Справа № 504/2336/23
Провадження № 2/504/1737/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2023смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенка В.К.,
секретаря - Завади Ю.А., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, в порядку спрощеного провадження, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська Обласна Енергопостачальна компанія» код ЄДРПОУ 42114410 до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, судового збору, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, яким просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.02.2022 року по 28.09.2022 року в кількості 6437 квт.год., на суму 9103,92 грн.
Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 12.06.2023 року відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання.
Відповідач в судове засідання не з'явився, зареєстрованим по Одесі та Одеській області не значиться.
Представник позивача подала заяву про розгляд справи у свою відсутність, доводи позову підтримала, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 13.11.2023 року постановлено розгляд справи у заочному порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку:
Електроенергія поставляється за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до відкритого особового рахунку № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 .
За даним особовим рахунком за період з 01.02.2022 року по 28.09.2022 року спожито електроенергії в кількості 6437 квт.год., на суму 9103,92 грн.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору. Умови цього договору є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Відповідно Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Споживач зобов'язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату споживчої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами даного Договору.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Верховний Суд України в своїй постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зазначив, що у частині першій статті 19 Закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 вказаного Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Верховний Суд погодився з тим, що відсутність укладеного договору з постачальником не звільняє відповідача від обов'язку оплачувати надані йому послуги.
Поряд із цим вказаний обов'язок виникає лише у разі отримання споживачем певних послуг.
Отже, питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 462/6393/15-ц.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил, ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Пунктом 2.3.11 ПРРЕЕ установлено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил.
Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (п. 2.3.14 ПРРЕЕ).
Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов'язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі - ККОЕЕ).
У відповідності до пп. 6.1 п.6 Розділу XIII «Перехідні положення» ККОЕЕ, обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.
ТОВ «Одеська Обласна енергопостачальна компанія» не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами, тобто позивач не здійснює фіксацію (зйом) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.
Пунктом 4.3. ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
У відповідності до п. 4.3 ПРРЕЕ ПрАТ «ДТЕК Одеські електромережі» (оператор системи розподілу та адміністратор комерційного обліку) надає ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» інформацію про обсяг спожитої електричної енергії, зокрема, довідку щодо фактичного обсягу розподіленої електричної енергії, на підставі якої товариство формує та виставляє рахунки до сплати за електроенергію.
Відповідач споживала електричну енергію розподілену ПрАТ «ДТЕК Одеські електромережі», що підтверджується зміною показників її споживання, проте оплату за її споживання не здійснював і про розірвання договору із заявою не звертався та станом на день подачі позову у нього виникла заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 9103,92 грн., що підтверджується рахунками за електричну енергію по особовому рахунку № НОМЕР_2 з 01.02.2022 року по 28.09.2022 року.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконує в повному обсязі та постачає (продає) відповідачу електричну енергію.
Натомість, відповідач, всупереч п.1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 5.5.5. ПРРЕЕ, а також умовам укладеного між сторонами Договору не виконує належним чином свої зобов'язання за договором, не оплачуючи спожиті послуги у повному обсязі.
Правильність розрахунку суми заборгованості з оплати електричної енергії не викликає у суду сумнівів та відповідачем не оспорюється, також, будь-яких заперечень щодо правильності нарахованого розміру заборгованості за спожиту електроенергію, а також доказів, які це підтверджують, відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідач в судовому засіданні повністю визнала позов.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам наданим позивачем в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в розмірі 9103,92 грн.
Згідно із вимогами ст. 141 ЦПК України, судові витрати, які поніс позивач при зверненні до суду, підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 147,20 грн. (позов поданий через підсистему ЕСІТС), оскільки вони документально доведені.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 258-260, 353-355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська Обласна Енергопостачальна компанія» код ЄДРПОУ 42114410 - задовольнити.
Стягнути з до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська Обласна Енергопостачальна компанія» код ЄДРПОУ 42114410 вартість заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.02.2022 року по 28.09.2022 року в сумі 9103,92 грн., а також стягнути судовий збір в сумі 2147,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто за заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заява про перегляд заочного рішення подається у письмовій формі до Комінтернівського районного суду Одеської області.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів від дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.К. Барвенко