РІШЕННЯ
Іменем України
Справа № 285/6226/23
провадження у справі № 2/0285/1256/23
16 листопада 2023 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді……………....……...Літвин О. О.,
секретаря………...................................Матвіюк Т. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу
за правилами спрощеного позовного провадження
без повідомлення сторін
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2023 року позивачка звернулась до суду з даним позовом до відповідача, в якому просила стягнути з нього на її користь аліменти на утримання їх неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн. але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до його повноліття. В обґрунтування позову зазначила, що відповідач є батьком дитини, однак не виконує свої зобов'язання по її утриманню, хоча є працездатною особою та може надавати матеріальну допомогу. Син проживає разом з нею і вона сама піклується про нього і забезпечує.
Ухвалою від 09.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, заперечення проти чого від них не надійшло.
Правом подати відзив на позов відповідач не скористався.
Дослідивши надані докази по справі, суд дійшов до наступного висновку.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві. Таке утримання є безумовним, оскільки закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є вони працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Конвенція ООН про права дитини встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, яка має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (ст.141 СК України).
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від неї, та захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для життєдіяльності.
Кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ст.181 СК України).
За своєю суттю аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Встановлено, що сторони з 12.07.2013 перебувають у зареєстрованому шлюбі, під час якого у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно витягу з реєстру територіальної громади від 02.10.2023 сторони та їх спільний син зареєстровані за однією адресою в АДРЕСА_1 . Разом з тим, у своєму позові позивачка вказала фактичне місце проживання відповідача, відмінне від місця його реєстрації, з чого можна зробити висновок, що він проживає окремо від своєї дитини, домовленості щодо утримання якої подружжя не досягло. Доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було.
Держава Україна, проголошуючи такий принцип сімейного права, як державна охорона кожної дитини, реалізує його в одному із положень ст.182 СК України, яка встановлює мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» встановлений розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років в сумі 2833 грн.
Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини. Обов'язки по вихованню, догляду, розвитку дитини значно більшою мірою виконуються тим з подружжя (з колишнього подружжя), з яким дитина проживає. Незважаючи на юридично закріплений принцип гендерної рівності (ч.6 ст.7 СК України), у переважній більшості випадків догляд за дитиною здійснює її мати. Разом з тим, суд наголошує, що обов'язок по утриманню дитини, піклування про її фізичний і духовний розвиток, створення умов для отримання належної освіти, не може бути покладений виключно на одну матір.
Відповідач є здоровою особою 43 років, інших дітей чи непрацездатних батьків на утриманні не має; не достатньо приймає участь у матеріальному забезпеченні своєї неповнолітньої дитини; будь-яких поважних причин, що унеможливлюють надання ним фінансової допомоги, на момент розгляду справи не існує, відтак він спроможний сплачувати аліменти.
Виходячи з позиції якнайкращого забезпечення інтересів спільної дитини сторін, враховуючи, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення її гармонійного розвитку, суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи визначений розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку; розмір середньої заробітної плати по Україні; потребу позивачки у фінансовій допомозі з боку відповідача, який є людиною працездатного віку та зобов'язаний брати участь у забезпеченні благополуччя свого сина, - суд приходить до висновку, що він в змозі сплачувати аліменти в розмірі, зазначеному у позовних вимогах: 3000 грн. щомісячно. Такий розмір є реальним, не поставить відповідача у матеріальне становище значно гірше від положення дитини і позивачки, відповідатиме, як інтересам хлопчика, так і матеріальному становищу та стану здоров'я платника аліментів, а також засадам розумності, виваженості і справедливості.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень ст.191 СК України стягнення аліментів потрібно проводити з дня пред'явлення позову, тобто з 06.10.2023.
Рішення в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», то відповідно до вимог ст.141 ЦПК України він стягується з відповідача в дохід держави.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,
у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (три тисячі) грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,
починаючи стягнення з 06 жовтня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1073,60 грн судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання судового рішення.
Головуюча суддя ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? О. О. Літвин