Справа № 459/2951/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1334/23 Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Рибниця Республіки Молдови, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на ухвалу слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 14 жовтня 2023 року про застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИЛА:
вищевказаною ухвалою застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680,0 гривень.
У випадку внесення застави вирішено покласти на підозрюваного ОСОБА_7 такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 днів з моменту затримання ОСОБА_7 , тобто до 18:50 год. 11 грудня 2023 року.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 14 жовтня 2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем постійного проживання, а саме: АДРЕСА_2 , з покладенням обов'язків: заборонити цілодобово залишати місце проживання, прибувати на першу ж вимогу до органу досудового розслідування.
Подану апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржена ухвала є необґрунтованою, безпідставною та такою, що підлягає скасуванню. Зокрема, вказує, що слідчий суддя не надав оцінку обґрунтованості підозри ОСОБА_7 , а також міцності його соціальних зв'язків, а саме тому, що у нього є мама та цивільна дружина. Крім цього, не надано оцінку факту неповідомлення ОСОБА_7 про виклик до слідчого для проведення слідчих дій.
Як зазначає апелянт, слідчий суддя не зазначив про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, чим допущено формальний підхід до розгляду клопотання та порушення повноти судового розгляду.
Вказує на відсутність заявлених стороною обвинувачення ризиків, які є лише припущенням, оскільки жодних дій, якими ці ризики підтверджуються, ОСОБА_7 не вчинив. На переконання сторони захисту, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного проживання підозрюваного повністю виключить усі можливі ризики.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 подану апеляційну скаргу підтримали та просили таку задовольнити.
Прокурор ОСОБА_8 заперечила проти задоволення апеляційних вимог, зазначивши, що такі не ґрунтуються на вимогах закону.
Заслухавши суддю-доповідача, позицію учасників процесу, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Згідно з матеріалами клопотання, 18 серпня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №12023141150000823 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
6 вересня 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно та в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно зі ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Під час вирішення питання про задоволення клопотання слідчого слідчим суддею першої інстанції враховано, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 обумовлено наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, а також наявністю ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 17 серпня 2023 року; висновком експерта №СЕ-19/114-23/16183-ТВ від 30 серпня 2023 року; протоколом огляду речей від 22 серпня 2023 року; протоколами огляду місця події від 5 та 6 вересня 2023 року; протоколами огляду речей (документів) від 6 вересня 2023 року; заявою про вчинення кримінального правопорушення від 17 серпня 2023 року; висновком експерта №СЕ-19/114-23/16184-ТВ від 1 вересня 2023 року; протоколом огляду місця події від 5 вересня 2023 року; протоколом огляду речей (документів) від 6 вересня 2023 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 13 жовтня 2023 року.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, оскільки відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (п.55 Рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального провадження.
На переконання колегії суддів апеляційного суду, додані до клопотання слідчого докази в своїй сукупності дають можливість переконати об'єктивного спостерігача в ймовірності вчинення ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, та наявні фактичні обставини кримінального провадження дають можливість об'єктивно його пов'язати із вчиненням цих злочинів.
При обранні запобіжного заходу слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального закону, встановив наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що перебуваючи на волі, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, за які передбаченого покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; незаконно впливати на свідків шляхом їх переконання та залякування; може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки останній вже раніше неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення проти власності, що свідчить про схильність підозрюваного до ведення злочинної діяльності. Крім цього, враховано особу ОСОБА_7 , його вік та стан здоров'я, те, що він, будучи раніше неодноразово судимим, на шлях виправлення не став та під час іспитового строку вчинив нові злочини проти власності.
Апеляційний суд вважає правильним висновок слідчого судді, що зазначені ризики є реальними і їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_7 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщенням підозрюваного, не можуть їм запобігти.
Водночас, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги, щодо недоведеності заявлених стороною обвинувачення ризиків, адже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути взяті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження.
Наявність тих обставин, що підозрюваний ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, оскільки у нього є матір та цивільна дружина, а також постійне місце проживання хоча і мають місце, однак не є безумовною підставою для відмови в застосуванні щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, колегія суддів вважає, що вказані обставини в цьому випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається, зокрема: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що визначена ОСОБА_7 слідчим суддею застава у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680 гривень, є справедливою, здатною забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів у цьому кримінальному провадженні та не порушує права підозрюваного.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним переглядом не встановлено.
З огляду на те, що відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою слідчим суддею визначається в межах строку досудового розслідування, а п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України визначено, що з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, беручи до уваги, що підозру ОСОБА_7 оголошено 6 вересня 2023 року, досудове розслідування було зупинене 21 вересня 2023 року та відновлене 13 жовтня 2023 року, даних про продовження строку досудового розслідування суду не представлено, а тому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що строк дії оскарженої ухвали обмежений строком досудового розслідування, а тому строк обраного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід вважати застосованим до 27 листопада 2023 року включно.
Ураховуючи вищенаведене, на переконання колегії суддів апеляційного суду, оскаржувана ухвала слідчого судді є обґрунтованою, вмотивованою й підстав для її скасування та задоволення апеляційних вимог немає.
Керуючись ст.ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
ухвалу слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 14 жовтня 2023 рокупро застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в його інтересах - без задоволення.
Вважати, що строк дії ухвали слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 14 жовтня 2023 року до закінчення строку досудового розслідування, тобто до 27 листопада 2023 року включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4