ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
_____________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
іменем України
07.11.2023 Справа №905/3/23
Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., при секретарі судового засідання Пелих Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д; ідентифікаційний код 14360570)
до відповідача 1: Приватного акціонерного товариства "Слов'янський машинобудівний завод" (84112, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Світлодарська, буд.65, ЄДРПОУ 01412377, ел. пошта: it@smz.ua, marketing@smz.ua, glbuhgalter@smz.ua)
до відповідача 2: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про солідарне стягнення 2 995 473,81грн., з яких заборгованість за кредитом в розмірі 2 765 576,27 грн., заборгованість за відсотками з користування кредитом в розмірі 229 897,54 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: Шевченко А.О. (довіреність №7936-К-Н-О от 14.09.2021.)
від відповідачів: Наумова О.М. (на підставі ордерів АН № № 1125999 від 06.03.2023 та АН № № 1124417 від 01.03.2023)
СУТЬСПОРУ
Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Слов'янський машинобудівний завод" та фізичної особи ОСОБА_1 про солідарне стягнення 3 089 349,76 грн., з яких заборгованість за кредитом в розмірі 2 765 576,27 грн., заборгованість за відсотками з користування кредитом в розмірі 323 773,49 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем Приватним акціонерним товариством "Слов'янський машинобудівний завод" зобов'язань з повернення коштів за договором овердрафтового кредиту №KTVKLOF7034 від 21.06.2016 та відсотків за користування кредитом.
Враховуючи, що в забезпечення виконання зобов'язань за договором овердрафтового кредиту №KTVKLOF7034 від 21.06.2016 між Акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 був укладений договір поруки від 13.02.2020 №№KTVKLOF7034/DP1, позивач просить стягнути заборгованість з Приватного акціонерного товариства "Слов'янський машинобудівний завод" та ОСОБА_1 як солідарних боржників.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.01.2023 року відкрито провадження у справі № 905/3/23. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.03.2023 продовжено строк розгляду справи №905/3/23 на стадії підготовчого провадження на тридцять днів до 26.04.2023 та відкладено підготовче засідання на 04.04.2023.
Ухвалою суду від 04.04.2023 було відкладено підготовче засідання на 25.04.2023.
Ухвалою суду від 25.04.2023 відкладено підготовче засідання на 22.05.2023.
Ухвалою суду від 22.05.2023 відкладено підготовче засідання на 13.06.2023.
Ухвалою суду від 13.06.2023 відкладено підготовче засідання на 03.07.2023.
Ухвалою суду від 03.07.2023 відкладено підготовче засідання на 01.08.2023.
Ухвалою суду від 01.08.2023 відкладено підготовче засідання на 06.09.2023.
Ухвалою суду від 06.09.2023 відкладено підготовче засідання на 10.10.2023.
В підготовчому засіданні 10.10.2023 оголошено перерву до 13.10.2023 до 12:00 год.
13.10.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № KTVKLOF7034 від 21.06.2016 року, в розмірі 2 995 473,81 грн. (2 765 576,27 грн - заборгованість за кредитом; 229 897,54 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом).
Ухвалою суду від 13.10.2023 прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог, закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 07.11.2023.
Як зазначалось, провадження у справі було відкрито 27.01.2023 та її розгляд здійснювався за правилами загального позовного провадження.
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у ст.ст.2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
В силу норм ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997 і набула чинності в Україні 11.09.1997.
З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Відповідно до ст.6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж «розумного строку» цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує «процесуальну» справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Mirolubov and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), §103).
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку «розумності строку» розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013р., Папазова та інші проти України від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз'яснив, що строк, який можна визначити «розумним», не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався .
В той же час, судом враховано, що ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У зв'язку із введенням на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, у відповідності до розпорядження голови суду, доступ до приміщення суду тимчасово обмежений, запроваджено роботу суду у віддаленому режимі.
З огляду на наведене, рішення у справі прийнято судом з урахуванням об'єктивних обставин та в умовах неможливості розгляду відповідного спору у визначені ч.3 ст.177, ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України строки.
Представник позивача під час розгляду даної справи наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з урахуванням наданої заяви про зменшення позовних вимог.
Відповідач 1 під час розгляду даної справи проти задоволення позовних вимог заперечував. У відзиві на позовну заяву (т.1, а.с. 189-207) відповідач 1 частково визнав позовні вимоги, з урахуванням дії форс-мажорних обставин та зазначив, що при укладенні договору №KTVKLOF7034 від 21.06.2016 з позивачем, відповідач не знав та не міг знати про те, що настануть форс-мажорні обставини, а саме військова агресія Російської Федерації проти України, і що відповідач не зможе здійснювати господарську діяльність на території, де розміщуються виробничі приміщення та обладнання у зв'язку з тим, що доступ до них не надається військовими ЗСУ. До вказаного відзиву відповідачем додано сертифікат Донецької Торгово-промислової палати № 1400-23-1943 від 21.04.2023, відповідно до якого настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, бойових дій на території Донецької області та неможливості здійснювати господарську діяльність, унеможливило виконання Приватним акціонерним товариством "Слов'янський машинобудівний завод" обов'язку повернути заборгованість у розмірі 3089 349,76 грн., в тому числі: за кредитом - 2 765 576,27 грн., за процентами - 323 773,49 грн., відповідно до умов договору про надання овердрафтового кредиту №KTVKLOF7034 від 21.06.2016, укладеним з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у строк до 14.03.2022.
Крім того, відповідач надав проект мирової угоди по даній справі та просив ії затвердити.
У письмових поясненнях (т. 2, а.с. 79-80) відповідач 1 зазначив про те, що розмір заборгованості за відсотками за користування кредитом на теперішній час складає 229 897,54 грн., а не 323 773,49 грн., на підтвердження чого надав виписки по рахунку за період з 25.02.2022 по 28.09.2023.
Представник відповідача 2 під час розгляду даної справи проти задоволення позовних вимог заперечував. У письмових поясненнях (т. 1, а.с. 223-225) наполягав на тому, що при укладенні договору поруки №KTVKLOF7034/DP1 від 13.02.2020 він не знав та не міг знати про те, що настануть форс-мажорні обставини, а саме: військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні та те, що відповідач 1 - ПрАТ "Слов'янський машинобудівний завод" не зможе здійснювати господарську діяльність. Крім того, 21.04.2023 відповідачем 2 було повідомлено позивача про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). До вказаних пояснень відповідачем додано сертифікат Донецької Торгово-промислової палати № 1400-23-1945 від 21.04.2023, відповідно до якого настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, бойових дій на території Донецької області, призупиненням трудового договору з ПрАТ «СМЗ» та відсутністю заробітної плати та унеможливило виконання ОСОБА_1 обов'язку повернути кредитору, відповідно до умов договору про надання овердрафтового кредиту №KTVKLOF7034 від 21.06.2016, кредитні кошти та відсотки за користування (заборгованість) у розмірі 3089 349,76 грн., в тому числі: за кредитом - 2 765 576,27 грн., за процентами - 323 773,49 грн., у строк до 14.03.2022, за договором поруки №KTVKLOF7034/DP1 від 13.02.2020.
Представник позивача в судове засідання 07.11.2023 з'явився, підтримав позовні вимоги з урахуванням наданої раніше заяви про зменшення позовних вимог та надав усні пояснення по справі.
Представник відповідачів 1, 2 в судове засідання 07.11.2023 з'явився, підтримав правові позиції по справі, які ним викладались в процесі розгляду справи та надав усне клопотання про залишення без розгляду наданого раніше суду клопотання про затвердження мирової угоди. Дане клопотання судом розглянуто та задоволено.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
ВСТАНОВИВ
21.06.2016 між Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (далі - банк) та Приватним акціонерним товариством "Слов'янський машинобудівний завод" (далі - клієнт) було укладено договір №KTVKLOF7034 (далі-договір), відповідно до п.1.1. якого (в редакції договору про внесення змін від 17.01.2022 до договору №KTVKLOF7034 від 21.06.2016) банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується здійснювати овердрафтове обслуговування позичальника, яке полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку позичальника № НОМЕР_2 , відкритому у банку (далі - поточному рахунку) за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3 цього договору, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Овердрафт надається на поповнення обсягових коштів і здійснення поточних платежів позичальника.
Кредит надається в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати процентів винагороди в обумовлені цим договором терміни (п. 1.2 договору в редакції договору про внесення змін від 17.01.2022 до договору №KTVKLOF7034 від 21.06.2016).
Згідно п. 1.3 договору (в редакції договору про внесення змін від 17.01.2022 до договору №KTVKLOF7034 від 21.06.2016) ліміт, стосовно цього договору, є сумою грошових коштів, у межах якої банк зобов'язується здійснити сплату розрахункових документів позичальника понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку.
У пунктах А.1-А.4 договору (в редакції договору про внесення змін від 17.01.2022 до договору №KTVKLOF7034 від 21.06.2016) сторонами погоджено вид кредиту - овердрафтовий кредит, кредитний ліміт - 3 000 000,00 грн. на поповнення обігових коштів, термін повернення кредиту - 16.01.2023, період безперервного користування кредитом - не більше 30 днів.
Зобов'язання позичальника забезпечуються: договором поруки №KTVKLOF7034/DP1 від 13.02.2020 (п. А5 договору в редакції договору про внесення змін від 17.01.2022 до договору №KTVKLOF7034 від 21.06.2016).
Згідно п. 1.5 договору (в редакції договору про внесення змін від 17.01.2022 до договору №KTVKLOF7034 від 21.06.2016) овердрафтові кредитування позичальника здійснюється банком у межах ліміту і строку, встановлених згідно з п.п. 1.3, 1.4 цього договору, з періодом безперервного користування кредитом згідно з п. А.4 цього договору. Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку позичальника. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості по кредиту у цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку позичальника зафіксоване нульове дебетове сальдо.
Відповідно до п.п. 4 п. 2.1.4 договору (в редакції договору про внесення змін від 17.01.2022 до договору №KTVKLOF7034 від 21.06.2016) за рахунок грошових коштів, що надійшли на поточний рахунок позичальника, у першу чергу здійснюється погашення заборгованості по процентам, розрахованих згідно з п.п. 4.1, 4.2 цього договору. Грошові кошти, що надходять на поточний рахунок позичальника, автоматично зменшують дебетове сальдо по поточному рахунку. За відсутності надходжень грошових коштів на поточний рахунок позичальника погашення процентів, розрахованих згідно з п.п. 4.1, 4.2 цього договору, здійснюється за рахунок невикористаного залишку ліміту по цьому договору. Після погашення заборгованості по процентам банк проводить сплату розрахункових документів позичальника, що надходять протягом операційного дня, у межах невикористаного залишку ліміту по цьому договору.
Згідно п. 2 договору (в редакції договору про внесення змін від 17.01.2022 до договору №KTVKLOF7034 від 21.06.2016) позичальник зобов'язується, зокрема:
2.2. сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.3 цього договору;
2.2.1 сплатити проценти відповідно до п.п. 4.2, 4.3.1 цього договору;
2.2.2 сплатити проценти відповідно до п.п. 4.2.1, 4.3.1 цього договору;
2.2.3 здійснювати погашення кредиту, отриманого у межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 1.5 цього договору;
2.2.18 у період дії цього договору щомісячно направляти надходження від господарської діяльності на поточний рахунок у банку не нижче 3 000 000,00 (три мільйони) гривень 00 копійок.
Приписами п.2.3.4 договору (в редакції договору про внесення змін від 17.01.2022 до договору №KTVKLOF7034 від 21.06.2016) передбачено, що при настанні будь-якої з подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього договору, банк, на свій розсуд, має право: змінити умови цього договору - зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст.212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором; або розірвати цей договір у судовому порядку. При цьому в останній день дії цього договору позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором; або достроково розірвати цей договір та вимагати повернення коштів/погашення заборгованості у разі, коли здійснення ідентифікації та/або верифікації позичальника є неможливим; якщо у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені; або згідно зі ст.651 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п. 2.3.6 договору (в редакції договору про внесення змін від 17.01.2022 до договору №KTVKLOF7034 від 21.06.2016) банк має право списувати грошові кошти з поточних рахунків позичальника згідно з п. 2.2.8 цього договору при настанні термінів будь-якого з платежів, передбачених цим договором, у межах сум, що належать до сплати банку.
У випадку порушення позичальником термінів виконання будь-яких з грошових зобов'язань, встановлених цим договором (за відсутності коштів у необхідних сумах на рахунках позичальника для здійснення повноважень банку відповідно до п. 2.2.8 цього договору) позичальник доручає банку здійснювати списання коштів з усіх поточних та депозитних рахунків позичальник у банку у порядку, передбаченому чинним законодавством та цим договором (п. 2.3.7 договору в редакції договору про внесення змін від 17.01.2022 до договору №KTVKLOF7034 від 21.06.2016).
Згідно п. 2.3.10 договору (в редакції договору про внесення змін від 17.01.2022 до договору №KTVKLOF7034 від 21.06.2016) банк має право достроково стягнути кредит, проценти та винагороду у порядку, передбаченому п.п. 2.2.8, 2.3.7 цього договору, а також шляхом звернення стягнення на закладене майно, при настанні умов, передбачених п. 2.3.4 цього договору.
Відповідно до п. 4.1 договору (в редакції договору про внесення змін від 17.01.2022 до договору №KTVKLOF7034 від 21.06.2016) за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня позичальник сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Розмір ставки встановлений у п.п А.7, А.7.1 цього договору. Порядок розрахунку процентів:
4.1.1 за 1-ий день користування кредитом розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою інтервалом « 1-3 дні».
4.1.2 у випадку непогашення кредиту після закінчення 3-х днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 4-го дня, чинності набуває процентна ставка інтегралу « 4-7 днів».
4.1.3 у випадку непогашення кредиту після закінчення 7-и днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 8-го дня, чинності набуває процентна ставка інтегралу « 8-15 днів».
4.1.4 у випадку непогашення кредиту після закінчення 15-и днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 16-го дня, чинності набуває процентна ставка інтегралу « 16-30 днів».
4.1.5 у випадку непогашення кредиту після закінчення 30-и днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-го дня, чинності набуває процентна ставка, визначена у п. 4.2 цього договору.
4.1.6 у випадку повного погашення кредиту - виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня, починаючи з наступного дня, позичальнику надається кредит зі сплатою процентів за цей день за процентною ставкою інтервалу « 1-3», та з цього дня починається відлік наступного періоду безперервного користування кредитом.
Відповідно до п. А.7 договору (в редакції договору про внесення змін від 17.01.2022 до договору №KTVKLOF7034 від 21.06.2016) для розрахунку процентів за користування кредитом встановлюється диференційована процентна ставка. Процентна ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту та визначається наступною таблицею:
Термін користування кредитом Процентна ставка
протягом 1-3 днів 11,5 (одинадцять цілих п'ять десятих) % річних
протягом 4-7 днів 12 (дванадцять) % річних
протягом 8-15 днів 12,5 (дванадцять цілих п'ять десятих) % річних
протягом 16-30 днів 13 (тринадцять) % річних
Процентна ставка розраховується щоденно. Зменшення або збільшення заборгованості по кредиту у період безперервного користування кредитом, визначеного у п. А.4 цього договору, не впливає на зміну початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку позичальника зафіксоване нульове дебетове сальдо.
Згідно п. А.7.1 договору (в редакції договору про внесення змін від 17.01.2022 до договору №KTVKLOF7034 від 21.06.2016) у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п. 2.2.18 цього договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику диференційовану процентну ставку, яка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту та визначається наступною таблицею:
Термін користування кредитом Процентна ставка
протягом 1-3 днів 14,5 (чотирнадцять цілих п'ять десятих) % річних
протягом 4-7 днів 15 (п'ятнадцять) % річних
протягом 8-15 днів 15,5 (п'ятнадцять цілих п'ять десятих) % річних
протягом 16-30 днів 16 (шістнадцять) % річних
При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п.2.2.18 цього договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього договору. В разі відсутності вказаного в цьому пункті письмового повідомлення проценти за користування кредитом залишаються незмінними незалежно від факту порушення зобов'язань позичальником. За умови відновлення виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.18 цього договору, позивач за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, що зазначений у таблиці п. А.7 цього договору. При цьому, в разі якщо банк направляв письмове повідомлення позичальнику про підвищення процентів за порушення зобов'язань, банк направляє позичальнику нове письмове повідомлення із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному у таблиці п. А.7 цього договору, та дати початку її нарахування.
Відповідно до п. 4.2 договору (в редакції договору про внесення змін від 17.01.2022 до договору №KTVKLOF7034 від 21.06.2016) відповідно до ст. 212 ЦКУ у випадку порушення позичальником будь-якого з зобов'язань, передбачених п.п. 1.5, 2.2.3, 2.2.3.1, 2.2.4, 2.2.17 цього договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у п.п. А.8, А.8.1 цього договору.
Відповідно до ст. 212 ЦКУ у випадку порушення позичальником будь-якого з зобов'язань, передбачених п.п. 1.4, 2.2.5, 2.3.4 цього договору, позичальник сплачує банку проценти, відповідно до ст. 625 ЦКУ у розмірі, зазначеному у п. А.8.2 цього договору. При цьому проценти передбачені п.п. 4.1, 4.2 цього договору, не нараховуються (п. 4.2.1 договору в редакції договору про внесення змін від 17.01.2022 до договору №KTVKLOF7034 від 21.06.2016).
Згідно п. 4.3 договору (в редакції договору про внесення змін від 17.01.2022 до договору №KTVKLOF7034 від 21.06.2016) сплата процентів за користування кредитом, розрахованих згідно з п. 4.1 цього договору, здійснюється в порядку, зазначеному у п.п. 1.1, 2.1.4, 2.2.8 цього договору. Проценти, не сплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з п. 2.3.4 цього договору. Сплата процентів може бути здійснена позичальником також з інших рахунків, що належать йому, у встановленому законом порядку).
Розрахунок процентів здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування коштами, виходячи з 360 днів на рік, а також комісія та пеня розраховуються виходячи з 360 днів на рік. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту. День повернення кредиту до часового інтервалу нарахування процентів не включається. Нарахування процентів здійснюється у дату сплати ( п. 4.9 договору (в редакції договору про внесення змін від 17.01.2022 до договору №KTVKLOF7034 від 21.06.2016).
Пунктом А.8 договору (в редакції договору про внесення змін від 17.01.2022 до договору №KTVKLOF7034 від 21.06.2016) встановлено, що у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом, встановлених п.п. А7, 1.5, 2.2.17 цього договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі 26 (двадцять шість) % річних від залишку непогашеної заборгованості.
У випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом, встановлених п. А.4, 1.5, 2.2.17 цього договору та будь-якого із зобов'язань, передбачених п. 2.2.18 цього договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі 32 (тридцять два) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Підвищена ставка встановлена цим пунктом не застосовується в разі, якщо позичальник надав обґрунтовані письмові пояснення щодо обставин порушення, та за умови що вони будуть визнані банком поважними (п. А.8.1 договору (в редакції договору про внесення змін від 17.01.2022 до договору №KTVKLOF7034 від 21.06.2016).
Згідно п. А.8.2 договору (в редакції договору про внесення змін від 17.01.2022 до договору №KTVKLOF7034 від 21.06.2016) у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту, встановлених п.п. А.3, 1.4, 2.3.4 цього договору позичальниках сплачує банку проценти у розмірі 26 (двадцять шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Відповідно до п. 5.7 договору (в редакції договору про внесення змін від 17.01.2022 до договору №KTVKLOF7034 від 21.06.2016) строки позовної давності по вимогах щодо стягнення кредиту, процентів, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюються сторонами тривалістю 15 (п'ятнадцять) років.
Згідно п. 6.1 договору (в редакції договору про внесення змін від 17.01.2022 до договору №KTVKLOF7034 від 21.06.2016) він вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами та діє до терміну, що зазначений в п. А.3 цього договору, або до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором, в залежності від того, яка подія настане раніше.
Кредитний договір та додаткові договори до нього підписані електронними підписами сторін, що підтверджується протоколами перевірки електронного підпису.
Також 13.02.2020 між ОСОБА_1 (далі - поручитель) та Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (далі - кредитор) було укладено договір поруки № KTVKLOF7034/DP1, відповідно до п.1.1. якого (в редакції договору про внесення змін від 17.01.2022 до договору поруки № KTVKLOF7034/DP1 від 13.02.2020) його предметом є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання зобов'язань Приватним акціонерним товариством "Слов'янський машинобудівний завод", місцезнаходження якого: Україна, 84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, вулиця Світлодарська, будинок 65, код ЄДРПОУ 01412377, далі - боржник, зобов'язань за договором овердрафтового кредиту №KTVKLOF7034 від 21.06.2016 (далі - кредитний договір), з:
- повернення овердрафтового кредиту з кредитним лімітом по кредитному договору, розмір якого, може бути зменшений або збільшений необмежену кількість разів без підписання договорів про внесення змін до кредитного договору в залежності зменшення або збільшення оборотів грошових коштів по поточним рахункам боржника відкритим у кредитора, але в будь-якому випадку не більше суми ліміту (далі - ліміт), згідно умов п. А.2, А 2.1, А2.2 кредитного договору, що надається на поповнення обігових коштів та становить розмір 3 000 000,00 (три мільйони) гривень 00 копійок, який буде зменшуватися відповідно до умов, визначених у п. А.2 кредитного договору, не пізніше дати закінчення періоду безперервного користування кредитом, передбаченого п. А.4. Кредитного договору, (період безперервного користування кредитом не більше 30-ти днів); з терміном проведення платежів боржника в порядку, встановленому кредитним договором, здійснюється кредитором у строк по 16.01.2023 (шістнадцяте січня дві тисячі двадцять третього) року включно. В разі, якщо за 30 днів до настання встановленої в п. А.3 кредитного договору дати закінчення проведення платежів боржника на умовах кредитного договору, сторони не заявили про припинення овердрафтового кредитування, та у разі позитивного результату кредитного огляду, що проводиться кредитором відповідно до умов кредитного договору, кредитор продовжує здійснювати проведення платежів боржника у порядку та на умовах, що встановлені кредитним договором, протягом кожних наступних 365/366 днів. В разі не настання хоча б однієї з умов, вказаних в п. А.3 Кредитного договору, строк проведення платежів у порядку, встановленому кредитним договором, не продовжується на наступні 365/366 днів. За продовження проведення платежів боржника на кожні наступні 365/366 днів кредитор нараховує винагороду за надання фінансового кредиту у розмірі, визначеному в п. А.9 кредитного договору. Дата сплати не пізніше 31 дня з дати нарахування;
- сплати процентів за користування кредитом, що залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту, тобто в день, після закінчення якого зафіксовано нульове дебетове сальдо на поточному рахунку боржника № НОМЕР_2 відкритому в установі кредитора згідно п. А.7 кредитного договору протягом 1-3 днів в розмірі 11,5 (одинадцять цілих п'ять десятих) % річних; протягом 4-7 днів в розмірі 12 (дванадцять) % річних; протягом 8-15 днів в розмірі 12,5 (дванадцять цілих п'ять десятих) % річних; протягом 16-30днів в розмірі 13 (тринадцяти) % річних;
- сплати процентів у випадку порушення боржником термінів погашення заборгованості за кредитом, встановлених п.п. А.4, 1.5, 2.2.17 кредитного договору у розмірі 26 (двадцять шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту, що передбачене п. А.8 кредитного договору;
- сплати процентів у випадку порушення боржником термінів погашення заборгованості за кредитом, встановлених п.п. А.4, 1.5, 2.2.17 кредитного договору та будь-якого із зобов'язань, передбачених п. 2.2.18 кредитного договору у розмірі 32 (тридцять два) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту, що передбачене п. А.8.1 кредитного договору;
- сплати процентів у випадку порушення боржником термінів повернення кредиту, встановлених п. п. А.3, 1.4, 2.3.4 кредитного договору у розмірі 26 (двадцять шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту, що передбачене п. А.8.2 кредитного договору, а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідні порядку та строки, зазначені у кредитному договорі. Якщо під час виконання кредитного договору зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за кредитним договором в розмірі таких збільшень. Додаткові угоди про такі збільшення з поручителем не потрібні.
Згідно п. 1.2 договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
У випадку припинення боржника, та/або заміни боржника в зобов'язанні/зобов'язаннях за кредитним договором на будь-яку іншу суму та переходу зобов'язання/зобов'язань боржника до будь-якої (будь-яких) іншої (інших) особи (осіб), внаслідок правонаступництва та/або переведення боргу на будь-яку іншу особу (нового боржника), порука зберігає свою чинність в початковому обсязі до моменту повного виконання зобов'язань за кредитним договором, поручитель приймає на себе зобов'язання та згодний відповідати за виконання кредитного договору за боржника, а також за будь-якого іншого боржника (нового боржника) при настанні вказаних у даному пункті обставин, у зв'язку з чим, поручитель надає поруку перед кредитором за виконання новим боржником зобов'язань за кредитним договором у розмірі і порядку, визначеному умовами кредитного договору. При цьому, будь-які додаткові узгодження з поручителем не потрібні.
Відповідно до п. 1.5 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Згідно п. 2.1.2 договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов'язань. Не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.
Відповідно до п. 2.4.1 договору поруки поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання боржника згідно п.п. 2.1.2 п. 2.1. цього договору.
Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п'ятнадцять) років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за кредитним договором, цей договір припиняє свою дію (п. 4.1. договору поруки).
Згідно п. 5.1 договору поруки сторони домовились збільшити встановлену законом позовну давність, дійшовши згоди, що до передбачених цим договором вимог кредитора до поручителя позовна давність встановлюється сторонами тривалістю 15 (п'ятнадцять) років.
Договір поруки та додаткові договори до нього підписані електронними підписами сторін, що підтверджується протоколами перевірки електронного підпису.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання в частині надання кредитних коштів відповідачу 1 в межах встановленого договором ліміту, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку відповідача 1 та останнім не спростовано. Останнє дебетове сальдо на поточному рахунку відповідача 1 виникло 13.02.2022, яке згідно умов договору мало бути погашено до 14.03.2022. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем 1 грошових зобов'язань за договором овердрафтового кредиту №KTVKLOF7034 від 21.06.2016, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 2 995 473,81грн., з яких заборгованість за кредитом в розмірі 2 765 576,27 грн., заборгованість за відсотками з користування кредитом в розмірі 229 897,54 грн., позивач звернувся з даним позовом до суду.
Оцінюючи позовні вимоги суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Дослідивши умови кредитного договору №32163896-КД-1 від 30.06.2021 суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою даний договір має ознаки кредитного договору, до якого застосовуються положення параграфів 1 та 2 глави 71 Цивільного кодексу України.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 означеного Кодексу).
Кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. Овердрафт - короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку. Отже, таке кредитування рахунка клієнта надає останньому можливість здійснювати платежі за умови відсутності або недостатність грошових коштів на його рахунку.
Кредитний договір укладається у письмовій формі, а недодержання письмової форми договору зумовлює його нікчемність (ст.1055 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.1056-1 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Між тим, як вбачається із матеріалів справи, внаслідок неналежного виконання кредитних зобов'язань за договором овердрафтового кредиту №KTVKLOF7034 від 21.06.2016 утворилась та має місце заборгованість відповідача 1 за кредитом у розмірі 2 765 576,27 грн., а також заборгованість за відсотками з користування кредитом в розмірі 229 897,54грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.
Невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач 1 вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем кредитних коштів та факт порушення відповідачем 1 своїх договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредиту підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем 1, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення всієї суми заборгованості за тілом кредиту та відсотками.
Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно приписів ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Як зазначалося вище, відповідач 2 прийняв на себе зобов'язання щодо солідарної відповідальності за виконання відповідачем 1 грошових зобов'язань за кредитним договором. Прийнятий відповідачем 2 обов'язок надає кредиторові (позивачу) право, при порушенні позичальником зобов'язання, вимагати його виконання від будь-якої зобов'язаної особи - позичальника або/та поручителя.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що у даному випадку відповідачі мають відповідати перед позивачем за невиконання грошових зобов'язань за кредитним договором як солідарні боржники.
Беручи до уваги встановлений судом факт видачі кредиту та наявність солідарного обов'язку відповідачів щодо виконання грошового зобов'язання за спірним договором, вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором овердрафтового кредиту №KTVKLOF7034 від 21.06.2016 у розмірі 2 995 473,81грн., з яких заборгованість за кредитом в розмірі 2 765 576,27 грн., заборгованість за відсотками з користування кредитом в розмірі 229 897,54 грн., є правомірними, доведені належним чином та відповідачами не спростовані.
Щодо доводів представника відповідачів про наявність форс-мажорних обставин, що стали причиною невиконання ним своїх зобов'язань за договором овердрафтового кредиту №KTVKLOF7034 від 21.06.2016 та договором поруки № KTVKLOF7034/DP1 від 13.02.2020, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
З урахуванням викладеного суд звертає увагу відповідачів на те, що наявність форс-мажорних обставин (військові дії, окупація) є підставою лише для не застосування заходів відповідальності (сплата неустойки: пені та штрафів), але не є підставою для звільнення від виконання основного зобов'язання: повернення кредиту та сплати процентів.
Згідно з частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» військові дії вважаються форс-мажорними обставинами, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору.
Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. При цьому закон звільняє від відповідальності за порушення зобов'язань, якщо воно стало саме наслідком форс-мажору.
Отже, визначення форс-мажору передбачає, що сам по собі воєнний стан не може бути автоматично форс-мажором, для визнання його таким обов'язково, щоб він безпосередньо спричинив неможливість виконати те чи інше договірне зобов'язання.
Таким чином, ознаками форс-мажорних обставин є наступні: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Господарський суд наголошує, що форс-мажор (у даному випадку - військова агресія проти України) повинен бути у причинному зв'язку з негативними наслідками для підприємницької діяльності.
Сторона, яка посилається на вищезгадані обставини, повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов'язань за договором.
Згідно приписів ст.14 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, та інше.
Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за таких умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17.
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявний сертифікат Донецької Торгово-промислової палати № 1400-23-1943 від 21.04.2023, відповідно до якого настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, бойових дій на території Донецької області та неможливості здійснювати господарську діяльність, унеможливило виконання Приватним акціонерним товариством "Слов'янський машинобудівний завод" обов'язку повернути заборгованість у розмірі 3089 349,76 грн., в тому числі: за кредитом - 2 765 576,27 грн., за процентами - 323 773,49 грн., відповідно до умов договору про надання овердрафтового кредиту №KTVKLOF7034 від 21.06.2016, укладеним з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у строк до 14.03.2022.
Також в матеріалах справи наявний сертифікат Донецької Торгово-промислової палати № 1400-23-1945 від 21.04.2023, відповідно до якого настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, бойових дій на території Донецької області, призупиненням трудового договору з ПрАТ «СМЗ» та відсутністю заробітної плати та унеможливило виконання ОСОБА_1 обов'язку повернути кредитору, відповідно до умов договору про надання овердрафтового кредиту №KTVKLOF7034 від 21.06.2016, кредитні кошти та відсотки за користування (заборгованість) у розмірі 3089 349,76 грн., в тому числі: за кредитом - 2 765 576,27 грн., за процентами - 323 773,49 грн., у строк до 14.03.2022, за договором поруки №KTVKLOF7034/DP1 від 13.02.2020.
В Постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 Верховним Судом зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
У постанові Верховного Суду від 14.06.2022 р. у справі № 922/2394/21 зазначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Верховний Суд у Постанові від 19.08.2022 по справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат Торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Наведене зумовлює висновок, що настання надзвичайних і невідворотних обставин звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язання, а не від виконання зобов'язання в цілому.
Відповідно до ст. 607 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Так, судом встановлено, що місцезнаходженням відповідача 1 є місто Слов'янськ Донецької області.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від №56 від 20.02.2023) Слов'янська міська територіальна громада Донецької області включена до переліку територій можливих бойових дій.
Водночас відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.
Матеріали справи не містять доказів відсутності будь-яких активів підприємства, у тому числі грошових коштів. Відповідачем 1 не доведено, що виключно через військові дії він не мав можливості своєчасно повернути кредитні кошти в обумовлений договором строк.
Одночасно, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України).
Таким чином, невиконання відповідачем 1 зобов'язання по кредитному договору ставить позивача у невигідне становище порівняно з відповідачами, оскільки позивач кредитні кошти надав, а відповідач 1 не здійснив їх повернення, що у подальшому позбавило позивача користування ними, є порушенням принципу справедливості.
Більш того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 доповнено Перехідні та Прикінцеві положення Цивільного кодексу України пунктом 18, згідно якого визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже законодавцем було скасовано лише відповідальність позичальника за невиконання своїх зобов'язань у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, проте жодним чином такого позичальника не звільнено від виконання свого основного зобов'язання у виді повернення суми позики (кредиту) та процентів за користування.
Суд також звертає увагу відповідачів на право звернутися з заявою про відстрочення або розстрочити виконання рішення відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача 1.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" до Приватного акціонерного товариства "Слов'янський машинобудівний завод" та фізичної особи ОСОБА_1 про солідарне стягнення 2 995 473,81грн., з яких заборгованість за кредитом в розмірі 2 765 576,27 грн., заборгованість за відсотками з користування кредитом в розмірі 229 897,54 грн., задовольнити.
Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства "Слов'янський машинобудівний завод" (84112, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Світлодарська, буд.65, ЄДРПОУ 01412377, ел. пошта: it@smz.ua, marketing@smz.ua, glbuhgalter@smz.ua) та фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д; ідентифікаційний код 14360570) 2 995 473,81грн., з яких заборгованість за кредитом в розмірі 2 765 576,27 грн., заборгованість за відсотками з користування кредитом в розмірі 229 897,54 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Слов'янський машинобудівний завод" (84112, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Світлодарська, буд.65, ЄДРПОУ 01412377, ел. пошта: it@smz.ua, marketing@smz.ua, glbuhgalter@smz.ua) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д; ідентифікаційний код 14360570) судовий збір в сумі 44 932,11 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні 07.11.2023 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 17.11.2023.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Ю.С. Зельман