233 № 233/56/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Малінов О. С.
за участю секретаря Штреккер В.О.
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Посухової О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в дистанційному режимі справу за позовом ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діють адвокат Шамардін Володимир Миколайович, ОСОБА_2 до Донецької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальних витрат, завданих незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та прокуратури,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває цивільна справа № 233/56/22 за позовною заявою ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діють адвокат Шамардін Володимир Миколайович, ОСОБА_2 , до Донецької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальних витрат, завданих незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та прокуратури.
Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що 09 вересня 2014 року до ЄРДР відносно ОСОБА_4 внесені відомості про кримінальне правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України. 22 липня 2021 року ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050380001203 від 09 вересня 2014 року стосовно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 191 КК України закрито у зв'язку із відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення. Процесуальні витрати віднесено на рахунок держави. Просить стягнути з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_3 відшкодування судових витрат, пов'язаних з проведенням експертизи в розмірі 14 175,01 грн.; сплачену суму, пов'язану з наданням юридичної допомоги в розмірі 44 827. 18 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, вказала, що незаконність дій органів досудового слідства відносно ОСОБА_6 виразилась в протиправному оголошенні бездоказової та необґрунтованої підозри у вчиненому злочину, протиправному кримінальному переслідуванні особи, незаконному обмеженні прав та свобод громадянина України, передбачених основним законом в період досудового розслідування та судового розгляду справи. Притягненням до кримінальної відповідальності, та перебуванням під слідством був порушений нормальний ритм життя ОСОБА_6 , порушені її плани на життя, постраждала її репутація як громадянина та перед усім як людини, зруйновані плани і можливості працевлаштування, позбавлення можливості забезпечувати сім'ю всім необхідним, в тому числі матеріально. Все це разом негативно вплинуло як на її фізичне так і психічне здоров'я. Здоров'ю ОСОБА_6 були завдані негативні наслідки, оскільки вона дуже сильно хвилювалася, переносила нервові стреси, впала в депресію, 02 листопада 2020 року її паралізувало, ІНФОРМАЦІЯ_1 вона померла.
Ухвалою від 13.01.2022 року відкрито загальне позовне провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.
08.02.2022 року на адресу суду від відповідача - Донецької обласної прокуратури надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_3 (а.с. 58-63), відповідно до якого представник відповідача просить задовольнити позов частково. Свій відзив мотивує тим, що, позивачка ОСОБА_3 , є спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_5 , але невідомо, чи є вона єдиною спадкоємицею; в матеріалах кримінального провадження наявний рахунок № 137 від 31.05.2018, відповідно до якого вартість експертизи становить 10 296 грн., таким чином у ОСОБА_3 виникло право на відшкодування лише цієї суми. Щодо відшкодування сум, сплачених у зв'язку з наданням юридичної допомоги зазначив, що загальна сума витрат на правову допомогу в межах кримінального провадження складає 25000 грн., а з урахуванням інфляційної складової - 44 827,18 грн. Проте кошти у розмірі 25000 грн. сплачені не позивачем ОСОБА_3 , а її батьком - ОСОБА_7 , таким чином позивачка не має права на їх відшкодування. Крім того, індекс інфляції за весь час прострочення до грошового зобов'язання, якими вказані виплати ( витрати на правничу допомоги, витрати на експертизу) не являються.
Ухвалою суду від 24.08.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином, її представники в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити з підстав викладених в позові.
Представник відповідача - прокуратури Донецької області Посухова О.Б. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову у повному обсязі, просила задовольнити позов частково. 01.02.2022 року подано відзив.
Представник відповідача Державної казначейської служби України в судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представників позивачки, представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За нормою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 09 вересня 2014 року до ЄРДР відносно ОСОБА_4 внесені відомості про кримінальне правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України. 02 липня 2021 року постановою Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області відмовлено від підтримання обвинувачення у кримінальному провадженні 12014050380001203 від 09.09.2014 стосовно ОСОБА_5 за ч.2 ст. 191 КК України на підставі п. ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання (а.с. 7-10).
22 липня 2021 року ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050380001203 від 09 вересня 2014 року стосовно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 191 КК України закрито у зв'язку із відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення. Процесуальні витрати віднесено на рахунок держави (а.с. 11).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.12).
Згідно копії свідоцтва про народження (а.с. 13), копії свідоцтва про шлюб (а.с. 14) позивачка ОСОБА_3 є донькою померлої ОСОБА_4 .
Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 64504299, заяви ОСОБА_3 , позивачка є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_4 (а.с. 15-16).
Згідно копії договору на проведення судових експертиз та експертних досліджень № 3 від 22.05.2017 вартість договору за експерте дослідження становить 999,36 грн., доплата за необхідність проведення експертизи 305,98 грн.. Інфляційне збільшення на суму 10101, 32 грн. складає 3696,73 грн., на суму 305,98 складає 70,98. Таким чином розмір витрат складає 14175,01 грн. (а.с. 17-24).
Згідно договору про надання юридичної допомоги від 05.11.2014, захисником отримано гонорар у сумі 10000 грн., згідно договору про надання юридичної допомоги від 18.04.2017 , захисником отримано гонорар у розмірі 15000 грн. Інфляційні витрати складають 14071,36 грн. та 5755,82 грн. відповідно. Разом розмір витрат пов'язаний з отриманням юридичної допомоги складає 44827,18 грн. (а.с. 25-30).
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
Так, шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»
Згідно вимог п.5 ст. 3 ЗУ "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" , у наведених в ст.1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються) моральна шкода.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» визначено, що відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові, зокрема, внаслідок, незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
У випадках, зазначених у частині 1 цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду (частина друга статті першої Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»).
Статтею 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» визначено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, у випадку постановлення виправдувального вироку суду.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 3 цього ж Закону у наведених у статті 1 цього Закону випадках громадянинові підлягає відшкодуванню моральна шкода.
Положеннями статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» встановлено, що відшкодування моральної шкоди, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Аналізуючи встановлені факти і надані докази, суд вважає, що має місце факт порушення прав ОСОБА_8 , у зв'язку з незаконним кримінальним переслідуванням, що завдало позивачу моральної шкоди.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії чи бездіяльності цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди.
Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (пункт 10 частини першої статті 3 КПК України).
Згідно пунктом 14 частини 1 статті 3 КПК України притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
У статті 42 КПК України міститься широке коло прав, одним з яких є право вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не підтвердилися.
У чинному КПК України це право закріплене вперше.
Також однією з новел чинного КПК України є глава під назвою «Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов», згідно зі статтею 130 якої шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.
Згідно з п. 13 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України та Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41, виконання рішень про стягнення коштів з державного бюджету здійснюється Державною казначейською службою України.
Пунктом 35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, передбачено, що казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду.
Тому суд вважає, що відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою коштів за проведення експертизи на користь позивачки, необхідно стягнути з державного бюджету шляхом списання в безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України, спеціально визначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до п.4 ст.3 Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодуванню підлягають суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги.
При визначенні суми відшкодування витрат на послуги адвоката суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19, прийшла до висновку про те, що передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», ст.ст. 15, 23, 1176 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Шамардін Володимир Миколайович, ОСОБА_2 до Донецької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальних витрат, завданих незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та прокуратури, задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Державної казначейської служби України шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ):
- відшкодування судових витрат, пов'язаних з проведенням експертизи в розмірі 14 175 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят п'ять) грн. 01 коп.;
- відшкодування сум, сплачених у зв'язку із наданням юридичної допомоги в розмірі 44 827 (сорок чотири тисячі вісімсот двадцять сім) грн. 18 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 02 листопада 2023 року.
Суддя