Справа № 182/3513/23
2/195/359/23
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И
15.11.2023 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:головуючого судді -Омеко М.В., при секретарі - Мартиновій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Томаківка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "СЕНС Банк", третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Сазонова Олена Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким. що не підлягає виконанню-,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Акціонерного товариства "СЕНС Банк" про визнання виконавчого напису, який зареєстровано в реєстрі за № 7965 таким, що не підлягає виконанню.
Представник позивача обґрунтовує позовні вимоги тим, що 21.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Сазоновою Оленою Миколаївною вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 7965, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк" заборгованості в розмірі 25016.30 грн.
Акціонерне товариство "Альфа Банк" змінило назву на Акціонерне товариство "СЕНС Банк", про що приватним виконавцем виконачого округу Дніпропетровської області КуземченкоА.С. у виконавчому провадженні № 67329821 винесено постанову про зміну (доповненняреєстраційних даних, якою внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме змінено назву стягувача з АТ "Альфа-Банк" на Акціонерне товариство "Сенс-Банк".
Позивач вказує на те, що він не підписував жодних нотаріально посвідчених договорів з АТ "Альфа-Банк" у тому числі й кредитних договорів.
Відповідачем надано нотаріусу кредитний договір, який складається з Акцепту пропозиції на укладання угоди про надання кпедиту № 491049087, оферти на угоди про надання кредиту № 491049087, анкети - заяви, як первинних документів для вчинення нотаріусом виконавчого напису, які нотаріально непосвідчені, у звязку з чим виконавчий напис за № 7965 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк" заборгованості в розмірі 25016,30 грн., є незаконним та таким, що не підлягає виконанню.
У звязку з тим, що виконавчий напис № 7965 не відповідає вимогам Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172
Позивач вважає, що нотаріус не мав права вчиняти спірний виконавчий напис, з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст. 87 Закону України “Про нотаріат”, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Згідно ч.2 ст. 87 Закону України “Про нотаріат”, перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий Перелік не містить посилань на кредитний договір як на документ за яким нотаріус вправі вчинити виконавчий напис.
Нотаріусом не перевірено безспірність вимог стягувача, не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та не надав достатніх та належних доказів відповідно до п. 3.2. передбаченого Переліком документів.
На підставі вищенаведеного позивач просить суд, визнати вищевказаний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Представник позивача Біла Т.В. подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача та просить задовольнити позов в повному обсязі. Крім цього представник позивача надала до суду заяву про розподіл (стягнення) витрат на правничу допомогу адвоката, в якій просить стягнути з відповідача 13 300 грн.
Відповідач Акціонерне товариство "СЕНС Банк" надіслало до суду відзив на позовну заяву в якій просять відмовити в задоволені позовних вимог. Просять справу слухати без участі їх представника.
Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Сазонова Олена Миколаївна будучи належним чином повідомлена в судове засідання не зявилась.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню, так як знайшов своє підтвердження наданими позивачем доказами, що підтверджують вказані факти та викладені правовідносини, з яких судом встановлено наступне.
21.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Сазоновою Оленою Миколаївною вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 7965, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк" заборгованості в розмірі 25016.30 грн.
Акціонерне товариство "Альфа Банк" змінило назву на Акціонерне товариство "СЕНС Банк", про що приватним виконавцем виконачого округу Дніпропетровської області КуземченкоА.С. у виконавчому провадженні № 67329821 винесено постанову про зміну (доповненняреєстраційних даних, якою внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме змінено назву стягувача з АТ "Альфа-Банк" на Акціонерне товариство "Сенс-Банк".
З матеріалів справи суд вбачає, що виконавчий напис було вчинено без дотримання Порядку вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 (далі за текстом - Порядок) оскільки вчинення виконавчого напису в разі порушення умов кредитного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих боржнику повідомлень, яке позивач не отримував, тобто відповідачем не надано суду доказів щодо його направлення.
Крім того, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону України “Про нотаріат” для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Згідно з ч.2 ст. 87 Закону України “Про нотаріат” перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Даний Перелік документів, затверджений Постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999, не містить посилань на кредитний договір як на документ за яким нотаріус вправі вчинити виконавчий напис. (Розділ Переліку, який передбачав вчинення виконавчого напису зі стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин був скасований на підставі Постанови Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 826/20084/14 від 22.02.2017).
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат” умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.
При прийнятті постанови 22.02.2017 року колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
У зв'язку з цим, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.
Ухвалою від 06.03.2017 у справі № 826/20084/14 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року та до закінчення касаційного розгляду зупинив її виконання.
Касаційний розгляд справи було закінчено винесенням ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, яка згідно інформації ЄДРСР України була опублікована 13.11.2017 року.
Встановлено, що резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, якою вищезазначену постанову Київського адміністративного суду від 22.02.2017 р. у справі № 826/20084/14 залишено без змін, опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24.11.2017 року № 92.
Відповідно до статті 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Як вбачається з матеріалів справи кредитний договір від 07.04.2021 № 491049087 було укладено між АТ "Альфа-Банк", тобто з позивачем укладений договір відсутній
Відтак, станом на вересень 2021 року у нотаріуса були відсутні підстави вчиняти виконавчий напис на кредитному договорі.
Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи із наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і має підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у даній справі, які складаються з суми сплаченого позивачем судового збору за подання заяви про забезпечення позову 536,80 грн. підлягають відшкодуванню відповідачем у повному обсязі, та відшкодування судового збору в розмірі 1073,60 грн на користь держави.
Щодо витрат на правничу допомогу
В прохальній частині позову позивачем ставиться питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат за надання правничої допомоги в розмірі 13 300 грн.
Як вказано у постанові Верховного Суду від 26.07.2023 у справі № 160/16902/20 (провадження № К/9901/24445/21) зазначення у прохальній частині позову узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами вирішення спору не може розцінюватись як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір.
Суд враховує, що відповідно до ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Суд зазначає, що ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14- 382цс19) зробила висновок, що «вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні».
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 607/4341/20 (провадження №61-18451св20) вказано, що обов'язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18). Такі ж висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постановах від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц та від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що як зазначено у постанові Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 5019/1274/11 з огляду на те, що склад і розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, підлягають доведенню, то у разі ненадсилання копій відповідних доказів іншій стороні фактично матиме наслідком порушення принципу змагальності та неможливості іншим учасникам судового розгляду бути ознайомленим із їхнім змістом. Вказані обставини, у свою чергу, позбавляють можливості іншу сторону надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку.
Суд також звертає увагу, що як зазначено у постанові Верховного Суду від 02.02.2023 у справі № 915/606/21, суд порушує принцип змагальності сторін, якщо самостійно з власної ініціативи здійснює за сторону доведення обставин, що мають значення для вирішення питання розподілу судових витрат.
Оскільки матеріали справи не містять акту виконаних робіт адвокатом, та не мають підтвердження щодо сплати йому гонорару, суд вважає занеобхідним відмовити в стягненні з відповідача витрат на правничу допомогу адвоката.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4,9, 83, 141, 229, 235, ч.2 ст. 247, 258, 259, 265, 268, 274 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства "СЕНС Банк"(код ЄДРПОУ 23494714, м.Київ, вул. Велика Василівська,100), третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Сазонова Олена Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким. що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 21.09.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, який зареєстрований в реєстрі за № 7965 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Альфа-Банк" заборгованості в розмірі 25016,30 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 536 (пятсот тридцять шість ) гривень 80 копійок.
Стягнути з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на користь держави кошти за сплату судового збору в розмірі 1073 грн 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: М. В. Омеко