Справа № 455/137/19
Провадження № 1-кс/452/1274/2023
УХВАЛА
Іменем України
20 листопада 2023 року м. Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_3 про самовідвід у розгляді кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
На розгляді Самбірського міськрайонного суду Львівської області під головуванням слідчого судді ОСОБА_3 перебуває кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Суддя ОСОБА_3 13 листопада 2023 року заявив собі самовідвід у розгляді даного кримінального провадження з посиланням на ті обставини, що у зазначеній кримінальній справі обвинувачується ОСОБА_4 , із котрим він перебуває в особливих відносинах, оскільки ОСОБА_4 тепер є адвокатом та бере участь неодноразово по справах як представник, захисник, котрі розглядаються під головуванням судді ОСОБА_3 , також суддя був обізнаний під час досудового розслідування про окремі слідчі дії в справі, а в час судового провадження мав спілкування та певні консультації з приводу розгляду кримінального провадження із головуючим суддею місцевого суду ОСОБА_5 . Отже, суддя вважає, що існують обставини, які можуть викликати сумніви у його неупередженості в розгляді зазначеного кримінального провадження, що унеможливлює його участь у провадженні в якості судді.
Заява судді ОСОБА_3 про самовідвід підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Тобто, якщо говорити у ракурсі безсторонності суду, то слід враховувати те, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Згідно ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», правосуддя в Україні здійснюється на підставі Конституції і Законів України незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до п. 4) ч.1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Аналізуючи обставини, на які посилається суддя ОСОБА_3 у своїй заяві про самовідвід, суд вважає, що зазначене дає підстави для обґрунтованого сумніву в об'єктивному та безсторонньому розгляді кримінальної справи і унеможливлює подальший її розгляд суддею ОСОБА_3 , а тому заяву судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_3 про самовідвід слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 81, 82 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву судді Самбірського міськрайонного суду Львівської областіОСОБА_3 про самовідвід у розгляді кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,- задовольнити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя