справа № 755/13457/22
головуючий у суді І інстанції Виниченко Л.М.
провадження № 22-ц/824/8489/2023
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 листопада 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Уманця Сергія Григоровича на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 03 березня 2023 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», про поділ майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2022 року ОСОБА_2 звернувся Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: АТ «Райффайзен Банк», ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», у якому просив суд
визнати кредитні зобов'язання за договором з АТ «Райффайзен Банк» від 09 березня 2017 року № 014/1063/82/0226849 про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування у розмірі 37 289 грн 70 коп. об'єктом спільного майна подружжя;
визнати за кожним з них ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по частині боргових зобов'язань за вказаним кредитним договором, що становить по 18 644 грн 85 коп.;
стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 9 500 грн та на оплату судового збору у розмірі 992 грн 40 коп.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 03 березня 2023 року позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 1 000 грн.
Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу мотивоване тим, що в акті наданих відповідачу послуг не вказано обсяг витраченого адвокатом часу при наданні послуг та вартості послуг за годину роботи адвоката, а в договору про надання правничої допомоги визначено гонорар адвоката в сумі 5 000 грн, тобто фіксований розмір гонорару.
Зазначено, що поданий вищевказаний акт наданих послуг від 18 січня 2023 року до договору про надання правничої допомоги від 16 січня 2023 року № 3 не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Виходячи зі змісту акту наданих послуг та умов договору про надання правничої допомоги, беручи до уваги перелік видів виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) з їх описом за 5 видів найменувань послуг та розмір гонорару 5 000,00 грн., суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вартість наданої адвокатом правничої допомоги становить 1 000 грн за кожний з переліку зазначених послуг.
За висновком суду першої інстанції, послуги адвоката Уманець С.Г. у вигляді зустрічі в офісі виконавця (1 000 грн), консультації клієнта (1 000 грн), вивчення та аналіз позовної заяви і доданих документів (1 000 грн), узгодження правової позиції (1 000 грн) - не є окремими видами адвокатської діяльності та необґрунтовано вказані у якості окремих послуг, оскільки безпосередньо пов'язані з підготовкою відзиву на позовну заяву з метою подачі до суду і є його частиною.
Судом зазначено, що судові витрати, пов'язані з підготовкою та поданням до суду відзиву на позов (1 000 грн) є обґрунтованими та пропорційними до предмету позову, відповідають складності справи, а тому з позивача на користь відповідачки підлягають до стягнення витрати у такому розмірі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Уманець С.Г. направив апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 03 березня 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 1 000 грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що укладеним між ОСОБА_1 та АО «Ютіс» договором про надання правничої допомоги визначено фіксований розмір гонорару у розмірі 5 000 грн. Під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем та його представником, на яких покладено обов'язок доведення не співмірності витрат, не заявлялося клопотання про зменшення суми судових витрат у розмірі 5 000 грн. Не зазначення учасником справи у детальному описі робіт витрат часу не може перешкоджати суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу у випадку встановленого фіксованого розміру гонорару.
Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 03 березня 2023 року не оскаржується у частині відмови у задоволенні позовних вимог про поділ майна подружжя, тому предметом апеляційного перегляду є оскаржуване рішення лише у частині вирішення питання про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія апеляційного суду дійшла висновку про таке.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини 1, 2 статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з частинами 3-5 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач у своєму відзиві на позов просила відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача на її користь понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 1 000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що судові витрати відповідача саме у такому розмірі є обґрунтованими, пропорційними до предмету позову та відповідають складності справи. Також судом зазначено, що послуги адвоката Уманець С.Г., надані відповідачу, у вигляді зустрічі в офісі виконавця, консультації клієнта, вивчення та аналіз позовної заяви і доданих документів, узгодження правової позиції, які відповідно до самостійного розрахунку суду коштують по 1 000 грн кожна, не є окремими видами адвокатської діяльності та необґрунтовано вказані у якості окремих послуг, оскільки безпосередньо пов'язані з підготовкою відзиву на позовну заяву з метою подачі до суду і є його частиною.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, відповідачем до суду першої інстанції було надано копії: попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат у розмірі 5 000 грн; договору про надання правничої допомоги від 16 січня 2023 року № 3, укладений між відповідачкою ОСОБА_1 та АО «Юстіс», (а.с. 54 зі звороту - 55); акта від 18 січня 2023 року № 1 наданих послуг згідно з договором про надання правничої допомоги від 16 січня 2023 року № 3, з якого вбачається, що виконавець передав, а замовник прийняв наступні послуги: зустріч в офісі виконавця, консультація клієнта, вивчення та аналіз позовної заяви і доданих документів, узгодження правової позиції, підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву у справі № 755/13457/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Вартість указаних послуг становить 5 000 грн (а.с. 52 зі звороту).
Згідно з пунктом 1.1 договору про надання правничої допомоги, в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується надати замовнику правничу допомогу щодо захисту інтересів останнього в органах державної влади, місцевого самоврядування, в судах усіх інстанцій, органах та осіб примусового виконання рішень у справі за позовом ОСОБА_2 про поділ спільного майна (боргових зобов'язань) подружжя.
Пунктом 4.1 договору визначено, що розмір гонорару, що виплачується виконавцю за правову допомогу, визначену у п. 1.1 цього договору, визначається за домовленістю сторін і становить 5 000 грн. Розмір гонорару є фіксованим.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
З наданих відповідачем доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу адвоката вбачається, що договором визначений фіксований розмір адвокатського гонорару, що становить 5 000 грн.
Тобто підставою для виплати гонорару не є погодинна оплата або окрема оплата за певні окремі дії адвоката щодо надання правничої допомоги під час розгляду справи судом, а тому помилковими є висновки суду першої інстанції про відмову у стягненні на користь відповідача частини витрат на правову допомогу через те, що окремі послуги адвоката, зазначені в акті (зустріч в офісі виконавця, консультація клієнта, вивчення та аналіз позовної заяви і доданих документів, узгодження правової позиції), безпосередньо пов'язані з підготовкою відзиву на позовну заяву.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що судом першої інстанції безпідставно самостійно здійснено розрахунок вартості послуг адвоката, шляхом поділу загальної вартості послуг у розмірі 5 000 грн на кількість послуг, які зазначено в акті (5), оскільки такий порядок обчислення гонорару адвоката не характерний для фіксованої форми гонорару, яка визначена умовами договору, а конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору, у цьому випадку не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару.
Надані відповідачем докази є належними та допустимими доказами понесення нею витрат на правову допомогу, які у встановленому законом порядку (стаття 81 ЦПК України) не спростовані відповідачем.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
З матеріалів справи вбачається, що питання про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу порушено відповідачем у відзиві на позов, до якого також додано докази на підтвердження понесення нею таких витрат.
До указаного відзиву відповідачем на виконання вимог частини 4, 5 статті 178 ЦПК України додано документ, що підтверджує надіслання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - позивачу, а саме: опис вкладення у цінний лист на ім'я ОСОБА_2 , роздруківка трекінгу поштового відправлення, з якого вбачається, що позивачем указане поштове відправлення отримане 23 січня 2023 року (а.с. 55 зі звороту, 58).
Позивач, який отримав копію відзиву та доданих матеріалів та який був обізнаний про порушенням відповідачем питання про стягнення з нього витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн, не заявив про не співмірність розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а у суду відсутні підстави з власної ініціативи вирішувати питання про зменшення розміру заявлених судових витрат, які підтверджені належними доказами, які наявні у матеріалах справи.
За таких обставин заява відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою та наявні підстави для ухвалення додаткового рішення відповідно до положень статті 270 ЦПК України про стягнення витрат на правову допомогу у заявленому розмірі - 5 000 грн.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 03 березня 2023 року в частині вирішення питання про стягненні витрат на правничу допомогу постановлене з порушенням норм процесуального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Уманця С.Г. необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання про стягненні витрат на правничу допомогу скасувати з ухваленням нового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі.
Керуючись статтями 367, 369, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Уманця Сергія Григоровича задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 03 березня 2023 року в частині вирішення питання про стягненні витрат на правничу допомогу скасувати, ухваливши нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська