Справа № 308/12973/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2023 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря: ОСОБА_4 ,
учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 -о.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп/4806/644/21 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 -о. на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 листопада 2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Росош, Свалявського району, громадянина України, українця, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.343 та ч.1 ст.369 КК України
ВСТАНОВИВ:
Затверджено угоду про визнання винуватості від 28 вересня 2021 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_8 у присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_9 .
Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 листопада 2021 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 369 та ч.1 ст. 343 КК України і призначено йому покарання:
за ч. 1 ст. 343 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят ) гривень в дохід держави
за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Роз'яснено ОСОБА_6 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 ухвалено не обирати.
Речові докази по справі:
- грошові кошти в сумі 1000 гривень, а саме п'ять купюр номіналом по 200 гривень з серійними номерами ДД 4556097, ТЄ 9587051, ТЕ 5348194, ХЗ 5401171, ХИ 6066969 - ухвалено конфіскувати на користь держави.
Арешт накладений на грошові кошти грошові кошти в сумі 1000 гривень, а саме п'ять купюр номіналом по 200 гривень з серійними номерами ДД 4556097, ТЄ 9587051, ТЕ 5348194, ХЗ 5401171, ХИ 6066969 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 10 вересня 2021 року - ухвалено скасувати.
Згідно з вироком ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
06.09.2021 року приблизно о 13 години 40 хвилин, ОСОБА_6 , біля будинку № 52 по вул. Малодобронській в с. Велика Добронь Великодобронської сільської громади Ужгородського району, керуючи транспортним засобом марки «ЗИЛ-ММЗ 554М» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », відповідно до п.8 ч.1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліції» був зупинений працівником поліції ОСОБА_10 та на вимогу останнього пред'явити посвідчення водія, реєстраційний документи на транспортний засіб та документи для перевезення деревини ОСОБА_6 пред'явив посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу з серійним номером НОМЕР_3 та товаро - транспортну накладну з серійним номером НОМЕР_4 від 10.08.2021 року, яка не відповідала дійсності у зв'язку з чим поліцейським було проінформовано про можливе перевезення незаконно зрубаних дерев через гарячу лінію «102» органи Національної Поліції України. Біля 14 год. 09 хв. ОСОБА_6 умисно, з метою уникнення у подальшому відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, розраховуючи на можливість залишити місце події без подальшого інформування про виявлення кримінального правопорушення, тобто на не вчинення дії з використанням влади, перебуваючи біля службового транспортного засобу , а саме легкового автомобіля марки «Shcoda Rapid», державний номерний знак « НОМЕР_5 », поклав грошові кошти, а саме : п'ять купюр номіналом по 200 гривень з серійними номерами ДД 4556097, ТЄ 9587051, ТЕ 5348194, ХЗ 5401171, ХИ 6066969 до пакету документів, який надав поліцейському ОСОБА_10 в руки, тобто надав неправомірну вигоду, достовірно розуміючи, що ОСОБА_10 є службовою особою Національної поліції України.
Згодом ОСОБА_10 відмовився від отримання згаданих грошових коштів та згідно з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» поінформував про подію, що мала місце, через гарячу лінію «102» органи Національної поліції.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у наданні неправомірної вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, а також у впливі у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу з метою добитися прийняття незаконного рішення ОСОБА_6 вчинив суспільно-небезпечні діяння передбачені ч.1 ст. 369 та ч.1 ст. 343 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 -о. подали апеляційну скаргу, в якій зазначили, що оскаржуваний вирок суду не відповідає вимогам ст.ст.474, 475 КПК України та загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених ч.3 ст.475 КПК України, є необґрунтованим та невмотивованим, таким, що ухвалений з грубим порушенням норм кримінального процесуального закону і з цих підстав є незаконним та підлягає скасуванню. Вважають, що суд першої інстанції по з'ясуванню всіх обставин, передбачених ч.4 ст.474 КПК України, не виконав, став на бік прокурора та затвердив угоду укладену між прокурором та обвинуваченим на умовах, які відкрито порушують права обвинуваченого, який фактично злочину не вчиняв, а повідомлення поліцейського ОСОБА_10 про кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.343, ч.1 ст.369 КК України, є завідомо неправдивими і такими, що спрямовані на фіксування «результатів розкриття ним злочинів». Просять суд, скасувати оскаржуваний вирок суду про затвердження угоди про визнання винуватості від 28.09.2021, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_6 та прокурором відповідно до якого ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.369, ч.1 ст.343 КК України і притягнуто до відповідальності та закрити кримінальне провадження.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 16.12.2021 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 -о. на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 листопада 2021 року.
Ухвалою від 04.01.2022 вказану апеляційну скаргу було призначено до апеляційного розгляду.
Ухвалою від 10.05.2023 кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 343 та ч.1 ст. 369 КК України було прийнято до свого провадження суддею-доповідачем ОСОБА_1 .
До початку розгляду провадження по суті в судовому засіданні апеляційним судом поставлено на вирішення питання щодо наявності визначених кримінальним процесуальним законом підстав для апеляційного оскарження обвинуваченим та його захисником вироку з урахуванням положень ст.394 КПК України.
В судове засідання потерпілий ОСОБА_10 не з'явився, про дату час, та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не надав, судова колегія вважає, у даному випадку для забезпечення оперативності судового провадження, можливим розглянути справу без участі потерпілого.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів доходить до наступного.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Водночас право на доступ до суду не є абсолютним і підлягає дозволеним обмеженням, зокрема, щодо кола судових рішень, які можуть бути переглянуті в апеляційному порядку. Такі обмеження не шкодять самій суті права доступу до суду, переслідують легітимну мету - ефективний розгляд судом лише справ відповідного рівня значущості, а також обґрунтовані пропорційністю між застосованими засобами і поставленою метою.
Так, кримінальним процесуальним законом визначено суттєві особливості розгляду кримінальних проваджень на підставі угод. Главою 35 КПК встановлено умови, за яких може бути укладено угоду про примирення або угоду про визнання винуватості, вимоги до змісту угоди, наслідки укладення та затвердження угоди, порядок судового провадження на підставі угоди.
За змістом ч. 2 ст. 473 КПК України одним із наслідків укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу.
Частина 4 статті 475 КПК України передбачає, що вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим Кодексом, на підставах, передбачених ст. 394 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди.
Зі змісту угоди про визнання винуватості від 28 вересня 2021 року вбачається, що ОСОБА_6 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_9 поставив свій особистий підпис в графі, в якій останньому в повному обсязі роз'яснені вимоги ст. 473 КПК України.
Відповідно до журналу судового засідання від 09 листопада 2021 року, суд першої інстанції належним чином роз'яснив ОСОБА_6 наслідки укладення угоди, а також підстави, з яких може бути оскаржене судове рішення, ухвалене на підставі угоди.
Як слідує зі змісту апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 -о., вони не оскаржують вирок з підстав, наведених у п.1 ч.4 ст.394 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження в даному випадку було відкрито помилково.
За вимогами ч.4 ст.399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Колегія суддів також зважає на позицію Верховного Суду, викладену в постанові № 51-7299км18 від 27 лютого 2019 року, згідно якої, якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що воно відкрите за апеляційною скаргою на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.
За вказаних обставин, враховуючи правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду, оскільки апеляційне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого та його захисника на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 листопада 2021 року відкрито помилково, тому колегія суддів вважає, що відкрите (розпочате) апеляційне провадження за такою скаргою підлягає закриттю з урахуванням ч. 6 ст. 9 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись 399, 405, 407, 474 КПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 -о. на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 листопада 2021 рокувідносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 343 та ч.1 ст. 369 КК України, - закрити з підстав оскарження рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню.
Ухвала набирає законної сили з моменту ї проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.
Судді