Сарненський районний суд
Рівненської області
________________________________________________
Справа № 572/2155/21
3-в/572/8/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2023 року м. Сарни
Суддя Сарненського районного суду Рівненської області Довгий І.І. розглянувши подання начальника Сарненського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області Параниці Ю.О. про звільнення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно-корисних робіт у зв'язку з закінченням строків давності виконання згідно постанови Сарненського районного суду Рівненської області від 15.09.2021 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,-
ВСТАНОВИВ:
15.09.2021 року постановою Сарненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді 120 годин суспільно-корисних робіт.
Подання мотивоване тим, що 09.11.2021 року Сарненським районним відділом філії ДУ «Центр пробації» у Рівненській області вказану постанову прийнято на виконання. Інспектором здійснювалися неодноразові виклики до відділу для ознайомлення з порядком та умовами відбування адміністративного стягнення, на які ОСОБА_1 не з'являвся. Крім того, до боржника застосовувався привід та працівниками Сарненського РВ здійснювалися неодноразові перевірки за місцем проживання порушника, за яким останній був відсутній. Зі слів сусідів за вказаною адресою не з'являвся близько року. Станом на 27.09.2023 року місце фактичного перебування ОСОБА_1 не встановлено.
Представник Сарненського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області подання підтримала згідно заяви.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду повідомлено не було, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило, у зв'язку з чим, вважаю можливим проводити розгляд справи без його присутності, згідно з вимогами ст. 268 КУпАП.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (надалі - Закон), судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 2 КУпАП, суд враховує, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до статей 1, 8 Основного Закону, Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Вирішуючи порушене у цій справі питання, відповідно до цього принципу, суд враховує, що згідно зі ст. 303 чинного КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, тобто цей нормативно-правовий акт не містить положень, які б дозволяли суду звільнити від відбування покарання особу, у зв'язку із закінченням строків давності виконання цієї постанови.
Статтею 303 КУпАП встановлена давність виконання постанов про накладення адміністративного стягнення, але не зазначена процедура процесуального вирішення цього питання.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі Озтюрк проти Германії 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 рішення від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011 [2] зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям правопорушення. У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, суд вважає за можливе до виниклих правовідносин застосувати аналогію закону, а саме норми ст. 80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі).
Судом встановлено, що постанова Сарненського районного суду Рівненської області від 15.09.2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 не виконана з об'єктивних причин. Крім того, з часу набрання законної сили постановою суду про призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт минуло більше ніж два роки.
Так, згідно зі ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: 1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Правопорушення у якому було визнано винуватим порушника, у цьому випадку, з огляду на характер вчиненого діяння, не може, на думку суду, містити більший строк давності виконання ніж за вчинення особою злочину невеликої тяжкості, тобто понад 2 роки.
Адже, вказане судове рішення не було виконано до цього часу, лише через неспроможність органів державної влади забезпечити таке виконання.
Судом не було встановлено з боку особи факту ухилення від відбування покарання за ці роки, а тому покладати на громадянина тягар відповідальності за неспроможність органу державної влади виконати покладені на них обов'язки є явно надмірним тягарем.
Відповідно до ст. ст. 304, 305 КУпАП контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом. Питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із неможливості виконання постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , відповідно до ст. 304 КУпАП його слід звільнити від відбування покарання у виді суспільно-корисних робіт у зв'язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 303, 304КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Подання начальника Сарненського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області Параниці Ю.О. про звільнення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно - корисних робіт у зв'язку з закінченням строків давності виконання судового рішення задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 від відбування адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно-корисних робіт за ч.1 ст.183-1 КУпАП, призначеного постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 15.09.2022 року, у зв'язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: