Справа № 760/12305/23
Провадження № 2/740/1108/23
РІШЕННЯ
ЗАОЧНЕ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участю секретаря судового засідання Гусевої Я. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» (далі - ТОВ «Будинок Комфорту», товариство) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди майна з правом викупу,
установив:
У червні 2023 року позивач звернувся до суду з указаним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди від 23 лютого 2020 року у розмірі 46 696,00 грн та судового збору в розмірі 2684,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 лютого 2020 року між ТОВ «Будинок Комфорту» та ОСОБА_1 укладено договір оренди майна з правом викупу № 1144200223010, за умовами якого позивач зобов'язався передати у строкове платне володіння та користування майно із групи смартфони, Smart/tel VIVO V 17 8/128 GB Nebula Blue, вартістю включно із ПДВ 18 348,00 грн, з наступним переходом права власності відповідачу, а відповідач зобов'язувався прийняти у строкове володіння та користування, а згодом і у власність, та сплачувати орендну плату. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі. Однак відповідач усупереч умовам договору орендну плату не сплачував, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 46 696,00 грн, із яких: 18 348,00 грн - прострочені орендні платежі; 10 074,00 грн - штрафи за прострочені орендні платежі; 18 348,00 грн - вартість об'єкта оренди, яку позивач просив стягнути з відповідача разом із судовими витратами. Станом на час звернення до суду з цим позовом відповідач (орендар) не виконує належним чином умови договору, а саме не сплачує орендні платежі й самовільно продовжує користуватися об'єктом оренди всупереч договору. 23.01.2021 позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору, повернення об'єкта оренди та сплати орендних платежів. Однак відповідач ухиляється від виконання вказаної заяви-вимоги та своїх зобов'язань за договором.
У позовній заяві позивач просив розглянути справу без його участі, позов задовольнити, проти заочного розгляду справи - не заперечував.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Відповідач не подавав до суду відзиву на позов та жодних заяв/клопотань, при цьому повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у передбачений законом спосіб.
З урахуванням положень ст. 128, 223, 280 ЦПК України суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно із ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що 23 лютого 2020 року між ТОВ «Будинок Комфорту» та ОСОБА_1 укладено договір оренди майна з правом викупу № 1144200223010, за умовами якого позивач зобов'язався передати у строкове володіння та користування майно, з наступним переходом права власності на нього відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти об'єкт оренди у строкове володіння та користування, а згодом і у власність, та сплачувати орендну плату (а. с. 8).
Згідно з додатком 1 до договору, об'єктом оренди є Smart/tel VIVO V 17 8/128 GB Nebula Blue, вартістю включно із ПДВ 18 348,00 грн, (а. с. 11).
Відповідно до положень п. 3.2 договору передача об'єкта оренди здійснюється за товарно-транспортною накладною або іншим документом, що підтверджує факт передачі об'єкта оренди у користування (а. с. 8).
Положеннями п. 5.1 договору визначено, що сплата орендної плати здійснюється щомісячно відповідно до графіку платежів, узгодженого сторонами у додатку до договору (а. с. 8, 11).
Відповідно до положень п. 8.4 договору за прострочення орендних платежів відповідач зобов'язався сплачувати на користь відповідача штраф у сумі 75,00 грн за кожен факт прострочення оплати орендних платежів, а також пеню в розмірі 3 % від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення, починаючи з другого дня прострочення, але не більше 50 % від загальної суми оренди за договором (а. с. 9).
Відповідно до акта приймання - передачі товару від 23.02.2020 № 11442002223010 відповідач прийняв від позивача об'єкт оренди у виді Smart/tel VIVO V 17 8/128 GB Nebula Blue, що засвідчено підписами сторін (а. с. 12).
Згідно з розрахунком заборгованості за договором оренди майна заборгованість відповідача становить 46 696,00 грн, з яких: 18 348,00 грн - сума прострочених орендних платежів, 10 074,00 грн - сума штрафів за прострочені орендні платежі, 18 348,00 грн - сума вартості об'єкта оренди.
Згідно з повідомленням про розірвання договору оренди майна з правом викупу від 23.01.2021, позивач повідомив відповідача про одностороннє розірвання договору та стягнення заборгованості у судовому порядку (а. с. 14).
Згідно з п. 8.5 договору у разі нездійснення оплати орендарем орендної плати протягом 60 календарних днів з моменту останнього платежу або укладання договору, орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати цей договір, повідомивши орендаря за 15 календарних днів до фактичної дати такого розірвання.
У такому разі орендодавець має право вимагати: сплати вже нарахованої орендної плати та додаткової сплати штрафу орендарем у розмірі 50 % від вартості об'єкта оренди, визначеної відповідно до п. 1.3 цього договору.
При цьому орендар зобов'язується: викупити об'єкт оренди за ціною, яка дорівнює різниці між ціною, визначеною відповідно до п. 1.3 цього договору та розміром вже нарахованої орендної плати, що сплачується відповідно до положень цього пункту, або повернути об'єкт оренди з урахуванням положень п. 5.5 та 8.6 договору.
За твердженням позивача, що не спростовано відповідачем, останній не виконує належним чином свої зобов'язання за договором та не вносить орендні платежі, внаслідок чого утворилася заборгованість у вказаному позивачем розмірі, яка також не оспорена і не спростована відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина перша статті 759 ЦК України).
За приписами ч. 5, 6 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з п. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Як зазначено у ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 1 та ч. 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
За правилами ст. 89 ЦПК України с уд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, суд вважає позов доведеним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги доведені та обґрунтовані; оскільки відповідач тривалий час не виконує свої зобов'язання за договором, не здійснює платежів у рахунок погашення суми оренди, чим порушує взяті на себе зобов'язання, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором оренди в розмірі 46 696,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 2684,00 грн слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 2, 5, 12, 13, 76 - 81, 89, 128, 141, 223, 274 - 279, 280 - 284, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди майна з правом викупу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» (м. Київ, вул. Цитадельна, буд. 7, оф. 2; ЄДРПОУ 43170476) заборгованість у розмірі 46 696 (сорок шість тисяч шістсот дев'яносто шість) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» (м. Київ, вул. Цитадельна, буд. 7, оф.2; ЄДРПОУ 43170476) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. М. Шевченко