Справа № 504/231/22
Провадження № 2/504/675/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2023смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенка В.К.,
секретаря - Завади Ю.А., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, смт. Доброслав, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, третя особа- приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Корнік Дар'я Анатоліївна, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання незаконним рішення сільської ради та його скасування, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, -
за участі адвоката - Дубінкіна Ю.М., -
ВСТАНОВИВ:
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, яким просив суд:
Визнати незаконним та скасувати рішення Фонтанської сільської ради Лиманського (нині- Одеського) району Одеської області від 23.07.2021 року № 410-VIII «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 для ведення садівництва за адресою: Одеська область, Лиманський район, Фонтанська сільська рада (за межами населеного пункту) кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:4232.
Визнати неправомірним та скасувати рішення державного реєстратора Управління «Центр надання адміністративних послуг» Любашівської селищної ради Одеської області Дудник Геннадія Олександровича від 31.08.2021 року, індексний номер 60099894 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0.12 га., кадастровий номер 5122786400:01:001:4232, цільове призначення «для ведення садівництва».
Визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Корнік Д.А. від 09.12.2021 року індексний номер 62179639 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 5122786400:01:001:4232, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 .
Витребувати земельну ділянку, площею 0.064 га., кадастровий номер 5122786400:01:001:1080, цільове призначення «для ведення садівництва», межі якої увійшли до складу сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 5122786400:01:001:4232, з власності ОСОБА_3 та передати її ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 за договором купівлі- продажу від 20.08.2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Орзіх Ю.Г., реєстровий № 136, набув у власність земельну ділянку, загальною площею 0,064 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122786400:01:001:1080, цільове призначення -«для ведення садівництва».
На підставі вказаного договору купівлі- продажу заявник отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 919821 від 31.03.2008 року.
Наприкінці 2021 року заявнику стало відомо, що належною йому земельною ділянкою користується інша особа.
Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.08.2021 року земельна ділянка кадастровий номер 5122786400:01:001:1080 була помилково включена до складу земельної ділянки площею 0,12 га, кадастровий номер 5122786400:01:001:4232 на підставі рішення Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області від 23.07.2021 року № 410-VIII, а право власності на підставі рішення державного реєстратора Управління «Центр надання адміністративних послуг» Любашівської селищної ради Одеської області Дудник Г.О. від 31.08.2021 року індексний номер 60099894 зареєстровано за ОСОБА_2 .
Надалі, відповідно до договору купівлі- продажу земельної ділянки від 09.12.2021 року, який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Корнік Д.А., реєстровий № 1419, ОСОБА_2 продала а ОСОБА_3 купив земельну ділянку кадастровий номер 5122786400:01:001:4232.
Заявник стверджує, що частина належної йому земельної ділянки увійшла до складу земельної ділянки, яка була неправомірно відведена у власність ОСОБА_2 .
В судовому засіданні адвокат Дубінкін Ю.М. доводи заяви підтримав у повному обсязі.
ОСОБА_3 сповіщений судом про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився, раніше подав заяву, якою позовні вимоги не визнав.
ОСОБА_2 сповіщалась за останньою відомою адресою її реєстраційного обліку належним чином (зворотнє поштове повідомлення 6548106718129), а також на сайті суду, у судове засідання неодноразово не з'явилась, причини неявки суду не повідомила.
Представника Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, приватний нотаріус сповіщені про дату, час та місце розгляду справи по суті (а.с. 80-82), у судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
У підготовчому засіданні представник Головного управління Держгеокадастру подав письмові пояснення щодо суті спору.
Таким чином, суд вжив всіх заходів щодо доступу учасників процесу до справедливого суду.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача- адвоката Дубінкіна Ю.М., суд дійшов до наступного висновку:
Судом встановлено, що ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 650905 який виданий Комінтернівським районним відділом земельних ресурсів Одеської області 01.08.2007 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010752401316, належала на праві власності земельна ділянка кадастровий номер 5122786400:01:001:1080, загальна площа якої 0,064 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
20.08.2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі- продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Орзіх Ю.Г., реєстровий № 136, згідно якого ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_1 придбав земельну ділянку кадастровий номер 5122786400:01:001:1080, загальна площа якої 0,064 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі вказаного договору купівлі- продажу ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 919821 від 31.03.2008 року.
Рішенням Фонтанської сільської ради Лиманського (нині- Одеського) району Одеської області від 23.07.2021 року № 410-VIII «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 для ведення садівництва за адресою: Одеська область, Лиманський район, Фонтанська сільська рада (за межами населеного пункту)», затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:4232, та передано цю саму земельну ділянку у її власність.
Зі змісту пояснень наданих представником Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 28.06.2023 року вбачається, що станом на 31.12.2012 року згідно з Книгами записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, других примірників державних актів, наявний запис про реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 919821, реєстраційний запис № 010852401029 від 31.03.2008 року, загальна площа якої 0,064 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5122786400:01:001:1080, який виданий ОСОБА_1 на підставі договору купівлі- продажу від 20.08.2007 року.
В Державному земельному кадастрі земельна ділянка з кадастровим номером 5122786400:01:001:1080, - відсутня.
В Державному земельному кадастрі наявні відомості щодо державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5122786400:01:001:4232, дата реєстрації 27.11.2020 року, площа 0,1200 га, власник ОСОБА_3 , реєстрація речового права 09.12.2021 року.
Технічна документація на земельну ділянку кадастровий номер 5122786400:01:001:1080 - наявна.
Технічна документація на земельну ділянку кадастровий номер 5122786400:01:001:4232 - відсутня.
За змістом матеріалів топографо- геодезичних вишукувань, які зроблені ФОП ОСОБА_5 , інженером - геодезистом, від 17 серпня 2023 року встановлено, що за результатами кадастрової зйомки земельної ділянки ОСОБА_1 , площею 0,0643 га, цільове призначення «ведення садівництва», за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122786400:01:001:1080, виявлено співпадіння меж цієї самої ділянки із земельною ділянкою з кадастровим номером 5122786400:01:001:4232, яка перебуває у власності ОСОБА_3 .
Вказане не дає можливості виготовити технічну документацію по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та внести дані до Державного земельного кадастру.
Відповідно - право ОСОБА_1 порушено.
З матеріалів технічної документації на земельну ділянку, яка була відведена ОСОБА_2 , яка надана на вимогу суду Фонтанською сільською радою Одеського району Одеської області, судом встановлено, що акт приймання передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_1 не підписував.
Взагалі суміжні землекористувачі (землевласники) вказані інші - відмінні від землевласників (землекористувачів), які вказані у акті прийому передачі межових знаків у технічній документації на земельну ділянку з кадастровим номером 5122786400:01:001:1080 (а.с. 159).
У відповідності до ст. 13 Конституції України - земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
В силу положення ч. 1 ст. 1 Земельного Кодексу України (в редакції Закону № 561-ХІІ від 18.12.1990 року, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень), земельні відносини в Україні регулюються цим Кодексом та іншими актами законодавства України і Республіки Крим, що видаються відповідно до нього.
В силу припису ст. 6 Земельного Кодексу України (в редакції Закону № 561-ХІІ від 18.12.1990 року, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень), громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для: будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка).
В силу положення ст. 17 Земельного Кодексу України (в редакції Закону № 561-ХІІ від 18.12.1990 року, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень), передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. Передача у власність земельної ділянки, що була раніше надана громадянину, провадиться сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів за місцем розташування цієї ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва у розмірах згідно із статтями 57 і 67 цього Кодексу.
Зазначені земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, що підтверджують її розмір (земельно - кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо). Ради народних депутатів розглядають у місячний строк зазначені заяви і матеріали та приймають відповідні рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до вимог ст.11 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.
Згідно ст.15 Закону України «Про державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі тощо.
Окрім того, згідно вимог ст.16 Закону України «Про державний земельний кадастр» кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі і може бути скасований лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номеру.
Згідно вимог ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав.
Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.
У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.
Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за проектами землеустрою із впорядкування існуючих землеволодінь.
До того ж ст.21Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
Зокрема, такі відомості вносяться: на підставі відповідної технічної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначенихст. 79-1 ЗК України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно достатті 107 Земельного кодексу України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.
Внесені відомості зберігаються у Державному земельному кадастрі постійно.
Згідно п. 1.12 Інструкції «Пропорядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів направо власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі» складання державного акту на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об'єднанням громадян всіх видів, проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.
Згідно ст.107 ЗК України основою для відновлення меж земельних ділянок є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки.
Частиною першою та другою статті 198 ЗК України визначено, що кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.Кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ) виготовлення кадастрового плану.
Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно з ч. 1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Оцінюючи правомірність набуття ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку кадастровий номер 5122786400:01:001:1080 суд виходить з наступного:
Згідно із ч. 1 ст. 22 Земельного Кодексу України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені ст. 23 Земельного Кодексу України 1990 року.
Проте суд враховує, що дію ст. 23 Земельного Кодексу України 1990 року зупинено відносно власників земельних ділянок, визначених Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» (далі Декрет).
Пунктом 3 Декрету встановлено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених ст. 1 цього Декрету, а саме: ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.
Отже, суд дійшов висновку, що п. 3 Декрету визначено порядок посвідчення права приватної власності громадян на земельні ділянки та документи, що посвідчують право на земельну ділянку. Таким документом може бути відповідний запис у земельно-кадастрових документах.
Згідно з п. 7 Перехідних положень Земельного Кодексу України 2001 року громадяни, що одержали у власність земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.
Правовий аналіз наведених законодавчих норм у сукупності з встановленому судом обставинами, дозволяють суду дійти до висновку, що ОСОБА_4 з дотримання передбаченої законом процедури отримала у власність земельну ділянку кадастровий номер 5122786400:01:001:1080, її право власності було зареєстровано у відповідності до порядку, передбаченого законодавцем на час реєстрації, і тому у суду не має сумніву в правомірності набуття ОСОБА_4 права власності на цю саму земельну ділянку.
Не є предметом спору договорі купівлі - продажу цієї самої земельної ділянки, який укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Отже, на думку суду ОСОБА_1 у встановлений законом спосіб набув право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5122786400:01:001:1080, отримав державний акт та зареєстрував своє право.
До виниклих правовідносин, що пов'язані з отриманням ОСОБА_2 у власність земельної ділянки кадастровий номер 5122786400:01:001:4232, суд застосовує положення ст. 155 Земельного Кодексу України, в силу якої, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Суд вважає, що факт накладення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5122786400:01:001:4232 на межі земельної ділянки з кадастровим номером 5122786400:01:001:1080 знайшов своє підтвердження.
Тому оскаржуване рішення Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області не може вважатись правомірним, і тому має бути скасовано.
Відповідно до абзацу другого частини 3 статті 26 Закону України ««Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
Позовні вимоги в частині визнання неправомірним та скасування рішення державного реєстратора Управління «Центр надання адміністративних послуг» Любашівської селищної ради Одеської області Дудник Геннадія Олександровича від 31.08.2021 року, індексний номер 60099894 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0.12 га., кадастровий номер 5122786400:01:001:4232, цільове призначення «для ведення садівництва» є похідними від можливості задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.
Відповідно до п.п. 26,27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01 березня 2013 року - право власності на майно, на речове право на чуже майно, захист цих прав регулюються цивільним законодавством, і власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК), а особа, якій належить право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі й від власника майна відповідно до положень глави 29 ЦК (стаття 396 ЦК), тому такі спори з урахуванням вимог статті 15 ЦПК підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо однією із сторін є фізична особа, незалежно від участі у них органу державної влади та/або органу місцевого самоврядування (суб'єкта владних повноважень). Наприклад, це спори щодо безпідставної відмови органом місцевого самоврядування у дозволі на переобладнання чи перепланування житлового будинку, відмови у здійсненні забудови чи дозволі на будівництво тощо, якщо вони безпосередньо пов'язані з виникненням та здійсненням права власності на майно. У такому порядку слід вирішувати спори щодо договору найму в будинках державного і громадського житлового фонду, оскільки за своєю правовою природою право користування житлом має речовий характер, і особливості його реалізації встановлюються Житловим кодексом Української РСР. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане відповідно до закону, належить до документів, на підставі яких згідно зі статтею 19 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" провадиться реєстрація права власності, яке вони посвідчують. У зв'язку із цим суд відповідно до частини першої статті 21, статті 393 ЦК визнає незаконним і скасовує такий акт, виданий владним органом, повністю або частково, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси. Такі спори за участю фізичних осіб розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Тому суд вважає що ці вимоги позову також підлягають задоволенню.
Не підлягають задоволенню вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Корнік Д.А. від 09.12.2021 року індексний номер 62179639 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 5122786400:01:001:4232, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 5 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 №9, відповідно до ст.ст. 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Оскільки ОСОБА_1 не є стороною правочину, внаслідок якого ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5122786400:01:001:4232, то він не вправі просити скасувати державну реєстрацію прав ОСОБА_3 .
Крім того, даний спосіб захисту не є ефективним.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу продала земельну ділянку кадастровий номер 5122786400:01:001:4232 ОСОБА_3 , а межі цієї земельної ділянки накладені на межі земельної ділянки з кадастровим номером 5122786400:01:001:1080, тому суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 у взаємозв'язку із безпідставністю отримання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки (оскільки межі земельної ділянки накладені на чужу земельну ділянку), набув право власності на земельну ділянку без відповідної правової підстави.
Отже, до цих правовідносин суд вважає необхідним застосувати положення ст.388 ЦК України - якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника не з його волі іншим шляхом.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 5122786400:01:001:1080 має бути витребувана (в порядку віндикації) саме від відповідача - ОСОБА_3 , та повернута ОСОБА_2 .
Свою позицію в аналогічних правовідносинах висловив Верховний Суд України.
Зокрема, у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою ст. 388 ЦК України.
Суд переконаний, що витребування майна з володіння відповідача відповідає критерію законності: витребування здійснюється на підставі ст. 388 ЦК України у зв'язку з безпідставним і неправомірним заволодінням майном власника.
Норми ЦК України відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності, офіційний текст цього Кодексу є загальнодоступним.
Питання судового збору у позові не порушувалось, підстав для його розподілу не вбачається.
На підставі наведеного, керуючись ч.2 ст.19 Конституції України, ст. 15,16, 203, 215, 321, 373, 388, 391 ЦК України, ст. 83, 125, 126, 155, п. 12 Розділу ІХ «Прикінцеві положення» Земельного Кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ, ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ч.6 ст.16 закону України «Про державний земельний кадастр», п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст. ст. 10, 11, 15, 57-61, 64, 88, 208, 212, 215, 218, 223, 293, 294, 296 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати рішення Фонтанської сільської ради Лиманського (нині- Одеського) району Одеської області від 23.07.2021 року № 410-VIII «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 для ведення садівництва за адресою: Одеська область, Лиманський район, Фонтанська сільська рада (за межами населеного пункту) кадастровий номер земельної ділянки 5122786400:01:001:4232.
Визнати неправомірним та скасувати рішення державного реєстратора Управління «Центр надання адміністративних послуг» Любашівської селищної ради Одеської області Дудник Геннадія Олександровича від 31.08.2021 року, індексний номер 60099894 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0.12 га., кадастровий номер 5122786400:01:001:4232, цільове призначення «для ведення садівництва».
Витребувати земельну ділянку, площею 0.064 га., кадастровий номер 5122786400:01:001:1080, цільове призначення «для ведення садівництва», межі якої увійшли до складу сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 5122786400:01:001:4232, з власності ОСОБА_3 та передати її ОСОБА_1 .
В задоволенні решти позову- відмовити.
Вимоги судового збору та судових витрат за позовом- відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення буде виготовлений не пізніше 25 листопада 2023 року.
Суддя В.К. Барвенко