Справа №760/5805/23 1-кп/760/2272/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
-головуючого судді ОСОБА_1
-при секретарі ОСОБА_2
за участі:
-прокурора ОСОБА_3
-захисника ОСОБА_4
-обвинуваченого ОСОБА_5
провівши у відкритому судовому засіданні судовий розгляд у об'єднаних кримінальних провадженнях № 12023100090000282, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2023 року, № 12023100090000843, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2023 року, № 12023100090002026, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.07.2023 року, № 12023100090002290, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.08.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Під час судового розгляду прокурор Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , строком на 60 днів, із визначенням розміром застави, оскільки встановленні 14.09.2023р. під час вирішення питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 ризики, на думку прокурора, не зменшились та існують на даний час, а саме: переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Крім того, прокурор зазначила, що ОСОБА_5 , під час перебування його на більш м'якому запобіжному заході у вигляді домашнього арешту вчинив ряд аналогічних корисливих кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим обвинувальні акти відносно нього на даний час перебувають у провадженні судді та об'єднанні в одне провадження. Крім цього, прокурор зазначила, що на даний час триває судове слідство, тому обвинувачений ОСОБА_5 перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході може переховуватися від суду та вчиняти інші дії, направлені на затягування розгляду справи.
Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити останньому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, який буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у даному провадженні.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту та реєстру досудового розслідування, суд приходить до наступного.
08.08.2023р. до обвинуваченого ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у кримінальному провадженні у вигляді тримання під вартою, строком до 06 жовтня 2023 року, до 21год. 20хв., із визначенням розміру застави у сумі 55000 грн.
14.09.2023р. ухвалою суду продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 21год. 20хв. 12 листопада 2023р., включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України з а наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
В ході судового розгляду провадження судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України.
Суд звертає увагу на те, що поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Враховуючи, що суд на даному етапі розгляду кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, таким чином, з огляду на наведені у клопотанні прокурора доводи, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованого обвинувачення відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України.
Вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя зобов'язаний: здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду та враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Крім того, як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, у випадках коли констатував порушення статті 5 Конвенції щодо розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою, протягом як досудового розслідування, так і судового розгляду, продовження строків тримання під вартою повинно ґрунтуватися на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під вартою на початковій стадії розслідування.
Під час судового розгляду справи прокурором було доведено, що ризики, які були встановлені ухвалами суду існують на даний час, а саме: переховування обвинуваченого від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, у зв'язку із перебігом судового розгляду справи суттєво зменшилися, проте продовжують існувати.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності та в рамках даного провадження обвинувачується у вчиненні ряду аналогічних тяжких злочинів, за один з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, тому усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути йому призначено судом у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, може вживати заходів, спрямованих на переховування від суду та повторно вчинити нове кримінальне правопорушення.
Крім того, суд враховує ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_5 , під час перебування на більш м'якому запобіжному заході у вигляді домашнього арешту в рамках іншого кримінального провадження, на шлях виправлення не став, та знову вчинив ряд аналогічних правопорушень, у зв'язку з чим обвинувальні акти відносно нього були направлені до суду для розгляду його по суті та об'єднанні в одне провадження.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 , його майновий та сімейний стан, обставини вчинення останнім інкримінованого йому злочину, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та відсутність доказів, які б унеможливлювали утримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, його поведінку під час перебування на більш м'якому запобіжному заході, що на думку суду, свідчить про недостатність зміни останньому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід для запобігання зазначеним ризикам.
За таких обставин, суд вважає доцільним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , строком на 60 днів, тобто до 21год. 20хв. 05 січня 2024р.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає необхідним, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу у сумі 55000грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку суду, повинно достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та забезпечити, в подальшому, його належну процесуальну поведінку в даному провадженні.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 27, 176, 177, 182, 183, 194, 331 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 21год. 20хв. 05 січня 2024р., включно.
Строк дії ухвали закінчується о 21год. 20хв. 05 січня 2024 року.
Розмір застави визначити у сумі 55000 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч гривень), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їхнім викликом,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 05 січня 2024р., включно.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суддю Солом'янського районного суду м. Києва.
З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із обранням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченою - в цей же строк з моменту вручення їй копії даної ухвали.
Головуючий суддя: ОСОБА_1