УХВАЛА
Справа № 635/8747/23
Провадження № 1-кп/635/475/2023
15 листопада 2023 року смт. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисників- адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представника потерпілого- адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області справу за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №42022222130000167 від 11.11.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.4 ст.368 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих і свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень. Вказав на неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Крім того, прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 застосування обов'язків, покладених ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 03 липня 2023 року, на строк до 15.01.2024, а саме:
1) прибувати до прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі всіма свідками у кримінальному провадженні, представником потерпілого, іншим обвинуваченим, спеціалістом, експертом у кримінальному провадженні, представниками та законними представниками;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В обґрунтування клопотання посилався на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих і свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив задовольнити.
ОСОБА_6 в судовому засідання проти клопотання прокурора заперечував, пояснивши, що вину не визнає, всі письмові докази вилучені та долучені до справи, просив у задоволенні клопотання відмовити.
Захисник ОСОБА_6 -адвокат ОСОБА_8 проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що його підзахисний не має будь-якого наміру переховуватися від слідства та суду, місцем його проживання є: АДРЕСА_1 . Вважав незрозумілою позицію слідства, а саме, чому знаходження обвинуваченого на лікарняному є ознакою того, що він може переховуватись. Зазначив, що жодним чином не доведено зв'язок ОСОБА_6 з колаборантами, а сам факт народження в Росії не свідчить про те, що він є зрадником. Крім того, ОСОБА_6 не має потреби незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта, так як під час досудового розслідування було допитано зазначених осіб та зроблені висновки експерта; колишню посаду ОСОБА_6 займає інший робітник, тому він не має жодного впливу на своїх колишніх підлеглих. Також ОСОБА_6 не має необхідності перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так як слідством не було встановлено фактів такого перешкоджання за весь період ведення розслідування, та в межах своїх можливостей ОСОБА_6 співпрацює зі слідством. ОСОБА_6 не притягався до кримінальної відповідальності та не збирається вчиняти інше кримінальне правопорушення. Крім того, ОСОБА_6 має постійне місце роботи в АТ «Укрзалізниця», має постійне місце проживання. Просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_6 -адвокат ОСОБА_7 заперечував проти клопотання прокурора, зазначив, що стороною обвинувачення не доведено, що досліджені докази підтверджують умисел ОСОБА_6 на розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах. Вважав підозру необґрунтованою. Повідомив, що прокурором при прийнятті рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_6 під вартою не взято до уваги, що останній раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, має стійкі соціальні зв'язки, постійну роботу та позитивні характеристики, має міцні соціальні зв'язки. Вважав, що сам факт систематичного перебування на лікарняному ОСОБА_6 не може розцінюватися як можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду. Також зазначив, що стороною обвинувачення взагалі не доведено факту співпраці з окупаційною адміністрацією та не підтверджено жодним доказом по кримінальному провадженню. До повідомлення про підозру ОСОБА_6 його статус в кримінальному провадженні був не визначеним, а тому він не знав та не міг знати про можливе повідомлення йому підозри у вчиненні кримінальних правопорушень. В зв'язку з чим продаж автомобіля та будинку не може розцінюватись як ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Наявність ризику незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні сторона обвинувачення обґрунтовує лише тим, що ОСОБА_6 в зв'язку з перебуванням останнього на керівних посадах може здійснювати вплив на свідків по вказаному кримінальному провадженню. Однак під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 прокурором не взято до уваги відсутність будь-яких доказів, які вказують на наявність спроб з боку ОСОБА_6 або інших осіб в його інтересах вчинити будь-які дії з метою впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста. Що стосується викладення обґрунтування наявності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_6 , зазначив, що сторона обвинувачення обмежилася лише зазначенням того, що обвинувачений зможе надати незаконні вказівки щодо внесення завідомо неправдивих відомостей у документи та зможе організувати новий незаконний план щодо списання товарно-матеріальних цінностей. ОСОБА_6 , перш за все зацікавлений в проведенні об'єктивного, повного і неупередженого судового розгляду, оскільки від цього залежить можливість встановлення істини по справі, так як ОСОБА_6 вказані кримінальні правопорушення не вчиняв. Вважав обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, взагалі, відсутнє. Просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечував та пояснив, що його звільнення з посади не пов'язане з кримінальним провадженням, про яке він не знав, і звільнився з інших причин; жодних зав'язків з колаборантами прокурором не доведено; можливості виїхати в РФ не має, оскільки всі кордони закриті; має міцні соціальні зв'язки, дружину та двох дітей; призначений в Ізюмську дистанцію колії, де жоден зі свідків по справі не працює, тому спілкуватись з ними не може.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, вважав підозру необґрунтованою, а ризики недоведеними. Зауважив, що факт звільнення з посади, на який посилається прокурор, жодним чином не пов'язаний із зареєстрованим кримінальним провадженням, про яке ОСОБА_4 стало відомо лише за перебігом більше ніж пів року з моменту його реєстрації. Звільнення з займаної посади пов'язане лише із особистими неприязними стосунками із керівником - ОСОБА_6 . Наведення прокурором таких доводів свідчить лише про намагання штучно створити хибне уявлення суду про неналежну процесуальну поведінку підозрюваного. Посилання прокурора на те, що ОСОБА_4 , нібито маючи дружні відносини із працівниками «Південної залізниці, які за час окупації Харківської області державою- агресором продовжували виконувати свої посадові обов'язки та на сьогоднішній день перебувають на території російської федерації, а тому, нібито вказані дружні відносини можуть надати реальну можливість ОСОБА_4 незаконно виїхати на територію російської федерації, просто не піддається жодному розумовому поясненню. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Представник потерпілого в судовому засіданні підтримала думку прокурора.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Щодо клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 29 червня 2023 року щодо підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід - тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 600 прожиткових мінімум для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті складає 1 610 400 грн. строком до 27 серпня 2023 року.
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 22 серпня 2023 року щодо підозрюваного ОСОБА_6 було продовжено строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 600 прожиткових мінімум для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті складає 1 610 400 грн. строком до 28 вересня 2023 року.
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 25 вересня 2023 р. щодо підозрюваного ОСОБА_6 було продовжено строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою з правом внесення застави у розмірі 600 прожиткових мінімум для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті складає 1 610 400 грн. строком до 23 листопада 2023 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 закінчується 23 листопада 2023 року.
Частиною 1 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу суд повинен враховувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого ця особа обвинувачується, та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від суду чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченим ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, тощо суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій.
Суд враховує, що відповідно до пред'явленого обвинувачення ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 КК України, тобто розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, за вчинення яких передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що відповідно до положень статті 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину. Ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання передбаченого частиною 5 статті 191 КК України, яке може бути призначене ОСОБА_6 .
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків, іншого обвинуваченого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочинів, які інкримінують обвинуваченому, досвід роботи, суд приходить до висновку, що обвинувачений схильний до вчинення правопорушень, а тому існує ймовірність вчинення ним інших кримінальних правопорушень, тобто існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Зазначені обставини у сукупності свідчать про продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання та продовження запобіжного заходу, вірогідність їх настання є досить високою, що виправдовує необхідність продовження запобіжного заходу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи прокурора про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, є обґрунтованими.
На думку суду, наразі існують підстави для продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 раніше обраного запобіжного заходу, оскільки підстави, які були на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати.
Вирішуючи питання щодо розміру застави суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч.4, 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Приймаючи до уваги розмір заподіяних збитків, майновий стан обвинуваченого ОСОБА_6 , тривалий час перебування останнього під вартою, його похилий вік, неможливість протягом тривалого часу внесення застави в розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, суд вважає за можливе зменшити розмір застави до максимального, передбаченого для особливо тяжких злочинів, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805200 гривень 00 коп.
Щодо клопотання прокурора в частині продовження ОСОБА_4 строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України суд зазначає наступне.
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 03 липня 2023 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31 серпня 2023 року включно. Визначено суму застави у розмірі 270 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті складає 724 680 гривень 00 копійок.У разі внесення визначеної суми застави на ОСОБА_4 покладено наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі всіма свідками у кримінальному провадженні, представником потерпілого, іншим підозрюваним, спеціалістом, експертом у кримінальному провадженні, представниками та законними представниками;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Вказані обов'язки неодноразово продовжувались, останній раз ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 26 вересня 2023 року до 24 листопада 2023 р.
Вирішуючи питання про продовження строку дії обов'язків суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів.
Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченим ОСОБА_4 , переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій.
Суд враховує, що відповідно до пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 4 статті 368 КК України, тобто розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища в особливо великому розмірі, за вчинення яких передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна та позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Відповідно до положень статті 12 КК України злочини, у яких обвинувачується ОСОБА_4 відносяться до особливо тяжких, які вчинено проти державної власності та у сфері службової діяльності.
Ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками(обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання передбаченого частиною 5 статті 191 та частиною 4 статті 368 КК України, яке може бути призначене ОСОБА_4 , у випадку визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкриміновано.
Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо існування ризику можливого вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від суду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
Суд зазначає, що ризик впливу на свідків, потерпілого, спеціаліста, експерта, іншого обвинуваченого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Зазначене вказує на продовження існувати ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме незаконно впливати на представника потерпілого, свідків, іншого, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про продовження застосування відповідних обов'язків, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочинів, які інкримінують обвинуваченому, досвід роботи, суд приходить до висновку, що обвинувачений схильний до вчинення правопорушень, а тому існує ймовірність вчинення ним інших кримінальних правопорушень, тобто існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Зазначені обставини у сукупності свідчать про продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання та продовження запобіжного заходу, вірогідність їх настання є досить високою, що виправдовує необхідність продовження обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177,182, 197, 199, 331 КПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 продовжити на шістдесят днів - до 13 січня 2024 року включно.
Зменшити розмір застави, застосований ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 29 червня 2023 р., до 300 (триста) неоподаткованих мінімумів для працездатних осіб, що становить 805200 (вісімсот п'ять тисяч двісті) гривень 00 коп.
У разі внесення застави ОСОБА_6 обов'язки, що встановлені ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 29 червня 2023 р., залишити без змін.
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, - задовольнити.
Продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язків, покладених ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 03 липня 2023 року, на строк до 15.01.2024, а саме:
1) прибувати до прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі всіма свідками у кримінальному провадженні, представником потерпілого, іншим обвинуваченим, спеціалістом, експертом у кримінальному провадженні, представниками та законними представниками;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії ухвали суду, в іншій частині ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору.
Повний текст ухвали оголошено 17.11.2023.
Суддя ОСОБА_1