Справа № 761/19562/21
Провадження № 1-кс/761/11721/2021
28 травня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021100000000274 від 07.04.2021р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ст. 348 КК України, про проведення обшуку в автомобілі марки «Фольксваген Пасат», д.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить АТ КБ «Приватбанк», -
Слідчий СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва в рамках кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР № 12021100000000274 від 07.04.2021р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ст. 348 КК України, про проведення обшуку в автомобілі марки «Фольксваген Пасат», д.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить АТ КБ «Приватбанк», з метою відшукання та вилучення предметів та документів, які мають значення для кримінального провадження.
Клопотання мотивовано тим, що відділом розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи, СУ ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12021100000000274 від 07.04.2021р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ст. 348 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з кінця березня 2021р., невстановлені особи здійснюють готування до вчинення злочину, а саме до вбивства працівника правоохоронного органу, у зв'язку виконанням останнім службових обов'язків.
На підставі вищевикладеного в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що за місце проживання ОСОБА_4 , можуть зберігатися предмети, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть свідчити про пряму причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення.
В судовому засіданні слідчий клопотання підтримала та просила задовольнити.
Заслухавши пояснення та доводи слідчого, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
За ч. 1 та ч. 2 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
На підставі ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
З урахуванням ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішень Європейського суду з прав людини від 07 липня 2007р. по справі «Смирнов проти Росії», від 15 липня 2003р. по справі «Ернст та інші проти Бельгії» та від 27 березня 2018р. по справі «Войкін та інші проти України», де вказано, що ордер на проведення обшуку не містив інформації щодо мети проведення обшуку та про предмети, що підлягають вилученню, крім того узагальненість формулювань в постановах про дозвіл на обшук, надають органу влади, який проводив обшук, нічим не обґрунтовану свободу розсуду при встановленні необхідного обсягу обшуку. Таким чином, це надало можливість органу влади на власний розсуд вирішувати, які матеріали підлягають вилученню, що призвело до вилучення окрім документів, що мають відношення до справи, деяких особистих речей. Європейський суд з прав людини визначив, що відсутність вказівки на конкретну мету обшуку є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 3 ст. 234 КПК України у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про: підстави для обшуку; речі і документи, які планується відшукати.
Згідно з ч. 5 ст. 234 КПК України слідчий суддя відмовляє в задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.
Слідчим, не доведено та не обґрунтовано те, що одержати в інший спосіб, без рішення суду, ніж провести обшук та подальше вилучення речей неможливо, не довів наявність достатніх підстав вважати, що ці речі та документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної, їх ознак та яке саме значення вони мають для досудового розслідування.
Крім того, не надано відомостей проте те, що вказаний автомобіль на праві власності належить ОСОБА_4 або що він перебуває в його користуванні.
Виходячи з принципу диспозитивності кримінального провадження, слідчий суддя вважає за доцільне відмовити в задоволенні поданого клопотання.
Керуючись ст.ст. 234, 309 КПК України, ст. 30 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021100000000274 від 07.04.2021р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ст. 348 КК України, про проведення обшуку в автомобілі марки «Фольксваген Пасат», д.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить АТ КБ «Приватбанк» - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: