Справа № 686/30494/23
Провадження № 1-кс/686/9765/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2023 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 , погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, раніше судимого, на час вчинення кримінального правопорушення - військовослужбовець військової служби за призивом під час мобілізації, старший навідник 3 мінометного взводу мінометної батареї ВЧ НОМЕР_1
у кримінальному провадженні №62023240010000121,
ВСТАНОВИВ:
16.11.2023 року слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з клопотанням, яке погоджено з процесуальним прокурором у кримінальному провадженню ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 .. В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, який є тяжким злочином, та існують передбачені ст.177 КПК України ризики, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Заслухавши пояснення прокурора та слідчого, які клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні, підозрюваного та його захисника, які заперечили щодо задоволення вказаного клопотання, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Першим слідчим відділом (із дислокацією у м. Хмельницький) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023240010000121 від 14.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.02.2022 № 2 старшого солдата ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 ), який 26.02.2022, відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №69/2022, призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу під час мобілізації, призначений на посаду старшого навідника 3 мінометного взводу мінометної батареї ВОС-143803А військової частини НОМЕР_1 , та з 26.02.2022 зарахований до списків особового складу вказаної військової частини і поставлений на всі види забезпечення, та вважається таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до положень п. 9 ст. 1, п. 1 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу, а початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.
Відтак, з моменту прийняття на військову службу старшого солдата ОСОБА_6 у військову частину НОМЕР_1 , він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби за призовом під час мобілізації.
Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують кожного громадянина України захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України.
Будучи військовослужбовцем військової службу за призовом під час мобілізації, старший солдат ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до ст.ст. 129, 130, 131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, передбачено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, а також зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24.02.2022 Президент України видав Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, відповідно до якого з 05 год. 30 хвилин 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, строком на 30 діб. Цього ж дня Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який набрав чинності 24.02.2022.
14.03.2022 Президент України видав Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022, відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб. 15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який набрав чинності 18.03.2022.
18.04.2022 Президент України видав Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №259/2022, відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 року строком на 30 діб. 21.04.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який набрав чинності 22.04.2022.
17.05.2022 Президент України видав Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №341/2022, відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022, строком на 90 діб, тобто до 23.08.2022. 22.05.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який набрав чинності 23.05.2022.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» 573/2022 від 12 серпня 2022 року, який затверджений Законом України № 2500-IX від 15 серпня 2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
07.11.2022 Президент України видав Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №757/2022, відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. 16.11.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який набрав чинності 18.11.2022.
06.02.2023 Президент України видав Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 58/2023, відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. 07.02.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який набрав чинності 07.02.2023.
01.05.2023 Президент України видав Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 254/2023, відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб (тобто до 18 серпня 2023 року). 02.05.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
26.07.2023 Президент України видав Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 451/2023, відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. 27.07.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
06.11.2023 Президент України видав Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 734/2023, відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. 06.11.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною радою України приймає Президент України. Відповідних рішень Президентом України не приймалось, таким чином, з урахуванням вищенаведеного, слід прийти до висновку, що в період з 24.02.2022 і по теперішній час на території України діє воєнний стан.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, слід прийти до висновку, що старший солдат ОСОБА_6 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану за наступних обставин.
Під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації, старший солдат ОСОБА_6 , у відповідності до зазначеного законодавства України, зобов'язаний був свято і непорушно додержуватися вимог Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати свій військовий обов'язок, не допускати негідних вчинків.
Натомість, старший солдат ОСОБА_6 , діючи всупереч інтересам військової служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину проти встановленого порядку несення військової служби.
Так, Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 листопада 2022 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначено йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання, із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді арешту строком на шість місяців, з позбавленням його військового звання «старший солдат».
Цим же Вироком передбачено, що призначене покарання відбувати на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ).
21.03.2023 ОСОБА_6 надав до ІНФОРМАЦІЯ_4 - військовому коменданту (місто Київ) особисте зобов'язання письмового характеру про те, що він, старший навідник 3 мінометного взводу 3 мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 , зобов'язується протягом доби з моменту вибуття з гауптвахти відділу організації охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 (по АДРЕСА_3 ) самостійно прибути до подальшого проходження військової служби.
В подальшому 21.03.2023 о 12 год. 00 хв. ОСОБА_6 був звільнений з гауптвахти відділу організації охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 військової частини НОМЕР_2 та вибув до місця подальшого проходження військової служби, яким являється військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ).
22.03.2023 в групу персоналу військової частини НОМЕР_1 надійшло повідомлення від 22.03.2022 з гауптвахти відділу організації охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 (по АДРЕСА_3 ) військової частини НОМЕР_2 про те, що 21.03.2023 о 12 год. 00 хв. був звільнений з гауптвахти для подальшого проходження військової служби військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 .
Разом з тим, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, старший навідник 3 мінометного взводу 3 мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем (крім строкової служби), у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1, п. 3 ч. 9 ст. 1, п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127-131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, маючи намір тимчасово ухилитись від несення обов'язків військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в умовах воєнного стану, без поважних причин та дозволу командування військової частини НОМЕР_1 , 22.03.2023 для проходження подальшої військової служби до військової частини НОМЕР_1 , що по адресу: АДРЕСА_4 , не з'явився, поважних причин свого не з'явлення, командуванню військової частини НОМЕР_1 , не повідомив, натомість вибув до місця свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язаний з проходженням військової служби, до його затримання 15.11.2023 працівниками правоохоронного органу у м. Хмельницькому, тим самим, припинивши виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України.
Тим самим ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинені військовослужбовцем (крім строкової служби)в умовах воєнного стану.
15.11.2023 ОСОБА_6 затримано, в порядку ч. 1 ст. 208 КПК України.
15.11.2023 ОСОБА_6 допитано в якості підозрюваного. Підозрюваний повідомив, що у вчиненому щиро розкаюється.
16.11.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України підтверджується зібраними доказами, а саме:
- повідомленням командира військової частини НОМЕР_1 ;
- матеріалами службового розслідування військової частини НОМЕР_1 ;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,іншими документальними матеріалами кримінального провадження.
Так, під час досудового розслідування встановлені обставини, які прямо вказують на вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за якими останньому пред'явлено обґрунтовану підозру.
Необхідність обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі, а саме запобігання спробам: Переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_6 , обізнаний про обставини кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, матиме реальну можливість перешкоджати всебічному, повному і неупередженому дослідженню обставин кримінального провадження, а відповідно наданню їм належної правової оцінки та забезпеченню прийняття законних, обґрунтованих і неупереджених процесуальних рішень у розумні та/або передбаченні КПК України строки, що вказує на наявність ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України; а також підозрюваний ОСОБА_6 раніше судимий за вчинення аналогічного кримінального правопорушення, а саме за ч. 5 ст. 407 КК України, у якому визнаний винним з призначеним відбуванням покарання, не має постійного джерела доходів, а тому може вчинити інше кримінальне правопорушення, або ж продовжити ухилятися від військової служби, а тому може продовжити кримінальне правопорушення, що вказує на наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України..
Обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 та може призвести до його переховування від органів слідства та суду, а також скоєння іншого кримінального правопорушення. А тому тримання підозрюваного ОСОБА_6 , під вартою є єдиним, виключним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного на час досудового слідства та судового розгляду справи.
Метою обрання щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є попередження в подальшому реалізації підозрюваним наведених вище існуючих ризиків.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Санкцією ч. 5 ст. 407 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
Із урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_6 , та виняткової суспільної небезпеки діяння, яке йому інкримінується, можна зробити висновок, що жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як тримання під вартою, не забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 щодо виконання ним процесуальних рішень та не унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам.
Окрім того, у даному клопотанні беззаперечно та поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та активно перешкоджати кримінальному провадженню.
12 вересня 2022 року набрав чинності прийнятий Верховною Радою України Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо обрання запобіжного заходу до військовослужбовців, які вчинили військові злочини під час дії воєнного стану» від 16 серпня 2022 року №2531-ІХ, спрямований на унеможливлення застосування будь-яких інших запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, до військовослужбовців, які вчинили окремі військові злочини під час дії воєнного стану.
Варто звернути увагу, що військовий злочин, вчинений військовослужбовцем під час дії правового режиму воєнного стану свідчить про максимальний ступінь суспільної небезпеки, як самого діяння, так і особи, що його вчинила, а отже до такого військовослужбовця повинно бути застосовано тримання під вартою.
Відповідно до частини сьомої статті 176 КПК України, під час дії воєнного стану застосування виключно запобіжного заходу, визначеного пунктом 5 частини першої цієї статті (тобто тримання під вартою), можливе до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються тільки у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, під час дії воєнного стану, є підстави не визначати йому розмір застави у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи наведені ризики, усі, визначенні ст.178 КПК України, обставини в їх сукупності (тяжкість кримінального правопорушення та конкретні обставини його вчинення за яких повідомлено ОСОБА_6 підозру - останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення), вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, особу підозрюваного та міцність соціальних зв'язків вважаю, що відносно підозрюваного слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Інший більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, за вставлених у справі обставин та наявних ризиків, на переконання слідчого судді, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України вважаю за можливе не визначити розмір застави.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 12 січня 2024 року включно.
Ухвала діє по 12 січня 2024 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_1