КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 09 листопада 2023 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2023 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Саки АР Крим, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого директором КНП «Консультаційно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України,-
за участі: прокурора захисників підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, в межах терміну досудового розслідування тривалістю 37 (тридцять сім днів), тобто до 30 листопада 2023 року включно.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просила, ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необгрунтованною, через істотні порушення вимог матеріального права та процесуального законодавства та неповнотою судового розгляду.
На думку апелянта, підозра необгрунтованна, оскільки не відповідає фактичним обставинам.
На думку захисника, заявник ОСОБА_10 діяв під контролем СБУ, що свідчить про провокацію з боку правоохоронних органів, вказане підтверджується проведеними обшуками, в тому числі і у інших підозрюваних, у той самий день коли ОСОБА_10 перетнув кордон. Звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявна постанова про призначення судово-медичної експертизи ОСОБА_10 , проте відсутній висновок експертів щодо того, що медичні документи є недостовірними.
Також, зібрані докази, не вказують на те, що ОСОБА_6 причетний до злочину, оскільки долучені до клопотання додатки не свідчать про зв'язок ОСОБА_6 із ОСОБА_11 та іншими особами.
Крім того, ризики передбачені ст. 177 КПК України недоведені, оскільки ОСОБА_6 не має можливості перетнути кордон, у зв'язку із покладенням на нього обов'язку щодо здачі закордоного паспорту, всі інші ризики є припущеннями органу досудового розслідування.
Захисник зазначає про характеризуючі дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, має місце проживання та реєстрації у м. Києві, міцні соціальні зв'язки, одружений, позитивно характеризується, на його утриманні неповнолітня дитина.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням СБ України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 20 лютого 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22023000000000170, за підозрою у тому числі ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 332КК України.
Постановою Першого заступника Генерального прокурора від 19.10.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22023000000000170 від 20.02.2023 продовжено до трьох місяців, тобто до 30.11.2023.
23 жовтня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України.
24 жовтня 2023 року слідчий в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 30 листопада 2023 року.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2023 року клопотання задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрюваного ОСОБА_6 , заслухано думку прокурора та захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Окрім того, перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 332 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні, зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 з інкримінованими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає можливість вважати, що підозра ОСОБА_6 є обґрунтованою, та дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Також, слідчим суддею всупереч доводам апеляційної скарги, враховано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, підозрюваний ОСОБА_6 , знаючи, що за найтяжче кримінальне правопорушення, з числа тих, вчинення яких йому інкримінується, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Крім того, з огляду характер інкримінованого злочину, особу ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні злочину проти основ національної безпеки, притягується до відповідальності в рамках іншого кримінального провадження за вчинення особливо тяжкого злочину, займає високу посаду, яку за твердження слідства, використовував у своїй протиправній діяльності, його поведінку у судовому засіданні, а відтак існують ризики, передбачені п.п. 2-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, слідчим суддею враховано вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, його майновий стан.
Слідчий суддя, врахувавши дані про особу підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не знайшов достатніх підстав для застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, оскільки він не дасть можливості в повній мірі запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. З таким висновком погоджується і колегія суддів.
Посилання апелянта на те, що підозра необґрунтована, з огляду на те, що зібрані докази, не вказують на те, що ОСОБА_6 причетний до злочину, оскільки долучені до клопотання додатки не свідчать про зв'язок ОСОБА_6 із ОСОБА_11 та іншими особами, колегія суддів вважає непереконливими. При цьому, варто зазначити, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину, з чим сторона захисту не погоджується, буде предметом дослідження судового розгляду справи по суті, у тому числі і ті обставини на які посилається захисник.
Доводи захисника щодо позитивних характеризуючи даних щодо особи ОСОБА_6 , який раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, має місце проживання та реєстрації у м. Києві, міцні соціальні зв'язки, одружений, позитивно характеризується, на його утриманні неповнолітня дитина, не є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він в повному обсязі довів обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_6 на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя, з урахуванням перебування України в умовах воєнного стану, фактичних обставин справи, даних, які характеризують особу підозрюваного, вимог кримінального процесуального законодавства України та практики Європейського суду з прав людини, а також з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки, не визначив розмір застави при постановленні ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України. З таким висновком погоджується і колегія суддів.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді у даному провадженні не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2023 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 761/38816/23 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15
Провадженя № 11сс/824/6899/2023 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України