Дата документу 08.11.2023 Справа № 337/3985/22
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 337/3985/22 Пр. № 22-ц/807/1713/23 Головуючий у 1-й інстанції: Ширіна С.А. Повний текст рішення складено 05.07.2023 року Суддя-доповідач: Гончар М.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Кочеткової І.В., Подліянової Г.С.
за участі секретаря Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2023 року та додаткове рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 липня 2023 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про часткове звільнення від сплати заборгованості по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищезазначеним позовом (т.с. 1 а.с. 2-3), який в подальшому уточнено (а.с. 88-89), в якому просив стягнути з ОСОБА_1 неустойку по заборгованості зі сплати аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у сумі 71714,10 грн. та судові витрати.
В обґрунтування свого позову позивач, що станом на 28.11.2022 року відповідач має перед ним заборгованість зі сплати аліментів у загальному розмірі 71714,10 грн., яка утворилася за період з 29.04.2021 року по 31.11.2022 року.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Ширіну С.А. (а.с. 7). Ухвалою суду першої інстанції (а.с. 13) провадження у цій справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом (а.с. 41-44, який в подальшому уточнено (а.с. 101-103), в якому просила борг за судовим наказом Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2021 року, справа № 336/3469/21 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який утворився в період з 29.04.2021 року по 31.11.2022 року, та станом на 31.11.2022 року складав 71714, 10 грн. зменшити до 57289,88 грн.; стягнути з відповідача (за первісним позовом позивача) ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 всі понесені нею судові витрати у зв'язку із розглядом справи.
В обґрунтування свого зустрічного позову позивач зазначала, що згідно із розрахунком заборгованості державного виконавця від 03.11.2022 року за борг відповідачки за аліментами, станом на 31.10.2022 року складає 65656,10 грн. Зазначений борг утворився в період з 29.04.2021 року по 01.10.2019 року по 31.10.2022 року. Аліменти стягуються на підставі судового наказу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2021 року, справа № 336/3469/21 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частина від всіх видів її доходу (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, до досягнення дитиною повноліття. Виходячи з розміру заборгованості по аліментам, позивачем був визначений розмір його позову про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплату аліментів - 65656, 10 грн. Вважає, що, в цьому випадку наявні обставини для часткового звільнення платника аліментів від заборгованості за аліментами (що, в свою чергу, прямо буде впливати на розмір неустойки (пені) за прострочку сплату аліментів, тобто на предмет первісного позову). Так, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, Хортицьким районним судом м. Запоріжжя ухвалено рішення від 16.11.2022 року, справа № 337/2039/22, яким змінено розмір аліментів, які стягуються на підставі судового наказу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2021 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/3 частини заробітку (доходу), щомісячно на 1/4 частину заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Ухвалюючи це рішення, суд виходив з таких обставин: « ОСОБА_1 з 2009 до 2013 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_6 , від якого має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після розлучення з ОСОБА_6 діти залишились проживати з ОСОБА_1 . Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17.01.2013 року з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання вказаних вище неповнолітніх дітей в розмірі в розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно на кожну дитину. Згідно із розрахунком заборгованості від 11.07.2022 року, ОСОБА_6 за період з липня 2019 по червень 2022 року не сплачував аліменти на користь ОСОБА_1 , має заборгованість в сумі 150275,55 грн. ОСОБА_1 працювала контролером з якості в ТОВ «КОМПАНІЯ СТІНГРЕЙ» з 09.09.2021 по 21.03.2022 року. Після звільнення відомості про її працевлаштування відсутні. Аліменти у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів були стягнуті судом на підставі судового наказу, тобто сімейний стан, матеріальне становище сторін судом не досліджувалось. Разом з тим, суд має врахувати, що ОСОБА_1 є матір'ю чотирьох дітей. Двоє дітей народились у неї від попереднього шлюбу із ОСОБА_6 . Ці діти проживають разом із ОСОБА_1 . Як видно із розрахунку заборгованості, ОСОБА_6 аліменти на утримання дітей не сплачує, із чого слід зробити висновок, що ОСОБА_1 утримує їх повністю самостійно. Сплата аліментів на утримання двох дітей на користь ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини від доходів погіршить матеріальне становище дітей ОСОБА_1 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також суд бере до уваги, що ОСОБА_1 на відміну від ОСОБА_3 не працює, відомості про її доходи відсутні». За останнім розрахунком державного виконавця від 28.03.2023 року, який автоматично скасовує попередні розрахунки, борг відповідачки за аліментами, станом на 28.03.2022 року складає 71117,14 грн. (станом на 31.11.2022 року - 71714, 10 грн.). Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, ОСОБА_1 слід часткового звільнити від заборгованості за аліментами на користь ОСОБА_3 , а саме суму боргу в розмірі 71714, 10 грн., який утворився в період з 29.04.2021 року по 31.11.2022 року (виходячи із обов'язку сплачувати 1/3 частини від усіх видів доходів) зменшити до суми 57289, 88 грн. виходячи із обов'язку сплачувати частини від усіх видів доходів за цей період (з 29.04.2021року по 31.11.2022 року).
Ухвалою суду першої інстанції (т.с. 1 а.с. 55) прийнято зустрічну позову заяву та постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2023 року (а.с. 163-168) позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 64160,13 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір в сумі 955,50 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 відмовлено.
Додатковим рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 липня 2023 року (т.с. 1 а.с. 187-189) стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції в частині, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (т.с. 1 а.с. 191-198) просила рішення суду першої інстанції змінити, а саме в частині розміру стягнутої пені за прострочення сплати аліментів на неповнолітніх дітей у розмірі 19248,00 грн. Крім того, додаткове рішення суду першої інстанції у цій справі змінити, а саме в частині розміру стягнутої з відповідача розміру витрат на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
В автоматизованому порядку 24.07.2023 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кухаря С.В. та Трофимову Д.А. (т.с. 1 а.с. 203). Ухвалою апеляційного суду від 24.07.2023 року (т.с. 1 а.с.204) матеріали справи, необхідні для розгляду вищезазначеної апеляційної скарги позивача, витребувано у суду першої інстанції. 01.08.2023 року останні надані апеляційному суду (т.с. 1 а.с. 206). В автоматизованому порядку 02.08.2023 року суддею Маловічко С.В. у цій справі замінено суддю Трофимову Д.А. у зв'язку із тривалою відпусткою останньої (т.с. 1 а.с. 207-208). Ухвалою апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 02 серпня 2023 року (т.с. 1 а.с. 209), дану справу призначено до апеляційного розгляду (а.с. 210), з урахуванням навантаження з урахуванням відповідного навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, та з урахуванням штату суддів апеляційного суду взагалі. В автоматизованому порядку 23.08.2023 року суддею Подліяновою Г.С. у цій справі замінено суддю Кухаря С.В. у зв'язку із тривалою відпусткою останнього (т.с. 1 а.с. 226-227). Ухвалою апеляційного суду від 23.08.2023 року розгляд цієї справи призначено в режимі відео конференції (т.с. 1 а.с. 228) в порядку задоволення клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Біліченка О.О. (т.с. 1 а.с. 222-225). В автоматизованому порядку 26.09.2023 року суддею Кочетковою І.В. у цій справі замінено суддю Маловічко С.В. у зв'язку із тривалою відпусткою останньої (т.с. 1 а.с. 230-231).
Сторона первісного позивача не скористалась своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу сторони первісного відповідача. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
У судовому засіданні 27 вересня 2023 року апеляційним судом розпочато розгляд цієї справи по суті (т.с. 1 а.с. 233-237) за відсутності сторін за присутності їх представників: заслухано доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, у розгляд цієї справи оголошено перерву у зв'язку із витребуванням апеляційним судом на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України в порядку ст. 81 ч. 7 ЦПК України ухвалою (т.с. 1 а.с. 238-239)у: - канцелярії Шевченківського районного суду м. Запоріжжя справу ЄУН 336/3469/21 за заявою ОСОБА_3 про видачу судового наказу про стягнення аліментів для огляду у судовому засіданні у цій справі; - Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) належним чином завіреної копії всіх матеріалів виконавчого провадження № 66576190 з примусового виконання судового наказу № 336/3469/21 від 16.08.2021 року, виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 29.04.2021 року до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття (у тому числі копії: - заяви стягувача ОСОБА_3 про відкриття цього виконавчого провадження, - постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження за цим судовим наказом, - доказів надіслання рекомендованим листом та вручення копії цієї постанови про відкриття виконавчого провадження боржникові ОСОБА_1 , копія супроводжувального листа про надіслання цього судового наказу для примусового виконання на роботу ОСОБА_1 у ТОВ «Компанія Стінгрей» тощо) для долучення до матеріалів цієї справи.
У дане судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи (т.с. 1 а.с. 240-242) у тому числі через своїх представників, що узгоджується із вимогами ст. 130 ч. 5 ЦПК України, сторони: первісний позивач ОСОБА_3 та первісний відповідач ОСОБА_1 не з'явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.
За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом. При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності сторін за присутності їх представників - адвокатів: первісного позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_9 (т.с. 1 а.с. 232) та первісного відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (останній в режимі відеоконференції - т.с. 2 а.с. 113).
В силу вимог ст. 36 ч. 4 ЦПК України …рішення … судді в інших справах…не може бути підставою для відводу. Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, додаткові пояснення представників сторін, у тому числі: представника первісного відповідача ОСОБА_1 - адвоката Біліченка О.О., який у тому числі на запитання апеляційного суду зазначав, що він не може надати доказів сплати аліментів на користь первісного позивача ОСОБА_3 його довірителем ОСОБА_1 у добровільному порядку, у тому числі у період нарахування пені з квітня 2021 року по листопад 2022 року, тобто після дати укладення сторонами вищезазначеного нотаріального договору від 10.08.2020 року про визначення місця проживання дітей із батьком та здійснення батьківських обов'язків та після дати видачі судом судового наказу 16.08.2021 року взагалі, - представника первісного позивача ОСОБА_3 - адвоката Коломоєць І.В., яка у тому числі на запитання апеляційного суду зазначала, що оскільки вищезазначений нотаріальний договір сторін від 10.08.2020 року не містить конкретного розміру аліментів, які мати ОСОБА_1 мала сплачувати на користь батька ОСОБА_3 на утримання 2-х їх смільних неповнолітніх дітей, які залишились проживати із батьком, цей договір не міг підлягати і не підлягав примусовому виконанню за допомогою виконавчого напису нотаріуса, оглянувши надані Шевченківським районним судом м. Запоріжжя матеріали іншої справи № 336/3469/21, перевіривши законність та обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цієї справи, які містять у тому числі надані на виконання ухвали апеляційного суду інформацію державної виконавчої служби та належним чином завіреної копію матеріалів виконавчого провадження № 66576190 з примусового виконання судового наказу № 336/3469/21 від 16.08.2021 року (т.с. 2 а.с. 2-107), апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга первісного відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у цій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Встановлено, що сторона первісного позивача ОСОБА_3 із вищезазначеним рішенням, у тому числі в частині відмови у задоволенні його позовних вимог, та додатковим рішенням погодились, останнє в апеляційному порядку не оскаржували.
Первісний відповідач ОСОБА_1 в особі свого представника оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення первісного позову позивача, а саме: в частині визначеного до стягнення з неї розміру пені, який просить зменшити до 19248,00 грн. та додаткове рішення - в частині визначеного до стягнення розміру витрат на правничу допомогу, який просить зменшити до 2000,00 грн.
Таким чином, апеляційний суд переглядає законність та обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду першої інстанції у цій справі лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги первісного відповідача ОСОБА_1 і лише в оскаржуваній частині -в частині задоволення первісного позову позивача, а саме: в частині визначеного до стягнення з неї розміру пені, який просить зменшити до 19248,00 грн. та додаткове рішення - в частині визначеного до стягнення розміру витрат на правничу допомогу, який просить зменшити до 2000,00 грн.
У разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскаржуємої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується (постанова Верховного Суду від 03.10.2018 року у справі № 186/1743/15-ц).
В силу вимог ст. 374 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: змінити рішення (п.2).
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення …є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ст. 376 ч. 4 ЦПК України).
Апеляційний суд ухвалює рішення про зміну рішення суду першої інстанції у випадку, якщо помилки у неправильно прийнятому рішенні можливо усунути без його скасування, не змінюючи суть рішення і вони стосуються окремих його частин.
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Так, суд першої інстанції правильно керувався та правильно виходив:
- При ухваленні рішення в частині, яка є предметом апеляційного оскарження у цій справі в частині визначеного до стягнення розміру пені 64160,13 грн. - ст. ст. ст.ст.4,12,13,76-81,89,141, 206, 211, 261, 264, 265, 354,430ЦПК України, ст.196 СК України та виходив із того, що 10 серпня 2020 року сторони у цій справі - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , як батьки неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклади договір щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей, зокрема утримання дітей без визначення конкретного розміру останнього (аліментів) з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , з яким було визначено місце проживання цих дітей, який було посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Гура М.Г., р. № 496 Копія (т.с. 1 а.с. 75-76).
Позивач виховує двох дітей самостійно, мати дітей у їх утриманні та вихованні, участі не приймає.
03 червня 2021р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя винесено судовий наказ у справі № 336/3469/21 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання двох дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини з 29.04.2021р. (посвідчена суддею-доповідачем копія після огляду матеріалів іншої справи ЄУН № 336/3469/21 (т.с. 1 а.с. 68) у даному судовому засіданні 08.11.2023 року - т.с. 2 а.с. 119-120, яка може бути прийнята апеляційним судом до уваги у цій справі як доказ, передбачений ст. 367 ч. 3 ЦПК України, з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду в межах доводів апеляційної скарги первісного відповідача, та яка була отримана апеляційним судом в порядку ст. 81 ч. 7 ЦПК України).
Через невиконання цього судового наказу у добровільному порядку боржником ОСОБА_1 , 20 серпня 2021 року в Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № 66576190 (т.с. 1 а.с. 72), копія постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2021 року, відкритого за заявою стягувача від 190.08.2021 року, надсилалась державним виконавцем боржникові ОСОБА_1 за адресою, зазначеною у судовому наказі: АДРЕСА_1 , яка співпадає із зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання боржника ОСОБА_1 (т.с. 1 а.с. 12), а тому боржник вважається повідомленою про необхідність виконання вказаного судового наказу про сплату аліментів в силу вимог ст. 28 ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки матеріали цієї справи не містять доказів того, що боржник ОСОБА_1 на час надсилання їй копії вказаної постанови державним виконавцем перебувала за межами України та не могла отримувати останню (отримана апеляційним судом в порядку ст. 81 ч. 7 ЦПК України інформація державного виконавця т.с. 2 а.с. 1-106, яка може бути прийнята апеляційним судом до уваги у цій справі на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України з метою повного та всебічного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги сторони первісного відповідача).
Згідно з останнім розрахунком заборгованості державного виконавця Хортицького ВДВС заборгованість відповідача по аліментам утворилась за період з 29.04.2021 п 31.11.2022 та станом на 28 березня 2023 року становить 71714,10 грн. (т.с. 1 а.с. 6), який первісним відповідачем не оскаржений.
10.08.2022 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у відповідності до ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 20 % від суми заборгованості 37769,00 грн., що складає 7553,97 грн. (т.с. 1 а.с. 6).
За положеннями ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до Закону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Цей припис підтверджує довід про підвищений захист прав дитини.
Ст. 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів). У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо. Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідниммісячним платежем, помножену на 1 %.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 14-616цс18.
Судом першої інстанції було правильно встановлено, що первісним позивачем ОСОБА_3 позивачем до позову надано розрахунок пені за прострочення сплати аліментів, які жодного разу боржником ОСОБА_1 у період нарахування пені не сплачувались (т.с. 1 а.с. 90-91), який в повній мірі відповідає позиції Великої Палати Верховного суду викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).
Судом першої інстанції було також правильно встановлено, що первісним позивачем ОСОБА_3 у цій справі пред'явлені вимоги про стягнення пені за період з квітня 2021 року по листопад 2022 року (т.с. 1 а.с. 89), наданий стороною позивача розрахунок пені є вірним математично, та відповідає порядку нарахування пені, який визначено Верховним Судом у постанові від 03.04.2019 року.
Згідно із розрахунком, наданим стороною позивача, пеня за прострочення сплати аліментів за цей період складає 167614,30 грн.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Проте таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Відтак, враховуючи положення ч.1 ст.196 СК України та те, що до відповідача були застосовані заходи, передбачені ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів становить 64160,13 грн. (71714,10-7553,97), які слід стягнути з первісного відповідача ОСОБА_1 на користь первісного позивача ОСОБА_3 .
Суд першої інстанції також правильно вважав, що доводи представника первісного відповідача про наявність підстав для зменшення розміру неустойки (пені) до 19248, 00 грн. не заслуговують на увагу у цій справі.
Доводи апеляційної скарги сторони первісного відповідача ОСОБА_1 на рішення суду в оскаржуваній частині дублюють доводи заперечень сторони первісного відповідача у суді першої інстанції, яким останній вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.
Ці доводи є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію позивача, яку він та її представник вважають такою, що є єдино правильною та єдино можливою, ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України.
Хоча доводи первісного відповідача ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження у суді у цій справі в частині того, що вона копію вищезазначеного судового наказу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2022 року не отримувала, конверт із копією судового наказу для неї як боржника, повернувся на адресу суду першої інстанції з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» (т.с. 1 а.с. 68-71, т.с. 2 а.с. 117-118, з матеріалами справи ознайомився у подальшому її представник, посвідчені суддею-доповідачем копії матеріалів після огляду іншої справи ЄУН № 336/3469/21у даному судовому засіданні 08.11.2023 року, які раніше були предметом дослідження суду першої інстанції у цій справі).
Проте, судом першої інстанції у цій справі було правильно встановлено, що первісний відповідач ОСОБА_1 , як мати, була обізнана ще з 10.08.2020 року (дійсний та чинний нотаріальний договір сторін про цей обов'язок ОСОБА_1 , копія т.с. 1 а.с. 75-76, належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та стороною апелянта апеляційному суду не надані), про свій обов'язок сплачувати аліменти на користь первісного позивача ОСОБА_3 , як батька, на утримання їх 2-х спільних неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким вони залишились проживати.
Проте, остання свій обов'язок у добровільному порядку не виконувала. Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та стороною апелянта ОСОБА_1 апеляційному суду не надані.
В силу вимог ст. 189 СК України (Договір між батьками про сплату аліментів на дитину): 1. Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. 2. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Крім того, в силу вимог ст. 196 СК України (Відповідальність за прострочення сплати аліментів, оплати додаткових витрат на дитину): 1. У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками (в даному випадку це договір сторін від 10.08.2022 року, копія т.с. 1 а.с. 76-76), одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Проте, як було правильно встановлено судом першої інстанції, вказаний договір сторін про обов'язок матері ОСОБА_1 сплачувати аліменти на утримання цих дітей на користь батька ОСОБА_3 після 10.08.2020 року є неконкретним, зокрема не містить взагалі розміру цих аліментів, а тому він не міг підлягати і не підлягав примусовому виконанню на підстави виконавчого напису нотаріуса, у тому числі із правом нарахування пені за несплату цих аліментів.
Тому, первісний позивач ОСОБА_3 :
- отримав судове рішення у вигляді вищезазначеного судового наказу (ст. 258 ч. 1 п. 4 ЦПК України) суду від 03.06.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на його користь на утримання цих дітей аліментів у розмірі 1/3 частини її заробітку (доходу), починаючи з 29.04.2021 року і до досягнення найстаршою дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття
(т.с. 2 а.с. 119-120 посвідчена суддею-доповідачем копія після огляду матеріалів іншої справи ЄУН № 336/3469/21 (т.с. 1 а.с. 68) у даному судовому засіданні 08.11.2023 року - т.с. 2 а.с. 119-120, яка може бути прийнята апеляційним судом до уваги у цій справі як доказ, передбачений ст. 367 ч. 3 ЦПК України, з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду в межах доводів апеляційної скарги первісного відповідача, та яка була отримана апеляційним судом в порядку ст. 81 ч. 7 ЦПК України),
розмір яких було зменшено лише 13.09.2023 року (витяг постанови Запорізького апеляційного суду від 13.09.2023 року в іншій цивільній справі ЄУН № 337/2039/22(т.с. 2 а.с. 123-130), який може бути прийнятий апеляційним судом до уваги у цій справі з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду в межах доводів апеляційної скарги первісного відповідача, та яка була отримана апеляційним судом в порядку ст. 81 ч. 7 ЦПК України,
однак, який не впливає на правильність вирішення цієї справи судом першої інстанції пені за період нарахування пені з квітня 2021 року по листопад 2022 року, оскільки новий зменшений розмір аліментів має стягуватись лише з дня набрання рішенням суду законної сили 13.09.2023 року,
- та пеню нараховував у цій справі лише за період, охопленого судовим наказом, з квітня 2021 року, і по листопад 2022 року (уточнена позовна заява первісного позивача ОСОБА_10 т.с. 1 а.с. 89).
Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України. За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України).
Підстави для звільнення від доказування первісного відповідача ОСОБА_1 , передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні.
Первісний відповідач ОСОБА_1 та представник останньої не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів у спростування позову первісного позивача в частині задоволеного розміру пені з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 рішенням в оскаржуваній частині.
Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги сторони первісного відповідача.
Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасник справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).
В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. 3 ЦПК України, стороною первісного відповідача ОСОБА_1 апеляційному суду не надані.
Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов'язковою підставою для скасування або зміни рішення.
В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.
Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі або ж його зміни.
Разом із цим, додаткове рішення суду першої інстанції у цій справі в оскаржуваній частині підлягає зміні в частині розміру стягнутих з первісного відповідача ОСОБА_1 документально підтверджених понесених
(заява сторони первісного позивача від 04.07.2023 року про ухвалення додаткового рішення до рішення від 03.07.2023 року на додаткове рішення, подана у цій справі з додержанням вимог ст. 141 ч. 8 ЦПК України (т.с. 1 а.с. 172-174), із додатками: розрахунком цих витрат з 24.11.2022 року по 03.07.2023 року від 03.07.2023 року на загальну суму 12000,00 грн., а саме: супровід клієнта у суді першої інстанції у цій справі, у тому числі усна консультація, підготовка позову (25.11.22, 12.12.22, 28.03.23), відзив на зустрічний позов (10.03.23), відповідь на відзив (10.03.23), заяви, клопотання, участь у судових засіданнях, адвокатські запити, долучення доказів (27.03.23, 12.05.23) кількістю 12 годин (копія т.с. 1 а.с. 175), підписаним без зауважень актом від 03.07.2023 року приймання-передачі виконаних робіт/правничих послуг між первісним позивачем ОСОБА_3 та адвокатом Коломоєць І.В. на загальну суму 12000,00 грн., квитанцією адвоката Коломоєць І.В. від 03.07.2023 року № 46 про отримання 12000,00 грн. від ОСОБА_3 за договором про надання правової допомоги від 0108/2022 року № 01.08.2022 (копія т.с. 1 а.с. 176), договором № 0108/2022 від 01.08.2022 року між адвокатом Коломоєць І.В. та первісним позивачем ОСОБА_3 (копія т.с. 1 а.с. 177, ордер адвоката Коломоєць І.В. на представництво інтересів ОСОБА_3 у цій справі у суді першої інстанції (т.с. 1 а.с. 178), свідоцтво адвоката Коломоєць І.В. (копія т.с. 1 а.с. 179), ЦПК України не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката, а також не встановлено форму такого документу; адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (довідку тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта; тому, надані стороною первісного позивача у цій справі суду першої інстанції вищезазначені документи (квитанція та акт) на підтвердження понесення первісним позивачем витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді на загальну суму 12000,00 грн., підписані без зауважень первісним позивачем та адвокатом, є належними письмовими доказами понесення останніх первісним позивачем у цій справі, що узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.04.2020 року у справі №727/4597/19, який є обов'язковим доля врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України)
у суді першої інстанції первісним позивачем ОСОБА_3 судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції з «12000,00 грн.» до «10736,00грн.».
Оскільки, в силу вимог ст. 133 ч. ч. 1, 3 п. 1 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Суд першої інстанції при вирішенні питання про ці судові витрати у вигляді витрат первісного позивача на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції помилково не врахував вимоги ст. 141 ч. 2 п. 3 ЦПК України, за змістом якої: інші судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, первісний позивач ОСОБА_3 має право на компенсацію за рахунок первісного відповідача ОСОБА_1 судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції пропорційно до суми задоволених судом першої інстанції його позовних вимог у цій справі лише у розмірі 10736,00 грн.
Розрахунок: попередньо про орієнтовний розмір 5000,00 цих витрат було повідомлено суд першої інстанції первісним позивачем ОСОБА_3 в його позові (т.с. 1 а.с. 3 зворот), уточненому позові 10000,00 грн. (т.с. 1 а.с. 89), документально підтверджені понесені витрати первісного позивача ОСОБА_3 на загальну суму 12000,00 грн., які суд першої інстанції, з урахуванням вимог ст. 137 ЦПК України та вищезазначених правових висновків Верховного Суду, обов'язкових для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України, правильно визнав обґрунтованими, доведеними, дійсними та співмірними із витраченим часом та виконаною роботою адвокатом Коломоєць І.В. у цій справі в інтересах первісного позивача ОСОБА_3 , враховуючи підписання та подання усіх процесуальних документів у цій справі від імені первісного позивача виключно адвокатом Коломоєць І.В. та відсутність первісного позивача у цій справі у жодному із судових засідань у суді першої інстанції (т.с. 1 а.с. 3 зворот, 11, , 34, 52, 57, 62 зворот, 74 зворот, 77 зворот, а.с. 80, 89, 105-106, 174), * суму задоволених позовних вимог первісного позивача ОСОБА_3 64160,13 грн. (рішення т.с. 1 а.с. 168)/ сума заявлених позовних вимог первісним позивачем ОСОБА_3 71714,10 грн. (уточнена позовна заява первісного позивача т.с. 1 а.с. 89).
Доводи апеляційної скарги сторони первісного відповідача ОСОБА_1 на додаткове рішення суду в оскаржуваній частині дублюють доводи заперечень сторони первісного відповідача у суді першої інстанції, яким останній вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.
Так, суд першої інстанції при вищевикладених правильно встановлених обставинах цієї справи правильно дійшов правильного висновку про відхилення доводів представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Біліченко О.О. щодо зменшення розміру вищезазначених витрат первісного позивача на професійну правничу допомогу до 2000,00 грн. з підстав необґрунтованого завищення суми.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги сторони первісного відповідача лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи.
За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 слід задовольнити частково, рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2023 року у цій справі в оскаржувані частині залишити без змін, додаткове рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 липня 2023 року у цій справі в оскаржуваній частині змінити, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу з «12000,00 грн.» до «10736,00грн.», в іншій частині додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В іншій частині рішення та додаткове рішення в апеляційному порядку не оскаржувались та апеляційним судом не переглядались.
Крім того, в силу вимог ст. 141 ЦПК України в разі часткового задоволення апеляційної скарги сторони первісного відповідача при вищевикладених обставинах, остання не має право на компенсацію у цій справі будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.
Керуючись ст. ст. 7, 12, 81-82, 89, 141, 367-369, 372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2023 року у цій справі в оскаржувані частині залишити без змін.
Додаткове рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 липня 2023 року у цій справі в оскаржуваній частині змінити, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрат на правничу допомогу з «12000,00 грн.» до «10736,00грн.».
В іншій частині додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В іншій частині рішення та додаткове рішення в апеляційному порядку не оскаржувались та апеляційним судом не переглядались.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в частині, яка була предметом апеляційного перегляду, в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.
Повний текст постанови апеляційним судом складений 17.11.2023 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С.Кочеткова І.В.Подліянова Г.С.