Справа № 591/495/18
Провадження № 2/591/18/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.
при секретарі - Устименко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми об'єднану цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК», 3-ті особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герасима Кондратьєва 127/2», Приватне підприємство «Інтерком»
про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.12.2017 року,
за позовом 3-ї особи, яка заявила самостійні вимоги: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герасима Кондратьєва 127/2» до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товаритсав «ФІДОБАНК», 3-тя особа - Приватне підприємство «Інтерком», позивач - ОСОБА_1
про витребування майна з чужого незаконного володіння -
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК», 3-ті особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герасима Кондратьєва 127/2», Приватне підприємство «Інтерком»
про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.12.2017 року і свої позовні вимоги мотивує тим що, вона є власником квартири АДРЕСА_1 . В розумінні частини 2 статті 382 ЦК України, пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», вона є співвласником даного багатоквартирного будинку. Особою, яка є фактичним управителем даного будинку є Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 . Відповідач ОСОБА_2 є одним із співвласників даного багатоквартирного будинку, якому належить квартира АДРЕСА_2 . Крім квартир в даному будинку також розташовані нежитлові приміщення (офіси), які займають повністю перший поверх і належать різним юридичним особам, а також є підвали, які ніким не зайняті (крім невеликої частини, яка належить двом приватним власникам - жильцям цього ж будинку). Позивачка ОСОБА_1 від ОСОБА_3 у січні 2018 року довідалася про те, що до останньої звернувся ОСОБА_2 з інформацією про придбання ним на прилюдних торгах 18.12.2017 року нежитлових приміщень в цьому ж будинку загальною площею 1125,5 кв.м, до яких входять підвал, перший поверх та сходові клітини. Також ОСОБА_2 висунув ОСОБА_3 ряд вимог, що були викладені у адресованому їй листі. Про зміст розмови зі ОСОБА_2 та про його вимоги ОСОБА_3 також повідомила інших співвласників багатоквартирного будинку, які виступили з ініціативою негайно скликати збори співвласників будинку для обговорення даної ситуації. Такі збори були скликані та проведені 11.01.2018 року. Крім неї в них взяла участь переважна більшість співвласників даного багатоквартирного будинку, у т.ч. відповідач ОСОБА_2 .. Виступаючи на зборах, відповідач ОСОБА_2 підтвердив факт придбання ним нерухомого майна в даному будинку та наполягав на тому, що він став повноправним власником всіх нежитлових приміщень першого поверху, а також холу (фойє), сходових клітин (маршів) та підвалів. Також ОСОБА_2 повідомив, що планує найближчим часом розпочати перепланування приміщень з наступною їх перебудовою та продажем іншим особам. Згідно з даними документами загальна площа придбаних ОСОБА_2 приміщень становить 1125, 5 кв.м, з яких на місця загального користування припадає: підвали - 493,4 кв.м; І поверх - 152,4 кв.м; ІІ поверх - 44,1 кв.м; ІІІ поверх - 43,6 кв.м; ІV поверх - 38,6 кв.м. Всього: 772,10 кв.м.. ОСОБА_1 разом з іншими співвласниками заперечили ОСОБА_2 в тому, що ним у складі лоту на прилюдних торгах було придбано нежитлові приміщення, які становлять спільну сумісну власність (спільне майно) співвласників багатоквартирного будинку, в т.ч. й самого ОСОБА_2 і не можуть переходити в силу закону у приватну власність одного ОСОБА_2 .. Вважає, що майно яке придбав ОСОБА_2 з прилюдних торгів є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку. ОСОБА_1 вважає місця загального користування спільним майном будинку, тобто своєю спільною сумісною власністю, яка є недоторканною. Підтвердження її права власності на такі приміщення не потребує здійснення додаткових дій від неї і виникає в силу закону ( пункт 1.1. резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004року №4 - рп/2004 ). Вважає, що укладений між ОСОБА_2 та ПУАТ «Фідобанк» договір купівлі - продажу нерухомого майна від 18.12.2017 року (в частині спільного майна багатоквартирного будинку) порушує публічний порядок в розумінні частини 1 статті 228 ЦК України, оскільки він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина (зокрема, права власності), незаконного заволодіння ним (правом власності), атому просить суд визнати недійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна від 18.12.2017року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та ОСОБА_2 , посвідчений Авдієнком Валерієм Вікторовичем, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (зареєстрованого в Реєстрі за№2551) в частині спільного майна багатоквартирного будинку за адресою : АДРЕСА_3 загальною площею 772,10 кв.м..
16 квітня 2021 року 3-тя особа: ОСББ «Герасима Кондратьєва 127/2» скористалася своїм правом і звернулася до суду з позовом, як 3-тя особа, яка заявила самостійні вимоги до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товаритсав «ФІДОБАНК», 3-тя особа - Приватне підприємство «Інтерком», позивач - ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння і просить суд витребувати у спільну сумісну власність співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , з незаконного володіння ОСОБА_2 придбане ним за договором купівлі - продажу нерухомого майна від 18 грудня 2017 року, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком Валерієм Вікторовичем (Реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав - 655682059101) у складі нежитлових приміщень загальною площею 1125,5 кв.м, наступне нерухоме майно загальною площею 772,10 кв.м : - підвали (підвальний поверх) - сходова клітина (номер приміщення 1) та підвали (номери приміщення (тут і далі - згідно Журналу підрахунку площі нежитлових приміщень літ. «А» по АДРЕСА_3 ) 2 - 17) загальною площею 493,4 кв.м; - І поверх - сходова клітина (номер приміщення І); сходова клітина (номер приміщення ІІ); коридор (номер приміщення 1); хол (номер приміщення 2); коридор (номер приміщення 6); умивальня (номер приміщення 10); туалет (номер приміщення 11); туалет (номер приміщення 12); умивальня (номер приміщення 13); коридор (номер приміщення 14); туалет (номер приміщення 23) загальною площею 152,4 кв.м; - ІІ поверх - сходова клітина (номер приміщення І); коридор (номер приміщення ІІ); коридор (номер приміщення ІІІ); сходова клітина (IV) загальною площею 44,1 кв.м; - ІІІ поверх - сходова клітина (номер приміщення І); коридор (номер приміщення ІІ); сходова клітина (номер приміщення ІV); сходова клітина (номер приміщення V) загальною площею 43,6 кв.м; - ІV поверх - сходова клітина (номер приміщення І); коридор (номер приміщення ІІ); сходова клітина (номер приміщення ІІІ) загальною площею 38,6 кв.м.. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Статуту ОСББ метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку тощо. Зокрема, статтею 16 вказаного Закону передбачено, що об'єднання, серед іншого, має право захищати права, представляти інтереси співвласників в судах, тобто, в розумінні статті 56 ЦПК України є особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Права на спірні приміщення має не тільки ОСОБА_1 , але й інші співвласники даного будинку, тобто, ОСББ в силу закону наділено повноваженнями представництва їх колективного інтересу. Вважає, що всі без винятку спірні приміщення є приміщеннями загального користування і не можуть в багатоквартирному будинку належати на праві приватної власності лише одному зі співвласників багатоквартирного будинку, яким є ОСОБА_2 ..
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні свій позов підтримала повністю з підстав зазначених у позові, а також позов 3-ї особи, яка заявила самостійни вимоги підтримала, просить суд їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позовів заперечував повністю з підстав зазначених у відзиві, просить суд відмовити повністю.
Представник ПАТ «Фідобанк» в судовому засіданні в режимі (ВКЗ) проти позовів заперечував повністю, просить суд відмовити повністю, вважає що ОСОБА_2 володіє майном на законних підставах, так як ним вони були придбані з торгів.
Представник 3-ї особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герасима Кондратьєва 127/2» Павленко Л.Д. в судовому засіданні позов ОСОБА_1 підтримала повністю. Позов 3-ї особи, яка заявила самостійні вимоги підтримала повністю, просить суд його задоволити з підстав зазначених у позові.
Представник 3-ї особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герасима Кондратьєва 127/2» адвокат Марченко І.В. в судовому засіданні позови підтримав повністю, просить суд їх задоволити. Зазначив, що право власності відповідача ОСОБА_2 на спірні приміщеня в будинку де розташоване технічне обладнання будинку (електрощитові, стояки теплопостачання та водопостачання, водо відведення, сходи до підвалу), сходові клітини будинку унеможливлює належне технічне обслуговування та утримання багатоквартирного будинку, порушує право спільної сумісної власності співвласника багатоквартирного будинку.
3-тя особа: ПП «Інтерком» про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, представник до суду не з'явився.
Суд, вислухавши сторони, проаналізувавши матеріали даної цивільної справи, перевіривши подані докази, з точки зору належності, допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, а позов 3-ї особи, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору до ОСОБА_2 . Публічного акціонерного товаритсав «ФІДОБАНК», 3-тя особа - Приватне підприємство «Інтерком», позивач - ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння необхідно задоволити повністю виходячи з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . В розумінні частини 2 статті 382 ЦК України, пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», вона є співвласником даного багатоквартирного будинку. Відповідач ОСОБА_2 є також одним із співвласників даного багатоквартирного будинку, якому належить квартира АДРЕСА_2 . Крім квартир в даному будинку також розташовані нежитлові приміщення (офіси), які займають повністю перший поверх і належать різним юридичним особам, а також є підвали, які ніким не зайняті (крім невеликої частини, яка належить двом приватним власникам - жильцям цього ж будинку).
Відповідач ОСОБА_2 придбав за договором купівлі - продажу нерухомого майна 18 грудня 2017 року спірне майно в будинку АДРЕСА_3 , укладеним з Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком Валерієм Вікторовичем (Реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав - 655682059101) у складі нежитлових приміщень загальною площею 1125,5 кв.м, наступне нерухоме майно загальною площею 772,10 кв.м : - підвали (підвальний поверх) - сходова клітина (номер приміщення 1) та підвали (номери приміщення (тут і далі - згідно Журналу підрахунку площі нежитлових приміщень літ. «А» по АДРЕСА_3 ) 2 - 17) загальною площею 493,4 кв.м; - І поверх - сходова клітина (номер приміщення І); сходова клітина (номер приміщення ІІ); коридор (номер приміщення 1); хол (номер приміщення 2); коридор (номер приміщення 6); умивальня (номер приміщення 10); туалет (номер приміщення 11); туалет (номер приміщення 12); умивальня (номер приміщення 13); коридор (номер приміщення 14); туалет (номер приміщення 23) загальною площею 152,4 кв.м; - ІІ поверх - сходова клітина (номер приміщення І); коридор (номер приміщення ІІ); коридор (номер приміщення ІІІ); сходова клітина (IV) загальною площею 44,1 кв.м; - ІІІ поверх - сходова клітина (номер приміщення І); коридор (номер приміщення ІІ); сходова клітина (номер приміщення ІV); сходова клітина (номер приміщення V) загальною площею 43,6 кв.м; - ІV поверх - сходова клітина (номер приміщення І); коридор (номер приміщення ІІ); сходова клітина (номер приміщення ІІІ) загальною площею 38,6 кв.м..
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - стаття 1 Першого протоколу) закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, а також право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Непорушність права власності закріплено і в статті 321 ЦК України, відповідно до частини першої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно із частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до частин першої, другої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
Частиною другою статті 382 ЦК України передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Отже, частина друга статті 382 ЦК України визначає правовий режим допоміжних приміщень і приміщень загального користування житлового будинку у дво- або багатоквартирному будинку. Зокрема, за власниками квартир у таких будинках на праві спільної сумісної власності закріплюються приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше ніж одну квартиру. Ця норма спрямована на встановлення порядку користування мешканцями квартир зазначеними приміщеннями та обладнанням. Усі зазначені об'єкти становлять єдине ціле з квартирами і житловим будинком, призначені вони для постійного обслуговування і забезпечення відповідної експлуатації всього будинку.
У той же час законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежитлового приміщення.
Згідно зі статтею 1 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна. Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).
Нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна.
Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Згідно із частинами першою-другою статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.
Конституційний Суд України у Рішенні від 02 березня 2004 року у справі № 4-рп/2004 за конституційним зверненням особи та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) зазначив, що, аналізуючи порушені у конституційному зверненні і конституційному поданні питання щодо права власників приватизованих і неприватизованих квартир багатоквартирних будинків та органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій розпоряджатися допоміжними приміщеннями, а також конструктивними елементами таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші і т. ін.), Конституційний Суд України виходить з правової характеристики спільного майна власників квартир, конкретизованої у Законі України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Також у Рішенні від 09 листопада 2011 року у справі № 14-рп/2011 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» Конституційний Суд України вказав, що за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Під поняттям «мешканці» треба розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб'єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об'єкт - допоміжні приміщення. Крім того, таке функціональне призначення‚ як обслуговування дво- або багатоквартирного будинку‚ має і прибудинкова територія навколо нього, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою. З цього випливає, що допоміжне приміщення може бути розташоване і поза межами дво- або багатоквартирного будинку.
Нежилі приміщення, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять (частина третя статті 4 ЖК УРСР і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає. Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 598/175/15-ц (провадження № 14-363цс19) та інших.
Таким чином, всі без винятку спірні приміщення є приміщеннями загального користування і не можуть в багатоквартирному будинку належати на праві приватної власності лише одному зі співвласників багатоквартирного будинку.
Суд вважає, що спірні приміщення є приміщеннями загального користування (допоміжними), а отже є спільним майном багатоквартирного будинку, яке вибуло із його власності поза його волею.
Окремо говорячи про підвали (підвальний поверх) (номери приміщень згідно Журналу підрахунку площі нежитлових приміщень літ. «А» по АДРЕСА_4 - 17) та про І поверх, що в них знаходиться механічне (вентилі, задвижки трубопроводів теплопостачання та гарячого водопостачання, лічильники тощо), електричне (лічильники, автомати відключення, інші електроустановки), сантехнічне та інше обладнання, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, тобто, в розумінні частини 2 статті 382 ЦК України вказане майно є окремим спільним майном всіх співвласників будинку, відмінним від, власне, самих спірних приміщень, у яких вони знаходяться.
Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у статті 16 ЦК України.
За змістом частин другої та третьої статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Нормами цивільного законодавства передбачені засади захисту права власності. Якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача, захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом задоволення віндикаційного позову.
Власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав. Подібні за змістом висновки сформульовані, зокрема, у пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, у пункті 6.25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17. З урахуванням практики Верховного Суду у справах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав співвласників багатоквартирних будинків на місця загального користування, допоміжні приміщення вказаних будинків, суд вважає, що позивачкою ОСОБА_1 обрано неналежний спосіб захисту її права на спірні приміщення в будинку, а тому в задовленні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК», 3-ті особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герасима Кондратьєва 127/2», Приватне підприємство «Інтерком» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.12.2017 року необхідно відмовити.
Згідно відзиву ПАТ «Фідобанк» на позовну заяву позивачки ОСОБА_1 , що узгоджується з іншими матеріалами справи, продаж вказаного майна у складі нежитлових приміщень загальною площею 1125,5 кв.м відбувався не у порядку, встановленому для виконання судових рішень, а в порядку статті 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» як майно, що реалізується в порядку продажу майна банку, що ліквідується. Сам по собі продаж через ДП «СЕТАМ» на відкритих торгах (аукціоні) є лише одним з передбачених законом способів реалізації такого майна і жодним чином даний спосіб не говорить про те, що майно продано ОСОБА_2 у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Відтак, імунітет на витребування, встановлений на частиною 2 статті 388 ЦК України, на дане майно не поширюється.
Право спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного будинку на вказані приміщення витікає безпосередньо із закону, а тому враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне позов 3-ї особи, яка заявила самостійні вимоги: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герасима Кондратьєва 127/2» до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товаритсав «ФІДОБАНК», 3-тя особа - Приватне підприємство «Інтерком», позивач - ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння підлягає повному задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11 -13, 81, 133, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК», 3-ті особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герасима Кондратьєва 127/2», Приватне підприємство «Інтерком» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.12.2017 року - відмовити в зв'язку з необгрунтованістю.
Позов 3-ї особи, яка заявила самостійні вимоги: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герасима Кондратьєва 127/2» до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК», 3-тя особа - Приватне підприємство «Інтерком», позивач - ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння - задоволити.
Витребувати у спільну сумісну власність співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , з незаконного володіння ОСОБА_2 придбане ним за договором купівлі - продажу нерухомого майна від 18 грудня 2017 року, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком Валерієм Вікторовичем (Реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав - 655682059101) у складі нежитлових приміщень загальною площею 1125,5 кв.м, наступне нерухоме майно загальною площею 772,10 кв.м :
- підвали (підвальний поверх) - сходова клітина (номер приміщення 1) та підвали (номери приміщення (тут і далі - згідно Журналу підрахунку площі нежитлових приміщень літ. «А» по АДРЕСА_3 ) 2 - 17) загальною площею 493,4 кв.м; - І поверх - сходова клітина (номер приміщення І); сходова клітина (номер приміщення ІІ); коридор (номер приміщення 1); хол (номер приміщення 2); коридор (номер приміщення 6); умивальня (номер приміщення 10); туалет (номер приміщення 11); туалет (номер приміщення 12); умивальня (номер приміщення 13); коридор (номер приміщення 14); туалет (номер приміщення 23) загальною площею 152,4 кв.м;
- ІІ поверх - сходова клітина (номер приміщення І); коридор (номер приміщення ІІ); коридор (номер приміщення ІІІ); сходова клітина (IV) загальною площею 44,1 кв.м;
- ІІІ поверх - сходова клітина (номер приміщення І); коридор (номер приміщення ІІ); сходова клітина (номер приміщення ІV); сходова клітина (номер приміщення V) загальною площею 43,6 кв.м;
- ІV поверх - сходова клітина (номер приміщення І); коридор (номер приміщення ІІ); сходова клітина (номер приміщення ІІІ) загальною площею 38,6 кв.м..
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення виготовлено 20 листопада 2023 року.
СУДДЯ А.Я.КЛИМЕНКО