09.2022 зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №60728128 на справних вагонних 150т тензометричних вагах (держ.повірка 29.12.2021), вага визначена вантажовідправником брутто - не вказана, тара - 23300 кг, нетто 62900 кг, а виявилось брутто - 79550 кг, тара- 23300 кг, нетто - 56250 кг, що менше ваги вказаної в документі на 6650 кг.
У розділі Д Комерційного акту №388103/315 від 08.09.2022 зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №52184298 на справних вагонних 150т тензометричних вагах (держ.повірка 29.12.2021), вага визначена вантажовідправником брутто - не вказана, тара - 23700 кг, нетто 68100 кг, а виявилось брутто - 88150 кг, тара- 23700 кг, нетто - 64450 кг, що менше ваги вказаної в документі на 3650 кг.
У розділі Д Комерційного акту №388103/313 від 08.09.2022 зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №53547410 на справних вагонних 150т тензометричних вагах (держ.повірка 29.12.2021), вага визначена вантажовідправником брутто - не вказана, тара - 21100 кг, нетто 68200 кг, а виявилось брутто - 86550 кг, тара- 21000 кг, нетто - 65550 кг, що менше ваги вказаної в документі на 2650 кг.
У розділі Д Комерційного акту №410006/127/320 від 09.09.2022 зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №53568408 на справних вагонних 150т тензометричних вагах (держ.повірка 01.09.2021), вага визначена вантажовідправником брутто - не вказана, тара - 21400 кг, нетто 67050 кг, а виявилось брутто - 86700 кг, тара- 21400 кг, нетто - 65300 кг, що менше ваги вказаної в документі на 1750 кг.
У розділі Д Комерційного акту №410003/227/341 від 17.09.2022 зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №63524151 на справних вагонних 150т тензометричних вагах (держ.повірка 27.09.2021), вага визначена вантажовідправником брутто - не вказана, тара - 22500 кг, нетто 67050 кг, а виявилось брутто - 86350 кг, тара- 22500 кг, нетто - 64850 кг, що менше ваги вказаної в документі на 2200 кг.
У розділі Д Комерційного акту №410003/270/422 від 11.10.2022 зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №62111141 на справних вагонних 150т тензометричних вагах (держ.повірка 27.09.2021), вага визначена вантажовідправником брутто - не вказана, тара - 22500 кг, нетто 68000 кг, а виявилось брутто - 86650 кг, тара- 22500 кг, нетто - 64150 кг, що менше ваги вказаної в документі на 3850 кг.
У розділі Д Комерційного акту №388103/400 від 11.10.2022 зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №60027943 на справних вагонних 150т тензометричних вагах (держ.повірка 29.12.2021), вага визначена вантажовідправником брутто - не вказана, тара - 22500 кг, нетто 67100 кг, а виявилось брутто - 88200 кг, тара- 22500 кг, нетто - 65700 кг, що менше ваги вказаної в документі на 1400 кг.
У розділі Д Комерційного акту №388103/451 від 22.10.2022 зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №656868714 на справних вагонних 150т тензометричних вагах (держ.повірка 29.12.2021), вага визначена вантажовідправником брутто - не вказана, тара - 22000 кг, нетто 62800 кг, а виявилось брутто - 84300 кг, тара- 22000 кг, нетто - 62100 кг, що менше ваги вказаної в документі на 700 кг.
У розділі Д Комерційного акту №388103/452 від 22.10.2022 зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №61297974 на справних вагонних 150т тензометричних вагах (держ.повірка 29.12.2021 ), вага визначена вантажовідправником брутто - не вказана, тара - 23500 кг, нетто 66300 кг, а виявилось брутто - 88050 кг, тара- 23500 кг, нетто - 64550 кг, що менше ваги вказаної в документі на 1750 кг.
У розділі Д Комерційного акту №450003/286/445 від 16.10.2022 зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №55022644 на справних вагонних 150т тензометричних вагах (держ.повірка 27.09.2022), вага визначена вантажовідправником брутто - не вказана, тара - 22 400 кг, нетто 67 150 кг, а виявилось брутто - 88 300 кг, тара- 22 400 кг, нетто - 65 900 кг, що менше ваги вказаної в документі на 1250 кг.
У розділі Д Комерційного акту №450003/287/447 від 18.10.2022 зазначено, що при комісійному перевантажуванні вагону №5966645 на справних вагонних 150т тензометричних вагах (держ.повірка 27.09.2022), вага визначена вантажовідправником брутто - не вказана, тара - 22 100 кг, нетто 67 050 кг, а виявилось брутто - 87 300 кг, тара- 22 100 кг, нетто - 65 200 кг, що менше ваги вказаної в документі на 1850 кг.
За приписами частини 1 статті 307 Господарського кодексу України, статті 22 Статуту за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з пунктом 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язань, які випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 12 Закону України «Про залізничний транспорт» підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Статтею 23 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Приписами частини 3 статті 917 Цивільного кодексу України визначено право перевізника відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.
Також, судом встановлено, що вантаж був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень, оскільки залізничні накладні таких відміток не містять.
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, вартість якої підлягає відшкодуванню, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно ст. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. У свою чергу, відповідно до роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 року № 04-5/225 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, зокрема, - довідки відправника про вартість відправленого вантажу, підписаної головним бухгалтером. При цьому, слід зазначити, що чинні нормативні документи у сфері залізничних перевезень не передбачають обов'язкове подання вантажовідправником доказів сплати вартості вантажу.
За змістом ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про залізничний транспорт підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Частиною 1 статті 110 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України Про залізничний транспорт за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Частинами 1, 3 статті 314 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, у разі втрати або нестачі вантажу перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. (ст.ст. 113, 114 Статуту залізниць України).
За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
У ст. 225 Господарського кодексу України визначено вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вище перелічених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.
У відповідності до ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Статтею 52 Статуту встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Відповідно до ст. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 комерційні акти складаються для засвідчення (крім іншого) обставин невідповідності маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.
Комерційні акти №388103/278, №410006/10/290, №410006/10/289, №388103/314, №388103/316, №388103/315, №388103/313, №410006/127/320, №410003/227/341, №410003/270/422, №388103/400, №388103/451, №388103/452, за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, а тому обґрунтовано визнано судом першої інстанції належними доказами на підтвердження факту невідповідності маси вантажу, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.
При цьому відповідач всупереч ст. ст. 74, 76, 77 ГПК України, ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт», ст. 113 Статуту не довів суду, що нестача вантажу виникла з незалежних від перевізника причин, тобто не спростував відсутність своєї вини у незабезпеченні збереження переданого йому вантажу.
Стосовно посилань відповідача, що місцевий господарський суд повинен провести досконале дослідження не тільки комерційного акту, але й акта про технічний стан вагону або контейнера і дати їм відповідну оцінку, колегія суддів зазначає наступне.
Як підтверджується матеріалами справи та встановлено Господарським судом міста Києва, у спірному перевезенні як вантажовідправником, так і залізницею під час завантаження та після завантаження не було зроблено жодних письмових зауважень, щодо непридатності вагону (в комерційному та технічному відношенні) для перевезення вантажу. Не було зауважень залізниці і до якості здійсненого відправником завантаження.
За умовами п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення та параграфу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів, після завантаження вантажу, зазначені у спірних накладних вагони мали бути перевірені працівниками залізниці.
Залізниця, оглянувши подані до перевезення завантажені вагони за спірними залізничними накладними, прийняла їх до перевезення, що не заперечується відповідачем. Жодних актів загальної форми ГУ-23 щодо наявності несправностей у вагонах залізницею складено не було, що свідчить про відсутність зауважень до вагонів як комерційному так і технічному відношенні.
Вказане підтверджує, що вантажовідправник належним чином здійснив навантаження та підготовку вантажу до транспортування.
Господарський суд міста Києва не прийняв до уваги надані відповідачем акти про технічний стан вагонів, які були складені вже після відправки вагонів на адресу одержувачу, оскільки перевірка вагонів здійснюється після завантаження вантажу.
Приписами ч. 3 ст. 917 Цивільного кодексу України визначено право перевізника відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.
Окрім того, норми Статуту залізниць України передбачають, що в разі завантаження вантажу у технічно несправні вагони або вагони, непридатні для перевезення даного виду вантажів, перевізник був зобов'язаний відмовитись від приймання вантажу до перевезення.
Отже, місцевим господарським судом обґрунтовано встановлено, що втрата під час перевезення є наслідком його незбереження, що свідчить про неналежне перевезення відповідачем вантажу позивача та є підставою для настання господарсько-правової відповідальності залізниці.
На підтвердження вартості втраченого вантажу позивач надав копії довідок у яких визначено вартість 1 тонни відвантаженого вугілля (з ПДВ).
При цьому у довідках зазначена інформація про вартість вугільної продукції у кожному вагоні, в яких було виявлено нестачу вантажу, із зазначенням номеру спірної залізничної накладної.
Відповідно до наданих позивачем довідок вартість вантажу:
фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля ДГ, що перевозилось у вагоні № 67182931 складає 4 305, 53 грн з урахуванням ПДВ;
фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля ДГ, що перевозилось у вагоні № 63262240 складає 4 291, 69 грн з урахуванням ПДВ;
фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля ДГ, що перевозилось у вагоні № 63784359 складає 5 919,62 грн з урахуванням ПДВ;
фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля Г, що перевозилось у вагоні № 60034972 складає 4247, 32 грн з урахуванням ПДВ;
фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля Г, що перевозилось у вагоні № 60728128 складає 4365, 17 грн з урахуванням ПДВ;
фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля Г, що перевозилось у вагоні № 52184298 складає 4085, 11 грн з урахуванням ПДВ;
фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля ДГ, що перевозилось у вагоні № 53547410 складає 4020, 68 грн з урахуванням ПДВ;
фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля Г, що перевозилось у вагоні № 53568408 складає 4890, 96 грн з урахуванням ПДВ;
фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля Г, що перевозилось у вагоні № 63524151 складає 4981, 61 грн з урахуванням ПДВ;
фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля ДГ, що перевозилось у вагоні № 62111141 складає 4506, 88 грн з урахуванням ПДВ;
фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля ДГ, що перевозилось у вагоні № 60027943 складає 4506, 88 грн з урахуванням ПДВ;
фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля ДГ, що перевозилось у вагоні № 55022644 складає 4320, 80 грн з урахуванням ПДВ;
фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля ДГ, що перевозилось у вагоні № 59666545 складає 5919, 62 грн з урахуванням ПДВ;
фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля ДГ, що перевозилось у вагоні № 56868714 складає 4220, 12 грн з урахуванням ПДВ;
фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля ДГ, що перевозилось у вагоні № 61297974 складає 4220, 12 грн з урахуванням ПДВ.
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).
За розрахунками позивача, вартість недостачі вантажу у вищевказаних вагонах з урахуванням норми недостачі вантажу для мінерального палива 1% становить 119 543,31 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 визначено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5% маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1% маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 0,5% маси всіх інших вантажів.
Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються: від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.
Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначав, що згідно з відмітками в графі №20 залізничних накладних №№53912507, 53912523, 48011126 вологість вантажу не більше 16%, а відтак розрахунок повинен бути 2% маси, а не 1%. Крім того, відсутня вина залізниці при перевезенні даного вантажу.
Згідно з залізничними накладними №№53762480, 53816682, 53819140, 53909750, 53912093, 53918686, 53933941, 53985289, 53984712, 48004642, 48005797 вантаж був відправлений у твердому стані, проте не було визначено відсоток вологості у вугіллі кам'яному у графі 20 "Найменування вантажу").
На виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 позивачем були надані належним чином завірені копії посвідчення про якість рядового вугілля (продуктів збагачення), результатів аналізу лабораторії вугілля, яке перевозилось за залізничними накладними №№53762480, 53816682, 53819140, 53909750, 53912523, 53912507, 53912093, 53918686, 53933941, 53985289, 53984712, 48004642, 48005797, 48011126.
Згідно з вищезазначеними документами показники вологи вугілля кам'яного, яке перевозилось за залізничними накладними №№53762480, 53816682, 53819140, 53909750, 53912093, 53918686, 53933941, 53985289, 53984712, 48004642, 48005797, 53912523, 53912507, 48011126, складають від 10% до 14,9%, а тому Господарський суд міста Києва зробив висновок, що вугілля перевозилося у вологому стані та з урахуванням пункту 27 Правил видачі вантажів норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) вказав, що становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах, що відноситься, зокрема, до перевезення вантажів у вологому стані.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.05.2023 у справі №910/202/22, про таку характеристику вантажу як стан вологи має бути зазначено у залізничних накладних, за якими здійснювалась відправка, як це передбачено Правилами оформлення перевізних документів, які затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (додаток 3, графа 20).
Аналогічна правова позиція щодо того, що розрахунок вартості недостачі вантажу здійснюється з врахуванням норми природної втрати під час перевезення вантажу (кам'яного вугілля) відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів та безпосередньо залежить від характеристики (властивості) вантажу, зазначеної в залізничній накладній, неодноразово викладена в постановах Верховного Суду, прийнятих у подібних правовідносинах, зокрема, від 15.03.2021 у справі № 910/5038/20, від 25.01.2021 у справі № 910/118/20, від 07.08.2018 у справі № 910/23346/16, від 16.10.2019 у справі № 910/16904/18.
Тобто з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто 2% для вантажів у сирому (свіжому) або у вологому стані вартість недостачі вантажу за залізничними накладними №№53762480, 53816682, 53819140, 53909750, 53912093, 53918686, 53933941, 53985289, 53984712, 48004642, 48005797, 53912523, 53912507, 48011126 становить 79 777, 99 грн. А саме:
- вагон №67182931, залізнична накладна №53762480, 67 400 кг (маса нетто у вагоні) х 2 % (норма природної втрати та граничного розходження визначення маси) = 1340 кг; 2600 кг (маса недостачі вантажу за комерційним актом) - 1376 кг = 1260 кг; 1,26 т х 4 305, 53 грн (вартість 1 тонни за довідкою) = 5424, 97 грн збитків;
- вагон №63262240, залізнична накладна №53816682, 70000 кг (маса нетто у вагоні) х 2 % (норма природної втрати та граничного розходження визначення маси) = 1400 кг; Маса недостачі вантажу за комерційним актом вагою 850 кг не перевищує норму природної втрати вантажу (140 кг), відповідно відсутні підстави для нарахування збитків;
- вагон №63784359, залізнична накладна №53819140, 69000 кг (маса нетто у вагоні) х 2 % (норма природної втрати та граничного розходження визначення маси) = 1380 кг; 3700 кг (маса недостачі вантажу за комерційним актом) - 1380 кг = 2320 кг; 2,320 т х 5919, 62 грн (вартість 1 тонни за довідкою) = 13 733, 52 грн збитків;
- вагон №60034972, залізнична накладна №53909750, 67 250 кг (маса нетто у вагоні) х 2 % (норма природної втрати та граничного розходження визначення маси) = 1 345 кг; Маса недостачі вантажу за комерційним актом вагою 1050 кг не перевищує норму природної втрати вантажу (1345 кг), відповідно відсутні підстави для нарахування збитків;
- вагон №60728128, залізнична накладна №53912523, 62 900 кг (маса нетто у вагоні) х 2 % (норма природної втрати та граничного розходження визначення маси) = 1258 кг; 6650 кг (маса недостачі вантажу за комерційним актом) - 1258 кг = 5392 кг; 5,392 т х 4365, 17 грн (вартість 1 тонни за довідкою) = 23 537 грн збитків;
- вагон №52184298, залізнична накладна №53912507, 68 100 кг (маса нетто у вагоні) х 2 % (норма природної втрати та граничного розходження визначення маси) = 1368 кг; 3 650 кг (маса недостачі вантажу за комерційним актом) - 1368 кг = 2 288 кг; 2,288 т х 4085,11 грн (вартість 1 тонни за довідкою) = 9 346,73 грн збитків;
- вагон №53547410, залізнична накладна №53912093, 68 200 кг (маса нетто у вагоні) х 2 % (норма природної втрати та граничного розходження визначення маси) = 1364 кг; 2 650 кг (маса недостачі вантажу за комерційним актом) - 1364 кг = 1 286 кг; 1 , 286 т х 4020,68 грн (вартість 1 тонни за довідкою) = 5 170, 59 грн збитків;
- вагон №53568408, залізнична накладна №53918686, 67 050 кг (маса нетто у вагоні) х 2 % (норма природної втрати та граничного розходження визначення маси) = 1341 кг; 1 750 кг (маса недостачі вантажу за комерційним актом) - 1350 кг = 409 кг; 0,409 т х 4890, 06 грн (вартість 1 тонни за довідкою) = 2000, 03 грн збитків;
- вагон №63524151, залізнична накладна №53933941, 67 050 кг (маса нетто у вагоні) х 2 % (норма природної втрати та граничного розходження визначення маси) = 1341 кг; 2200 кг (маса недостачі вантажу за комерційним актом) - 1341 кг = 859 кг; 0,859 т х 4981, 61 грн (вартість 1 тонни за довідкою) = 4279, 20 грн збитків;
- вагон №62111141, залізнична накладна №53985289, 68 000 кг (маса нетто у вагоні) х 2 % (норма природної втрати та граничного розходження визначення маси) = 1360 кг; 3 850 кг (маса недостачі вантажу за комерційним актом) - 1360 кг = 2490 кг; 2,490 т х 4506, 88 грн (вартість 1 тонни за довідкою) = 11 222, 13 грн збитків;
- вагон №60027943, залізнична накладна №53984712, 67 100 кг (маса нетто у вагоні) х 2 % (норма природної втрати та граничного розходження визначення маси) = 1342 кг; 1400 кг (маса недостачі вантажу за комерційним актом) - 1342 кг = 58 кг; 0,058 т х 4506, 88 грн (вартість 1 тонни за довідкою) = 261, 40 грн збитків;
- вагон №55022644, залізнична накладна №48004642, 67 150 кг (маса нетто у вагоні) х 2 % (норма природної втрати та граничного розходження визначення маси) = 1343 кг; Маса недостачі вантажу за комерційним актом вагою 1 250 кг не перевищує норму природної втрати вантажу (1343 кг), відповідно відсутні підстави для нарахування збитків;
- вагон №59666545, залізнична накладна №48005797, 67 050 кг (маса нетто у вагоні) х 2 % (норма природної втрати та граничного розходження визначення маси) = 1341 кг; 1850 кг (маса недостачі вантажу за комерційним актом) - 1341 кг = 509 кг; 0,509 т х 5 919, 62 грн (вартість 1 тонни за довідкою) = 3 013, 09 грн збитків;
- вагон №56868714, залізнична накладна №48011126, 62 800 кг (маса нетто у вагоні) х 2 % (норма природної втрати та граничного розходження визначення маси) = 1256 кг; Маса недостачі вантажу за комерційним актом вагою 700 кг не перевищує норму природної втрати вантажу (1256 кг), відповідно відсутні підстави для нарахування збитків;
- вагон №61297974, залізнична накладна №48011126, 66 300 кг (маса нетто у вагоні) х 2 % (норма природної втрати та граничного розходження визначення маси) = 1326 кг; 1 750 кг (маса недостачі вантажу за комерційним актом) - 1326 кг = 424 кг; 0,424 т х 4 220, 12 грн (вартість 1 тонни за довідкою) = 1789, 33 грн збитків.
З огляду на наведені норми права та установлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у даному випадку, який стосується заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача збитків у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні, позивачем належними і допустимими доказами доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування до відповідача такої міри відповідальності як стягнення збитків.
На переконання суду, так як при перевезенні вантажу за залізничними накладними, що було здійснено Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", останнім не було дотримано обов'язку зі збереження вантажу, прийнятого до перевезення, унаслідок чого наявна недостача вантажу, а відповідачем в свою чергу не доведено, що недостача вантажу відбулась не з вини Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення збитків у вигляді нестачі вантажу у розмірі 79 777, 99 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Доводи наведені апелянтами в апеляційних скаргах не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до вирішення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/419/23 прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги позивача та відповідача задоволенню не підлягають.
Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційних скарг покладаються на скаржників.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Акціонерного товариства "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/419/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у справі №910/419/23 залишити без змін.
3. Судові витрати за подання апеляційних скарг покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Акціонерне товариство "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО".
4. Матеріали справи №910/419/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді І.П. Ходаківська
Б.О. Ткаченко