465/1841/23
3/465/1341/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
17.11.2023 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Марків Ю.С., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 , 05.03.2023 року о 17 год. 05 хв. у м.Львові на перехресті вул.Стрийська - вул.Сахарова керував транспортним засобом "DAEWOО LANOS", д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці) та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився в присутності свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судові засідання 11.05.2023 року, 15.06.2023 року, 13.07.2023 року, 05.09.2023 року, 17.10.2023 року, 27.10.2023 року та 17.11.2023 року ОСОБА_1 не з'являвся, хоча й належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення таких шляхом надсилання судових повісток про виклик до суду засобами поштового зв'язку на адресу його місця проживання, вказану ним у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №025793 від 05.03.2023 року - АДРЕСА_1 , рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №7905706009840, №7905706076849, №7905706177092, №7905706048535.
Належність повідомлення ОСОБА_1 шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду на адресу: АДРЕСА_1 , свідчить зазначення такої самим правопорушником, оскільки протокол про адміністративне правопорушення містить особистий підпис ОСОБА_1 .
Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома суду, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю фізичну особу.
Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (далі Правила).
Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв'язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих правил (пункт 94 правил).
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на фізичну особу.
Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Однак, положенням ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено вичерпний перелік категорій справ, коли присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, у зазначений виключний перелік не входить.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, його поведінку суд вважає свідомим затягуванням розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, та уникнення адміністративної відповідальності.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, долучені до нього матеріали, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції частини 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП доведена:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №025793 від 05.03.2023 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП;
- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, якими підтверджуються час та інші обставини вчинення адміністративного правопорушення, зокрема факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів та у медичному закладі;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 05.03.2023 року, відповідно до яких останній вказав, що "випив пива ...";
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 від 05.03.2023 року та ОСОБА_3 від 05.03.2023 року, які засвідчили факт відмови ОСОБА_1 05.03.2023 року о 17 год. 35 хв. від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена зібраними адміністративними матеріалами.
Оцінюючи вищевказані документи, суд приходить до переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості, та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП. В своїй сукупності дані докази є достатніми.
Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини, суду не надано.
Таким чином, суд, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, вважає доведеним факт відмови ОСОБА_1 , як особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тому його дії судом кваліфікуються як адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд враховує: характер вчиненого ним правопорушення, яке становить підвищену загрозу заподіяння шкоди і посягає на громадську безпеку, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП, яка доведена повністю, стосовно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами. Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Суддя Марків Ю.С.