Справа №521/19345/22 2/760/11029/23
УХВАЛА
про залишення зустрічної позовної заяви без руху
07 листопада 2023 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Ішуніна Л. М., розглянувши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві Державної адміністрації, про встановлення способу та порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні та визначення способів участі у вихованні, спілкуванні з дитиною.
02 листопада 2023 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві Державної адміністрації, про встановлення способу та порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Відповідно до частини першої-другої статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної позовної заяви судом встановлено, що її подано без додержання вимог, визначених статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), з огляду на таке.
Пунктом 4 частиною третьою статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Крім того, відповідно до вимог пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Тож, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміст позову - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_3 звертається до суду з позовними вимогами про визначення способу участі батька ОСОБА_2 у вихованні дочки ОСОБА_4 .
Відповідно до частин першої та другої статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Отже з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми звертається той з батьків, хто проживає окремо від дітей та чиї права порушуються іншим із батьків з ким проживають діти.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем за зустрічним позовом заявлені вимоги щодо встановлення способу участі у вихованні дитини для батька, а не для позивача.
Частиною першою, другою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Таким чином, згідно з чинним законодавством, суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивач повинна визначитися з вимогами, які мають захистити її порушені права, вказати, які права, свободи чи інтереси були порушені та ким саме, чим визначений той спосіб захисту права, який просить застосувати позивач.
Крім того, суд звертає увагу, що обставини, викладені у зустрічній позовній заяві зводяться до незгоди ОСОБА_1 із способом участі батька у вихованні дитини, запропонованим ОСОБА_2 (позивач за первісним позовом) у первісному позові, тобто такі заперечення можуть бути викладенні у відзиві.
Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду позовну заяву в новій редакції, привівши у відповідність зміст позовних вимог до норм чинного законодавства.
Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду; якщо позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 175-177, 185, 194, 260 ЦПК України суд
УХВАЛИВ:
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в місті Києві Державної адміністрації, про встановлення способу та порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною залишити без руху.
Надати позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Л. М. Ішуніна