Справа № 215/5003/23
2/215/1913/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі: головуючого, судді - Квятковського Я.А.
за участю секретаря - Сердюк А.В.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Савельєвої Т.Д.
третьої особи - ОСОБА_4
розглянувши в м. Кривому Розів порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька при виконанні трудових обов'язків,
ВСТАНОВИВ:
01.09.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ПрАТ«Північний ГЗК» про стягнення моральної шкоди, заподіяної смертю батька при виконанні трудових обов'язків у розмірі 500 000 грн. Просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
В обґрунтування вказує, що з ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) є донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 19 червня 2023 року приблизно о 08 год. 50 хв. ОСОБА_6 , під час виконання своїх трудових обов'язків внаслідок нещасного випадку - загинув. Так, ОСОБА_6 працюючи в зміну з 08:00 год. до 20:00 год. 19 червня 2008 року за письмовим нарядом начальника зміни ОСОБА_7 у складі машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні гірничої маси в кар'єрі на відвалах ОСОБА_10 та пом. машиніста локомотива (тягового агрегату) на вивезенні гірничої маси в кар'єрі на відвалах ОСОБА_6 виконував вивезення гірничої маси з Першотравневого кар'єру, маневрові роботи та обслуговування рухомого складу. О 08:40 год. тяговий агрегат госп. №115 за командою диспетчера зміни заїхав для розвантаження 11 вагонів самоскидів типу 2ВС-105 під екскаватор ЕКГ 8І№5 станції «Породна». В цей час екскаватор знаходився на плановому ремонті (….). Машиніст екскаватору (тягового агрегату) ОСОБА_4 доповів за допомогою радіозв'язку диспетчеру зміни «Відвальна» про проведення ремонту на екскаваторі і одержав команду від диспетчера «чекати на закінчення ремонту екскаватора». На час чекання до початку роботи екскаватора ОСОБА_4 прийняв рішення прибрати розсипаний пісок в дизельній секції тягового агрегату ,а помічника тягового агрегату (локомотива) ОСОБА_6 дав команду на прибирання біля мотор - компресору МК-2. Під час повернення дизельної секції в кабіну управління тягового агрегату, близько 08:50 год. ОСОБА_4 останній раз бачив ОСОБА_6 в мотор - компресорному відділенні біля умивальника (….). Приблизно через 4-5 хв. ОСОБА_4 почув характерний звук виникнення електричного розряду дуги на даху великого скосу №2 електровозу управління. Коли ОСОБА_4 вийшов на перехідну площадку між кабіною управління та дизельною секцією тягового агрегату він побачив ОСОБА_6 , який лежав на даху дизельного агрегату (великий скіс №2) в районі між антеною та головним вимикачем. Потерпілого було знято з даху тягового агрегату і машиною швидкої медичної допомоги, яка прибула за викликом о 09:15 год., доставлено до приймального покою комунального закладу «Міська клінічна лікарня №2». З метою проведення більш ефективного медичного лікування, ОСОБА_6 20.06.2008 року було перевезено до міської лікарні №2 м. Дніпропетровська, де він помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 22:45 год. Смерть ОСОБА_6 підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть №64/л від 20.08.2008 року.
Обставини згідно до акту № 7/ІХ про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом ф. Н-1 від 19.09.2008 року. Причинами нещасного випадку на виробництві, окрім іншого встановлено: невиконання машиністом локомотива (тягового агрегату) вимог Інструкції з охорони праці п.п.1.33., 1.34., 1.35., 9.5., 11.1., 11.2., «Інструкції з ОП ІОП №03.243-06 для машиніста локомотива (тягового агрегату) та помічника машиніста локомотива (тягового агрегату) та ІОП 03.245-06 з електробезпеки для машиніста локомотива (тягового агрегату) та помічника машиніста локомотива (тягового агрегату) управління залізничного транспорту» - організаційна причина.
Згідно до лікарського свідоцтва про смерть №64/л від 20.08.2008 року, смерть громадянина ОСОБА_6 настала внаслідок нещасного випадку на виробництві (спричинений джерелом електричного струму).
Смертю батька позивачці завдано моральну шкоду, так як позивачка тяжко пережила смерть рідної людини, позивач була позбавлена батьківської турботи, забезпечення батьком, утримання, в зв'язку з чим їй завдано сильного емоційного та психічного потрясіння. Зважаючи на вище викладене і те, що втрата батька настала внаслідок порушення роботодавцем вимог щодо безпеки праці, позивачка просить стягнути на її користь 500 000 грн. моральної шкоди у зв'язку з втратою рідної людини.
Ухвалою суду від 05.09.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено її розгляд без виклику сторін.
27.09.2023 представник відповідача ПрАТ «ПівнГЗК» Савельєвої Т.Д. надала відзив на позовну заяву. Вказує, що батько позивачки працював на підприємстві відповідача та нещасний випадок стався з вини ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , крім того нічим не обґрунтована сума моральної шкоди у розмірі 500 000 грн. Вказує на відсутність доказів моральних страждань та підстав для стягнення моральної шкоди.
Ухвалою суду від 10.10.2022 залишено без задоволення заяву представника відповідача про розгляд справи в загальному позовному провадженні.
Ухвалою суду від 10.10.2022 за клопотанням представника відповідача залучено третю особу - ОСОБА_4 .
Позивач ОСОБА_1 та її представник, про судовий розгляд справи повідомлялися належним чином.
Представник відповідача про судовий розгляд справи повідомлялася належним чином.
Третя особа ОСОБА_4 про судовий розгляд справи повідомлялявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Сукупністю належних, допустимих і достовірних письмових доказів суд встановив, що ОСОБА_9 є донькою ОСОБА_6 (а.с. 7, 8).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер внаслідок нещасного випадку на виробництві відповідача (спричинений джерелом електричного струму) (а.с. 6).
Згідно Акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 19.06.2008 о 08 год.55 хв у ВАТ «ПівнГЗК», причиною нещасного випадку на виробництві, окрім іншого встановлено: невиконання машиністом локомотива (тягового агрегату) вимог Інструкції з охорони праці п.п.1.33., 1.34., 1.35., 9.5., 11.1., 11.2., «Інструкції з ОП ІОП №03.243-06 для машиніста локомотива (тягового агрегату) та помічника машиніста локомотива (тягового агрегату) та ІОП 03.245-06 з електробезпеки для машиніста локомотива (тягового агрегату) та помічника машиніста локомотива (тягового агрегату) управління залізничного транспорту» - організаційна причина (а.с.12-15).
Оцінка суду.
Право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці встановлено ч.4 ст.43 Конституції України.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
З 01.04.2001 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Ст.ст.21, 28, 34 цього Закону було передбачено обов'язок Фонду по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, професійним захворюванням застрахованим та членам їх сімей.
Законами України про Державний бюджет України на 2006 рік та 2007 рік, зупинялась дія на 2006 -2007 р.р., абзацу 4 ст.1, підпункту "є"ч. 1 ст. 21, ч. З ст. 28, ч.3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей.
Крім цього, Законом від 28.12.2007 року № 107 з п.3 Прикінцевих положень вказаного Закону виключені слова, які свідчили про відшкодування за умов, зазначених у цьому пункті, моральної шкоди потерпілим на виробництві і крім того з 01.01.2008 р. припинено відшкодування моральної шкоди Фондом, незалежно від часу настання страхового випадку.
Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення №20-рп/2008 (справа про страхові виплати) зазначив, що положеннями п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності "від 23.02.2007 року №717, скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції вказаного Закону. Проте, Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 Цивільного кодексу України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при вирішення спору по відшкодуванню моральної шкоди, завданої внаслідок смерті у зв'язку з професійним захворювання, слід застосовувати норми трудового законодавства України, які регулюють спірні правовідносини.
Згідно ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці, безпека технологічних процесів, стан засобів захисту, санітарно побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці, на власника покладається обов'язок впровадження сучасних засобів безпеки, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
Тобто цивільно-правова відповідальність роботодавця наступає у випадку порушення вимог про безпеку праці.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
Відповідно ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Отже, у зв'язку зі смертю ОСОБА_6 , причиною якої є недотриманням відповідачем вимог чинного законодавства у сфері безпеки праці, його доньці-позивачці у справі спричинено моральну шкоду, пов'язану із втратою рідної людини, люблячого батька, опори та моральної підтримки, що призвело до душевних страждань, порушення нормальних життєвих зв'язків.
Враховуючи вищевикладене та наявність доказів причинно-наслідкового зв'язку між смертю батька позивачки і неправомірними діями посадових осіб відповідача, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні Нечипорук та Йонкало проти України № 42310/04 від 21.04.2011 року, роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.
З урахуванням викладеного, враховуючи глибину та тривалість моральних страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках позивачки, наявність також і вини ОСОБА_6 в настанні нещасного випадку, позов слід задовольнити частково та стягнути на користь позивачки 400000 грн. моральної шкоди, вважаючи суму, що вимагає позивач завищеною.
Посилання представника відповідача суд до уваги не бере, оскільки вони є неспроможними і оскільки акт про нещасний випадок, акт спеціального розслідування щодо причин смерті ОСОБА_6 відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувався.
Згідно до ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
Оскільки позов має дві позовні вимоги майнового характеру - то з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 40000 грн. згідно до приписів Закону України «Про судовий збір».
На підставі ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, ст.ст.23, 1167, 1168 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 400 000 (чотириста тисяч) грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір у розмірі 4000 грн. на користь держави.
В інший частині позову - відмовити.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складання до Дніпровського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інн- НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 00191023, місцезнаходження за адресою: 50079, м. Кривий Ріг, Тернівський район.
Третя особа : ОСОБА_4 , інн.- НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
СУДДЯ: