ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
24.10.2023Справа №910/11342/23
За позовом Приватного акціонерного товариства "Тернопільський кар'єр"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" 2. Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"
про визнання недійсним договору
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники сторін:
від позивача:Суходольська А.А.
від відповідача-1:Фоменко А.В.
від відповідача-2:Грищенко Н.В., Міщенко С.Г.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У липні 2023 року Приватне акціонерне товариство "Тернопільський кар'єр" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" та Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", в якому просить суд визнати недійсним укладений відповідачами Договір факторингу №17/01-2023 від 17.01.2023.
В обґрунтування позовних вимог Приватне акціонерне товариство "Тернопільський кар'єр" вказує, що йому не було надіслано письмового повідомлення про відступлення несплачених прав вимог за Договором факторингу №17/01-2023 від 17.01.2023, як це передбачалось пунктом 9.1 укладеного між Приватним акціонерним товариством "Тернопільський кар'єр" та Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" Договору факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018, а також вартість, за яку було придбано право вимоги за Договору факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018, не відповідає умовам п. 9.4 відповідного договору.
Крім того, Приватне акціонерне товариство "Тернопільський кар'єр" стверджує, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" відсутня ліцензія та воно не внесено до реєстру фінансових установ, а відтак не вправі надавати фінансові послуги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 відкрито провадження у справі №910/11342/23; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 29.08.2023.
17.08.2023 засобами поштового зв'язку від Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що Договір факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018 є змішаним договором, який містить в собі елементи як договору факторингу, так і договору поруки. Банк стверджує, що відповідальність клієнта в порядку поруки (п. 3 спірного договору) та право Банка здійснити зворотне відступлення набутих прав вимоги (п. 9 спірного договору) - це різні відносини, не пов'язані між собою. Так, Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" вказує, що відступило відповідачу-1 права вимоги за рядом договорів/контрактів, які належать Банку, в тому числі до боржника - ПАТ "ММК ім. Ілліча" та до ПАТ "Тернопільський кар'єр", в той час як зворотного відступлення не відбулося. При цьому, Банк звертає увагу суду, що на підставі Договору факторингу №17/01-2023 від 17.01.2023 ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.03.2023 у справі №908/2465/22 про банкрутство ПАТ "ММК ім. Ілліча" було визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" в повному обсязі. Також Банк звертає увагу суду, що у 2016 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" отримало свідоцтво про реєстрацію фінансової установи, має відповідну ліцензію та на сьогодні веде активну фінансову діяльність. Крім того, відповідач-2 вважає, що даний спір був ініційований ПАТ "Тернопільський кар'єр" з метою зловживання своїми процесуальними правами, а обраний ним спосіб захисту є неефективним. У змісті відзиву Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" вказує, що очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 30 000,00 грн.
22.08.2023 засобами поштового зв'язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" надійшов відзив на позов, який є ідентичним за змістом відзиву Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк".
29.08.2023 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Тернопільський кар'єр" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що обов'язковість направлення письмового повідомлення новим фактором встановлена у п. 9.1 Договору факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018. Позивач звертає увагу суду, що банк намагався виконати такий обов'язок, проте не виконав. Окрім того, позивач вказує, що згідно п. 9.4 Договору факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018, вартість права вимоги, за яку було придбано таке право, не могла бути меншою ніж залишок заборгованості боржника за такими правами вимоги. Також позивач стверджує про неукладеність Договору факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018, так як останній не містить підпису представника ПАТ "ММК ім. Ілліча".
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 29.08.2023 долучено заяви сторін по суті спору до матеріалів справи; закрито підготовче провадження у справі №910/11342/23; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи №910/11342/23 по суті на 19.09.2023.
30.08.2023 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Тернопільський кар'єр" надійшла відповідь на відзив Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", яка є ідентичною за змістом до відповіді на відзив, поданої 29.08.2023.
07.09.2023 засобами електронного зв'язку від Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач-2 вказує, що положення п. 9.4 Договору факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018 стосуються процедури зворотного відступлення, натомість за Договором факторингу №17/01-2023 від 17.01.2023 процедура зворотного відступлення не застосовувалась. Також відповідач-1 вказує, що Приватне акціонерне товариство "Тернопільський кар'єр", укладаючи Договір №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018 та приймаючи умови набуття статусу поручителя за виконання ПАТ "ММК ім. Ілліча" зобов'язання за Договором №01-08-2017-01-1637 від 01.08.2017, усвідомлювало та прийняло правові наслідки укладення такого договору та свою майбутню можливу відповідальність як поручителя ПАТ "ММК ім. Ілліча", що підтверджується фактом отримання від Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" коштів у вигляді авансових платежів за договором факторингу. До того ж, відповідач-2 вчергове вказує на зловживання позивачем своїми процесуальними правами, оскільки Приватне акціонерне товариство "Тернопільський кар'єр" подало два окремі безпідставні позови в Господарський суд міста Києва, а не скористалось правом на подання зустрічного позову в межах справи №921/364/23
19.09.2023 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Тернопільський кар'єр" надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи науково-правового висновку за результатами науково-правового дослідження положень Договору №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 долучено поданий позивачем науково-правовий висновок до матеріалів справи; запропоновано позивачу надати табличку щодо ефективності способу захисту, відповідачу-2 надати докази проведення конкурсу на продаж права вимоги та загальний обсяг факторингового портфелю; оголошено перерву в судовому засіданні до 03.10.2023.
03.10.2023 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Тернопільський кар'єр" надійшли обґрунтування позовних вимог, в яких позивач зазначає, що не знав про укладення оспорюваного договору до липня 2023 року, чим був позбавлений можливості реалізувати своє право на викуп права вимоги. Також позивач відхиляє доводи Банку, що даний позов поданий з метою затягування розгляду справи №921/364/23, оскільки вважає, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" вже задоволені Господарським судом Запорізької області по справі про банкрутство ПАТ "ММК ім. Ілліча".
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 долучено подані позивачем документи до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 витребувано від Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" докази.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 відкладено підготовче засідання на 24.10.2023.
19.10.2023 через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" надійшли витребувані ухвалою суду від 03.10.2023 докази.
24.10.2023 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Тернопільський кар'єр" надійшли додаткові пояснення та заява про виклик свідка. У додаткових поясненнях позивач вказує, що 17.01.2023 Банк не укладав Договір факторингу №17/01-2023, оскільки ще 19.01.2023 проводив переговори з позивачем про погашення заборгованості ПАТ "ММК ім. Ілліча" та готовий був отримати на свою користь погашення такої заборгованості. Також позивач стверджує, що Банк не проводив ніяких конкурсів та не попереджав Приватне акціонерне товариство "Тернопільський кар'єр" про продаж вимог за Договором факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018.
В судове засідання 24.10.2023 з'явились представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а представники відповідачів проти позову заперечували та просили відмовити в їх задоволенні.
Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 повернуто заяву позивача про виклик свідка без розгляду, оскільки така заява подана не у визначений Господарським процесуальним кодексом України порядок виклику свідка в засідання; долучено, подані відповідачем-2 на виконання вимог ухвали суду, докази до матеріалів справи; оголошено перерву у судовому засіданні на годину.
В судовому засіданні, яке було продовжене після оголошеної на годину перерви, протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про призначення у справі судової експертизи, оскільки відсутні підстави, передбачені Господарським процесуальним кодексом України для проведення експертизи; завершено розгляд справи №910/11342/23 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
17.01.2023 між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг фінанс" (фактор) укладено договір факторингу №17/01-2023 (надалі - Договір факторингу), відповідно до п. 1.1 якого фактор передає клієнту грошові кошти у розпорядження (надалі - сума фінансування) за винагороду, яка розраховується, як різниця між сумою фінансування та вартістю отриманих прав вимоги, а клієнт безумовно та безвідклично відступає (передає) фактору, який набуває (приймає) від клієнта усі права клієнта за контрактами незалежно від того, чи існують вони зараз або виникнуть у майбутньому, в тому числі, але не обмежуючись, усі права вимоги (як цей термін визначено нижче в п. 1.2 цього Договору).
На підставі положень п. 1.1 цього договору, клієнт безумовно та безвідклично відступає (передає), а фактор набуває (приймає) від Клієнта відповідні права грошової вимоги на отримання від боржників, визначених у Додатку №1 до цього Договору (надалі - Боржники), всієї заборгованості за контрактами, включаючи права на отримання вартості майна (продукції) виконаних робіт/наданих послуг, суми будь-який штрафних санкцій (неустойок, штрафів, пені) та суми інших платежів, що виникли/виникнуть на підставі контрактів, вказаних у Додатку №1 до цього Договору (п. 1.2 Договору факторингу).
Згідно з додатком №1 до Договору факторингу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг фінанс" перейшли права вимоги за рядом договорів/контрактів, які належали Акціонерному товариству "Перший український міжнародний банк", в тому числі права вимоги до боржника ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" та до Приватного акціонерного товариства "Тернопільський кар'єр" як поручителя боржника.
Виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг фінанс" своїх зобов'язань за Договором факторингу із сплати Акціонерному товариству "Перший український міжнародний банк" суми фінансування у встановлені Договором факторингу розмірі та строки підтверджується платіжними дорученнями №295 від 17.01.2023 на суму 1 112 361,46 грн та №299 від 17.01.2023 на суму 44 476,85 грн.
Відповідачі вказували, що при оформленні вказаних платіжних доручень у графі призначення платежу через технічну описку, помилково було зазначено неправильний номер договору факторингу, за яким проводилась оплата, а саме: "Сплата коштів згідно договору факторинга №17/01-22023 від 17.01.23". В той час як правильним є призначення платежу такого змісту: "Сплата коштів згідно договору факторинга №17/01-2023 від 17.01.23".
Слід зазначити, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг фінанс" повідомило Банк листом від 17.01.2023 вих. №17/01-2023д про вказану помилку та правильне призначення платежу.
Зважаючи на суть помилки у номері Договору факторингу та відсутність в матеріалах справи доказів укладення відповідачами іншого договору факторингу, за яким і було здійснено оплату за вказаними платіжними дорученнями, у суду відсутні підстави вважати, що здійснена відповідачем-1 на користь відповідача-2 оплата була проведена не за Договором факторингу.
17.01.2023 відповідачами було складено акт приймання-передачі відступлених прав, згідно якого Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" відступило (передало), а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг фінанс" набуло (прийняло) усі права банку незалежно від того чи існують вони зараз або виникнуть у майбутньому за контрактами, вказаними у додатку №1 до договору, з усіма змінами, доповненнями і додатками до них, що укладені між клієнтами та боржниками; право грошової вимоги на отримання всіх грошових коштів (заборгованості) за контрактами, включаючи права на отримання вартості майна (продукції) виконаних робіт/наданих послуг, суми будь-який штрафних санкцій (неустойок, штрафів, пені) та суми інших платежів, що виникли/виникнуть на підставі контрактів; всі інші права вимог банку до боржників та їх поручителів, що виникають із контрактів, зокрема, але не виключено, право вигодо набувача за договорами страхування, права на забезпечення, що передане боржником (-ами)за контрактами тощо (у разі їх наявності та можливості відступлення). У акті відповідачі підтвердили повну оплату фактором та отримання клієнтом суми фінансування.
24.01.2023 Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" направило Приватному акціонерному товариству "Тернопільський кар'єр" повідомлення вих. №КНО-61.1.1/11 від 24.01.2023 про відступлення грошових вимог за рядом договорів/контрактів та договором факторингу, в тому числі права вимоги заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами станом на 16.01.2023 (включно), в якому повідомлялось про укладення Договору факторингу та про перехід прав вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг фінанс". Направлення даного повідомлення відповідачу підтверджується описом вкладення у лист від 24.01.2023, фіскальним чеком відділення поштового зв'язку від 24.01.2023 ьа накладною відділення поштовго зв'язку №0102122209455.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг фінанс" стало новим кредитором за вимогами до Приватного акціонерного товариства "Тернопільський кар'єр" за Договором факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018.
Щодо виникнення права вимоги у Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", які було передано новому кредиторові, судом встановлено наступне.
21.11.2018 між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (фактор) та Приватним акціонерним товариством "Тернопільський кар'єр" (клієнт) укладено Договір факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 (надалі - Договір факторингу з регресом), відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов'язується за плату на умовах факторингу з регресом здійснювати факторингове фінансування із лімітом 40 000 000,00 грн із строком дії до 25.10.2023 (в редакції Додаткової угоди №7 від 25.01.2022).
Внаслідок відступлення права вимоги фактор змінює клієнта як кредитора боржника, у зв'язку з чим до фактора переходять відповідні права кредитора за контрактом, включаючи права на отримання вартості майна (продукції)/виконаних робіт/наданих послуг, суми будь-яких штрафних санкцій (неустойок, штрафів, пені) та суми інших платежів за контрактом. (п. 1.5 Договору факторингу з регресом).
Згідно Додатку №1 до Договору факторингу з регресом (в редакції Додаткової угоди №6 від 27.07.2021) до факторингового фінансування приймався Договір поставки №01-08-2017-01/1637 від 01.08.2017, за яким боржником є ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".
За умовами п. 2.4 Договору факторингу з регресом після здійснення клієнтом на підставі контракту поставок товарів/виконання робіт/надання послуг, клієнт надає факторові, документи, що підтверджують дійсність права вимоги стосовно поставок товарів, виконання робіт або надання послуг, а також реєстр за формою згідно Додатку №2 цього договору.
У разі прийняття фактором рішення про придбання права вимоги за поданими клієнтом документами, фактор зі своєї сторони підписує та скріплює печаткою реєстр і один його примірник повертає клієнту. У разі відмови фактора від придбання прав вимоги, фактор повертає реєстр клієнту без його підписання зі своєї сторони (п. 2.7 Договору факторингу з регресом).
У пункті 9.1 Договору факторингу з регресом сторонами погоджено, що зворотне відступлення несплачених боржниками прав вимог здійснюється без необхідності укладення між сторонами будь-яких додаткових правочинів на підставі письмового повідомлення, яке фактор має право направити клієнту у наступних випадках:
- у випадках настання будь-якої негативної подій, визначених у п. 8.2 цього договору (в тому числі, але не виключено, якщо фактору стане відома інформація про наявність обставин, передбачених п. 6.3 цього договору);
- якщо фактору стала відома інформація про оспорювання (у т.ч. в судовому порядку) контракту/документів та/або прав вимоги з ініціативи боржника , клієнта або третіх осіб, у т.ч. щодо визнання їх недійсними/припиненими/розірваними або такими, що не підлягають виконанню з будь-яких інших причин, у т.ч. через неналежне виконання клієнтом своїх обов'язків за контрактом;
- якщо фактору стала відома інформація про обставини, що свідчать, що при укладенні/виконанні цього договору/реєстрів та будь-яких документів, пов'язаних із ними та/або при складанні/наданні факторові документів/контрактів мали місце підробка документів, шахрайство чи фальсифікація, у т.ч. внаслідок неналежних дій працівників клієнта/боржників;
- якщо фактору стала відома інформація про неналежне виконання клієнтом зобов'язань за контрактом перед боржником.
Фактор вважається таким, що відступив, а клієнт вважається таким, що прийняв (набув) права вимоги у порядку зворотного відступлення, з дати, вказаної у відповідному письмовому повідомленні фактора клієнту. Зворотне відступлення права вимоги здійснюється за вартістю цього права, яке не було сплачене боржником. В письмовому повідомленні зазначається перелік та вартість прав вимоги, щодо яких здійснюється зворотне відступлення, підстави зворотного відступлення, а також ціна, яку клієнт має сплатити фактору за зворотне відступлення (п. 9.2 Договору факторингу з регресом).
Пунктом 9.4 Договору факторингу з регресом передбачено, що зворотне відступлення прав вимоги здійснюється за ціною, що відповідає залишку заборгованості боржника за такими правами вимоги, але у розмірі, що не перевищує розміру авансового платежу за цими правами вимоги. Ціна зворотного відступлення підлягає сплаті клієнтом на користь фактора не пізніше 3 банківських днів з дати зворотного відступлення.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями Приватного акціонерного товариства "Тернопільський кар'єр" про недійсність укладеного відповідачами Договору факторингу №17/01-2023 від 17.01.2023, за якими відповідач-2 передав відповідачу-1 права вимоги до позивача за Договором факторингу з регресом №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018, з підстав порушення п. 9.1 Договором факторингу з регресом в частині надсилання позивачу письмового повідомлення про відступлення несплачених прав вимог за Договором факторингу №17/01-2023 від 17.01.2023 та п. 9.4 Договором факторингу з регресом в частині вартості (ціни) права вимоги, які були відчужені за Договором факторингу. Також позивач стверджує про відсутність у відповідача-1 дозвільних документів на здійснення фінансової діяльності.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215 та 216 Цивільного кодексу України.
За приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
В силу приписів частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частинами другою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Приватним акціонерним товариством "Тернопільський кар'єр" підставами позову визначені:
- порушення ст. 516 Цивільного кодексу України в частині можливості кредитора відступити право вимоги без згоди боржника через порушення встановленої пунктами 9.1, 9.4 Договором факторингу з регресом особливості відступлення;
- порушення ст. 1054 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач-1 не є спеціалізованою установою.
Судом встановлено, що у провадженні судів перебувають і інші справи, як про стягнення коштів на підставі Договору факторингу, так і оскарження Договору факторингу з регресом з інших підстав, тому оцінює законність Договору факторингу з регресом виключно в межах заявлених позивачем підстав.
Щодо першого твердження.
Позивач вказує, що Договір факторингу з регресом, зобов'язання за яким відступлено на підставі оспорюваної угоди містить особливості заміни кредитора у зобов'язанні, які наведені у п. 9.1 та у п. 9.4 Договору факторингу з регресом.
Оскільки вони недотримані, то згідно ст. 516 Цивільного кодексу України позивач вважає такий договір недійсним.
Стаття 9 Договору факторингу з регресом має назву "Зворотне відступлення", а пункт 9.1 регулює особливості зворотного відступлення прав за цим договором.
Відповідно до п. 9.2 Договору факторингу з регресом фактор вважається таким, що відступив, а клієнт вважається таким, що прийняв (набув) права вимоги у порядку зворотного відступлення, з дати, вказаної у відповідному письмовому повідомленні фактора клієнту. Зворотне відступлення права вимоги здійснюється за вартістю цього права, яке не було сплачене боржником. В письмовому повідомленні зазначається перелік та вартість прав вимоги, щодо яких здійснюється зворотне відступлення, підстави зворотного відступлення, а також ціна, яку клієнт має сплатити фактору за зворотне відступлення
За визначенням термінів, яке міститься на першому та другому аркуші Договору факторингу з регресом під "зворотнім відступленням/викупом прав вимоги" сторони розуміють правочин, відповідно до якого без укладення сторонами будь-яких додаткових угод/договорів та оформлення документів, фактор вважається таким що відступив, а клієнт вважається таким, що набув/прийняв від фактора право вимоги.
Тобто системний аналіз вказаних норм Договору факторингу з регресом свідчить про те, що стаття 9 Договору факторингу з регресом (в т.ч. п.п. 9.1, 9.4 покладені в основу позову) регулюють викуп права вимоги клієнтом - тобто позивачем.
Наведені норми договору не поширюються на відступлення прав вимоги іншому суб'єкту.
Зміст п. 10.2.5 Договору факторингу з регресом, яким сторони передбачили право Банку (фактору) здійснювати наступне відступлення прав вимоги третім особам, підтверджує вірність висновку суду про необхідність розмежування: "зворотного відступлення" (права клієнту набути права вимоги) та "наступного відступлення права вимоги" (права Банку розпорядитися правом вимоги на власний розсуд).
Таким чином, оскільки підстави для поширення статті 9 Договору факторингу з регресом на оспорюваний Договір факторингу №17/01-2023 від 17.01.2023 немає, то відсутні підстави для висновку про невідповідність договору статті 516 Цивільного кодексу України.
Щодо наданого позивачем науково-правового висновку за результатами науково-правового дослідження положень Договору №LVO-Ф-4973 від 21.11.2018, то в силу статті 109 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.
Щодо другого твердження.
У 2016 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг фінанс" отримало свідоцтво про реєстрацію фінансової установи (відповідно до розпорядження Нацкомфінпослуг №3104 від 13.12.2016).
Також Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг фінанс" отримано ліцензії Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, які необхідні для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, що підтверджується такими розпорядженнями:
- від 16.03.2017 №585, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг фінанс" видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на: надання послуг з факторингу: надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;
- від 10.01.2019 №41, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг фінанс" видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання послуг фінансового лізингу.
Слід зазначити, що вказана інформація є у вільному доступі в мережі Інтернет, на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг фінанс" https://mustangfinance.com.ua/.
Отже, матеріалами справи підтверджується те, що відповідач-1 має право на здійснення таких фінансових послуг, а відтак відсутні підстави для висновку про невідповідність Договору факторингу статті 1054 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, наведені позивачем підстави недійсності Договору факторингу №17/01-2023 від 17.01.2023 спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а відтак позов Приватного акціонерного товариства "Тернопільський кар'єр" не підлягає задоволенню.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у їх заявах по суті спору не спростовують висновків суду.
З огляду на наведене, суд відмовляє Приватному акціонерному товариству "Тернопільський кар'єр" у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати на оплату судового збору за подачу даного позову необхідно покласти на позивача з огляду на відмову у задоволенні позовну в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 14, 74, 79, 109, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Тернопільський кар'єр" (47372, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, село Максимівка, вул. Стара Максимівка, буд. 29; ідентифікаційний код 00292623) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" (01010, м. Київ, Бізнес-центр "Сенатор", 4 поверх, вул. Князів Острозьких (до перейменування - вул. Московська), буд. 32/2; ідентифікаційний код 40916672) та Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; ідентифікаційний код 14282829) про визнання недійсним договору відмовити повністю.
2. Судові витрати на оплату судового збору покласти на Приватне акціонерне товариство "Тернопільський кар'єр".
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 17.11.2023.
Суддя Р.В. Бойко