Справа № 185/7196/23
Провадження № 2/638/3856/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
17 листопада 2023 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Тимченка А.М.,
за участі секретаря судових засідань Кондратюк І.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість, у розмірі 74075,38 грн.
Позов обґрунтовано тим, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» розмістив на власному офіційному сайті в мережі Інтернет «www.aval.ua» Публічну пропозицію про надання громадянам банківських послуг на умовах, що викладені у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль». У Публічній пропозиції визначено, що фізична особа, яка виявила намір прийняти (акцептувати) цю публічну пропозицію, підписує Заяву про акцепт публічної пропозиції/Угоду, за встановленою формою. Також у Публічній пропозиції зазначено, що ця Публічна пропозиція, Заява про акцепт, Правила, разом із Тарифами, заявами, всіма змінами, додатками, додатковими договорами/угодами до них у сукупності є Договором банківського обслуговування. При цьому договір банківського обслуговування є укладеним з дати приймання банком або кредитним посередником підписаної фізичною особою Заяви про акцепт.
Так, ОСОБА_1 27 січня 2020 року звернувся до АТ «Райффайзен Банк» та підписав Угоду №CMDPS-873452 про акцепт Публічної пропозиції/Угода (далі - заява).Відповідно до цієї угоди відповідач прийняв/акцептував публічну пропозицію АТ «Райффайзен Банк Аваль» про надання послуг в порядку та на умовах, що викладені у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль», що оприлюднені та знаходяться у вільному доступі на сайті банку «www.aval.ua», висловив повну та безумовну згоду з її умовами.
29 грудня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Заяву про відкриття карткового рахунку та надання Кредиту «Кредитна карта» №010/0307/82/974074 від 29 грудня 2020 року, згідно умов якої кредитор надав позичальнику кредитні кошти на умовах кредитного договору в межах поточного ліміту у розмірі 53500,00 грн. та максимального ліміту 500000,00 грн. строком на 48 місяців під 45,0% річних, а при користуванні сумою кредиту «Оплата частинами» під проценту ставку 0,0001% річних. Позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно з умовами договору та тарифами кредитора, та виконати інші зобов'язання в порядку та у строки, визначені заявою-договором.
29 грудня 2020 року кредитор надав позичальнику платіжку картку, як інструмент доступу до кредитних коштів.
Відповідно до умов п. 1.4.1. Заяви-Договору банк надав клієнту в межах поточного ліміту кошти у сумі 53500,00 грн. Кредит надавався шляхом зарахування коштів кредиту на кредитний рахунок одночасно з ініціюванням клієнтом платіжних (видаткових) операцій за кредитним рахунком та/або шляхом договірного списання банком коштів кредиту КР у випадках, визначених договором.
Протягом терміну кредитування кредитній ліміт змінювався відповідно до умов договору без укладання додаткових угод: 27 жовтня 2021 року із 53500,00 до 56651,00 грн.
Таким чином, як на це посилається представник позивача, Банк виконав свої зобов'язання. З укладенням заяви-договору у відповідача виник обов'язок повернути банку кредит та відсотки у строки та розмірах чітко встановлених заявою-договором та Правилами, у разі прострочення якого кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом та відсотки. Проте, всупереч вимогам Кредитного Договору відповідач не виконує взяті на себе договірні зобов'язання, не здійснює сплату Банку обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитом та відсотків за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим станом на 20 січня 2023 заборгованість боржника перед АТ «Райффайзен Банк» за Заявою-Договором становить 74075,38 грн., яка складається із: заборгованості за дозволеним овердрафтом у розмірі 56651,00 грн.; заборгованості за недозволеним овердрафтом у розмірі 17424,38 грн., в тому числі прострочена заборгованість із щомісячного обов'язкового внеску 37125,22 грн.
У зв'язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою від 20 вересня 2023 року відкрито провадження у справі, сторони повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, та роз'яснено їм права, передбачені ст.178-180,191,193, ч. 5 ст.279 ЦПК України.
Ухвалою суду від 17 листопада 2023 року вирішено про заочний розгляд справи.
У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався.
Від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5ст. 279 ЦПК Україниза наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступні фактичні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «Райффайзен Банк» та підписав Угоду № CMDPS-873452 від 27 січня 2020 року про акцепт Публічної пропозиції/Угода (заява).
Відповідно до цієї угоди відповідач ОСОБА_1 прийняв/акцептував публічну пропозицію АТ «Райффайзен Банк Аваль» про надання послуг в порядку та на умовах, що викладені у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль», що оприлюднені та знаходяться у вільному доступі на сайті банку «www.aval.ua», висловив повну та безумовну згоду з її умовами.
29 грудня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є АТ «Райффайзен Банк», та ОСОБА_1 було укладено Заяву про відкриття карткового рахунку та надання Кредиту «Кредитна карта» №010/0307/82/974074 за яким кредитор надав позичальнику кредитні кошти на умовах кредитного договору в межах поточного ліміту у розмірі 53500,00 грн. та максимального ліміту 500000,00 грн. строком на 48 місяців під 45,0% річних, а при користуванні сумою кредиту «Оплата частинами» під проценту ставку 0,0001% річних, позичальник зобов'язувався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно з умовами договору та тарифами кредитора, та виконати інші зобов'язання в порядку та у строки, визначені договором.
Окрім того, ОСОБА_1 був ознайомлений з паспортом споживчого кредиту, про що свідчить його підпис 29 грудня 2020 року.
ОСОБА_1 29 грудня 2020 року отримана картка, що підтверджується підписом у відповідній розписці про отримання картки.
Згідно умов п. 3.2. кредитного договору в порядку та на умовах, визначених підпунктами 2.5.5 - 2.5.6. пункту 2.5 Статті 2 Розділу 6 Правил, клієнт зобов'язаний сплачувати Банку обов'язковий щомісячний платіж за користування кредитом у розмірі 5 (п'ять) відсотків від власної заборгованості перед Банком, але не менше тридцяти гривень або суми залишку власної заборгованості перед Банком, якщо вона менше за зазначену суму. Порядок та умови погашення іншої заборгованості за кредитом в т.ч. недозволеного овердрафту визначається пунктами 2.5.5.-2.5.13. пункту 2.5. Статті 2 Розділу 6 Правил клієнт зобов'язався здійснити остаточне погашення кредиту та процентів за користування кредитом не пізніше дати закінчення Строку Кредиту, а у разі його подовження в останній робочий день строку користування кредитом.
Крім того, в Кредитному договорі зазначено, що позивач та відповідач уклали цю Заяву до Договору банківського обслуговування (укладеного підписанням Заяви № CMDPS-873452 від 19.05.2015 про акцепт Публічної пропозиції/Угода).
Згідно з п. 1 Угоди № CMDPS-873452 від 27 січня 2020 року, яка була укладена між Позивачем та Відповідачем підписанням цієї угоди клієнт приймає Публічну пропозицію АТ «Райффайзен Банк Аваль» про надання Послуг в порядку та на умовах, викладених в Правилах та висловлює повну та безумовну згоду з її умовами.
Зміна ліміту кредитування за кредитним договором відбувалась 27 жовтня 2021 року із 53500,00 грн. до 56651,00 грн.
Відповідно до умов п. 7 Заяви - Договору Позичальник підтвердив, що він ознайомлений з чинною редакцією Правил. Клієнт визнав та підтвердив, що на взаємовідносини Сторін за цією Заявою - Договором поширюється положення Договору, Правил, в тому числі Розділів 2, 6 Правил. Клієнт зобов'язався дотримуватись умов Договору, Правил, зокрема, тих положень, що регламентують умови відкриття та обслуговування карткових рахунків, а також надання Банком кредитів. Підписанням цієї Заяви - Договору Клієнт підтвердив, що до відносини Сторін за цією Заявою застосовуються всі положення Договору, в тому числі Розділів 2,6 Правил так само як би текст Правил був би власноруч підписаний Клієнтом.
Проте, всупереч вимогами. 3.2 Заяви - Договору відповідач ОСОБА_1 не виконує взяті на себе договірні зобов'язання, а саме: не здійснював сплату Банку обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитом та відсотків за користування кредитним коштами, у зв'язку з чим станом на 20 січня 2023 року заборгованість останнього перед АТ «Райффайзен Банк» за Заявою про відкриття карткового рахунку та надання кредиту №Кредитна картка» №010/0307/82/974074 від 29 грудня 2020 року, становить 74075,38 грн. і складається із: заборгованості за дозволеним овердрафтом у розмірі 56651,00 грн.; заборгованості за недозволеним овердрафтом у розмірі 17424,38 грн., в тому числі прострочена заборгованість із щомісячного обов'язкового внеску 37125,22 грн., що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості, наданим позивачем, та випискою по рахунку.
Позивачем на адресу відповідача 21 січня 2023 року за вих. №114/5-К-280599 направлялась вимога про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором в зазначеному вище розмірі.
Проте доказів сплати заборгованості відповідачем суду не надано.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено ч.1,2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з п. 21 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами).
Відповідно до ст.ст. 526-530, 610-612, 623, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору, вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, у встановлений строк (термін). Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Як визначено ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
В даному випадку відповідач ОСОБА_1 уклав 29 грудня 2020 року кредитний договір з АТ «Райффайзен Банк» №010/0307/82/974074 в письмовій формі, однак не виконав умови кредитного договору, що підтверджено дослідженими судом доказами, а також не надав відзиву на позов з відповідними запереченнями і доказами на їх підтвердження, відтак, суд, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №010/5636/82/974074 від 29 грудня 2020 року у розмірі 74075,38 грн., з яких: заборгованості за дозволеним овердрафтом у розмірі 56651,00 грн.; заборгованості за недозволеним овердрафтом у розмірі 17424,38 грн., в тому числі прострочена заборгованість із щомісячного обов'язкового внеску 37125,22 грн.
Окрім того, у зв'язку із задоволенням позову на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 2 684,00 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 13, 19, 43, 76, 81, 82, 89, 131, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 258, 526, 549, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» заборгованість за кредитним договором №010/5636/82/974074 від 29 грудня 2020 року, яка складається з наступного: заборгованості за дозволеним овердрафтом у розмірі 56651,00 грн.; заборгованості за недозволеним овердрафтом у розмірі 17424,38 грн., в тому числі прострочена заборгованість із щомісячного обов'язкового внеску 37125,22 грн.,а всього у розмірі 74075 (сімдесят чотири тисячі сімдесят п'ять) гривень 38 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості щодо учасників справи:
позивач - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», ЄДРПОУ 14305909, юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя А.М. Тимченко