465/9139/23
1-кс/465/1735/23
УХВАЛА
слідчого судді
13.11.2023 слідчий суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
у ході розгляду у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Львові, клопотання, що подане слідчим ВРЗЗС СВ Львівського РУП № 2 ГУ Національної поліції України у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР № 12023141370000984 від 11.11.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Львів, Львівської області, українцю, громадянину України, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
Процесуальний керівник у кримінальному провадженні - прокурор Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_5 ,
Сторони кримінального провадження:
Сторона захисту - авдвокат ОСОБА_6
Потерпіла сторона - потерпілий ОСОБА_7 ,-
УСТАНОВИВ:
Слідчим відділом Львівського районного управління поліції № 2 ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023141370000984 від 11.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Відповідно до матеріалів клопотання та матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 12 листопада 2023 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Згідно з оголошеною підозрою, 11.11.2023, близько 16 год 45 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи по вул. Володимира Великого, 101, у м. Львові, маючи умисел на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклого словесного конфлікту із ОСОБА_7 і, як наслідок, виниклих через це неприязних з ним відносин, усвідомлюючи наслідки своїх протиправних дій, та бажаючи їх настання, ножем, який тримав в своїх руках, умисно наніс потерпілому ОСОБА_7 , тяжкі тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани живота проникаючу в черевну порожнину з пошкодженням великого сальника та колото-різаного поранення грудної клітки, які згідно «Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17.01.1995 відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Слідчий покликається на те, що у ході досудового розслідування встановлено достатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_4 у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України.
11.11.2023 о 19 годині 46 хв., ОСОБА_4 , було затримано слідчим СВ ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області у порядку ст. 208 КПК України, безпосередньо після вчиненого ним злочину.
12.11.2023 о 16 год 33 хв ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Вина підозрюваного ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- рапортом про вчинення кримінального правопорушення;
- протоколом огляду місця події від 11.11.2023;
- протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_4
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
- протоколом огляду відеозапису наданого свідком ОСОБА_10
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Як зазначено слідчим, підозрюваний ОСОБА_4 , раніше не судимий, працює охоронцем в ТД «S-Prof», що в м. Львів по вул. Городоцька, буд. 242.
На думку прокурора та слідчого, метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вказані потреби досудового розслідування виправдовують застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як ступінь втручання у права та свободи особи.
Окрім того, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , необхідне для виконання завдання кримінального провадження, яким, відповідно до ст. 2 КПК України, є захист осіб, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Слідчий покликається на те, що при вивченні особи підозрюваного ОСОБА_4 , встановлено, що він раніше не судимий, 11.11.2023 о 19 год 46 хв, затриманий працівниками поліції у порядку ст. 208 КПК України, за вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, санкцією статті якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 (п'яти) до 8 (восьми) років, а тому є підстави вважати, що підозрюваний може з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховуватись від органів досудового розслідування та суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З метою уникнути відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, анкетні дані яких останньому стануть відомі після вручення йому копії клопотання з додатками.
Підставою застосування вказаного запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та наявність відповідних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому менш суворі запобіжні заходи не є достатніми для запобігання вищевказаним ризикам.
Слідчий стверджує, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а тому застосування до нього запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання є явно недостатнім для запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий та прокурор вважають, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді особистої поруки є явно недостатнім для запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також з огляду на те, що на даний час не встановлено близьких родичів, чи інших осіб, які б взяли його на поруки та заслуговують на довіру чи особливу довіру, а тому такі не можуть забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків.
Разом з тим, слідчий та прокурор стверджують, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту є також недостатнім для запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки враховуючи міру покарання, яка може бути застосована судом у разі визнання ОСОБА_4 , винним у вчиненні вказаного злочину, останній зможе ухилитися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.
Слідчий та прокурор стверджують, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за який санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років. Отже, законом передбачена можливість застосування до нього тримання під вартою. У відповідності до ст. 183 КПК України заборон для застосування щодо ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою не має.
При цьому слідчий та прокурор з огляду на санкцію інкримінованого злочину у даному кримінальному провадженні, вважають, що підозрюваний у подальшому може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання. Просять клопотання задовольнити та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, пояснення щодо доводів та обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, надав аналогічні викладеним у клопотанні.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні. Просив обрати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні просив не застосовувати до його підзахисного запобіжний захід тримання під вартою, а застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт, врахувавши, що ОСОБА_4 працює.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника.
Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, а також надані прокурором матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення слідчого, висновок прокурора, думку захисника підозрюваного, самого підозрюваного, перевіривши їх на узгодженість, як слідчий суддя, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Львівського районного управління поліції № 2 ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023141370000984 від 11.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
11.11.2023 о 19 год 46 хв, ОСОБА_4 , було затримано слідчим СВ ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області у порядку ст. 208 КПК України, безпосередньо після вчиненого ним злочину.
12.11.2023 о 16 год 33 хв, ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке згідно з ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину та карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Статтею 183 КПК України, визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року № 14-рп/2003в справі № 1-23/2003, тяжкість злочину законом не визначається, як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту, і при цьому, за своєю правовою природою запобіжний захід не є кримінальним покаранням.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором та слідчим не доведено обставин, передбачених ч. 3 ст. 194 КПК України, зокрема того, що у даному конкретному випадку є недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, зокрема відсутнє обґрунтоване обвинувачення в частині тяжкості тілесних ушкоджень, локалізація тілесних ушкоджень не конкретизована, умисел на вчинення саме такого злочину не розкрито, не враховано і не дано оцінки поведінці потерпілого, яка очевидно спровокувала конфлікт та впливала на подальші обставини.
Слідчий суддя, згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:
- тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;
- у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.
Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Частиною 2 ст.29 Конституції України, передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Зважаючи на практику Європейського суду, враховуючи, що матеріалами клопотання не доведена реальна можливість підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню, а тому вважати, що існують обґрунтовані ризики щодо цього у суду немає підстав. Тяжкість покарання не є безумовною підставою для обрання запобіжного заходу, що вказаний у клопотанні. Разом з тим, суд враховує, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, особа похилого віку, має постійне місце проживання, одружений, офіційно працевлаштований, за місцем проживання та роботи характеризується з позитивної сторони, а отже наявні тісні соціальні зв'язки. Виходячи з викладених вище обставини у їх сукупності, приходжу до висновку про доцільність та можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, визначеного ст. 176 КПК України, зокрема, у виді домашнього арешту, що достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених обов'язків.
Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
Відповідно до ст.181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
З урахуванням викладеного та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, враховуючи докази надані стороною досудового розслідування та стороною захисту, з метою забезпечення належного проведення досудового розслідування, явки особи для надання показань тощо, придоходжу висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання про застосовування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважаю за необхідне застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у вечірній та нічний час, а саме з 22 год. 00 хв до 06 год. 00 хв. за місцем реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, як слідчий суддя вважаю за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- не відлучатися із місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 ;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- не спілкуватися з будь - якою особою визначеною слідчим чи прокурором;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 181, 183, 194, 197, 369, 372, 376 КПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання слідчого та прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 12023141370000984 від 11.11.2023, відмовити за безпідставністю.
Клопотання підозрюваного та його захисника задоволити.
Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12023141370000984 від 11.11.2023, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у вечірній та нічний час, а саме з 22 год. 00 хв до 06 год. 00 хв. за місцем реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- не відлучатися із місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 ;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- не спілкуватися з будь - якою особою визначеною слідчим чи прокурором;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали встановити в межах досудового розслідування але не більший чим до 11 січня 2024 року включно.
Виконання ухвали покласти на Львівське РУП № 2 ГУ Національної поліції України у Львівській області, контроль на прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_5 , або іншого прокурора якому доручено процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що під час здійснення за ним контролю з приводу виконання ухвали Франківського районного суду м. Львова від 13 листопада 2023 щодо застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, працівники поліції мають право контролю за місцем його проживання, а також вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом 5 діб з дня виготовлення повного її тексту.
Слідчий суддя ОСОБА_11