Головуючий І інстанції: Бабаєв А.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2023 р. Справа № 520/7622/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2023, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/7622/23
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконати певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до 3 Прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо не здійснення ОСОБА_1 в належному розмірі нарахування та виплати додаткової винагороди в порядку, установленому постановою від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за лютий 2022 року, за квітень 2022 року, за липень 2022 року, за серпень 2022 року, за вересень 2022 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в належному розмірі додаткову винагороду в порядку, установленому постановою від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за лютий 2022 року, за квітень 2022 року, за липень 2022 року, за серпень 2022 року, за вересень 2022 року включно, на отримання якої ОСОБА_1 мав право відповідно до чинного законодавства;
- у відповідності до вимог ст. 371 КАС України негайно виконати судове рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність щодо не здійснення ОСОБА_1 в належному розмірі нарахування та виплати додаткової винагороди в порядку, установленому постановою від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за лютий 2022 року, за квітень 2022 року, за липень 2022 року, за серпень 2022 року, за вересень 2022 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо не здійснення ОСОБА_1 в належному розмірі нарахування та виплати додаткової винагороди в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за квітень 2022 року.
Зобов'язано 3 прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України (Військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду до 100 000 грн в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за квітень 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення в цій частині, та прийняти постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В апеляційній скарзі позивач вказує, що відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості позивач до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Звертає увагу, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що позивач не надав до суду доказів оскарження висновків службового розслідування або наказу про результати службового розслідування у порядку, встановленому законом, так як позивач не мав можливості звернутися за допомогою правозахисника, але вважає, що висновки службових розслідувань та, відповідно накази не мають доказів доведеності вини відносно позивача.
Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду у вказаній частині та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач послався на те, що приймаючи рішення про невиплату позивачу додаткової винагороди за квітень 2022 року, відповідач керувався безпосередньо пунктом 9 наказу № 164-АГ, що свідчить про нормативну урегульованість питання нездійснення виплати додаткової винагороди військовослужбовців Державної прикордонної служби України, на день прийняття індивідуального рішення відносно позивача та вказує, що на підтвердження обставин які слугували не виплаті позивачу збільшеної винагороди у квітні 2022 року були надані пояснення начальника підрозділу в якому проходив службу позивач, проте суд першої інстанції не взяв до уваги зазначені пояснення.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову - залишити без змін.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача не скористався.
Учасниками по даній справі було отримано копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2023 про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. відповідачем та позивачем отримано копії апеляційних скарг, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних документів через підсистему "Електронного суду" та повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.
Відповідно до ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційних скарг та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач проходив службу у 3 Прикордонному загоні імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ).
Не погоджуючись з нездійсненням нарахування та виплати додаткової винагороди в порядку встановленому постановою від 28 лютого 2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за лютий 2022 року, за квітень 2022 року, за липень 2022 року, за серпень 2022 року, за вересень 2022 року в належному розмірі, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з протиправної бездіяльності відповідача щодо не здійснення ОСОБА_1 в належному розмірі нарахування та виплати додаткової винагороди в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за квітень 2022 року.
Крім того, суд дійшов висновку, що рішення та накази на підставі яких позивача було позбавлено спірної винагороди за липень 2022 року, за серпень 2022 року, за вересень 2022 року є чинними, вважаються застосованими та позивачем не оскаржуються, а за лютий 2022 року відповідачем нараховано та виплачено винагороду передбачену Постановою № 168 у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ “Про військовий обов'язок і військову службу” (далі - Закон №2232-XII) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання, а саме межі реалізації військовослужбовцями своїх службових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, а також відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
За частиною другою статті 1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону №2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” від 28 лютого 2022 р. № 168 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Так, позивач не погоджується з не здійсненням йому в належному розмірі нарахування та виплати додаткової винагороди в порядку, установленому постановою від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за лютий 2022 року, за квітень 2022 року, за липень 2022 року, за серпень 2022 року, за вересень 2022 року.
Щодо позовних вимог в частині виплати оскаржуваної додаткової винагороди за лютий 2022 року, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” від 28 лютого 2022 р. № 168 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Отже, додаткова винагорода 30000,00 грн. збільшується до 100 000 гривень (30000+70000) в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у відповідних діях та заходах.
Згідно додатку 2 до наказу №228-ос від 08.04.2022 року позивач брав участь у бойових діях або заходах у лютому 2022 - 4 доби (а.с. 88), протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем в апеляційній скарзі не заперечується.
При цьому, надана позивачем довідка Військової частини НОМЕР_1 №12/89 від 17.05.2022 року не свідчить про те, що позивач брав участь у бойових діях або заходах саме у лютому 2022.
Позивачу за 5 діб лютого 2022 року як військовослужбовцю Державної прикордонної служби виплачено 5357,14 грн. (30000/28*5=5357,14) та за 4 доби лютого 2022 року за участь у бойових діях або заходах виплачено 10000,00 грн. (70000/28*4=10000).
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у даній частині спірних правовідносин відповідачем не порушено прав позивача.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у вказаній частині.
Щодо позовних вимог в частині виплати оскаржуваної додаткової винагороди за липень 2022 року, за серпень 2022 року та за вересень 2022 року, колегія суддів зазначає наступне.
Як зазначено вище, додаткова винагорода 30000,00 грн. збільшується до 100 000 гривень (30000+70000) в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у відповідних діях та заходах.
Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України №1701-ВВ від 03.07.2022 року позивача з 02.07.2022 року відряджено до НОМЕР_2 прикордонного загону (м.Чоп Закарпатська обл.).
При цьому, позивач погоджується з тим, що у липні, серпні та вересені 2022 року не приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в зазначений період, оскільки перебував на ділянці відповідальності НОМЕР_2 прикордонного загону (м. Чоп, Закарпатська область).
Як правильно зазначив суд першої інстанції, позивач у період липень, серпень та вересень 2022 року не набув права на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100000 гривень.
Судом розглядом встановлено, що позивачу за вересень 2022 року виплачено додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн як військовослужбовцю Державної прикордонної служби (а.с. 54).
Відповідно до п.2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. (постанову доповнено пунктом 2-1 згідно з Постановою КМ № 793 від 07.07.2022 - застосовується з 24 лютого 2022 року).
Відповідно до п.9 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України №392 від 30.07.2022 року «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» начальник (командир) органу Держприкордонслужби може позбавити повністю або частково виплати додаткової винагороди військовослужбовця за місяць, у якому такого військовослужбовця притягнуто до дисциплінарної відповідальності за результатами проведеного службового розслідування з підстав, передбачених пунктом 4 та абзацом третім пункту 6 розділу І Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 листопада 2021 року № 815, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 січня 2022 року за № 39/37375, або за результатами проведеного аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судового розгляду.
Відповідно до п.4 розділу І Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 листопада 2021 року № 815 підставою для призначення службового розслідування є: наявність інформації про невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов'язків; наявність інформації про порушення військової дисципліни або громадського порядку, вимог законодавства, наказів начальників (командирів), розпорядчих документів або виявлення ознак таких порушень; виявлення фактів завдання шкоди; припис Національного агентства з питань запобігання корупції або подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції; установлення фактів дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак, а також сексуальних домагань; неправомірне застосування військовослужбовцем заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки.
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 26 липня 2022 року №1030-АГ «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування.
У вищевказаному наказі зазначено, що 25 липня 2022 року о 18.30 офіцерами відділу внутрішньої та власної безпеки по НОМЕР_2 прикордонному загону спільно з СКП відділення поліції №2 Ужгородського РУП в Закарпатській області в результаті реалізації оперативної інформації отриманої від УБН ГУНП в Закарпатській області про можливе незаконне придбання, зберігання та розповсюдження наркотичних речовин військовослужбовцями Держі іри кордонслужби України в смт. Великий Березний затримано головного сержанта ОСОБА_2 . Зазначено, що під час проведення перевірочних заходів офіцерами ВВБ та працівниками поліції у відділенні «Нова Пошта» смт. Великий Березний в поштовому відправленні, яке отримав головний сержант ОСОБА_3 , виявлено речовину за зовнішніми ознаками схожу на наркотичний препарат «Метамфетаміп». Також, вказано, що по даному факту представниками національної поліції до ЄРДР внесено інформацію № 120220078070000149 від 26.07.2022 року з кваліфікаційними ознаками вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.309 ККУ.
За результатами проведеного службового розслідування складений висновок службового розслідування, відповідно до прийнято рішення факт виявлення речовини білого кольору кристалічного походження, зовні схожу на наркотичну речовину в інспектора прикордонної служби 3 категорії - навідника оператора відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника Євгенія Пікуса головного сержанта Шутєєва Романа Віталійовича, 25.07.2022 року офіцерами відділу внутрішньої та власної безпеки по НОМЕР_2 прикордонному загону спільно з СКП відділення поліції №2 Ужгородського РУП в Закарпатській області, вважати як таким, що мав місце.
Згідно наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 20.08.2022 №1208-АГ «Про результати службового розслідування» позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності - «попередження про неповну службову відповідність».
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України від 02.08.2022 №2314-ОС «Про виплату додаткової винагороди» визначено не виплачувати позивачу додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн. за липень 2022 року.
В подальшому, за результатами проведеного службового розслідування складено висновок службового розслідування призначеного на підставі наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону №1212-АГ від 22 серпня 2022 року «Про призначення службового розслідування» з метою встановлення обставин, причин та умов, що призвели до складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 130 КУпАП, під час керування власним транспортним засобом Лексус, р/н НОМЕР_3 , відносно військовослужбовця НОМЕР_4 прикордонного загону ім. Героя України полковника Євгенія ПІКУСА молодшого сержанта ОСОБА_4 .
В ході проведення службового розслідування встановлено, що під час зупинки представниками Патрульної поліції транспортного засобу Лексус, р/н НОМЕР_5 в ньому перебували молодший сержант ОСОБА_5 (в якості водія) та штаб-сержант ОСОБА_6 (в якості пасажира). Факт складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 130 КУпАП, під час керування власним транспортним засобом Лексус, р/н НОМЕР_3 , відносно інспектора прикордонної служби 3 категорії 1 віпс впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » молодшого сержанта ОСОБА_4 підтверджується наявним протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №517333 складений за ст.130 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_7 . Правопорушення скоєно в позаслужбовий час на власному транспортному засобі, доповіді безпосередньому керівнику про факт зупинки представниками Патрульної Поліції та складання протоколу про адміністративне правопорушення молодший сержант ОСОБА_5 та штаб-сержант ОСОБА_3 не здійснювали. Молодшим сержантом ОСОБА_8 та штаб-сержантом ОСОБА_9 допущено порушення вимог Внутрішнього та Дисциплінарного статутів ЗСУ. Штаб-сержант ОСОБА_3 та молодший сержант ОСОБА_5 прибули до органу Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_2 прикордонний загін) в стані алкогольного сп'яніння.
У висновку службового розслідування комісія вирішила, що факт зупинки представниками Патрульної Поліції транспортного засобу Лексус, р/н НОМЕР_5 в якому перебували молодший сержант ОСОБА_5 (в якості водія) та штаб-сержант ОСОБА_3 (в якості пасажира), факт складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 130 КУпАП, під час керування власним транспортним засобом Лексус, р/н НОМЕР_5 , відносно інспектора прикордонної служби 3 категорії 1 віпс впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » молодшого сержанта ОСОБА_4 вважати таким, що підтвердився та скоєний в позаслужбовий час. Також, вирішено вважати що даний факт став можливим внаслідок особистої безвідповідальності та недисциплінованості молодшого сержанта ОСОБА_4 та невиконання молодшим сержантом ОСОБА_8 та штаб-сержантом ОСОБА_9 вимог Внутрішнього та Дисциплінарного Статутів ЗСУ.
Крім того, під час проведення службового розслідування комісія запропоновано за порушення Статуту Внутрішньої Служби Збройних Сил України, що виразилось у не стримані молодшого сержанта ОСОБА_7 від керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, не здійсненні доповіді безпосередньому начальнику про факт зупинки представниками Патрульної Поліції та складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 130 КУпАП відносно молодшого сержанта ОСОБА_7 , інспектора прикордонної служби 3 категорії - навідника оператора відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_1 прикордонного загону іменні Героя України полковника Євгенія ПІКУСА головного сержанта ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності правами начальника загону та оголосити дисциплінарне стягнення - «сувора догана».
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 01.09.2022 №1286-АГ «Про результати службового розслідування» позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності - «сувора догана».
Начальником НОМЕР_2 прикордонного загону направлено клопотання на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_10 щодо позбавлення на підставі п.9 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України №392-АГ від 30.07.2022 року «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» інспектора прикордонної служби 3 категорії - навідника оператора відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_1 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія ПІКУСА головного сержанта ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у вересні за серпень 2022 року повністю.
Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України від 03.09.2022 №2744-ОС «Про виплату додаткової винагороди» визначено не виплачувати позивачу додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн за серпень 2022 року.
При цьому, позивачем не надано суду доказів оскарження вищевказаних висновків службового розслідування, наказів про результати службового розслідування та наказів про не виплату за липень 2022 року, серпень 2022 року винагороди передбаченої Постановою №168.
За таких обставин, вищевказані рішення щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накази про не виплату за липень 2022 року, серпень 2022 року винагороди передбаченої Постановою №168 є чинними та не скасованими у відповідному порядку.
Тобто, застосовані до позивача дисциплінарні стягнення, які слугували підставою для невиплати додаткової винагороди за оскаржуваний період, вважаються застосованими і на даний час за оскаржуваний період.
Відповідно до п.9 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України №392 від 30.07.2022 року «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» начальник (командир) органу Держприкордонслужби може позбавити повністю або частково виплати додаткової винагороди військовослужбовця за місяць, у якому такого військовослужбовця притягнуто до дисциплінарної відповідальності за результатами проведеного службового розслідування.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у даній частині спірних правовідносин відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у вказаній частині.
Щодо позовних вимог в частині виплати оскаржуваної додаткової винагороди за квітень 2022 року, колегія суддів зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивачу за квітень 2022 року виплачено додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн. як військовослужбовцю Державної прикордонної служби.
Відповідач, як на підставу для невиплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100000 гривень, посилався на те, що відносно позивача складені відповідні документи адміністративного правопорушення за перебування у стані алкогольного сп'яніння, що є підставою для застосування пункту 9 наказу 164 за квітень 2022 року.
Проте, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано до суду належних доказів на підтвердження вказаних обставин.
Щодо не виплати позивачу збільшеної винагороди, відповідачем зазначено про неможливість надати матеріали адміністративної справи, на підтвердження обставин посилається на пояснення начальника підрозділу в якому проходив службу позивач та скріншот з сайту Судової Влади України.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, що надані відповідачем скріншот з сайту Судової Влади України та пояснення ОСОБА_11 не можуть достеменно свідчити про перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння у спірному періоді та притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
При цьому, згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 №12/2024 від 29.07.2023 року позивач проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) та з 01.04.2022 по 30.04.2022 безпосередньо брав участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування військової агресії російської федерації проти України в Донецькій та Луганській областях.
Таким чином, позивач у квітні 2022 року мав право на отримання додаткової винагороду до 100 000 грн. передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
За таких обставин, ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військової частини НОМЕР_1 ) допущено протиправну бездіяльність щодо не здійснення ОСОБА_1 в належному розмірі нарахування та виплати додаткової винагороди в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за квітень 2022 року.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Таким чином, ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду до 100 000 грн в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за квітень 2022 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
В аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні суд апеляційної інстанції також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 18390/91, пункт 29).
Враховуючи зазначені вище положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі аргументи сторін по справі, оскільки судом досліджено всі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2023 по справі № 520/7622/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко