Ухвала від 16.11.2023 по справі 515/1769/201-кс/515/2621/20

Номер провадження: 11-о/813/3/23

Справа № 515/1769/20 1-кс/515/2621/20

Головуючий у першій інстанції

Доповідач ОСОБА_1

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

16.11.2023 року м. Одеса

Суддя-доповідач судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 , розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд за виключними обставинами ухвали Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Татарбунарського районного суду Одеської області від 28 грудня 2020 року, якою було відмовлено у задоволені скарги ОСОБА_2 на дії слідчого СВ Татарбунарського ВП Арцизького ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 щодо нездійснення процесуальних дій під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020160440000217, внесеному до ЄРДР 09.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

ОСОБА_2 подав заяву про перегляд зазначеної ухвали Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року за виключними обставинами.

Свою заяву ОСОБА_2 мотивував тим, що Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020 положення частини третьої статті 307 КПК України визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Перевіривши заяву ОСОБА_2 , суддя-доповідач дійшов висновку про те, що слід відмовити у відкритті провадження за виключними обставинами з огляду на таке.

Так, відповідно до ч.2 ст.464 КПК, не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду, суддя перевіряє її на відповідність вимогам статті 462 КПК і «вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами».

Суддя-доповідач звертає увагу на те, що законодавець використав у цій нормі саме формулювання «суддя … вирішує питання про відкриття … провадження …», а не «суддя … відкриває … провадження …». Перше формулювання, на відміну від другого, насправді не означає, що за результатами вирішення відповідного питання має бути ухвалене лише рішення про відкриття провадження. Надавши судді повноваження «вирішувати питання», законодавець тим самим надав судді повноваження оцінювати, чи є підстави для відкриття провадження і, таким чином, повноваження вирішувати, чи відкрити провадження, або ж відмовити у його відкритті.

Вирішення судом питання про відкриття провадження означає, що питання стосується того, чи є підстави для відкриття провадження. Таке формулювання дає судді повноваження як відкрити, так і відмовити у відкритті провадження, і вирішення цього питання залежить від наявності або відсутності підстав для відкриття провадження за виключними обставинами.

Системне, логічне й телеологічне тлумачення норм, що містяться в главі 34 КПК «Провадження за нововиявленими або виключними обставинами» указує на те, що перегляду за виключними обставинами підлягають не всі судові рішення, а лише ті, якими завершується розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції.

По-перше, на це вказує зміст ст. 459 КПК, частина третя якої визначає, що слід вважати виключними обставинами:

1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом;

3) встановлення вини судді у вчиненні кримінального правопорушення або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.

Логіка і мета цієї норми, з огляду на її зміст, вказують на те, що процедура перегляду за виключними обставинами має застосовуватися до тих судових рішень, якими завершено кримінальне провадження по суті та які, власне, й породжують певні кримінально-правові наслідки або констатують відсутність підстав для настання таких наслідків (вирок, ухвала про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, судові рішення судів апеляційної та касаційної інстанції щодо таких рішень).

Такий висновок цілком узгоджується із загальним законодавчим підходом до регламентації різних процедур перегляду судових рішень. Наприклад, чинне кримінальне процесуальне законодавство гарантує право на апеляційне оскарження судових рішень, якими завершено розгляд кримінального провадження по суті, однак лише в деяких, дуже обмежених, випадках передбачає можливість окремого апеляційного оскарження ухвал суду, що постановляються під час підготовчого судового засідання чи судового розгляду кримінального провадження і якими розгляд цього провадження не завершується по суті.

Більше того, логіка розміщення глави 34 у структурі КПК з урахуванням системного тлумачення норм цієї глави у сукупності з іншими нормами, що в цілому визначають процедуру судового провадження, призводить до висновку, що перегляд за виключними обставинами є надзвичайною (екстраординарною) процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанції) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.

Такий висновок ґрунтується на загально-правовому принципі остаточності судових рішень (res judicata), що знаходить відображення й у змісті відповідних положень інших процесуальних кодексів. Так, стаття 423 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що предметом перегляду за нововиявленими обставинами може бути лише судове рішення, яким закінчено розгляд справи. Аналогічні положення містяться в статті 320 Господарського процесуального кодексу України та статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

По-друге, на відміну від права на апеляційне оскарження, жодна норма КПК не містить указівки на можливість перегляду за виключними обставинами ухвал слідчих суддів.

Так, у главі 34 КПК йдеться лише про «суд», тоді як «слідчий суддя» взагалі не згадується.

Крім того, ст.460 КПК передбачає, що право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, мають учасники судового провадження. При цьому відповідно до положень ст.3 КПК, яка містить визначення основних термінів КПК, чітко розрізняє стадії досудового провадження і судового провадження (п.10 ч.1 ст.3 КПК) і визначає судове провадження як кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (п.24 ч.1 ст.3 КПК).

За таких обставин судді-доповідач констатує, що положення ч.1 ст.459 КПК слід розуміти як такі, що передбачають можливість перегляду за виключними обставинами судових рішень, що набрали законної сили та, якими завершено розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції.

Перегляд за виключними обставинами ухвал слідчого судді, а також рішень суду апеляційної інстанції щодо таких ухвал, кримінальним процесуальним законодавством не передбачений.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 03 лютого 2020 року по справі № 522/14170/17; провадження № 51-1836кмо19.

Отже, за змістом кримінального процесуального закону, за виключними обставинами можуть бути переглянуті лише судові рішення прийняті по суті кримінального обвинувачення, що набрали законної сили, у випадку, коли кримінальне провадження закінчено і рішення стали остаточними.

За таких обставин, ухвала Одеського апеляційного суду від суду від 15 лютого 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Татарбунарського районного суду Одеської області від 28 грудня 2020 року (як і сама оскаржена ухвала слідчого судді) не відносяться до категорії судових рішень, які можуть бути переглянуті за виключними обставинами.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмежене. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Враховуючи, що діючим КПК України не врегульовано питання щодо відмови у відкритті провадження по заяві про перегляд судового рішення за виключними обставинами у зв'язку її поданням на ухвалу, яка не підлягає такому перегляду, апеляційний суд вважає, що в подібних випадках слід керуватися положеннями ч.6 ст. 9 КПК України, відповідно до якої у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись положеннями ч.6 ст.9 КПК України апеляційний суд відмовляє у відкритті провадження та повертає заяву ОСОБА_2 про перегляд за виключними обставинами ухвали Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року, незважаючи на те, що прийняття такого рішення прямо не передбачено процесуальним законом, проте воно відповідає вимогам розумності й справедливості.

Керуючись статтями 3, 7, 9, 459, 460, 462, 463, 464 КПК України, суддя-доповідач,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 про перегляд за виключними обставинами ухвали Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року, якою було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Татарбунарського районного суду Одеської області від 28 грудня 2020 року

Копію ухвали разом із заявою та доданими до неї матеріалами надіслати ОСОБА_2 .

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Суддя-доповідач Одеського

апеляційного суду ОСОБА_1

Попередній документ
114993033
Наступний документ
114993035
Інформація про рішення:
№ рішення: 114993034
№ справи: 515/1769/201-кс/515/2621/20
Дата рішення: 16.11.2023
Дата публікації: 20.11.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Одеський апеляційний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто: рішення набрало законної сили (16.11.2023)
Дата надходження: 14.11.2023