Справа №766/4557/23
н/п 3/766/3589/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2023 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинська В.Е., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №2 ГУНП в Херсонській області Херсонського РУП про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП відповідно до довідки ДП «ІСС» від 06.09.2023 не встановлено, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
встановив:
Відносно ОСОБА_1 , складено протокол серії ВАВ №887221 від 15.08.2023 за змістом якого ОСОБА_1 , 15.08.2023 року близько 07-30 год., перебуваючи за адресою : АДРЕСА_1 , вчинив сварку, вході якої виражався нецензурно в бік свого пасинка ОСОБА_2 , чим вчинив відносно нього домашнє насилля психологічного характеру.
Дії ОСОБА_1 , згідно протоколу про адміністративне правопорушення кваліфіковано за ч.1ст.173-2КУпАП,а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суд завчасно, направив ОСОБА_1 , судову повістку про виклик у судове засідання на адресу, зазначену під час складання адміністративного протоколу.
В судові засідання, призначені на 29.08.2023, 25.09.2023, 26.10.2023, 13.11.2023 ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу проживання, смс-повідомлення, підтвердження про отримання яких наявні в матеріалах справи, оголошенням на офіційному сайті Херсонського міського суду Херсонської області.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
Протокол про адміністративне правопорушення було складено у присутності ОСОБА_1 .
Проте, зловживаючи своїми правами, ОСОБА_1 , не вжив належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження, заяв та клопотань, в тому числі про зміну місця проживання, до суду не подавав.
З огляду на викладене, судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 , до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останньої.
Так, вина ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення підтверджена наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 887221 від 15.08.2023 року, в якому викладено обставини вчиненого ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення;
-терміновим заборонним приписом від 15.08.2023 року відносно ОСОБА_1 ;
-рапортом від 15.08.2023 року, відповідно до якого отримано заяву та зареєстровано ЄО за №20376 від 15.08.2023 року, як домашнє насилля, яким встановлено, що 15.08.2023 року о 07-43 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 пасинок наніс заявнику тілесні ушкодження, чи потрібно ЕМД невідомо. Заявник ОСОБА_1 ;
-рапортом інспектора взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Одеській області, відповідно до якого зазначено, що було отримано 15.08.2023 року виклик з гарячої лінії 102 про домашнє насильство за адресою: АДРЕСА_1 , де заявник ОСОБА_1 , після прибуття на місце виклику, пояснив, що син його співмешканки наніс йому декілька ударів в обличчя;
-заявою ОСОБА_1 , відповідно до якої, просить прийняти міри щодо пасинка ОСОБА_2 , який 15.08.2023 року о 07-год. ранку увірвався до будинку, зламав вхідні двері, та побив його.
Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, за диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
У свою чергу спеціальним Законом, який визначає відповідні поняття, що застосовано у вищевикладеній нормі, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 р. №2229-VIII (далі Закон), відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Виходячи із диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, обов'язковим елементом складу адміністративного правопорушення є настання певних наслідків від вчинення винною особою дій фізичного, психологічного чи економічного характеру по відношенню до потерпілого, а саме: завдання чи ймовірна можливість завдання шкоди фізичному чи психологічному здоров'ю особи, відносно якої вчинені такі дії. Таким чином, законодавцем встановлено, що відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП наступає за психологічне насильство, яке могло завдати або завдало шкоду фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Обов'язок довести, що вчинене психологічне насильство могло завдати або завдало шкоду фізичному або психічному здоров'ю потерпілого покладається на посадову особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення.
Разом з тим протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали не свідчать про те, що ОСОБА_1 , застосував психологічне або фізичне насильство, яке могло завдати чи завдало шкоду фізичному або психічному здоров'ю потерпілого ОСОБА_2 , оскільки висновки зроблені щодо наявності в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення зроблені лише на підставі повідомлення до поліції про вчинення сварки. Заява потерпілого ОСОБА_2 , як і його письмові пояснення щодо подій, що мали місце 15.08.2023 року в матеріалах справи відсутні. Також, матеріали справи не містять жодних доказів того, що ОСОБА_2 , було спричинено або могло бути спричинено насильство психологічне чи фізичне. А навпаки матеріали справи свідчать, в тому числі і з рапорту від 15.08.2023 року вбачається, що саме ОСОБА_1 було спричинено насилля фізичного характеру (нанесено декілька ударів по обличчю).
У свою чергу Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності. Отже, в діях останньої відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст. ст. 247, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
постановив:
Провадження в справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП відповідно до довідки ДП «ІСС» від 06.09.2023 не встановлено, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
СуддяВ. Е. Дорошинська