Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 2-560/08
Номер провадження 6/711/270/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2023 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді: Казидуб О.Г.
при секретарі : Шульга А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»» про поновлення пропущеного строку пред'явлення до виконання виконавчих листів та видачу дублікатів виконавчих листів № 2-560/08, де боржником є ОСОБА_1 , -
ВСТАНОВИВ :
Заявник ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку пред'явлення до виконання виконавчого листа по справі № 2-560/08, виданого 21 березня 2008 року на виконання заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 лютого 2007 року по справі № 2-560/08 та видачу дубліката виконання виконавчого листа по справі № 2-560/08, виданого 21 березня 2008 року на виконання заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 лютого 2007 року по справі № 2-560/08.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 лютого 2007 року по справі № 2-560/08, котре набрало законної сили, підлягає до стягнення із ОСОБА_1 на користь КС «Федерація» заборгованості на підставі договору кредиту № АЦ-00448 від 01 червня 2007 року, а також судових витрат у загальному розмірі 9550 грн. 21 коп.
21 березня 2008 року на виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 лютого 2007 року по справі № 2-560/08, котре набрало законної сили, судом видано було відповідний виконавчий лист.
Вказує, що на сьогодні розмір невиконаного грошового зобов'язання ОСОБА_1 перед КС «Федерація» складає 9550 грн. 21 коп., станом на 07 вересня 2023 року зобов'язання згідно заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 лютого 2007 року по справі № 2-560/08, котре набрало законної сили та виконавчого листа по справі № 2-560/08 не є виконаним, тобто, є непогашеним.
Відповідно до ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 липня 2023 року по справі № 2-560/08, задоволено вимоги заяви від 12 квітня 2023 року ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» про заміну сторони (стягувача) у справі № 2-560/08 під час примусового виконання заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 лютого 2007 року по справі № 2-560/08 та здійснено процесуальне правонаступництво на стадії виконання рішення суду.
Заявник вказує, що відповідно до листа вих. № 81558 від 31 серпня 2023 року Першого ВДВС у м. Черкаси Центрального МРУ Міністкрства Юстиції (м. Київ), стало відомо про те, що: « виконавче провадження № 18224648 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-560/08, виданого 21 березня 2008 року на виконання заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 лютого 2007 року по справі « 2-560/08, завершено 07 червня 2010 року на підставі п. 10 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, що діяла на той час), та передано до подальшого примусового виконання до Центрального ВДВС Черкаського РУЮ, так як боржник проживає на території іншого району міста Черкаси.
Натомість виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-560/08, виданого 21 березня 2008 року на виконання заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 лютого 2007 року по справі № 2-560/08 до Центрального ВДВС Черкаського РУЮ, так і не надійшло.
За даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на 31 серпня 2023 року виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-560/08, виданого 21 березня 2008 року на виконання заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 лютого 2007 року по справі № 2-560/08, на примусовому виконані не перебуває.».
На його думку, є всі підстави стверджувати, що виконавчий лист по справі № 2-560/08 на сьогодні є втраченими та такав трата відбулась проти бажання та волі як заявника так і попереднього стягувача.
При вирішенні даного питання заявник просить врахувати, що з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року на території України було запроваджено карантин з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, а з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, що значно ускладнило реалізацію права на своєчасний та належний захист процесуальних прав та інтересів.
Просить суд поновити ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» пропущений строк пред'явлення до виконання виконавчого листа по справі № 2-560/08, виданого 21 березня 2008 року на виконання заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 лютого 2007 року по справі № 2-560/08, котре набрало законної сили, за яким боржником є ОСОБА_1 ; видати дублікат виконавчого листа по справі № 2-560/08 на виконання заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 лютого 2007 року по справі № 2-560/08, за яким боржником є ОСОБА_1 .
Представник ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» та боржник ОСОБА_1
в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили.
Відповідно до частини 3 статті 433 ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням Придніпровського районного суду від 14 лютого 2008 року по справі № 2-560/08 стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «Федерація» борг за договором кредиту в сумі 9425 грн. 95 коп. та стягнуто судові витрати в сумі 124 грн. 26 коп.
07 липня 2023 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси замінено стягувача - Кредитну спілку «Федерація» у виконавчому листі Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі № 2-560/08 з виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 лютого 2008 року у справі № 2-560/08 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Федерація» заборгованості за Кредитним договором № АЦ-00448 від 01.06.2007 року, на його правонаступника - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс».
Як зазначено заявником у заяві, 21 березня 2008 року на виконання заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 лютого 2007 року по справі № 2-560/08, котре набрало законної сили, судом видано відповідний виконавчий лист.
Як вбачається з Листа Першого відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) № 81558 від 31 серпня 2023 року, згідно автоматизованої системи виконавчих проваджень у Першому відділі державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), перебувало виконавче провадження № 18224648 з примусового виконання виконавчого листа Придніпровського райсуду м. Черкаси № 2-560 від 21.03.2008 про стягненя з ОСОБА_1 на користь КС «Федерація» боргу в сумі 9550 грн. 21 коп., яке 07.06. 2010 завершено. Станом на 29.08.2023 виконавчих проваджень на виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), не перебувають.
Відповідно до статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Згідно частини 1 статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового провадження, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до вимог частини 1, 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, у межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.
Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1, 2, 6 статті 12 Закону).
Суд зазначає, що на час набрання законної сили заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 листопада 2007 року у справі № 2-4420/07 та на час видачі виконавчих листів у даній справі, діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV.
Згідно зі статтею 21 вищевказаного Закону (в редакції, чинній на момент вступу рішення в законну силу), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років; посвідчення комісій по трудових спорах - протягом трьох місяців; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
Аналогічне положення також передбачене частиною 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Згідно із статтею 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23.09.2020 у справі № 27/2-3538/10 поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує принцип правової визначеності та право на справедливий суд, закріплене в статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 року в справі Устименко проти України, заява № 32053/13 ).
Згідно з положеннями частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, звертаючись до суду з заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, заявник як на поважність причин пропуску посилався на те, що на території України діяло ряд обмежень внаслідок карантину та оголошення воєнного стану, що ускладнило заявнику реалізувати своє право на своєчасний та належний захист власних процесуальних прав та інтересів, приписів норм чинного законодавства, виконання судових рішень.
Втім, на переконання суду, наведені заявником доводи не свідчать про поважність причин пропуску строку пред'явлення виконавчих листів до виконання, оскільки вказані обставини виникли вже після спливу строку на пред'явлення виконавчих листів до виконання, а тому не мають жодного правового значення та не можуть бути підставами для поновлення такого строку.
Також не може бути підставою для поновлення пропущеного строку пред'явлення до виконання виконавчих листів і сам по собі факт невиконання рішення суду, оскільки суду не надано доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію первісним стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема, вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
На думку суду, укладаючи Договір купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» мало оцінювати реальність ризику настання наслідків вчинення чи не вчинення первісним стягувачем КС «ФЕДЕРАЦІЯ» дій щодо виконання рішення суду, а також перспективи подальшого стягнення боргу з боржника.
Відповідно до пункту 17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Оригінал виконавчого листа вважається втраченим коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Підставою для видачі дублікату є заява стягувача або подання державного виконавця, в залежності від того, хто втратив оригінал виконавчого документа. При цьому, заявник має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено.
Даної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанови від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 16.08.2018 р. у справі № 6/275-08, від 15.08.2018 р. у справі № 6/256, від 26.04.2018 р. у справі № 922/6111/15 та від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г).
У постанові від 21.08.2019 у справі № 2-836/11 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, якщо строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».
У постанові від 19.04.2021 у справі № 2-1316/285/11 Верховний Суд зазначив, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі № 2-6471/06, від 03.02.2021 у справі № 643/20898/13-ц, від 20.05.2022 у справі № 1005/7133/2012 та від 19.07.2022 у справі № 750/13088/14.
Таким чином, питання видачі дублікату виконавчого листа є похідним від вирішення питання про поновлення строку для пред'явлення його до виконання.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявником не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, зокрема щодо підтвердження обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об'єктивно, незалежно від волі юридичної особи, правонаступником якої є заявник, а ті обставини, на які посилається заявник у заяві до суду, не дають підстав вважати причини пропуску строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання поважними.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання та видачі дублікатів виконавчих листів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.55 ЦК України, ст. 259, 260, 433, 442, п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»» про поновлення пропущеного строку пред'явлення до виконання виконавчих листів та видачу дублікатів виконавчих листів № 2-560/08, де боржником є ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий: О. Г. Казидуб