Справа №752/15665/22
Провадження №2/752/2842/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2023 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Дураєвої А.О.,
представника позивача Папенка Р.С.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Грабчака А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження заяву представника відповідача адвоката Грабчака Анатолія Васильовича про відвід головуючому судді,-
ВСТАНОВИВ:
13.06.2023 в судовому засіданні представник відповідача адвокат Грабчак Анатолій Васильович після того, як судом було відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, заявив відвід головуючому судді, посилаючись на наявність зацікавленості у винесенні рішення на користь позивача.
Відповідач ОСОБА_1 підтримав клопотання про відвід головуючому судді, представник позивача адвокат Папенко Р.С. заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на його необґрунтованість.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В судовому засіданні суд відмовив в задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Грабчака А.В. про відкладення розгляду справи, після чого останній заявив відвід головуючому судді.
Частинами 1-3, 11 ст. 40 ЦПК України встановлено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Частиною 1 ст. 36 ЦПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 4 ст. 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (BELUKHA v. UKRAINE N 33949/02, § 49 - 52).
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід головуючому судді адвокат Грабчак А.В. заявив після відмови в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на наявність зацікавленості у винесенні рішення на користь позивача.
Суд відзначає, що жодних доказів будь-якої зацікавленості суду на користь позивача адвокатом Грабчаком А.В. не надано.
На думку суду, представник відповідача відшукує будь-який формальний привід для звернення до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, що не сприяє тому, щоб справа розглядалась з максимально можливим дотриманням строків її розгляду, встановлених чинним ЦПК України, з урахуванням того, що в Україні введено воєнний стан, має місце складна ситуація з безпекою через ракетні обстріли.
Суд наголошує, що не може бути підставою для відводу судді незгода представника відповідача з процесуальними рішеннями судді чи невчиненням процесуальних дій, які, на його думку, суддя повинна вчинити. В такому випадку, сторона, яка не погоджується з процесуальними рішеннями чи діями судді, не позбавлена права оскаржити їх окремо від рішення суду чи разом з рішенням суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку та строки, визначені ЦПК України.
Викладене дає підстави зробити висновок про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу головуючого судді у цій справі, оскільки заявлене клопотання не містить посилань на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають можливість участі судді у розгляді цієї цивільної справи, відповідно до статей 36, 37 ЦПК України.
При цьому слід зазначити, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд.
За таких обставин приходжу до висновку про необґрунтованість клопотання адвоката Грабчака А.В. про відвід судді Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкової Ж.І., що має наслідком відмову у його задоволенні.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Грабчака Анатолія Васильовича про відвід судді Кордюкової Жанни Іванівни у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Ж. І. Кордюкова