Сарненський районний суд
Рівненської області
_________________________________________________
Справа № 572/2902/23
2-а/572/60/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року м. Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області в складі головуючого судді Довгого І.І.. за участю секретаря судових засідань Мигаль Н.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Сарни в спрощеному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадянами відділу превенції Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області Шило Ю.Ю., ГУНП в Рівненській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 04.07.2023 року серії ГБВ №667263, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадянами відділу превенції Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області Шило Ю.Ю., ГУНП в Рівненській області в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГБВ №667263 від 04.07.2023 винесену поліцейським офіцером громади сектору взаємодії з громадянами відділу превенції Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області Шилом Ю.Ю., якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 04.07.2023 року сектору взаємодії з громадянами відділу превенції Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області Шилом Ю.Ю. винесено постанову, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. Згідно постанови у вину йому поставлено те, що 18.06.2023 року о 21 год. 13 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції, а саме повідомив, що колишня дружина ОСОБА_2 погрожує йому в телефонному режимі, хоча такої погрози не було, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст.183 КУпАП. Вказану постанову позивач отримав поштою 15.07.2023 року.
Зазначає, що він з колишньою дружиною після розлучення проживають у спільному будинку і між ними виникають постійні сварки з приводу того, що вона хоче вигнати його з будинку. 18.06.2023 року ОСОБА_2 зателефонувала йому на мобільний телефон і погрожувала як працівником поліції ОСОБА_3 , який будь яким чином але відніме в нього документи на житловий будинок, так і бандитами, які застосовуючи фізичну силу змусять позивача покинути житловий будинок та виражалась нецензурною лайкою. Біля 21 години він зателефонував на лінію «102» та повідомив про реальні погрози зі сторони ОСОБА_2 та очікував приїзду працівників поліції. Через декілька днів до місця його проживання приїхав поліцейський ОСОБА_3 та в наказному порядку наказав йому забрати заяву. При тому, коли говорив ОСОБА_3 то вимикав нагрудну бодікамеру, а вмикав лише коли говорив позивач. На його зауваження відповів, що він буде вирішувати коли вмикати чи вимикати нагрудну бодікамеру.
Зазначає, що відповідач не складав в його присутності постанову, як того вимагає КУпАП, не роз'яснював права, не відбирав пояснення та не пропонував йому надати докази, постанову в його присутності не виносив, тому вважає постанову незаконною та просить її скасувати.
Позивач в судове засідання не з'явився. Його представник ОСОБА_4 просив проводити розгляд справи без участі сторони позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог. При цьому суд встановив та врахував наступне.
Згідно вимог ст.183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежна охорона, поліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Позивач ОСОБА_1 викликав працівників поліції з приводу того, що його колишня дружина ОСОБА_2 погрожує йому.
Згідно постанови ГБВ №667263 від 04.07.2023 року винесеної поліцейським офіцером громади сектору взаємодії з громадянами відділу превенції Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області Шилом Ю.Ю. встановлено, що 18.06.2023 року близько 21 год. 13 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції, а саме: повідомив що колишня дружина ОСОБА_2 погрожує йому в телефонному режимі, хоча такої погрози не було.
Разом з тим, працівники поліції не здійснили перевірку та не встановили дійсних обставин події, докази вчинення правопорушення відсутні, а відповідач протиправно склав оскаржувану постанову. Слід зазначити, що аби чітко встановити, що виклик позивача до поліції був завідомо неправдивим, інспектор поліції, який прибув за таким викликом, повинен був ретельно перевірити усі повідомлені позивачем обставини та тільки лише у випадку їх не підтвердження вони надають інспектору право на притягнення заявника до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП. Хоч, як зазначає позивач поліцейським не було оглянуто ні його телефону, не було допитано свідків, а як встановлено з відеодиску працівник поліції повідомив позивачу, що його колишня дружина ОСОБА_2 заперечує даний факт. Крім того, відповідачем не спростовано тверджень позивача про винесення оскаржуваної постанови без повідомлення та присутності позивача.
Наданий відповідачем відеодиск не містить доказів завідомо неправдивого виклику та не спростовує того, що колишня дружина погрожувала позивачу.
Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування вини, не надано жодних доказів та відповідно не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.
Згідно ст.222 КУпАП України розгляд справ про правопорушення, передбачені ст.183 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.
Відповідно до ч.1ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Винність діяння є обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного уст.9 КУпАП.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для справи.
Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова про адміністративне правопорушення не може оцінюватися судом в розумінніст.73 КАС України в якості належних і допустимих доказів, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.183 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б її обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В порушення зазначених вимог закону, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченогост.183 КУпАП, що не відповідає вимогам ст.251 КУпАП.
За таких обставин, судом встановлено, що єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є тільки сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, однак суд вважає, що зазначена постанова, яка є саме предметом спору між сторонами, не може розглядатися, як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Даним конституційним положенням кореспондує ч.1 ст.8 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015р. №580-VIII.
Згідно з ч.1 ст.23 Закону №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про адміністративні правопорушення або події; здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами та посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів та зміцнення законності.
Положеннями ст.280 КУпАП закріплено «обов'язок» посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Доказами ж в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).
Як вбачається зі змісту ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе виключно за наявності події адміністративного правопорушення та вини цієї особи у його вчиненні, яка, у свою чергу, підтверджена належними та достатніми доказами, на підставі своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи. При цьому, виходячи із закріпленого в ч.4 ст.129 Конституції України принципу змагальності та рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги особи в суді покладається саме на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.
Згідно зі ст.62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вищезазначених обставин суд дійшов висновку, що постанову ГБВ № 667263 від 04.07.2023 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП, відносно ОСОБА_1 винесено з істотним порушенням вимог КУпАП, у зв'язку з чим вбачає правові підстави для скасування оскаржуваної постанови як протиправної та закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Що стосується вимоги позивача про визнання постанови незаконною, суд звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. З огляду на те, що суд не наділений повноваженнями визнавати постанову незаконною, в цій частині позов не підлягає до задоволення.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.7, 9, 77, 183, 247, 254, 256, 258, 268, 278, 293 КУпАП, керуючись ст.ст.241-246,255,286,293,295,297КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) НОМЕР_1 ) до поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадянами відділу превенції Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області Шило Юрія Юрійовича (вул.. Технічна,1, м. Сарни Рівненської області), Головного управління національної поліції в Рівненській області (33028, вул. Хвильового,2, м. Рівне, Рівненської області, 33028, код ЄДРПОУ 40108761) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 04.07.2023 року серії ГБВ №667263 задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГБВ №667263 від 04.07.2023 винесену поліцейським офіцером громади сектору взаємодії з громадянами відділу превенції Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області Шилом Ю.Ю., якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП, відносно ОСОБА_1 провадженням закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Сарненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06.11.2023 року.
Суддя: