Справа № 214/5107/23
2/214/3743/23
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
14 листопада 2023 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Чернової Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Гончар Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу № 214/5107/23 за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Кузьменко Микола Васильович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, -
ВСТАНОВИВ:
26.06.2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кузьменко М.В. звернувся до суду засобами поштового зв'язку із позовною заявою (отримана судом 14.07.2023 року та зареєстрована за вх. №15468), в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 26.06.2020 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі в них народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На теперішній час позивач знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Шлюбні стосунки з відповідачем фактично припинені. Син за їх домовленістю проживає разом з нею, а відповідач проживає окремо від них. Відповідач ухиляється від утримання дитини та позивача. Добровільно аліменти відповідач не сплачує, витрачає гроші на свої потреби. Відповідач є військовослужбовцем за контрактом, має постійний дохід. Ухиляючись від утримання позивача, вважає, що відповідач порушує її права, передбачені ч. 2, 4 ст. 84 СКУ, якими передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. З огляду на зазначені обставини вона змушена звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 20.07.2023 року року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 19-21).
Позивач та його представник правом на участь у судовому засіданні не скористались, від представника позивача надійшла заява, в якій він просив справу розглянути за його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримують повністю, не заперечують проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подавав. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду будь-якими засобами зв'язку не подавав.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, його неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи, що відповідатиме ст.280 ЦПК України.
Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Процесуальні дії судом не вчинялись, заходи забезпечення позову/доказів, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши та оцінивши наявні у справі письмові докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що 26 червня 2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ) уклали шлюб, зареєстрований Новомосковським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №154, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 26.06.2020 року (а.с. 10).
В період перебування сторін в шлюбі у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 08 грудня 2020 року Саксаганським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №314 (а.с.11).
На час ухвалення судом рішення по справі шлюб між сторонами не розірвано, однак фактично стосунки припинено. Як вказувала позивач, після припинення між сторонами шлюбних стосунків, син за їх домовленістю проживає разом з нею, а відповідач проживає окремо від них. За відомостями відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Саксаганської районної у місті ради малолітній ОСОБА_3 зареєстрований разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8, 12).
Судовим розглядом встановлено, що матеріальної допомоги на утримання ОСОБА_1 як дружини, з якою проживає малолітня дитина сторін ОСОБА_3 , як її чоловік та батько дитини не надає, що визначає наявність між сторонами спору про право.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Аналіз вказаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що аліментні зобов'язання на утримання матері дитини виникають за одночасної наявності таких обов'язкових умов: проживання з нею дитини, яка не досягла трирічного віку; походження дитини від чоловіка, з яким жінка перебуває/перебувала в офіційно зареєстрованому шлюбі чи фактичних шлюбних стосунках (ст.94 СК України) - кровного споріднення, чи наявність іншого зв'язку (усиновлення); можливість другої сторони надавати матеріальну допомогу.
Так, в ході судового розгляду встановлено, що позивач, будучи матір'ю малолітнього ОСОБА_3 , має право на його утримання відповідачем ОСОБА_2 до досягнення дитиною трирічного віку, оскільки обсягом наданих позивачем доказів доведені факти перебування сторін в шлюбі та батьківство ОСОБА_2 .
Крім того, за своїм майновим станом ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги з боку ОСОБА_2 , оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною віком до трьох років з 29.01.2021 року по 29.11.2024 року, що підтверджується наказом №1-в-МН-0000072 про надання відпустки від 29.01.2021 року (а.с. 13).
З метою перевірки фінансової спроможності відповідача позивач просила витребувати інформацію про доходи відповідача.
Ухвалою суду від 20.07.2023 року витребувано з Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відомості про доходи ОСОБА_2 за період з 01.01.2023 року (а.с. 19-21).
На виконання ухвали суду від 20.07.2023 року 25.10.2023 року на адресу суду від Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла інформація про доходи ОСОБА_2 за період з 01.01.2023 по 30.06.2023 року, з якої слідує, що сума виплаченого доходу з січня 2023 по червень 2023 року становить 371 190, 77 (а.с. 30-32).
Враховуючи встановлені судом обставини, майнове становище відповідача, його можливість надавати матеріальну допомогу на утримання його дружини як матері дитини, відсутність аліментних зобов'язань по утриманню інших осіб, суд приходить до висновку про обґрунтованість пред'явлених позивачем вимог та необхідність їх задоволення в повному обсязі із стягуванням з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліментів на її утримання в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 23 червня 2023 року та до досягнення сином трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Підстав, які б дозволяли прийти до висновку про необхідність стягувати аліменти в іншому розмірі чи взагалі відмовити в їх стягненні, в ході судового розгляду не встановлено.
Приймаючи рішення, суд зауважує, що право на утримання дружини не припиняється також і в разі розірвання шлюбу. Відповідно до ст.85 СК України право дружини на утримання може бути припинене раніше у випадку передання дитини на виховання іншій особі, виключення відомостей про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини та в інших випадках, передбачених законом.
Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, яка на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України.
У порядку п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 206, 258-259, 263-265, ч.4 ст.274, 354, 355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Кузьменко Микола Васильович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку - задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на її утримання як дружини, з якою проживає їх малолітній син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 23 червня 2023 року та до досягнення сином трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом першої інстанції за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення суду складено та підписано 14 листопада 2023 року
Суддя Н.В. Чернова