ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року м.Суми
Справа №592/4880/23
Номер провадження 22-ц/816/1119/23
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Рунова В. Ю.
за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
у присутності:
представника позивача Департаменту патрульної поліції - Колесник Валерії Олегівни,
представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Муйдінова Родіона Мукумовича,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Муйдінова Родіона Мукумовича
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 травня 2023 року у складі судді Шияновської Т.В., ухваленого в м. Суми
в цивільній справі за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої адміністративним правопорушенням,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2023 року Департамент патрульної поліції звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником транспортного засобу СКС RMN-04РП, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
11 грудня 2022 року о 22:10 в м. Суми по вул. Харківській поблизу будинку №4 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом BMW 5231 д.н.з. НОМЕР_2 , був неуважний, перевищив швидкість руху та допустив наїзд на автомобіль ЗАЗ TF д.н.з. НОМЕР_3 , який по інерції допустив наїзд на автомобіль СКС д.н.з. НОМЕР_1 , який стояв з увімкненими проблисковими маяками синього кольору, а той, в свою чергу, допустив наїзд на автомобіль Mitsubishi Outlender д.н.з. НОМЕР_4 , внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 12 січня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 850 грн.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ "СК "Еталон".
Згідно з висновком автотоварознавчого дослідження №ЕД-19/119-22/14581-АВ від 26 грудня 2022 року, розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «СКС RMN-04PП (Renault Megane 1/6і)», 2020 року виготовлення, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_5 , об'єм двигуна 1598 см3 внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, з урахуванням зносу, становить 275 853,70 грн.
Сума страхового відшкодування від ПрАТ "СК "Еталон" становить 130000 грн.
Таким чином, різниця між вартістю відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого у ДТП та сумою страхового відшкодування становить 145 583,70 грн.
Посилаючись на вищевказані обставини, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції завдану матеріальну шкоду в сумі 145 583,70 грн, а також судові витрати.
РішеннямКовпаківського районного суду м. Суми від 18 травня 2023 року позов Департаменту патрульної поліції задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції завдану матеріальну шкоду в сумі 145 583 грн 70 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Муйдінов Р.М подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що з 24 лютого 2022 року відповідач, у зв'язку із мобілізацією, зарахований до лав Збройних Сил України, а тому він не міг безпосередньо реалізувати своє право, у строк визначений ухвалою суду від 18 квітня 2023 року, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали про відкриття провадження, на подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів. Копія ухвали про відкриття провадження разом з позовною заявою була отримана його матір'ю, про що свідчить відсутність позначки у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення у графі особисто. Вказує, що суд, не отримавши відомостей про обставини неявки відповідача до суду, доказів поважності підстав не з'явлення до суду, поважності підстав неподання ним у строк визначений судом відзиву на позовну заяву для спростування позиції позивача, розглянув справу без участі відповідача у першому судовому засіданні, чим фактично обмежив його у доступі до суду, поставив у нерівне становище з позивачем, що призвело до порушення права на справедливий суд.
Вказує, що позивачем на підтвердження розміру страхового відшкодування не надано суду належним чином завірену копію акту про оцінку майна, який повинен був бути складений страховою компанією, а тому стверджувати, що страхова компанія визнає розмір страхового відшкодування в сумі 130 000 грн, безпідставно. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази розрахунку страховою компанією страхового відшкодування та сплати такого розміру страхового відшкодування на користь позивача саме у зв'язку із вказаною подією, про яку вказано у рішенні суду. Також у матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують, що позивач дійсно звертався до страхової компанії як до страховика відповідача, що є обов'язковим відповідно до висновку Верховного Суду, який міститься у постанові від 04 липня 2018 року по справі №755/180006/15-ц, у разі наявності між відповідачем та страховою компанією зобов'язань.
Доводить, що наданий позивачем висновок експертного дослідження не є належним доказом підтвердження розміру матеріального збитку, оскільки на момент складання висновку експертного дослідження від 26 грудня 2022 року, Департамент патрульної поліції не мав статусу учасника справи, а відтак судовий експерт не мав права на проведення судової експертизи.
Наголошує на тому, що Верховний суд у постанові від 18 грудня 2019 року по справі № 522/1029/18 вказав, що не може бути належним та допустимим доказом у справі висновок експертного дослідження, оскільки експертом не зазначено, що він обізнаний про кримінальну відповідальність та те, що висновок підготовлено для подання до суду. Вважає, що судом безпідставно прийнято в якості доказу висновок автотоварознавчого дослідження №ЕД-19/119-22/14581-АВ від 26 грудня 2022 року.
Від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - залишити без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а висновки суду відповідають обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги представника позивача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Департамент патрульної поліції є власником автомобіля «СКС RMN-04PП (Renault Megane 1.6i)», 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 30).
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 12 січня 2023 року у справі №591/6681/22 встановлено, що 11 грудня 2022 року о 22:10 в м. Суми по вул. Харківській поблизу будинку №4 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом BMW 5231 д.н.з. НОМЕР_2 , був неуважний, перевищив швидкість руху та допустив наїзд на автомобіль ЗАЗ TF д.н.з. НОМЕР_3 , який по інерції допустив наїзд на автомобіль СКС д.н.з. НОМЕР_1 , який стояв з увімкненими проблисковими маяками синього кольору, а той, в свою чергу, допустив наїзд на автомобіль Mitsubishi Outlender д.н.з. НОМЕР_4 , внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Своїми діями порушив п.п. 2.3 «б», 12.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
Вказаною постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 850 грн (а.с. 14).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «Еталон».
Листом від 07 березня 2023 року № 02-23-171 ПрAT «СК «Еталон» повідомило Департамент патрульної поліції про прийняте рішення щодо виплати страхового відшкодування в сумі 130 000 грн, яке буде перераховане на зазначені в заяві реквізити в термін передбачений п.36.2 ст.36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с. 31-33).
Відповідно до висновку судового експерта Марченка В.В. №ЕД-19/119-22/14581-АВ від 26 грудня 2022 року результатами проведеного автотоварознавчого дослідження, матеріальний збиток завданий власнику транспортного засобу «СКС RMN-04PП (Renault Megane 1/6і)», 2020 року виготовлення, реєстраційний номер 119455, кузов № НОМЕР_5 , об'єм двигуна 1598 см3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з урахуванням зносу, станом на 21 грудня 2022 року, може складати 275 853,70 грн (а.с. 15-29).
Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що з ОСОБА_1 , як особи, яка винна у вчиненні ДТП, підлягає стягненню на користь позивача різниця між страховим відшкодуванням та фактичним розміром шкоди, яка завдана внаслідок пошкодження транспортного засобу в сумі 145 583 грн 70 коп. (275 853,70 грн - 130 000 грн).
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1, ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з ст.ст. 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
За приписами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Як убачається з матеріалів справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 11 грудня 2022 року, та внаслідок якої було пошкоджено належний Департаменту патрульної поліції транспортний засіб, підтверджується постановою Зарічного районного суду м. Суми від 12 січня 2023 року та відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України доведенню не підлягає.
Як встановлено судом першої інстанції, сума страхового відшкодування, яка має бути виплачена ПрАТ «СК «Еталон» становить 130 000 грн.
Позивачем, на підтвердження завданих йому реальних збитків (вартості відновлювального ремонту) у розмірі 275 853,70 грн, надано висновок автотоварознавчого дослідження від 26 грудня 2022 року №ЕД-19/119-22/14581-АВ, який на думку колегії суддів, судом правильно взято до уваги.
Відповідачем, не надано суду належних та допустимих доказів на спростування дійсного розміру шкоди, завданої власнику автомобіля Renault Megane (СКС RMN-04PП), реєстраційний номер НОМЕР_1 .
За встановлених обставин справи та вимог закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що різниця невідшкодованої позивачу суми збитків у розмірі 145 583,70 грн підлягає стягненню з винної особи ОСОБА_1 , оскільки розмір страхового відшкодування, не покриває реальної вартості відновлювального ремонту автомобіля Renault Megane (СКС RMN-04PП), реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Аналогічні висновки щодо подібних правовідносин, викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц, від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц, від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18, від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц, від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 та від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17, на які обґрунтовано послався суд першої інстанції.
Не заслуговують на увагу колегії суддів доводи апеляційної скарги про те, що йому не було відомо про розгляд справи в суді та він не зміг вчасно подати відзив на позовну заяву, так як копію ухвали разом з позовною заявою було отримано його матір'ю, оскільки за приписами ч. 3 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про ненадання позивачем доказів на підтвердження розміру страхового відшкодування акту про оцінку майна, складеного страховою компанією, а також розрахунку страхового відшкодування, оскільки предметом позову є стягнення з винної особи різниці між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та страховим відшкодуванням, а не страхового відшкодування з страховика
Також безпідставними є посилання в апеляційній скарзі на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), оскільки вона прийнята судом касаційної інстанції за інших фактичних обставин.
Доводи апеляційної скарги про те, що висновок експертного дослідження не є належним та допустимим доказом підтвердження розміру майнової шкоди через не зазначення в ньому про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки висновок експертного дослідження від 26.12.2022 № ЕД-19/119-22/14581-АВ складений головним судовим експертом групи авто товарознавчих досліджень відділу товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності Сумського НДЕКЦ МВС України Марченко В.В., який у свої діяльності керується Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень , затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 ( в редакції наказу МЮ України від 26.12.2012 №1950) пунктом 2.4 якої передбачено, що за надання завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, а також за розголошення даних , що стали йому відомі під час проведення експертизи, експерт несе кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством, а тому відсутність у висновку експерта відомостей про обізнаність щодо кримінальної відповідальності за подання завідомо неправдивого висновку не є підставою для визнання цього висновку недопустимим доказом, так як відповідачем не доведено належними доказами іншого розміру майнової шкоди.
Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Муйдінова Родіона Мукумовича залишити без задоволення.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складене 17 листопада 2023 року.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: В. І. Криворотенко
В. Ю. Рунов