Номер провадження: 11-кп/813/2526/23
Справа № 947/32228/20
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.11.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду об'єднаного кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12020160480002538 від 08.10.2020 року та за №12020165480000533 від 21.10.2020 року за апеляційною скаргою прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2023 року, -
ВСТАНОВИВ:
Автоматизованою системою документообігу Одеського апеляційного суду в провадження судді-доповідача ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було розподілено об'єднане кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020160480002538 від 08.10.2020 року та за № 12020165480000533 від 21.10.2020 року за апеляційною скаргою прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2023 року (номер провадження 11-кп/813/2526/23).
Вказаною ухвалою було задоволено клопотання захисника ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обвинувачену у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185; ч.2 ст.185 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності, на підставі ст.48 КК України, у зв'язку зі зміною обстановки.
Об'єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 - закрито.
Судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяви про самовідвід від розгляду вказаного об'єднаного кримінального провадження.
Учасники кримінального провадження в судове засідання апеляційного суду не з'явились.
Перевіривши доводи заяв про самовідвід суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 апеляційний суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст.21 КПК, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Проте, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.
Статтею 75 КПК України визначений виключний перелік обставин, що виключає участь судді в кримінальному провадженні.
Пунктом 4 ч.1 вказаної норми права регламентовано, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
В ході підготовки до апеляційного розгляду було встановлено, що судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 особисто знайомі з адвокатом ОСОБА_7 , який здійснює захист та представництво обвинуваченої ОСОБА_8 , оскільки він був керівником кафедри кримінального процесу під час їхньої робити викладачами в Одеському юридичному інституті Харківського національного університету внутрішніх справ.
Крім того ОСОБА_7 був науковим керівником судді ОСОБА_2 при написанні та захисті кандидатської дисертації.
Відповідно до ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Враховуючи викладене, з метою виключення сумнівів у стороннього спостерігача в об'єктивності та неупередженості суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час розгляду об'єднаного кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 03 листопада 2023 року відносно ОСОБА_8 , апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяв вказаних суддів про самовідвід.
Згідно з абз.5 підпункту 2.3.25 пункту 2.3 «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у разі задоволення відводу або самовідводу заміна судді здійснюється автоматизованою системою на підставі рішення про відвід (самовідвід) у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення.
На підставі викладеного апеляційний суд вважає за необхідне передати матеріали об'єднаного кримінального провадження відносно ОСОБА_8 до апарату Одеського апеляційного для здійснення повторного автоматичного розподілу в порядку ст.35 КПК України.
Керуючись статтями 75, 80, 81, 82, 376, 419 КПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Задовольнити заяви суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про самовідвід.
Відвести суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від розгляду об'єднаного кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12020160480002538 від 08.10.2020 року та за № 12020165480000533 від 21.10.2020 року за апеляційною скаргою прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2023 року, якою обвинувачену ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності, на підставі ст.48 КК України, у зв'язку зі зміною обстановки.
Матеріали провадження №11-кп/813/2526/23 передати до апарату Одеського апеляційного суду для здійснення повторного автоматичного розподілу в порядку ст.35 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4