ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2023 року м. ОдесаСправа № 916/3244/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 (суддя Ю.М. Невінгловська, м.Одеса, повний текст складено 25.09.2023) про зупинення провадження
у справі №916/3244/23
за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”
про зобов'язання виплатити вартість частки при виході з товариства,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “КОЛОС” (надалі також - Товариство, ТОВ “Колос”), згідно якої просив зобов'язати ТОВ “Колос” виплатити йому вартість його частки (станом на 30.06.2022), що визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”, пропорційно до розміру його частки, яка складає- 2,49%.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань щодо виплати протягом одного року з дня, коли Товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, вартості його частки.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.07.2023 відкрито провадження у справі №916/3244/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Короткий зміст клопотання про зупинення провадження у справі
14.08.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос” надійшов відзив на позовну заяву, до якого додано клопотання про зупинення провадження у справі.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилався на те, що на даний момент у провадженні Господарського суду Одеської області знаходиться справа №916/2745/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”, предметом якої є:
-розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос” від 04.03.2015 між Компанією “Зінделус Лімітед” (“ZINDELUS LIMITED”) та ОСОБА_1 ;
-розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос” від 04.03.2015 р. між Компанією “Зінделус Лімітед” (“ZINDELUS LIMITED”) та ОСОБА_3 ;
-розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос” від 04.03.2015 р. між Компанією “Зінделус Лімітед” (“ZINDELUS LIMITED”) та ОСОБА_5 ;
-стягнення (витребування з володіння) з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос” у грошовому вираженні становить 1404043,52 грн;
-стягнення (витребування з володіння) з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос” у розмірі 14,72%, що у грошовому вираженні становить 4751669,23 грн;
-стягнення (витребування з володіння) з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос” у розмірі 25%, що у грошовому вираженні становить 7272233,75 грн.
Відтак, від результатів розгляду справи №916/2745/22 (у разі задоволення позовних вимог) об'єктивно залежать розміри часток і їх наявність як інших учасників, так і ОСОБА_1 безпосередньо. За таких обставин питання виплати ОСОБА_1 вартості його частки, що має бути визначена виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос” (включаючи ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ), не може бути вирішено до набрання законної сили рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/2745/22.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос” про зупинення провадження у справі. Провадження у справі №916/3244/23 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/2745/22. Зобов'язано сторін повідомити суд про результати розгляду справи №916/2745/22.
В обґрунтування вказаної ухвали суд першої інстанції зазначив, що об'єктом судового дослідження для суду за даним позовом по справі №916/3244/22 є правомірність виникнення та наявність підстав у позивача для висування відповідних вимог щодо виплати йому вартості частки.
Разом з тим, предмети спорів у справах №916/3244/23 та №916/2745/22 є взаємопов'язаними, оскільки, в рамках господарської справи №916/2745/22 вирішуватиметься питання наявності у позивача частки та/або її розмір у статутному капіталі ТОВ “Колос”, що у свою чергу матиме вплив на оцінку доказів у справі №916/3244/23, в частині наявності у ОСОБА_1 права на виплату вартості цієї самої частки.
За переконанням суду, зупинення провадження у справі №916/3244/23 слугуватиме адекватною мірою щодо ефективного та справедливого захисту прав позивача, з дотриманням принципу змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства, з метою запобігання породженню нових позовів.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.09.2023, ОСОБА_1 звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що на теперішній час він не є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”, а відтак позовна вимога щодо стягнення (витребування з володіння) у нього частки у статутному капіталі ТОВ “Колос” у справі №916/2745/22 взагалі не підлягає розгляду у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Що стосується інших позовних вимог по справі №916/2745/22 ОСОБА_1 зазначив, що вказаний спір жодним чином не зачіпає права та обов'язки сторін по справі №916/3244/23, тому що за будь-якого результату розгляду справи №916/2745/22 розмір статутного капіталу ТОВ “Колос” не зміниться, а може змінитись лише склад та розмір часток учасників цього, а відтак обставини, які будуть встановлені у справі №916/2745/22 не вплинуть на розгляд справи №916/3244/23, оскільки розмір частки позивача є пропорційним до визначення ринкової вартості сукупності усіх часток учасників Товариства.
Окремо позивач звертає увагу, що по справі №916/2745/22 вжито заходи забезпечення позову, якими накладено арешт на частки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та заборонено їм відчужувати вказані частки, що свідчить про те, що ОСОБА_1 на даний момент не є учасником Товариства , а отже розгляд справи №916/2745/22 жодним чином не впливає на розгляд справи №916/3244/23, оскільки для вирішення справи №916/3244/23 немає жодного значення особа, яка володіє часткою в статутному капіталі ТОВ “Колос”, а має значення лише ринкова вартість сукупності всіх часток учасників цього Товариства, яка залишиться незмінною за будь-яких результатів розгляду справи №916/2745/22.
На останок апелянт зазначає, що Господарським судом Одеської області розглядалась справа №916/2125/22, аналогічна за предметом дослідження між тими самими сторонами, в якій ТОВ “Колос” було відмовлено у задоволенні аналогічного клопотання про зупинення провадження у справі, а відтак, оскільки рішення по вказаній справі набрало законної сили, обставини, викладені Товариством у клопотанні про зупинення провадження у справі №916/3244/23 не повинні переглядатись в інших судових справах.
Позиція відповідача щодо апеляційної скарги
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ “Колос” просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Одеської області залишити без змін, посилаючись на доводи, викладені Товариством у клопотанні про зупинення провадження у справі.
Додатково Відповідач звертає увагу апеляційного господарського суду, що в рамках господарської справи №916/2745/22 вирішуватиметься питання наявності у позивача частки та/або її розмір у статутному капіталі ТОВ “Колос”, що у свою чергу матиме вплив на оцінку доказів у справі №916/3244/23, в частині наявності у ОСОБА_1 права на виплату вартості цієї самої частки, а таким чином існує об'єктивна неможливість розгляду справи №916/3244/23 до вирішення іншої справи - №916/2745/22, так як задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_2 свідчитиме про відсутність правових підстав для виплати ОСОБА_1 вартості його частки.
Щодо посилань Позивача на справу №916/2125/22 Товариство вважає, що зазначення в описовій частині рішення Господарського суду Одеської області від 09.02.2023 року по справі №916/2125/22 формулювання про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, не може вважатись встановленням факту, що може мати преюдиційне значення, оскільки преюдиційне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В.Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран.
У зв'язку з тим, що на час надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/3244/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили, ухвалою суду від 09.10.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 про зупинення провадження у справі №916/3244/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/3244/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
12.10.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №916/3244/23.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 про зупинення провадження у справі №916/3244/23. Встановлено відповідачу строк до 03.11.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу. Роз'яснено учасникам справи про їх право в строк до 03.11.2023 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.
Згідно із частинами першою та другою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі; розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що ОСОБА_1 оскаржується ухвала, якою зупинено провадження у справі (пункт 12 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України), перегляд оскаржуваного судового рішення за апеляційною скаргою постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
03.11.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ “Колос” надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Згідно із статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” та частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення “розумний строк” в рішенні у справі “Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства” роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду апеляційної скарги із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, а також враховуючи участь судді члена колегії Богатиря К.В. у підготовці для підтримання кваліфікації у НШСУ з 13.11.2023 по 17.11.2023 відповідно до наказу від 17.10.2023 №258-к, розгляд апеляційної скарги здійснювався у розумний строк.
В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Предметом апеляційного перегляду у цій справі є ухвала суду першої інстанції, якою зупинено провадження у справі №916/3244/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/2745/22.
Господарський суд Одеської області, зупиняючи провадження у справі №916/3244/23 до набрання законної сили рішенням у іншій господарській справі №916/2745/22, послався на те, що предмети спорів у справах №916/3244/23 та №916/2745/22 є взаємопов'язаними, а відтак зупинення провадження у справі слугуватиме адекватною мірою щодо ефективного та справедливого захисту прав позивача, з дотриманням принципу змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства, з метою запобігання породженню нових позовів.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського погоджується з таким висновком суду першої інстанцій з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу (частина друга статті 227 Господарського процесуального кодексу України).
Вказана норма визначає сукупність обставин, за наявності яких суддя зобов'язаний зупинити провадження у справі. Так, за змістом вказаної норми для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
З наведених у зазначеній нормі підстав вбачається, що провадження у справі може бути зупинено лише до закінчення її розгляду по суті і для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з'ясовувати: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Зі змісту наведеної норми слідує, що причиною зупинення провадження у справі є об'єктивна неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.
При цьому, вказана процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта та шоста статті 75 Господарського процесуального кодексу України).
Як неможливість розгляду зазначеної справи потрібно розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як саме справа, яка розглядається господарським судом, пов'язана зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлена неможливість розгляду справи.
Аналогічну правову позицію Верховного Суду викладено в постановах від 10.09.2019 у справі №922/1962/17 та від 17.12.2019 у справі №914/131/19.
Крім цього, варто зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі потрібно зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.
Саме таку правову позицію викладено Верховним Судом в постановах від 15.05.2019 у справі №904/3935/18, від 17.12.2019 у справі №917/131/19.
Таким чином, вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі через неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду вказаної справи, їх взаємозв'язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду у цій справі, підставами позову.
Як встановлено колегією суддів, предметом спору по справі №916/3244/23 є вимога ОСОБА_1 щодо виплати вартості частки при виході з товариства, що є корпоративним правом особи, яке набувається нею з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі).
У той же час, у справі №916/2745/22 розглядаються вимоги про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос” ОСОБА_1 та стягнення (витребування з володіння) з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”.
А відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду вбачає взаємопов'язаність вказаних справ, оскільки від наявності у позивача права власності на частку, а також її розміру, витребування якої виступає предметом позову у справі №916/2745/22, прямо залежить можливість її стягнення на користь ОСОБА_1 при виході ним з Товариства у межах справи 916/3244/23.
Посилання скаржника на те, що на даний момент він не є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос”, колегією суддів відхиляються, оскільки об'єктом судового дослідження для суду за даним позовом є правомірність виникнення у позивача вказаної частки, що набувалися ним до виходу з вказаного Товариства.
Таким чином, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки результат розгляду справи №916/2745/22 вплине або може вплинути на наявність підстав у позивача для висування відповідних вимог за вказаним позовом у справі №916/3244/23.
Щодо посилань ОСОБА_1 на преюдиційність фактів, встановлених у справі №916/2125/22 колегія суддів зазначає наступне.
Частиною четвертою статті 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Преюдиційність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
У той же час за змістом частини 7 статті 75 ГПК України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
Аналізуючи положення частини 7 статті 75 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 дійшла висновку, що преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Такий правовий висновок є усталений у судовій практиці Верховного Суду.
Таким чином, вирішення аналогічного клопотання про зупинення провадження у іншій справі не може мати преюдиційного значення для справи №916/3244/23, оскільки вирішення окремого процесуального клопотання є правовою оцінкою складу суду, який розглядає відповідну справу. Крім того, вирішення клопотання про зупинення провадження не входить до предмета доказування по справі №916/2125/22, а відтак не може вважатися обставиною, встановленою рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що не підляє доказуванню.
З огляду на викладене у цій постанові, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зупинення провадження у справі №916/3244/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/2745/22.
Отже, наведені скаржником у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 про зупинення провадження у справі, оскільки доводи апелянта спростовуються встановленими судом апеляційної інстанції обставинами, не доводять порушення або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали.
Згідно із статтею 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, зважаючи на межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, передбачені статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 у справі №916/3244/23 постановлена відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, і підстави для її зміни або скасування відсутні.
З урахуванням викладеного, оскаржувану ухвалу суду слід залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 129, 269-271, 276, 281-284 ГПК України,
Південно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2.Ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.09.2023 у справі №916/3244/23 залишити без змін.
3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя С.В. Таран