ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року м. ОдесаСправа № 915/440/22
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
секретар судового засідання Арустамян К.А.
за участю представників учасників у справі:
Від ТОВ «Миколаївгаз Збут» - адвокат Севастьянов М.В.
Від ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» - адвокат Панченко Ю.В.
Від ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» - адвокат Будник Б.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут»
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023, суддя суду першої інстанції Смородінова О.Г., м. Миколаїв, повний текст рішення складено та підписано 31.07.2023
по справі №915/440/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут»
до відповідача-1: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз»
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
про зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ
Описова частина.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 17.10.2022 (вх. № 4541/22) до відповідачів: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», в якій просило суд:
Зобов'язати Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» безоплатно усунути недоліки товару (природного газу), шляхом коригування в бік зменшення обсягів переданого природного газу ТОВ «Миколаївгаз збут» за Рамковим договором купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-МИКЗ від 30.09.2021 та Індивідуальним Договором №БГр-21/22-МИКЗ від 30.09.2021, зазначених в комерційних актах приймання-передачі природного газу за жовтень 2021 року №1_10-БГр-МИКЗ від 31.10.2021 року, за листопад 2021 року №1_11-БГр-МИКЗ від 30.11.2021 року, за грудень 2021 року №1_12-БГр-МИКЗ від 31.12.2021 року, за січень 2022 року №1_01-БГр-МИКЗ від 31.01.2022 року, за лютий 2022 року №1_02-БГр-МИКЗ від 28.02.2022 року, за березень 2022 року №1_03-БГр-МИКЗ від 31.03.2022 року, за квітень 2022 року №1_04-БГр-МИКЗ від 30.04.2022 року.
Позовна заява була обґрунтована тим, що відповідачами неналежним чином виконано зобов'язання по передачі Позивачу природного газу належної якості, позивач вважає, що АТ «Миколаївгаз», ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» зобов'язані безоплатно усунути недоліки переданого товару (природного газу) шляхом здійснення перерахунку обсягів природного газу, переданого ТОВ «Миколаївгаз збут» за Рамковим договором купівлі-продажу природного газу та Індивідуальним Договором до Рамкового Договору купівлі-продажу природного газу, у зв'язку із недотриманням параметрів якості природного газу за період з жовтня 2021 по квітень 2022 року.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Суд першої інстанції зазначив, що з аналізу положень законодавства та укладеного між ТОВ «Оператор газотранспортної системи» та ТОВ «Миколаївгаз Збут» договору транспортування природного газу вбачається наявність чіткої процедури дій суб'єктів на ринку природного газу у випадку наявності в газорозподільній мережі природного газу неналежної якості та його відібрання. Так, у випадку виявлення у точці виходу природного газу порушення якісних характеристик у оператора газотранспортної системи може виникнути обов'язок перед оператором газорозподільної системи або прямим споживачем (п. 10.1 договору транспортування природного газу) зі сплати додаткової плати таким суб'єктам.
Водночас, на думку суду позивачем не наведено жодної норми або положення договорів щодо обов'язку продавця природного газу, операторів ГРМ або ГТС здійснити перерахунок обсягу отриманого оптовим покупцем природного газу у випадку встановлення невідповідності його якості.
Також суд вказав, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми статті 678 Цивільного кодексу України, якою передбачені наслідки передання товару неналежної якості (вказана позиція узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 910/4171/20, від 17.08.2021 у справі №914/749/20).
Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що саме обсяги газу, які спожиті клієнтами позивача, були неналежної якості і що саме в ті дні, коли було встановлено невідповідність параметрів якості природного газу вимогам Кодексу ГТС. Окрім того, позивачем не доведено, що поставлений його споживачам газ (відносно якого були оформлені скарги) був тим самим, на який виготовлені паспорти фізико-хімічних показників природного газу, показники з яких покладені в основу позовних вимог.
Суд першої інстанції також зазначає у своєму рішенні, що жодних інших правових обґрунтувань та підстав зобов'язання відповідачів вчинити дії, які визначені позивачем як предмет позову, з огляду на викладений вище обсяг прав оптового покупця у випадку продажу споживачам природного газу неналежної якості (як стверджує ТОВ "Миколаївгаз Збут") судом не встановлено.
Таким чином, під час ухвалення рішення, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем-3 зобов'язань за Рамковим та Індивідуальним договорами, відповідачем-2 за Договором транспортування природного газу, а також порушення відповідачем-1 прав позивача, які б слугували підставою для необхідності здійснення перерахунку отриманого покупцем за угодами з відповідачем-3 природного газу.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023 по справі №915/440/22.
Апелянт зазначає, що природний газ, придбаний за Рамковим та Індивідуальним договорами, постачався Позивачем безпосередньо побутовим споживачам. ТОВ «Миколаївгаз збут» отримало від своїх споживачів ряд претензій щодо невідповідності якості газу, який постачався їм у період з жовтня 2021 по квітень 2022 року (та, відповідно, був придбаний у Відповідача 3), вимогам ФХП, визначених Кодексом ГТС. На підтвердження зазначених доводів суду було надано, зокрема, паспорти фізико-хімічних показників природного газу по Миколаївській області за спірний період, копії звітів про невідповідність якості природного газу по Миколаївській області за період з 01.10.2021-30.04.2022 р.р., а також копію Договору №1910000187 транспортування природного газу від 18.12.2019.
Позивача зазначає, що у нього є обґрунтовані підстави стверджувати, що ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» не виконало умови п.2.3. Рамкового договору та не передало ТОВ «Миколаївгаз збут» газ належної якості, який би відповідав вимогам, визначеним розділом ІІІ Кодексу ГТС, а ТОВ «Оператор ГТС України» та АТ «Миколаївгаз», відповідно, порушили умови Договору №1910000187 транспортування природного газу від 18.12.2019 та вимоги Кодексу ГТС, Кодексу ГРМ в частині якості природного газу.
Апелянт вказує, що як ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» за Рамковим та Індивідуальним договорами, ТОВ «Оператор ГТС» за Договором транспортування та Кодексом ГТС, так і АТ «Миколаївгаз» згідно положень Кодексу ГРМ - несуть відповідальність перед ТОВ «Миколаївгаз збут» за якість газу, який продають/транспортують/розподіляють відповідно.
Позивач також зазначає про те, що ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» не виконало свого обов'язку, що прямо передбачений п. 10.6 Договору транспортування природного газу та не надало на електронну пошту ТОВ «Миколаївгаз збут» звіти про недотримання параметрів якості природного газу. Враховуючи викладене, інформацію, наявну в звітах про якість природного газу за період з 01.10.2021-30.04.2022, АТ «Миколаївгаз», ТОВ «ГК Нафтогаз Трейдинг» та ТОВ «Оператор ГТС» в порушення умов Рамкового та Індивідуального договорів, Кодексу ГТС та Кодексу ГРМ передали Позивачу неякісний природний газ.
Керуючись викладеним вище, апелянт просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023 у справі № 915/440/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ» задовольнити у повному обсязі.
Короткий зміст відзивів на апеляційну скаргу.
23.10.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «ГК Нафтогаз Трейдинг» надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Миколаївгаз Збут» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023 по справі №915/440/22.
Відповідач-2 вказав, що зобов'язання ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» з передачі природного газу ТОВ «Миколаївгаз Збут» є виконаними з моменту передачі права власності на природний газ у віртуальній торговій точці (ВТГ).
Відповідач-3 зазначає, що протягом жовтня 2021 року - квітня 2022 року Оператором ГТС було підтверджено 213 торгових сповіщень продавця на відчуження природного газу та 213 торгових сповіщень покупця на набуття природного газу, внаслідок чого покупець набув природний газ в загальному обсязі 208141,430 куб.м., що повністю підтверджено відповідними комерційними актами приймання-передачі природного газу. Протягом дії рамкового договору покупцем не висувалося жодних претензій відносно якості та кількості природного газу, який передавався йому продавцем. Жодних застережень щодо якості природного газу при підписанні відповідних комерційних актів приймання-передачі від покупця не надходило.
Відповідач 3 також вказав, що нормами Кодексу ГТС передбачено, що у випадку поставки газу неналежної якості сплачується додаткова оплата, а не відбувається коригування, як цього вимагає Позивач.
Крім того, Відповідач-3 вказав, що Позивачем до матеріалів справи не додано доказів невідповідності поставленого природного газу стандартним умовам. Позивачем не доведено в чому саме полягає відхилення від стандартних умов (чи то невідповідність тиску чи то температури) та яким чином Позивачем встановлено такі обставини із врахуванням того, що об'єкти Позивача не є точками входу та виходу до/з газотранспортної системи, в яких відбувається вимірювання обсягів природного газу до стандартних умов.
Керуючись викладеним вище, Відповідач-3 просить відмовити ТОВ «Миколаївгаз Збут» у задоволенні апеляційної скарги.
30.11.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Миколаївгаз Збут» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023 по справі №915/440/22.
Відповіда-1 зазначив, що Кодексом ГРМ передбачено здійснення компенсації Оператором ГРМ обсягів природного газу у випадку невідповідності якісних показників газу, але тільки споживачу, а не його постачальнику та за умови наявності письмового звернення споживача і отримання негативного висновку за результатами лабораторного аналізу ФХП природного газу.
З огляду на викладене вище, Відповідач-1 просить відмовити ТОВ «Миколаївгаз Збут» у задоволені апеляційної скарги до АТ «Миколаївгаз» у повному обсязі.
30.11.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Миколаївгаз Збут» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023 по справі №915/440/22.
Відповідач-2 вказав, що протягом жовтня 2021 року - жовтня 2022 року Оператор ГТС не отримував від ТОВ «Миколаївгаз Збут» претензій відносно ФХП природного газу, отриманих побутовими споживачами вказаного постачальника природного газу в період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року (включно). Документальне оформлення приймання-передачі обсягів природного газу у вказаний період здійснювалося сторонами без зауважень і заперечень. До того ж, ні нормами Кодексу ГТС, ні жодним іншим нормативно-правовим актом не передбачено усунення недоліків природного газу шляхом коригування в бік зменшення обсягів природного газу. Крім того, відповідач зазначає, що зі змісту позовної заяви не зрозуміло до якої позначки обсягів має бути здійснено коригування (в якому обсязі).
Вищезазначене, на переконання відповідача-2, є свідченням того, що Оператор ГТС у взаємовідносинах з ТОВ «Миколаївгаз Збут» діє у відповідності до умов Договору, положень Кодексу ГТС та інших нормативно-правових актів, а позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім цього, відповідач-2 зазначає, що позивачем не надано жодних пояснень, доказів та аргументів щодо того, яким чином укладений між ним та ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» рамковий договір купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-МИКЗ від 30.09.2021 та Індивідуальний договір № БГр-21/22-МИКЗ від 30.09.2021 з комерційними актами приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року мають відношення до ТОВ «Оператор ГТС України», якщо він не є їх стороною. В даному випадку це виключно взаємовідносини між позивачем і відповідачем-1 як кредитором та боржником, а зобов'язання по цим правочинам є у ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та ТОВ «Миколаївгаз Збут», а не ТОВ «Оператор ГТС України».
З огляду на викладене вище, Відповідач-2 просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023 у справі № 915/440/22 - без змін.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від апелянта також надійшли відповіді на відзиви на апеляційну скаргу, що були надані відповідачами, у яких позивач не погоджується з аргументами відповідачів та наполягає на задоволенні апеляційної скарги та позову.
Рух справи в суді апеляційної інстанції,
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №915/440/22 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді - Поліщук Л.В., Таран С.В. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №915/440/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023 у справі №915/440/22 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/440/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №915/440/22.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023 у справі №915/440/22 залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення на Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут», що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ «Миколаївгаз Збут» про усунення недоліків апеляційної скарги. До даної заяви було надано докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення на Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг». Таким чином, недоліки апеляційної скарги було усунуто.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023 у справі №915/440/22; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 30.10.2023; призначено справу № 915/440/22 до розгляду на 09 листопада 2023 року о 11:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів; запропоновано учасникам справи у строк до 30.10.2023 надати свої міркування або заперечення щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» про призначення експертизи.
09.11.2023 у судовому засіданні прийняли участь представник ТОВ «Миколаївгаз Збут» - адвокат Севастьянов М.В., представник ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» - адвокат Панченко Ю.В. та представник ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» - адвокат Будник Б.А.
Представник АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином.
Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2023, якою призначено справу № 915/440/22 до розгляду на 09 листопада 2023 року о 11:00, була отримана АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» - 12.10.2023.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 09.11.2023, не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути справу №915/440/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023, до суду не повідомлялося.
Таким чином, колегія суддів вважає, що з метою розгляду апеляційної скарги у даній справі у розумні строки, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд справи №915/440/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023 по суті, не дивлячись на відсутність представника відповідача-1 у справі, повідомленого про судове засідання належним чином. Відсутність зазначеного представника у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.
Щодо наявних в матеріалах справи клопотань, колегія суддів зазначає наступне.
17.08.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання апелянта про призначення у справі № 915/440/22 судової (комплексної) експертизи, проведення якої доручити Державному науково-дослідному експертно - криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України, що знаходиться за адресою: вул. Велика Кільцева, 4, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський р-н, Київська обл, 08130, із правом залучення, при необхідності, судових експертів та фахівців, які володіють необхідними знаннями в даній галузі (у тому числі працівників інших установ).
На вирішення експерту(ам) апелянт пропонує поставити наступні питання:
« 1.Чи підтверджується документально, зокрема, в паспортах фізико-хімічних показників газу ТОВ «Оператор ГТС України», за період з 01.10.2021 по 30.04.2022, відповідність природного газу, що був переданий ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», TOB «Оператор ГТС України» (на точці входу в ГТС) з метою подальшого транспортування ТОВ « Миколаївгаз Збут» для постачання побутовим споживачам, вимогам щодо норм якості, фізико-хімічним показникам та іншим характеристикам природного газу, визначених розділом III Кодексу газотранспортної системи? Якщо ні, то по яких параметрах і з якою різницею похибки?
2.Чи відповідає якість переданого газу згідно Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-МИКЗ від 30.09.2021 та Індивідуального Договору №БГр- 21/22-МИКЗ до Рамкового Договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-МИКЗ від 30.09.2021 вимогам щодо норм якості, фізико-хімічним показникам та іншим характеристикам природного газу, визначених розділом III Кодексу газотранспортної системи?
Якщо ні, то по яких параметрах і з якою різницею похибки по маршрутах 619 та 850 подобово, визначених в паспортах фізико-хімічних показників газу ТОВ «Оператор ГТС України», за період з 01.10.2021 по 30.04.2022?
3.Який подобовий обсяг переданого ТОВ «Миколаївгаз Збут» згідно Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-МИКЗ від 30.09.2021 та Індивідуального Договору №БГр-21/22-МИКЗ до Рамкового Договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-МИКЗ від 30.09.2021 природного газу по маршрутах 619 та 850, визначених в паспортах фізико-хімічних показників газу ТОВ «Оператор ГТС України», за період з 01.10.2021 по 30.04.2022?
4.Який обсяг переданого природного газу згідно Рамкового Договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-МИКЗ від 30.09.2021, Індивідуального договору №БГр-21/22- МИКЗ від 30.09.2021, визначений в комерційних актах приймання-передачі природного газу, підлягає коригування в бік зменшення з урахуванням недотримання параметрів якості природного газу за період з 01.10.2021 по 30.04.2022?
5. Чи підтверджується документально приведення до стандартних умов обсягів природного газу, що передавався від ТОВ «ГК Нафтогаз Трейдинг» до ТОВ «Миколаївгаз Збут» згідно Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-МИКЗ від 30.09.2021 та Індивідуального Договору №БГр-21/22-МИКЗ до Рамкового Договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-МИКЗ від 30.09.2021 за період з 01.10.2021 по 30.04.2022?
Якщо ні, то який обсяг природного газу, з урахуванням приведення його до стандартних умов, передавався від ТОВ «ГК Нафтогаз Трейдинг» до ТОВ «Миколаївгаз Збут» згідно Рамкового Договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-МИКЗ від 30.09.2021, Індивідуального договору №БГр-21/22-МИКЗ від 30.09.2021 за період з 01.10.2021 по 30.04.2022?»
ТОВ «Миколаївгаз Збут» у клопотанні про призначення експертизи зазначає, що товариство отримало природний газ, що не відповідає параметрам якості природного газу, а саме - температурі точки роси за вологою, а також не приведений до стандартних умов.
ТОВ «Миколаївгаз Збут» зазначає про те, що у них є обґрунтовані підстави стверджувати, що переданий природний газ за Рамковим та Індивідуальним Договорами не приведений до стандартних умов, відповідно поставлений в меншому обсязі, ніж зазначено в комерційних актах приймання-передачі природного газу.
Крім того позивач зазначає, що з огляду на підстави та предмет позову, на обставини, які з'ясовані судом, для вирішення спору мають значення з'ясування питань про те, чи впливають фізико- хімічні показники та інші вказані характеристики природного газу на визначення його обсягу, і, якщо впливають, то який обсяг переданого природного газу підлягає коригуванню в бік зменшення у випадку недотримання параметрів якості природного газу. Також має значення в якому обсязі (розмірі) відбулося коригування газу, який був фактично поставлений побутовим споживачам в період з жовтні 2021 р. по квітень 2022 р.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи.
Відповідач 3 вказує, що для вирішення спору у справі №915/440/22 не потрібні спеціальні знання, адже фізико-хімічні показники та інші характеристики природного газу не впливають його обсяг та тим більше не призводять до будь-яких коригувань, а нормами Кодексу ГТС чітко встановлено, що у випадку передачі природнього газу неналежної якості сплачується додаткова компенсація, а не проводиться коригування об'ємів поставленого природнього газу.
Відповідач 3 зазначає, що клопотання Позивача є необгрунтованим, оскільки спрямоване на затягування розгляду справи №915/440/22 й справи №915/351/22, яка зупинена до розгляду справи №915/440/22 та стосується стягнення з ТОВ «Миколаївгаз Збут» на користь ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» заборгованості у розмірі 947 969 1 74 грн. 63 коп. Таким чином, клопотання Позивача спрямоване на порушення розумних строків тривалості судового провадження, що в свою чергу є порушенням права відповідача на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку.
Крім того, відповідач 3 вказав, Позивач згідно позовної заяви зазначає про те, що не приведення природного газу до стандартних умов підтверджується звітами про недотримання параметрів якості природного газу. Відповідні звіти були надані Позивачем та наявні у матеріалах справи, а тому експертна оцінка цього питання не має жодного значення, оскільки суд може самостійно встановити відповідні обставини з вже наданих доказів. Клопотання Позивача є необгрунтованим, оскільки поставлені у ньому питання не відповідають орієнтовному переліку вирішуваних питань, що викладені в Інструкції про призначення та проведеним судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998.
Колегія суддів відмовила у задоволенні даного клопотання ухвалою у протокольній формі з огляду на наступне.
Згідно із ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, врахувавши клопотання сторін або сформулювавши питання експерту на власний розсуд.
Судом враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку у разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому питання щодо призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №927/685/20.
Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено одночасного існування сукупності умов, за яких суд може призначити експертизу, а саме не доведено, що без відповіді на поставлені питання неможливо встановити обставини у справі (п.1 ч.1 ст. 99 ГПК України), та не доведено неможливості самостійного звернення до експерта та надання експертного висновку у строки, встановлені судом для подання доказів (п.2 ч.1 ст. 99 ГПК України).
Колегія суддів також зазначає, що зміст визначених ТОВ «Миколаївгаз збут» питань, які необхідно поставити на вирішення судової експертизи є некоректними, та наразі можуть бути вирішені судом шляхом надання оцінки обставинам справи, у даному випадку суд наділений достатньою кількістю доказів, наявних в матеріалах справи, необхідних для розгляду даної справи по суті, без призначення експертизи. В матеріалах справи наявні докази, на підставі котрих саме суд має встановити обставини справи, надати їм оцінку та ухвалити рішення за результатом розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що безпідставне ж призначення судової експертизи, за відсутності належного обґрунтування, а як наслідок зупинення провадження у справі, призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Фактичні обставини, встановлені судом.
30 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут», як покупцем, було укладено Рамковий договір купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-МИКЗ (далі - Рамковий договір або Договір), за умовами п. 1.1 якого цей договір (включаючи усі зміни та доповнення) регулює відносини Сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу за угодою, що надалі іменується - «Індивідуальний Договір».
Форма Індивідуального Договору наведена у Додатку 1, що є невід'ємною частиною Договору. Індивідуальний Договір повинен бути укладений, з урахування умов цього Договору, у письмовій формі та підписаний уповноваженими представниками Сторін, і складає невід'ємну частину цього Договору (п.1.2 Рамкового договору).
Відповідно до п.1.3 Рамкового договору, умовами Індивідуального Договору визначається Договірна ціна, Договірна вартість, Договірний обсяг, Періоди поставки, порядок оплати, Пункт поставки та інші умови, визначені згідно з цим Договором. У разі якщо інше не передбачено умовами Індивідуального Договору, застосовуються положення цього Рамкового договору.
Згідно з п. 1.4 Рамкового договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю природний газ в обсягах та у строки, що погоджені Сторонами у відповідному Індивідуальному Договорі, а Покупець зобов'язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені відповідним Індивідуальним Договором та цим Рамковим договором.
За змістом п. 2.2 Рамкового договору за розрахункову одиницю переданого природного газу приймається один кубічний метр газу (куб.м.), приведений до стандартних умов. Стандартними умовами є: тиск 760 мм рт.ст. (101,325 кПа) і температура - 20оС.
За умовами пунктів 2.3 та 3.3 Рамкового договору, фізико-хімічні показники газу, який передається покупцеві, повинні відповідати вимогам, визначеним розділом ІІІ Кодексу ГТС. Передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання Сторонами Оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження / набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС. Право власності на природний газ переходить від Продавця до Покупця на ВТТ.
Відповідно до п.п.3.9 та 3.10 Рамкового договору, після закінчення Періоду поставки, у якому була здійснена передача газу, але не пізніше 8-го числа місяця, наступного за Періодом поставки, якщо інше не передбачено Індивідуальним Договором, Продавець складає, підписує, скріплює своєю печаткою Комерційний акт та направляє на підпис Покупцю його скановану копію на електронну адресу Покупця, вказану у розділі 11 цього Договору. Комерційний акт вважається отриманим Покупцем в день направлення його Продавцем на електронну адресу Покупця, також Продавець надсилає на підпис Покупцю оригінали Комерційного акту у двох примірниках, підписані та скріплені печаткою Продавця на поштову адресу Покупця, вказану у розділі 11 цього Договору.
Згідно з п. 4.2 Рамкового договору Покупець підписує, скріплює печаткою (за наявності) отриману скановану копію Комерційного акту та направляє підписану ним скановану копію на електронну адресу Продавця, вказану у Розділі 11 цього Договору. Покупець також підписує оригінал отриманого від Продавця Комерційного акту та повертає один примірник підписаного Покупцем Комерційного акту Продавцю, не пізніше 12-го числа місяця, наступного за Періодом поставки на поштову адресу Продавця, вказану у розділі 11 цього Договору. Продаж природного газу здійснюється за Договірною ціною, що встановлюється між Продавцем та Покупцем на умовах Індивідуального Договору.
Договірна вартість розраховується і підлягає сплаті в українських гривнях у безготівковій формі на рахунок Продавця. Договірна вартість кожного Договірного обсягу газу визначається на умовах Індивідуального Договору (п. 4.3 Рамкового договору).
Відповідно до п. 4.4 Рамкового договору, Покупець має здійснити оплату за природний газ на умовах, передбачених Індивідуальним Договором.
Згідно з п. 9.1 Рамкового договору цей договір набуває чинності з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності), але не раніше дати приєднання Покупця до Договору про утворення балансуючої групи, згідно з яким продавець є стороною, відповідальною за добовий небаланс групи, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до їх повного та належного здійснення, а в частині передачі газу покупцю по 30 квітня 2022 року (включно).
Також, 30 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут», як покупцем, було укладено Індивідуальний договір №БГр-21/22-МИКЗ до Рамкового договору від 30.09.2021 №2рд_БГр-МИКЗ (надалі - Індивідуальний договір).
Відповідно до умов Індивідуального договору, загальний період поставки становить з 01.10.2021 по 30.04.2022 (п.1 Індивідуального договору).
Плановий договірний обсяг за загальний період поставки складає 237 200.000 тис. куб.м. (п. 3 Індивідуального договору).
Протягом 3-х (трьох) робочих днів після отримання Продавцем Заявки, Сторони укладають відповідну Додаткову угоду до Індивідуального Договору, в якій визначають Договірний обсяг природного газу на Період поставки, відповідно до поданої Заявки, та його Договірну вартість (п. 7 Індивідуального договору).
Договірна вартість газу за Період поставки розраховується як добуток Договірного обсягу відповідно до укладеної Сторонами Додаткової угоди та наданої Покупцем Заявки та Договірної ціни, визначеної в пункті 10 Індивідуального Договору (п.8 Індивідуального договору).
Оплата Договірної вартості за відповідний Період поставки здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами на банківський рахунок Продавця протягом 45 календарних днів починаючи з дня, наступного за днем закінчення відповідного Періоду поставки (п. 12 Індивідуального договору).
Відповідно до Заявок покупця, між учасниками в подальшому укладалися додаткові угоди (30.09.2021-30.04.2022) до Індивідуального договору, якими були врегульовані обсяги природного газу, періоди та ціни поставки.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищенаведених договорів, за період з 01.10.2021 по 30.04.2022 відповідачем-3 було передано позивачу природний газ обсягом 208141,430 тис.куб.м. загальною вартістю 1 544 409 410,60 грн, що не заперечується цими сторонами та підтверджується оформленими та підписаними між покупцем та продавцем Комерційними актами приймання-передачі природного газу:
1) № 1_10-БГр-МИКЗ від 31.10.2021 щодо природного газу обсягом 19 986,430 тис.куб.м. на суму 148 299 310,60 грн;
2) № 1_11-БГр-МИКЗ від 30.11.2021 щодо природного газу в обсязі 30 725,000 тис.куб.м. на суму 227 979 500,00 грн;
3) № 1_12-БГр-МИКЗ від 31.12.2021 щодо природного газу обсягом 42 790,000 тис.куб.м. на суму 317 501 800,00 грн;
4) № 1_01-БГр-МИКЗ від 31.01.2022 щодо природного газу обсягом 43 230,000 тис.куб.м. на суму 320 766 600,00 грн;
5) № 1_02-БГр-МИКЗ від 28.02.2022 щодо природного газу обсягом 29 860,000 тис.куб.м. на суму 221 561 200,00 грн;
6) № 1_03-БГр-МИКЗ від 31.03.2022 щодо природного газу обсягом 28 640,000 тис.куб.м. на суму 212 508 800,00 грн;
7) № 1_04-БГр-МИКЗ від 30.04.2022 щодо природного газу обсягом 12 910,000 тис.куб.м. на суму 95 792 200,00 грн.
Наведені акти містять печатки обох установ та підписи представників без зауважень та без будь-яких заперечень, в тому числі щодо кількісних та якісних показників природного газу.
18.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», як оператором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут», як замовником, був укладений Договір транспортування природного газу № 1910000187 (далі - Договір транспортування), відповідно до предмету якого Оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 Договору транспортування порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються Сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього Договору.
Якість газу має відповідати вимогам щодо норм якості газу, фізико-хімічних показників та інших характеристик (далі - ФХП), визначених у Кодексі та нормативно-правових актах і відповідних стандартах, на які Кодекс містить посилання.
За порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему Оператора або передається з неї Оператором, стягується додаткова плата, визначена умовами цього Договору.
У розділі X цього договору сторонами узгоджено порядок визначення додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу. Так, сторона, яка порушила вимоги щодо параметрів якості природного газу, який передається/відбирається до/з газотранспортної системи, визначені Кодексом, зобов'язана сплатити на користь іншої Сторони додаткову плату за недотримання параметрів якості природного газу.
Відповідальною Стороною за якість газу є: 1) у точках входу (крім точок входу на міждержавному з'єднанні) - Замовник (оператори суміжних систем, газовидобувні підприємства, виробники біогазу та інших видів газу з альтернативних джерел, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу) - перед Оператором. У точках входу на міждержавному з'єднанні - Замовник - перед Оператором; 2) у точках виходу відповідальним є Оператор - перед Замовником, який є оператором газорозподільної системи або прямим споживачем. У точках виходу на міждержавному з'єднанні - Оператор - перед Замовником (п. 10.1).
У п. 10.2 договору визначено формулу розрахунку додаткової плати.
Відповідно до п. 10.6 Договору транспортування розрахунок розміру додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу проводиться щомісяця окремо по кожному параметру якості щодо природного газу на підставі даних, визначених Оператором у звіті про недотримання параметрів якості природного газу, який він надає Замовнику на його електронну адресу до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.
Сторони мають право звернутися до уповноваженого органу на проведення робіт з визначення параметрів природного газу. У разі підтвердження відповідності природного газу параметрам, визначеним Кодексом, витрати на це дослідження покриває Сторона, яка вимагала його проведення, в іншому разі витрати на дослідження покриває інша сторона.
Обсяг природного газу з недотриманим значенням параметра якості Qi визначається з моменту останнього визначення ФХП газу, що відповідав параметрам, визначеним Кодексом, до моменту усунення невідповідності параметрам якості природного газу.
Згідно з п.п. 10.7-10.8 Договору транспортування сторона, яка допустила порушення щодо якості газу, зобов'язана сплатити додаткову плату у строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на підставі рахунка-фактури, який надсилається на її електронну адресу іншою Стороною до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.
Розбіжності щодо якості природного газу та розміру додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу підлягають урегулюванню відповідно до умов Кодексу або в суді. До прийняття рішення суду якість природного газу та/або розмір додаткової плати, яку відповідальна за порушення параметрів якості газу Сторона зобов'язана сплатити в строк, визначений пунктом 10.7 цього Договору, визначається за даними Оператора.
Згідно з п. 17.1 договору він набирає чинності з дня його укладення, а в частині транспортування природного газу з 7:00 години 01 січня 2020 року (включно). Цей договір діє до 31.12.2022 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.
Крім того, в матеріалах справи також наявні довідки щодо чисельних значень фізико-хімічних показників природного газу, переданого газотранспортними (газодобувними) підприємствами в газорозподільні мережі АТ «Миколаївобленерго» за період з жовтня 2021 року до січня 2022 року; Паспорти фізико-хімічних показників природного газу № 619, № 850.
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно приписів ст.509 ЦК України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Колегією суддів було встановлено, що між позивачем і відповідачем-3 укладено договір купівлі-продажу природного газу, та між позивачем і відповідачем-1 укладено договір транспортування природного газу, відтак нормативно-правове регулювання спірних правовідносин здійснюється, в тому числі, з урахуванням Закону України «Про ринок природного газу», який визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, Кодексів ГТС, ГРМ та постанов НКРЕКП.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб'єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу.
За змістом п.п. 19-21 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
Оптовий покупець - суб'єкт господарювання, який придбаває природний газ на підставі договору купівлі-продажу не для власного споживання.
Оптовий продавець - суб'єкт господарювання, який реалізує природний газ оптовому покупцю або постачальнику на підставі договору купівлі-продажу.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам затверджено постановою №2500 від 30.09.2015 (із змінами та доповненнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі НКРЕКП).
Кодекс газотранспортної системи є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 лютого 2021 у справі №910/4179/20).
Відповідно до положень п.5 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС:
- віртуальна точка - точка в газотранспортній системі з невизначеним фізичним розташуванням;
- віртуальна торгова точка (віртуальна точка, на якій відбувається передача природного газу) - точка в газотранспортній системі з невизначеним фізичним розташуванням, у якій замовники послуг транспортування можуть здійснювати передачу природного газу, поданого до газотранспортної системи, на щоденній основі згідно з вимогами цього Кодексу (далі - ВТТ);
- договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги);
- замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу;
- інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу;
- портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу;
- торгове сповіщення - інформаційне повідомлення відповідно до форми, встановленої цим Кодексом, що направляється оператору газотранспортної системи від замовника послуг транспортування природного газу щодо обсягів природного газу, які він відчужив або набув.
Відповідно до п.1 глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС передача природного газу, поданого в газотранспортну систему, між двома портфоліо балансування замовників послуг транспортування здійснюється шляхом надання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень на відчуження чи набуття природного газу, що буди надані оператору газотранспортної системи по відношенню до однієї газової доби.
Замовник послуг транспортування має право надавати торгове сповіщення виключно після набуття/відчуження права власності на такий обсяг (об'єм) природного газу за договором купівлі- продажу природного газу (або іншою цивільно-правовою угодою) іншому замовнику послуг транспортування у відповідну газову добу на віртуальну торгову точку.
Суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», як продавець та ТОВ «Миколаївгаз Збут», як покупець), це особи які уклали між собою договір купівлі-продажу природного газу та на його виконання здійснюють приймання-передачу природного газу у віртуальній торговій точці (віртуальній точці, на якій відбувається передача природного газу) користуючись ресурсами інформаційної платформи Оператора ГTC, зокрема, таким інструментом, як торгове сповіщення.
У відповідності до умов п. 2.1 Рамкового договору, який був укладений між ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та TOB «Миколаївгаз Збут» загальна кількість природного газу, що передається Продавцем Покупцю на виконання цього Договору, дорівнює обсягу природного газу, що передається відповідно до умов Індивідуального Договору за цим Договором, та визначається на підставі Комерційних актів.
Відповідно до п. 3.1 Рамкового договору ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та TOB «Миколаївгаз Збут» узгодили, що перехід права власності на природний газ відбувається на умовах, передбачених цим Договором, якщо інше не передбачено Індивідуальним договором.
Передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання Сторонами Оператору ГTC торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС. У торгових сповіщеннях, зокрема, зазначається обсяг природного газу, що передається/приймається Сторонами відповідно до Індивідуального Договору. Право власності на природний газ переходить від Продавця до Покупця у ВТТ (п. 3.3 Рамкового договору).
Після переходу права власності на природний газ Покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану із правом власності на природний газ (п. 3.4 Рамкового договору).
Після надання торгового сповіщення Продавець не несе відповідальність за подальше використання природного газу Покупцем (п. 3.12 Рамкового договору).
Продавець не відповідає за будь-які перебої у транспортуванні або зберіганні газу, які стосуються функціонування, обслуговування та/або розвитку ГТС, а також за будь-яке погіршення якості газу, що сталося з вини Оператора ГТС (п. 6.5 Рамкового договору).
Відповідно до пункту 11 Глави 7 Розділу III Кодексу ГТС, передача природного газу, поданого до газотранспортної системи між замовниками послуг транспортування, здійснюється у віртуальній торговій точці шляхом подання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень відповідно до вимог глави 2 розділу XIV цього Кодексу.
Відповідно до Глави 2 розділу XIV цього Кодексу ГТС передача природного газу, поданого в газотранспортну систему, між двома портфоліо балансування замовників послуг транспортування здійснюється шляхом надання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень на відчуження чи набуття природного газу, що були надані оператору газотранспортної системи по відношенню до однієї газової доби.
Замовник послуг транспортування має право надавати торгове сповіщення виключно після набуття/відчуження права власності на такий обсяг (об'єм) природного газу за договором купівлі- продажу природного газу (або іншою цивільно-правовою угодою) іншому замовнику послуг транспортування у відповідну газову добу на віртуальну торгову точку.
Оператор газотранспортної системи забезпечує функціонування інформаційної платформи, на якій здійснюється опрацювання наданих торгових сповіщень (пункт 2 Глави 2 Розділу XIV цього Кодексу ГТС).
Обробка торгових сповіщень оператором газотранспортної системи здійснюється цілодобово не довше тридцяти хвилин, крім випадку якщо замовником послуг транспортування не визначено інший строк набрання чинності торговим сповіщенням, що дає можливість подовжити термін обробки торгового сповіщення до двох годин (пункт 3 Глави 2 Розділу XIV цього Кодексу ГТС).
Замовник має право змінити або відкликати надане торгове сповіщення до моменту його підтвердження оператором газотранспортної системи (пункт 4 Глави 2 Розділу XIV цього Кодексу ГТС).
Відповідно до пункту 5 Глави 2 Розділу XIV цього Кодексу ГТС торгове сповіщення має містити таку інформацію: газова доба, коли передаватиметься природний газ; ідентифікацію відповідних портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу, між якими відбувається передача природного газу, зокрема реквізити замовників, їх ЕІС-коди; зазначення чи є це торговим сповіщенням на відчуження чи набуття; обсяг природного газу, що передається (набувається), виражений у куб.м та одночасно (інформативно) в одиницях енергії (кВт-год).
Згідно пункту 8 Глави 2 Розділу XIV цього Кодексу ГТС якщо оператор газотранспортної системи отримує торгові сповіщення на відчуження та на набуття, що збігаються, та якщо обсяги природного газу у сповіщеннях є рівними, то оператор газотранспортної системи погоджує таку передачу природного газу та відносить такі обсяги природного газу на відповідні портфоліо балансування: як відбір з газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на відчуження; як подачу до газотранспортної системи по відношенню до портфоліо балансування замовника послуг транспортування природного газу, що надає торгове сповіщення на набуття.
Передача природного газу здійснюється на віртуальній торговій точці.
У випадку коли обсяги природного газу в парі торгових сповіщень на відчуження та набуття, що збігаються, не є рівними, оператор газотранспортної системи відхиляє обидва сповіщення.
Таким чином, беручи до уваги викладені вище обставини, правовідносини між ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та TOB «Миколаївгаз Збут» є такими, що відбуваються на оптовому ринку купівлі-продажу природного газу.
Продаж природного газу та перехід права власності на природний газ відбувається у віртуальні торговій точці (ВТТ). Після переходу права власності на природний газ ТОВ «Миколаївгаз Збут», як покупець, несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Після надання торгового сповіщення ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», як продавець, не несе відповідальність за подальше використання природного газу покупцем - ТОВ «Миколаївгаз Збут».
Відчуження ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та набуття ТОВ «Миколаївгаз Збут» природного газу здійснюється шляхом надсилання сторонами оператору газотранспортної системи торгових сповіщень в електронному вигляді, які формуються та скріплюються ЕЦН уповноваженої особи на інформаційній платформі Оператора ГТС та в обов'язковому порядку містять обсяг природного газу, що передається (набувається).
В подальшому Оператор ГТС, за результатом розгляду отриманих торгових сповіщень, здійснює їх підтвердження, про що ТОВ «Миколаївгаз Збут» (покупець) та ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» (продавець) отримують відповідне інформаційне повідомлення від Оператора ГТС.
Після підтвердження торгового сповіщення Оператор ГТС збільшує обсяг природного газу ТОВ «Миколаївгаз Збут» (покупець), який приймає природний газ, та зменшує обсяг природного газу ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» (продавець), який передає природний газ, на обсяг природного газу, який був вказаний у підтвердженому торговому сповіщенні.
З огляду на викладене, зобов'язання ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» з передачі природного газу ТОВ «Миколаївгаз Збут» фактично є виконаними з моменту передачі права власності на природний газ у віртуальній торговій точці (ВТТ).
Беручи до уваги те, що продаж та перехід права власності на природний газ відбувається у ВТТ, відповідач-3 не може нести відповідальність за якість отриманого споживачами природного газу.
В свою чергу, регламентом функціонування газотранспортної системи України, який визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України є Кодекс ГТС та дія якого поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ (п.п. 2, 3 Кодексу ГТС).
Відповідно до п. 2.3 Рамкового договору фізико-хімічні показники газу повинні відповідати вимогам, визначеним розділом III Кодексу газотранспортної системи.
Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу III Кодексу ГTC відповідальним за якість газу є: 1) у точках входу (крім точок входу на міждержавному з'єднанні) - оператори суміжних систем, суміжні газовидобувні підприємства, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу. У точках входу на міждержавному з'єднанні відповідальним є замовник послуг транспортування; 2) у точках виходу - оператор газотранспортної системи.
Тобто, зобов'язання ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» з передачі природного газу позивачу є виконаними з моменту передачі права власності на природний газ у віртуальній торговій точці (ВТТ) та подальшу відповідальність за газ несе покупець позивач.
В свою чергу, віртуальна торгова точка (віртуальна точка, на якій відбувається передача природного газу) - точка в газотранспортній системі з невизначеним фізичним розташуванням, у якій замовники послуг транспортування можуть здійснювати передачу природного газу, поданого до газотранспортної системи, на щоденній основі згідно з вимогами цього Кодексу (абз. 19 п. 5 гл. 1 р. І Кодексу ГТС).
Таким чином, якість газу мала б встановлюватися саме в момент переходу права власності на нього у віртуальній торговій точці, а не в точці входу в ГТС. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що встановлення якості природного газу на точці входу в ГTC не має значення для розгляду цієї справи.
Крім того, у даному випадку позивачем взагалі не було доведено, що поставлений його споживачам газ (відносно якого були оформлені скарги) був тим самим, на який виготовлені паспорти фізико-хімічних показників природного газу, показники з яких покладені в основу позовних вимог.
Суд першої інстанції також дійшов вірного висновку про те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що саме обсяги газу, які спожиті клієнтами позивача, були неналежної якості і що саме в ті дні, коли було встановлено невідповідність параметрів якості природного газу вимогам Кодексу ГТС.
З огляду на викладене вище, посилання апелянта на те, що йому було поставлено газ неналежної якості не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а апелянт дані обставини жодним чином не довів.
Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VIII Кодексу газорозподільних систем чисельні значення фізико-хімічних показників природного газу, що подається до газорозподільної системи від ГДП чи ВБГ (суміжного Оператора ГРМ), повинні відповідати параметрам та принципам, визначеним в Кодексі ГТС, як для точок виходу з ГТС, за виключенням вимог вмісту меркаптанової сірки. Якщо природний газ, що не відповідає зазначеним вимогам, був завантажений в газорозподільну систему з причин, що не залежать від Оператора ГРМ, він має право на компенсацію, яка розраховується відповідно до глави 3 цього розділу.
Таким чином, суб'єкт, який подав у газорозподільну систему неякісний природний газ, сплачує додаткову компенсацію Оператору ГРМ.
Відтак, з моменту, коли природний газ був переданий оператором ГТС до газорозподільної мережі, відповідальним за якість газу, який доставляється по такій газорозподільній мережі кінцевому споживачу, є оператор ГРМ, а у разі якщо завантажений в газорозподільну систему природний газ неналежної якості з причин, що не залежать від Оператора ГРМ, він має право на компенсацію.
Беручи до уваги викладені вище норми законодавства та положення укладеного між ТОВ «Оператор газотранспортної системи» та ТОВ «Миколаївгаз Збут» договору транспортування природного газу, вбачається наявність чіткої процедури дій суб'єктів на ринку природного газу у випадку наявності в газорозподільній мережі природного газу неналежної якості та його відібрання.
У випадку виявлення у точці виходу природного газу порушення якісних характеристик у оператора газотранспортної системи може виникнути обов'язок перед оператором газорозподільної системи або прямим споживачем (п. 10.1 договору транспортування природного газу) зі сплати додаткової плати таким суб'єктам.
В той же час, апелянтом не наведено жодної норми або положення договорів щодо обов'язку продавця природного газу, операторів ГРМ або ГТС здійснити перерахунок обсягу отриманого оптовим покупцем природного газу у випадку встановлення невідповідності його якості.
Таким чином, навіть у разі доведення апелянтом обставин постачання природного газу не належної якості у відповідачів був би відсутній обов'язок здійснити перерахунок обсягу отриманого позивачем природного газу, адже такий обов'язок не виникає ні з норм законодавства, ні з умов укладених договорів.
Крім того, суд першої інстанції вірно вказав, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми статті 678 Цивільного кодексу України, якою передбачені наслідки передання товару неналежної якості. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 910/4171/20, від 17.08.2021 року у справі №914/749/20.
З огляду на викладене вище, суд першої інстанції вірно зазначив, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем-3 зобов'язань за Рамковим та Індивідуальним договорами, відповідачем-2 за Договором транспортування природного газу, а також порушення відповідачем-1 прав позивача, які б слугували підставою для необхідності здійснення перерахунку отриманого покупцем за угодами з відповідачем-3 природного газу.
Дані висновки свідчать про необхідність відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут», до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про зобов'язання вчинити дії.
Інші доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Висновки апеляційного господарського суду.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023 по справі №915/440/22, за результатами його апеляційного перегляду, колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023 по справі №915/440/22 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023 по справі №915/440/22 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2023 по справі №915/440/22 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 20.11.2023 у зв'язку з участю головуючого судді Богатиря К.В. у підготовці для підтримання кваліфікації у Національній школі суддів України з 13.11.2023 по 17.11.2023.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Л.В. Поліщук
С.В. Таран