РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
16 листопада 2023 р. Справа № 120/12830/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Тракс -Вінн" до Вінницької митниці ДМС України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Тракс -Вінн» (далі - ТОВ «Тракс -Вінн», позивач) із позовом до Вінницької митниці ДМС України (далі - Вінницька митниця ДМС України, відповідач), у якому просив визнати протиправною бездіяльність щодо нез астосування преференційного режиму під час митного оформлення товарів, а саме тягача марки MAN , моделі TGX 18.460, модельний рік виготовлення 2017, номер шасі - НОМЕР_1 та зобов'язати застосувати преференційний режим.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що для митного оформлення товару з преференціями, ввезеного на підставі договору, позивач подав до Вінницької митниці електронну митну декларацію та необхідний пакет документів в тому числі сертифікат про походження товару.
Однак митницею не застосовано преференційний режим, що стало підставою для звернення до суду.
25.08.2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
05.09.2023 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову вказуючи, що до митного оформлення не було надано сертифікат про походження товару, про що зазначено в декларації. Більш того, сертифікат датований 04.11.2023 р., в той час як декларація подана 03.11.2023 р. При цьому, сертифікат, на який посилається позивач, був наданий митниці більш ніж через три місяці та на цей час відправлений для підтвердження в ФРН.
Ухвалою від 30.10.2023 р. витребувано додаткові докази.
Ухвалою від 16.11.2023 р. відмовлено в задоволенні заяви про розгляд справи в судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до митниці електронна митна декларація 22UА401020050701U8 від 03.11.2022 року.
Позивач вказує, що митним органом не застосовано преференційного режиму під час митного оформлення товарів, а саме тягача марки MAN , моделі TGX 18.460, модельний рік виготовлення 2017 , номер шасі - НОМЕР_1 , що на думу першого, є протиправим, в зв"язку з чим подано позов. .
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 36 Митного кодексу України (далі - МК України) Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
Частинами 1-2 статті 43 МК України встановлено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації.
Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
У разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов'язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України (п. 1 ч. 3 ст. 44 МК України).
Законом від 16.09.2014 №1678-VІІ ратифікована Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 (далі - Угода про асоціацію) розділом IV «Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею» якої встановлено порядок здійснення торгівлі товарами, що походять з територій Сторін.
Відповідно до статті 26 розділу IV Угоди про асоціацію для цілей цієї Глави "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі І до цієї Угоди ("Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва").
Кожна Сторона відповідно до частини 1 етапі 29 розділу IV Угоди про асоціацію зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку 1-А до цієї Угоди.
Відповідно до статті 2 розділу II "Визначення концепції "походження товарів" Протоколу І до Угоди про асоціацію з метою впровадження цієї Угоди як такі, що походять з Європейського Союзу, вважаються, зокрема (а) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; (Ь) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.
Частиною 1 статті 16 розділу V "Підтвердження походження" Протоколу 1 до Угоди про асоціацію встановлено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (а) сертифікат з перевезення товару ЕІЖ.І, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, декларація, що надалі Іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.
Процедура видачі сертифіката з перевезення товару ЕІЖ.І встановлена статтею 17 розділу V "Підтвердження походження" Протоколу 1 до Угоди про асоціацію згідно з положеннями якої сертифікат з перевезення товару ЕІЖД має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару ЕІЖ.І, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту.
Сертифікат з перевезення товару ЕІЖ.І має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, І задовольняють іншим умовам цього Протоколу.
Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару ЕІЖ.І, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.
Сертифікат з перевезення товару ЕІЖ.І має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.
Застосування преференційного режиму під час митного оформлення товарів шляхом надання пільги (за кодом 410) у вигляді звільнення від сплати ввізного мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, здійснюється в рамках Доповнення І "Визначення поняття "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Регіональної конвенції про пан- євро-середземноморські преференційні правила походження Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII (далі - Доповнення І Угоди).
Частиною 1 статті 16 Доповнення І Угоди передбачено, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED має бути виданий митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заявку експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником, а відповідно до частини 3 цієї статті, експортер, який подає заявку про видачу сертифіката з перевезення товару ЕІЖ.І або ЕІЖ-МЕБ, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів Договірної сторони-експортера, у якій видається сертифікат з перевезення товару ЕІЖ.І або ЕІЖ-МЕБ, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цієї Конвенції.
Відповідно до частини 1 статті 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару,митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
У випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання митними органами належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей (ч. 4 ст. 45 МК України).
У частині першій статті 32 доповнення І "Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Регіональної конвенції про пан-евро-середземноморські преференційні правила походження встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обгрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції.
Подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони - імпортера мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції.
Перевірка має бути здійснена митними органами Договірної сторони - експортера. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними.
Якщо митні органи Договірної сторони імпортера вирішують призупинити надання преференційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки, імпортеру пропонується видача продукції із застосуванням будь-яких запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними.
Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути якнайшвидше повідомлені про її результати. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з однієї з Договірних Сторін і відповідають іншим вимогам цієї Конвенції.
Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої Інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.
Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 48 МК України митний орган відмовляє у випуску товару, якщо цей товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України. Товари, походження яких достовірно не встановлено, випускають сямитним органому вільний обіг на митній території України за умови сплатив візного мита за повними ставками Митного тарифу України.
До товарів застосовується (відновлюється) режим найбільшого сприяння за умови одержання митним органом не пізніше ніж через 365 днів від дня здійснення митного оформлення цих товарів належним чином оформленого відповідного документа про їх походження (частина 4 статті 48 МК України).
Згідно матеріалів справи, підставами для надіслання запиту до митних органів Німеччини про проведення перевірки сертифікату з перевезення товару, наданого позивачем під час митного оформлення транспортного засобу, зазначеного у митній декларації № 22UА401020050701U8 від 03.11.2022 року з застосуванням преференційного режиму оподаткування, слугувала наявність у відповідача наданої митними органами Німеччини інформації щодо не підтвердження преференційного походження вживаних транспортних засобів наданого експортером «Victoria Pkw/Lkw GmbH».
Як видно із сертифікату походження експортером позивача також є «Victoria Pkw/Lkw GmbH», а отже у митного органу правомірно виникли сумніви щодо дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться.
Також суд вказує, що згідно статті 43 МК України країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації.
Однак в митній декларації № 22UА401020050701U8 від 03.11.2022 року відсутні відомості стосовно сертифікату EUR.1 А 503261 від 04.11.2022 р.
Отже враховуючи положення ч. 4 ст. 45 МК України задекларований у митній декларації № 22UА401020050701U8 від 03.11.2022 року транспортний засіб вважається таким, що походить з Німеччини, після отримання відповідачем затребуваних ними додаткових відомостей від митних органів ЄС.
Так, листом Державної митної служби України від 31.08.2023 направлено до Кримінальної митної служби ФРН запит щодо перевірки преференційного документа EUR.1 А 503261 від 04.11.2022 р., однак відповідна інформація не надійшла.
Відтак митним органом правомірно не застосовано преференційний режим під час оформлення тягача марки MAN , моделі TGX 18.460, модельний рік виготовлення 2017 , номер шасі - НОМЕР_1 та, як наслідок, за відсутності відповідної інформації від митних органів ФРН підстави для застосування преференційного режиму станом на момент митного оформлення - відсутні. А отже в задоволенні позову слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
в задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тракс-Вінн" (вул.Черняховського, 78, м. Вінниця, код ЄДРПОУ41880129)
Відповідач: Вінницька митниця Державної митної служби України (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43997544)
Повний текст судового рішення сформовано: 16.11.2023 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна